Постанова № 57508386, 27.04.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 квітня 2016 року м. Київ справа № 826/26864/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М. розглянувши у письмовому провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КПД»

до Київської міської митниці ДФС

про визнання протиправними та скасування рішень, зобов’язання вчинити певні дії, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «КПД» (далі – ТОВ «КПД», позивач) з адміністративним позовом до Київської міської митниці ДФС (далі – відповідач), в якому просив:

- визнати в цілому протиправними та скасувати рішення Київської міської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № 100250001/2015/000031/1 від 30 липня 2015 року, № 100250001/2015/000039/1 від 11 серпня 2015 року, № 100250001/2015/000038/1 від 11 серпня 2015 року, № 100250001/2015/000043/1 від 13 серпня 2015 року;

- зобов’язати Київську міську митницю ДФС вчинити певні дії, а саме підготувати висновки щодо повернення надмірно сплачених грошових коштів за митними деклараціями № 100250001/2015/000031/1 «ІМ40ДЕ» від 30 липня 2015 року, № 100250001/2015/000039/1 «ІМ40ДЕ» від 11 серпня 2015 року, № 100250001/2015/000038/1 «ІМ40ДЕ» від 11 серпня 2015 року, № 100250001/2015/000043/1 «ІМ40ДЕ» від 13 серпня 2015 року, визначені п. 7 Порядку взаємодії територіальних органів Міністерства доходів і зборів України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань від 30 грудня 2013 року № 882/1188, пунктом 4 розділу ІІІ Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого Наказом Державної митної служби України від 20 липня 2007 року № 618 та направити їх до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ «КПД» для митного оформлення імпортованого товару надано відповідачу основні документи, які підтверджують митну вартість товарів за ціною контракту, проте Київською міською митницею ДФС, протиправно застосовано другорядний метод визначення митної вартості товарів та необґрунтовано винесено рішенні про коригування митної вартості товарів, які підлягають скасуванню.

Під час розгляду справи представник позивача позовні вимоги повністю підтримав та просив їх задовольнити.

Київська міська митниця ДФС, в своїх запереченнях просила суд в задоволенні адміністративного позову ТОВ «КПД» повністю відмовити, оскільки при винесенні оскаржуваних рішень діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений положеннями законодавства України.

Відповідно до вимог ч. 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), в зв’язку з неявкою в судове засідання представника відповідача, суд дійшов висновку про доцільність розгляду справи у письмовому провадженні.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

12 червня 2015 року між компанією «HERMES RECYCLIMG Sp.z o.o.» (за контрактом - продавець) та ТОВ «КПД» (Україна) (за контрактом - покупець) було укладено зовнішньоекономічний договір (контракт) № 20150615-HR, згідно умов якого, продавець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим контрактом, поставити Покупцеві відходи поліетилену HDPE+LDPE+LLDPE натуральні у вигляді змішаних обривків, шматків різного розміру і форми, прозорих, брудних, рваних, кручених поліетиленових обрізків, сміттєвих пакетів були у вжитку, і піддаватися деформації (далі - товар) в кількості 5 000 (п’ять тисяч) метричних тонн, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар.

На виконання умов контракту № 20150615-HR від 12 червня 2015 року на підставі інвойсів № 78250582 від 23 липня 2015 року, № 72250409 від 05 серпня 2015 року, № 78250609 від 05 серпня 2015 року, № 78250612 від 10 серпня 2015 року була здійснена поставка товару.

З метою здійснення митного оформлення ввезеного на територію України товару, за вказаним контрактом, позивачем через свого митного брокера в порядку електронного декларування було подано до Київської міської митниці ДФС наступні митні декларації:

- № 100250001/2015/008517 від 28 липня 2015 року щодо товару:

Відходи полімерів етилену. Відходи поліетилену високого тиску (LDPE, HDPE та LLDPE) натуральні у вигляді змішаних уривків, шматків різного розміру та форми прозорих, брудних, кручених поліетиленових обрізків, сміттєвих пакетів бувших у вжитку та підданих деформації. Колір – кольоровий мікс; кількість 17 480 кг. Максимальний ступінь забруднення – 20 %. Максимальна вологість – 7 %. Виробник «HERMES RECYCLIMG Sp.z o.o.»; країна виробництва: PL (далі – товар-1).

- № 100250001/2015/009233 від 10 серпня 2015 року щодо товару:

Відходи полімерів етилену. Відходи поліетилену високого тиску (LDPE, HDPE та LLDPE) натуральні у вигляді змішаних уривків, шматків різного розміру та форми прозорих, брудних, кручених поліетиленових обрізків, сміттєвих пакетів бувших у вжитку та підданих деформації. Колір – кольоровий мікс; кількість 20 640 кг. Максимальний ступінь забруднення – 20 %. Максимальна вологість – 7 %. Виробник «HERMES RECYCLIMG Sp.z o.o.»; країна виробництва: PL (далі – товар-2).

- № 100250001/2015/009234 від 10 серпня 2015 року щодо товару:

Відходи полімерів етилену. Відходи поліетилену високого тиску (LDPE, HDPE та LLDPE) натуральні у вигляді змішаних уривків, шматків різного розміру та форми прозорих, брудних, кручених поліетиленових обрізків, сміттєвих пакетів бувших у вжитку та підданих деформації. Колір – кольоровий мікс; кількість 19 980 кг. Максимальний ступінь забруднення – 20 %. Максимальна вологість – 7 %. Виробник «HERMES RECYCLIMG Sp.z o.o.»; країна виробництва: PL (далі – товар-3).

- № 100250001/2015/009329 від 12 серпня 2015 року щодо товару:

Відходи полімерів етилену. Відходи поліетилену високого тиску (LDPE, HDPE та LLDPE) натуральні у вигляді змішаних уривків, шматків різного розміру та форми прозорих, брудних, кручених поліетиленових обрізків, сміттєвих пакетів бувших у вжитку та підданих деформації. Колір – кольоровий мікс; кількість 20 840 кг. Максимальний ступінь забруднення – 20 %. Максимальна вологість – 7 %. Виробник «HERMES RECYCLIMG Sp.z o.o.»; країна виробництва: PL (далі – товар-4).

Одночасно, з вказаними вище МД декларантом було подано до органу доходів і зборів перелік документів, що підтверджує заявлену митну вартість товарів, передбачених ч. 2 статті 53 Митного кодексу України (далі - МК України), а саме:

- картку обліку особи, яка здійснює операції з товарами № 100/2012/0001687 від 08 липня 2015 року;

- міжнародні автомобільні накладні (CMR) № 110/2012/0001687 від 08 липня 2015 року, № 022561 від 05 серпня 2015 року, № 041466 від 05 серпня 2015 року, № 000091 від 10 серпня 2015 року;

- банківські платіжні документи № 150807/000098356 від 08 липня 2015 року, № 150731/000098153 від 31 липня 2015 року;

- довідки про вартість перевезення товарів № 14 від 23 липня 2015 року, № 38 від 05 серпня 2015 року, № 05/08-2 від 05 серпня 2015 року, № 727 від 11 серпня 2015 року;

- висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією № 42 від 08 липня 2015 року;

- рахунки-фактури (інвойси) № 78250582 від 23 липня 2015 року; № 72250409 від 05 серпня 2015 року, № 78250609 від 05 серпня 2015 року, № 78250612 від 10 серпня 2015 року;

- пакувальні листи б/н від 23 липня 2015 року, 05 серпня 2015 року, 05 серпня 2015 року, 10 серпня 2015 року;

- рахунок-проформу № 04/KPD/2015 від 20 липня 2015 року, № 05/KPD/2015 від 23 липня 2015 року;

- специфікацію № 1 від 12 червня 2015 року (доповнення до контракту);

- специфікацію № 7 від 23 липня 2015 року (доповнення до контракту);

- специфікацію № 12 від 05 серпня 2015 року (доповнення до контракту);

- специфікацію № 13 від 05 серпня 2015 року (доповнення до контракту);

- специфікацію № 17 від 10 серпня 2015 року (доповнення до контракту);

- зовнішньоекономічний договір (контракт) № 20150615-HR від 12 червня 2015 року;

- договір про надання послуг митного брокера № 46 від 06 липня 2015 року;

- договори (контракти) про перевезення № № 03/03 від 03 березня 2015 року, 20/07 від 20 липня 2015 року, № 03/08 від 03 серпня 2015 року, № 04/08 від 04 серпня 2015 року;

- інформацію про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного, екологічного та радіологічного контролю товару № 2730 від 23 липня 2015 року, 05 серпня 2015 року, 10 серпня 2015 року;

- висновок Мінприроди про те, що відходи, які включені до Зеленого переліку відходів, не підпадають під дію пунктів 6-33 Положення № 5/3-7/7440-15 від 22 червня 2015 року;

- декларацію про походження товару № 78250612 від 10 серпня 2015 року;

- заяву від 28 липня 2015 року, від 31 липня 2015 року;

- заяву декларанта 103 від 10 серпня 2015 року;

- заяву 104 від 10 серпня 2015 року;

- лист експортера б/н від 24 липня 2015 року;

- заявку на перевезення № 040815-1 від 04 серпня 2015 року;

- заявку імпортера № 105 від 12 серпня 2015 року;

- картку рахунку № 632 від 07 серпня 2015 року;

- опис від 29 липня 2015 року;

- сертифікати якості від 23 липня 2015 року, 05 серпня 2015 року, 10 серпня 2015 року.

За наслідками опрацювання Київською міською митницею ДФС наданих ТОВ «КПД» документів за МД № 100250001/2015/008517 від 28 липня 2015 року було вставлено, що вони містять розбіжності не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, зв’язку із чим відповідачем шляхом надсилання електронного повідомлення було запропоновано декларанту позивача надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів згідно положень ч. 3 статті 53 МК України, а саме:

- виписку з бухгалтерської документації;

- копію декларації країни відправлення;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини;

- за бажанням інші додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості.

Декларантом позивача листом від 29 липня 2015 року надано контролюючому органу виписку з картки рахунку № 623 за 2015 рік, висновок експертної організації стосовно оцінюваного товару № 42 від 08 липня 2015 року та копію митної декларації країни відправлення № 15PL431020E0085125 від 23 липня 2015 року, а також листом від 30 липня 2015 року повідомлено про те, що у визначений відповідачем 10-денний термін інші документи надаватись не будуть.

За наслідками опрацювання Київською міською митницею ДФС наданих ТОВ «КПД» документів за МД № 100250001/2015/009233 та № 100250001/2015/009234 від 10 серпня 2015 року встановлено, що вони не містили всіх відомостей щодо складових митної вартості, а тому відповідачем шляхом надсилання електронного повідомлення було запропоновано декларанту позивача надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів згідно положень ч. 3 статті 53 МК України, а саме:

- транспортні перевізні документи, що містять відомості про вартість перевезення (на підставі наказу № 599:

а) рахунок-фактура (акт виконаних робіт (надання послуг); від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів;

б) банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури;

- виписку з бухгалтерської документації (видаткові та податкові накладні);

- копію декларації країни відправлення;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини;

- за бажанням інші додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару.

Декларант позивача листами від 11 серпня 2015 року повідомив митний орган про те, що ним були надані до митного оформлення всі необхідні документи для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом та додатково надав копії митних декларацій країни відправлення № 15PL311010E0136825 від 06 серпня 2015 року, № 15PL431020E0090443 від 05 серпня 2015 року та звіт експортної організації стосовно оцінюваного товару № 42 від 08 липня 2015 року.

Також, своїми листами декларант повідомив відповідача про відсутність у нього витребуваних податкових та видаткових накладних та те, що будь-які інші документи у десятиденний термін надаватись не будуть.

За наслідками опрацювання Київською міською митницею ДФС наданих ТОВ «КПД» документів за МД № 100250001/2015/009329 від 12 серпня 2015 року встановлено, що вони не містили всіх відомостей щодо складових митної вартості, а тому відповідачем шляхом надсилання електронного повідомлення було запропоновано декларанту позивача надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів згідно положень ч. 3 статті 53 МК України, а саме:

- транспортні перевізні документи (договір на транспортно-експедиційне обслуговування, заявка, рахунки за наявності);

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини;

- розрахунок ціни (калькуляцію);

- ліцензійний чи авторський договір;

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

- інші документи для підтвердження заявленої митної вартості за бажанням декларанта.

Листом від 12 серпня 2015 року декларантом додатково надано копію митної декларації країни відправлення № 15PL431020E0092418від 10 серпня 2015 року, звіт експортної організації стосовно оцінюваного товару № 42 від 08 липня 2015 року, заявку про надання транспортно-експедиційних послуг № 07/08/15 від 07 серпня 2015 року до договору № 03/03 від 03 березня 2014 року та повідомлено митний орган про те, що будь-які інші документи у десятиденний термін надаватись не будуть.

На виконання вимог п. 6 статті 54 МК України, Київською міською митницею ДФС було відмовлено позивачу у митному оформленні задекларованих товару-1, товару-2, товару-3 та товару-4, у зв’язку з чим оформлено картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 100250001/2015/00120, № 100250001/2015/00104, № 1000001/2015/00114, № 100250001/205/00113.

Підставою для відмови у митному оформленні товарів були прийняті відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів № 100250001/2015/000031/1 від 30 липня 2015 року, № 100250001/2015/000039/1 від 11 серпня 2015 року, № 100250001/2015/000038/1 від 11 серпня 2015 року та № 100250001/2015/000043/1.

Зокрема, рішенням № 100250001/2015/000031/1 митна вартість товару-1 визначена 0,2000 EUR/одиницю, рішенням № 100250001/2015/000038/1 митна вартість товару-2 визначена 0,2100 EUR/одиницю, рішенням № 100250001/2015/000039/1 митна вартість товару-1 визначена 0,2100 EUR/одиницю, рішенням № 100250001/2015/000043/1 митна вартість товару-1 визначена 0,2000 EUR/одиницю із застосуванням другорядних методів.

В подальшому відповідачем надано згоду на випуск товарів у вільний обіг під гарантійні зобов’язання, шляхом сплати до державного бюджету сум податків і зборів згідно митної вартості, визначеної митним органом в повному обсязі, та щодо надання протягом 80 днів з дня випуску товарів відповідних документів для підтвердження заявленої митної вартості.

Незгода із прийнятими відповідачем рішеннями про коригування митної вартості товарів обумовила позивача на звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Оцінивши за правилами статті 86 КАС України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд частково погоджується з доводами ТОВ «КПД», виходячи з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України (тут і далі по тесту всі нормативно-правові акти наведені чинними на момент виникнення спірних правовідносин), правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п. 34-1 ч.1 статті 4 МК України, органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, митниці та митні пости.

Відповідно до положень статті 49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 1 статті 51 МК України передбачено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно із ч. 1 статті 52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів;

2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації (ч. 2 статті 52 МК України).

У випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, органу доходів і зборів, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості (ч. 4 статті 52 МК України).

У декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене. Відомості, зазначені у частині восьмій цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей (ч.ч. 8, 9 статті 52 МК України).

Відповідно до ч. 1 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною 2 статті 53 МК України передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

- декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

- рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

- якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

- транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

- копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

- якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч. 3 статті 53 МК України, У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частиною 4 статті 53 МК України передбачено, що у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:

- виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;

- довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;

- розрахунок ціни (калькуляцію).

Частинами 1 та 2 статті 54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині 1 статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (ч. 3 статті 54 МК України).

Частиною 5 статті 54 МК України передбачено, що орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

- упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

- у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

- у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

- проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

- звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;

- застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Зокрема, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

- невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

- неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

- невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

- надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (ч. 6 вказаної статті).

Відповідно до ч. 12 статті 264 МК України, разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи органу доходів і зборів.

Згідно ч. 1 статті 55 МК України, Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів (ч. 7 статті 55 МК України).

Відповідно до ч. 8 вказаної статті МК України, протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати органу доходів і зборів додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

Згідно ч. 9 статті 55 МК України, у разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів орган доходів і зборів розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.

Положення статті 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Відповідно до ч. 1 статті 58 МК України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:

а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;

б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);

в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;

4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Частиною 2 статті 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця. Платежі можуть бути здійснені прямо чи опосередковано. Прикладом опосередкованого платежу може бути врегулювання покупцем повністю чи частково боргу продавця. Платежі необов'язково повинні бути здійснені у вигляді переказу грошей (зокрема, але не виключно). Такі платежі можуть бути здійснені шляхом акредитива, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо). Термін «ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті» стосується лише ціни оцінюваних товарів. Дивіденди або інші платежі покупця на користь продавця, не пов'язані з оцінюваними товарами, не є частиною митної вартості. Додавання, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, згідно з цією статтею робляться лише на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню (частини 5-8 статті 58 МК України).

Відповідно до ч. 10 статті 58 МК України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов'язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням;

2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв'язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей,напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;

3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Зазначені платежі можуть включати платежі, які стосуються прав на літературні та художні твори, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки та інші об'єкти права інтелектуальної власності. Витрати на право відтворення (тиражування) оцінюваних товарів в Україні не повинні додаватися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари. Порядок включення до ціни розрахунку роялті та ліцензійних платежів визначається Кабінетом Міністрів України;

4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;

5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

7) витрати на страхування цих товарів.

Правила заповнення декларації митної вартості, затверджені наказом Міністерства фінансів України 24 травня 2012 року № 599, визначають порядок заповнення декларації митної вартості (далі - ДМВ), яка використовується:

- декларантом або уповноваженою ним особою - при визначенні та заявленні митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту;

- митним органом - при здійсненні контролю за правильністю визначення декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту.

Відповідно до пункту 1.3 вказаних правил ДМВ подається в установленому порядку митному органу, що здійснює митне оформлення товарів, разом з митною декларацією на оцінювані товари.

Пунктом 1.14 Правил передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Посадовою особою митного органу заповнюється графа ДМВ «Для відміток митного органу». На основному аркуші, крім реєстраційного номера ДМВ, повинно бути зазначене рішення, яке прийняте посадовою особою митного органу за результатами контролю правильності визначення митної вартості товарів (пункти 2.1, 2.2 вказаних Правил).

Відповідно до пункту 2.3 Правил при електронному декларуванні посадова особа за допомогою автоматизованої системи митного оформлення створює та надсилає декларанту або уповноваженій ним особі засвідчене електронним цифровим підписом електронне повідомлення про необхідність подання документів відповідно до частин третьої та/або четвертої статті 53 Кодексу для підтвердження митної вартості товарів із складанням їх переліку.

При електронному декларуванні повідомлення про необхідність подання документів вважається одержаним декларантом або уповноваженою ним особою з часу надходження до митного органу повідомлення в електронній формі від декларанта або уповноваженої ним особи про одержання цього повідомлення. При електронному декларуванні декларант або уповноважена ним особа надсилає повідомлення про відмову у подачі документів у складі електронного повідомлення, засвідченого електронним підписом (пункти 2.4, 2.5 Правил).

В ході дослідження матеріалів справи судом встановлено, що рішенням про коригування митної вартості товарів № 100250001/2015/000031/1 від 30 липня 2015 року митну вартість товару-1 визначено із застосуванням другорядного методу – за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, рішеннями про коригування митної вартості товарів № 100250001/2015/000038/1, 100250001/2015/000039/1, 100250001/2015/000043/1 від 11 серпня 2015 року та 13 серпня 2015 року митну вартість товарів-2-4 визначено із застосуванням другорядного методу – за ціною договору щодо ідентичних товарів.

При цьому, підставами для прийняття оскаржуваних рішень стало подання декларантом позивача документів, які не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а також наявність у наданих до митного оформлення документах розбіжностей.

За МД від 28 липня 2015 року контролюючим органом було встановлено, що згідно з умовами пункту 1 додаткової угоди № 1.2 від 26 липня 2015 року до контракту № 20150615-HR від 12 червня 2015 року проведено оплату згідно з виставленими проформами, в тому числі № 01/KD/2015, однак до митного оформлення надано проформу № 01/KDР/2015.

Однак, суд не погоджується з висновками контролюючого органу про наявність в поданих документах розбіжностей та підстав для проведення процедури консультацій з огляду на те, що надана до митного оформлення проформа № 01/KDР/2015 відповідає вимогах контракту за яким був імпортований товар.

Суд прийшов до висновку про те, що під час складання товаросупровідних документів була допущена технічна помилка в номері проформи, яка в свою чергу ніяким чином не вплинула на заявлену митну вартість товару.

Незважаючи на те, що декларантом позивача додатково було надано виписку з банківського рахунку, висновок експертної організації стосовно оцінюваного товару та копію експортної декларації, відповідно до яких можливо становити вартість експортного товару за основним методом, митниця відмовила у митному оформленні товару та скоригувала митну вартість товару згідно рішення № 100250001/2015/000031/1 від 30 липня 2015 року.

При цьому, в оскаржуваному рішенні митний орган не зазначає причини неможливості визначення митної вартості товарів за ціною договору, а лише вказує про невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості.

За трьома іншими МД від 10 серпня 2015 року та 12 серпня 2015 року митним органом була встановлена відсутність документів, що підтверджують вартість транспортних витрат, які є складовою митної вартості та експортної декларації країни відправлення.

Так, договором № 03/03 про надання транспортно-експедиційних послуг по здійсненню перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародному та міжміському сполученні від 03 березня 2014 року чітко не визначено відсутність рахунку на перевезення або його виставлення замовнику у детальні строки, тому декларанту було запропоновано надати документи, що підтверджують вартість перевезення товару.

Пунктом 3.5 контракту № 20150615-HR від 12 червня 2015 року передбачено, що разом з товаром покупцеві передаються оригінали документів, зокрема, експортна мита декларація країни відправлення, яку до митного оформлення не було надано. При цьому, заявками на здійснення транспортно-експедиційних послуг № 310715-1 від 31 липня 2015 року та № 07/08/2015 від 07 серпня 2015 року чітко визначено, що сума в експортній декларації повинна співпадати із сумою зазначеною в інвойсі.

З урахуванням викладених обставин, суд погоджується із висновками митного органу щодо необхідності проведення процедури консультацій та витребування додаткових доказів.

На виконання вимог контролюючого органу, декларантом позивача були надані копії експортних декларацій країни відправлення № 15PL431020E0085125 від 23 липня 2015 року, № 15PL311010E0136825 від 06 серпня 2015 року, № 15PL431020E0090443 від 05 серпня 2015 року, № 15PL431020E0092418 від 10 серпня 2015 року; звіт експертної організації стосовно оцінюваного товару № 42 від 08 липня 2015 року ; письмові пояснення з приводу неможливості надання інших додатково витребуваних документів; письмові пояснення з приводу встановлених під час митного оформлення розбіжностей у наданих документах.

За наслідками опрацювання Київською міською митницею ДФС додатково витребуваних документів було встановлено наявність у них розбіжностей.

Так, в наданих експортних деклараціях зазначено, що товаром, який призначений на експорт в Україну є LDPE та LLDPE color. Натомість згідно інвойсу та даних, що зазначені в ЕМД, до України експортуються відходи з полімеру етилену типу LDPE, HDPE та LLDPE film (за ціною 120 Євро за тону).

Таким чином у митниці виникли сумніви щодо дійсності поставки саме LDPE, HDPE та LLDPE film (за ціною 120 Євро за тону), а не відходи поліетилену LDPE та LLDPE за ціною 200 Євро за тону, як зазначено у специфікації № 1 від 12 червня 2015 року.

Здійснюючи перерахунок сум, зазначених в експортних декларація з Польських злотих в Євро згідно курсу станом від 05 серпня 2015 року та 10 серпня 2015 року встановлено, що суми в Євро відрізняться від тих, що зазначені в рахунках-фактурах.

Крім того, митницею встановлено, що в наданому звіті, підготовленому експертною організацією, експерт, здійснюючи аналіз кон'юнктури ринку на подібний товар застосував коефіцієнт 0,89 при визначенні остаточної вартості подібного товару, однак чому саме був застосований саме цій коефіцієнт пояснень не наведено.

В оскаржуваних рішеннях митний орган зазначив, що подальші розрахунки прийняті до уваги, але не можуть бути підставою для визначення митної вартості.

Разом з тим, при вирішенні даної адміністративної справи суд враховує те, що у деклараціях країни відправлення зазначено про імпорт товару «wastes PE», тобто відходи полімерів етилену (поліетилену). Визначальною характеристикою відходів поліетилену LDPE, LLDPE за ціною 200 Євро в специфікації № 1 є ступінь забруднення – 15 %, на відміну від відходів поліетилену LDPE, HDPE та LLDPE за ціною 120 Євро, де ступінь забруднення складає 20 %.

Крім того, в митних деклараціях країни експорту вартість товару визначена в польських злотих. Згідно відомостей сайту Народного банку Польщі курс злотого у відношенні до Євро встановлюється згідно із Правилами Регуляторної комісії Європейського союзу № 1766/85 із змінами № 593/91 від 12 березня 1991 року, один раз кожного місяця та відповідає середньому курсу злотого до Євро, який склався у передостанню середу місяця що передує.

Станом на 22 липня 2015 року курс становив на рівні 4. 1174, станом на 17 червня 2015 року – 4.1535, що відповідає документам, наданим до митного оформлення.

Стосовно звіту експортної організації щодо оцінюваного товару № 42 від 08 липня 2015 року слід зазначити про те, що коефіцієнт 0,89 який застосовував експерт при визначенні остаточної вартості подібного товару є курсом долара США – Євро на дату проведення оцінки, відповідно до сайту Народного банку Польщі.

Суд зазначає про те, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України.

Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна правова позиція зазначена у постанові Верховного Суду України від 31 березня 2015 року у справі № 21-127а15.

Суд враховує ту обставину, що декларантом позивача були надані додаткові документи в обсязі який давав змогу відповідачу перевірити достовірність заявленої декларантом митної вартості товарів.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що у митного органу були відсутні обґрунтовані правові підстави для відмови у митному оформленні товару-1, товару-2, товару-3 і товару-4 за ціною договору.

Таким чином, позовні вимоги про визнання протиправними та скасування рішень Київської міської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № 100250001/2015/000031/1 від 30 липня 2015 року, № 100250001/2015/000039/1 від 11 серпня 2015 року, № 100250001/2015/000038/1 від 11 серпня 2015 року, № 100250001/2015/000043/1 від 13 серпня 2015 року є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Стосовно позовної вимоги щодо зобов’язання відповідача підготувати висновки про повернення надмірно сплачених грошових коштів за МД № 100250001/2015/008663 від 30 липня 2015 року, № 100250001/2015/009296 від 12 серпня 2015 року, № 100250001/2015/009295 від 12 серпня 2015 року, № 100250001/2015/009411 від 13 серпня 2015 року суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 статті 301 МК України повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України.

У разі виявлення факту помилкової та/або надмірної сплати митних платежів орган доходів і зборів не пізніше одного місяця з дня виявлення такого факту зобов'язаний повідомити платника податків про суми надміру сплачених митних платежів (ч. 2 ст. 301 МК України).

Частинами 3 та 4 статті 301 МК України передбачено, що помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Якщо надмірна сплата сум митних платежів сталася внаслідок помилки з боку посадових осіб органу доходів і зборів, повернення надміру сплачених сум митних платежів здійснюється у першочерговому порядку.

Відповідно до ч. 5 статті 301 МК України повернення сум відповідних митних платежів здійснюється також у разі, якщо:

1) законом передбачено повернення сум сплаченого мита при поміщенні товарів у митний режим реімпорту або у митний режим реекспорту відповідно до розділу V цього Кодексу, а також в інших випадках, визначених цим Кодексом;

2) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, здійснюється зміна раніше заявленого митного режиму, якщо суми митних платежів, належних до сплати при поміщенні товарів у новий митний режим, є меншими, ніж суми митних платежів, сплачених при поміщенні їх у попередній митний режим;

3) відновлюється режим найбільшого сприяння, вільної торгівлі;

4) митну декларацію змінено або визнано недійсною;

5) у товарах, що ввозяться на митну територію України або вивозяться за її межі, виявлено дефекти або вони якимось іншим чином не відповідають погодженим специфікаціям, за умови, що ці товари не ремонтувалися і не використовувалися відповідно на території України та за її межами (крім операцій, необхідних для виявлення дефектів або невідповідності) і повертаються протягом строку, визначеного підпунктом "а" пункту 3 частини другої статті 78 цього Кодексу;

6) платником податків подано органу доходів і зборів документи, які підтверджують наявність у нього на день подання органу доходів і зборів митної декларації для митного оформлення права на звільнення від сплати митних платежів.

Згідно із ч. 6 статті 301 МК України повернення сум митних платежів у випадках, передбачених частиною п'ятою цієї статті, здійснюється у тому самому порядку, що і повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів за заявою платника податків за умови, що така заява подається не пізніше одного року з дня, наступного за днем виникнення обставин, що тягнуть за собою повернення сплачених сум митних платежів.

При цьому, суд зазначає, що порядок повернення вказаних вище платежів регулюються, зокрема, Порядком повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженим наказом Державної митної служби України від 20 липня 2007 року № 618, Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерством фінансів України від 03 вересня 2013 року № 787.

Отже, чинним законодавством передбачено вчинення ряду дій, спрямованих на повернення надміру сплачених платежів.

Відповідно до ч. 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Водночас, п. 8 ч. 1 статті 3 КАС України зазначено, що позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.

Отже, до адміністративних судів можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов’язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушуються, створено або створюють перешкоди для реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.

Враховуючи те, що ТОВ «КПД» жодних дій, передбачених Порядком повернення платникам податків митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами вчинено не було, його право на отримання висновків щодо повернення надмірно сплачених грошових коштів з боку відповідача порушено не було, у зв'язку із чим відповідна вимога на його користь задоволена бути не може.

Вказана правова позиція узгоджується з постановою Верховного Суду України у справі № 21-439а13 від 17 грудня 2013 року.

У відповідності до положень статті 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов’язковим для всіх суб’єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов’язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Частиною 3 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статей 69, 70 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Відповідно до ч. 1 статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд прийшов до переконання про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 3 статті 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

З урахуванням зазначених норм, суд присуджує на користь позивача здійснені ним документально підтверджені витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 218, 00 грн. з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Київської міської митниці ДФС.

Керуючись статтями 69-71, 94, 158-163, 167, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КПД» - задовольнити частково.

2. Визнати протиправними та скасувати рішення Київської міської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № 100250001/2015/000031/1 від 30 липня 2015 року, № 100250001/2015/000039/1 від 11 серпня 2015 року, № 100250001/2015/000038/1 від 11 серпня 2015 року, № 100250001/2015/000043/1 від 13 серпня 2015 року.

3. В решті позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «КПД» відмовити.

4. Присудити з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Київської міської митниці ДФС на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КПД» понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 218, 00 грн. (одна тисяча двісті вісімнадцять гривень).

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 КАС України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя І.М. Погрібніченко