Ухвала суду № 57508367, 28.04.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2016 рокусправа № 808/8344/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Чередниченко В.Є.,

суддів: Коршуна А.О., Панченко О.М.,

за участю секретаря судового засідання: Лащенко Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську адміністративну справу за апеляційною скаргою уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку публічного акціонерного товариства «Український професійний банк» Пантіної Любові Олександрівни на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 23 грудня 2015 року у справі №808/8344/15 за позовом ОСОБА_2 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку публічного акціонерного товариства «Український професійний банк» Пантіної Любові Олександрівни та Державної організації «Фонд гарантування вкладів фізичних осіб» про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_2 08 жовтня 2015 року звернулася до суду з адміністративним позовом до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку публічного акціонерного товариства «Український професійний банк» Пантіної Любові Олександрівни (далі - відповідач-1) та Державної організації «Фонд гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - відповідач-2), в якому просить суд:

- визнати протиправною відмову уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку публічного акціонерного товариства «Український професійний банк» Пантіної Любові Олександрівни щодо не включення позивача до повного переліку вкладників ПАТ «Український професійний банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського вкладу «Довіра» № НОМЕР_3 (особовий рахунок НОМЕР_1, рахунок нарахованих процентів НОМЕР_2) від 28 травня 2015 року.

- зобов'язати відповідача-1 вчинити наступні дії:

- включити позивача до повного переліку вкладників ПАТ «Український професійний банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

- подати до Державної організації (установи, закладу) «Фонд гарантування вкладів фізичних осіб» додаткову інформацію щодо ОСОБА_2, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ «Український професійний банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Позов обґрунтовано тим, що бездіяльність відповідача-1 є незаконною та порушує законне право позивача на отримання гарантованої суми вкладу.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 23 грудня 2015 року позов задоволено частково.

Суд, визнав протиправною відмову відповідача-1 щодо не включення позивача до повного переліку вкладників ПАТ «Український професійний банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського вкладу «Довіра» № НОМЕР_3 від 28 травня 2015 року.

Зобов'язав відповідача-1 вчинити наступні дії:

- включити ОСОБА_2 до повного переліку вкладників ПАТ «Український професійний банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

- подати до Державної організації (установи, закладу) «Фонд гарантування вкладів фізичних осіб» додаткову інформацію щодо позивача, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ «Український професійний банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Постанова суду мотивована тим, що відповідачами не доведено наявності у позивача мети, завідомо суперечної інтересам держави і суспільства, а також існування умислу, як обов'язкової ознаки для визнання правочину нікчемним, при укладенні договору від 28 травня 2015 року НОМЕР_3. Хоча факт порушення публічного порядку повинен бути доведеним певними засобами доказування. Крім того судом першої інстанції прийнято до уваги те, що під час розгляду справи позивачем надано додаткові пояснення по справі, та на їх підтвердження розписку від 20 січня 2015 року про те, що ОСОБА_3 20 січня 2015 року взяла в борг у ОСОБА_2 175000,00 грн., та зобов'язується повернути вказану суму коштів не пізніше 21 травня 2015 року.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач-1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення яким у задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга фактично обґрунтована тим, що правочин з укладення договору банківського вкладу «Довіра» від 28 травня 2015 року НОМЕР_3 на суму 175000 грн. є нікчемним, оскільки вчинений між позивачем та ОСОБА_3 шляхом «дроблення» належної останній суми коштів з метою штучного створення обов'язку Фонду гарантування вкладів фізичних осіб відшкодувати ці кошти, що передбачає незаконне заволодіння державними коштами.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача-1 який підтримав доводи апеляційної скарги, пояснення представника позивача який заперечував щодо її задоволення, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що 28 травня 2015 року між ПАТ «Український професійний банк» (банк) та ОСОБА_2 (вкладник) укладено договір НОМЕР_3 банківського вкладу «Довіра» у гривнях України. Відповідно до умов зазначеного договору сума вкладу складає 175 000,00 грн. строком на три місяці, банк відкриває вкладний (депозитний) рахунок (особовий рахунок НОМЕР_1, рахунок нарахованих процентів НОМЕР_2). Процентна ставка на суму вкладу ставить 23,5% річних. Вклад залучається на строк по 28 серпня 2015 року (а.с.11).

28 травня 2015 року ОСОБА_3 перерахувала на рахунок позивача згідно з договором НОМЕР_3 банківського вкладу «Довіра» кошти в розмірі 175 000,00 грн. до відділення №2 ПАТ «Український професійний банк», що підтверджується копією платіжного доручення від 28 травня 2015 року №23055047 (а.с.12).

Постановою Правління Національного банку України від 28 травня 2015 року №348 ПАТ «Український професійний банк» віднесене до категорії неплатоспроможних.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №107 від 28 травня 2015 року у ПАТ «Український професійний банк» запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації Пантіну Любов Олександрівну. Тимчасову адміністрацію запроваджено на три місяці з 29 травня 2015 року по 28 серпня 2015 року включно.

28 серпня 2015 року на підставі постанови №562 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Український професійний банк», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №158 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Український професійний банк» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку» (а.с.73).

Згідно з цим рішенням розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Український професійний банк», уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Український професійний банк» призначено Пантіну Любов Олександрівну.

Листом уповноваженої особи тимчасової адміністрації ПАТ «Український професійний банк» від 27 серпня 2015 року №01-10/4087 позивачу надійшло повідомлення про нікчемність правочину. Згідно з цим листом, ПАТ «Український професійний банк» повідомляло про нікчемність договору банківського вкладу від 28 травня 2015 року НОМЕР_3, укладеного між ПАТ «Український професійний банк» та ОСОБА_2, згідно з статтею 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (а.с.14).

Позивач, заявою від 07 вересня 2015 року, звернувся до директора-розпорядника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_4 з проханням зняти обмеження по договору банківського вкладу «Довіра» НОМЕР_3 (особовий рахунок НОМЕР_1, рахунок нарахованих процентів НОМЕР_2) (а.с.13).

Заявою від 01 жовтня 2015 року позивач звернувся до відповідача-1, в якій просив надати інформацію стосовно наявності грошових коштів на рахунку позивача, та розміру таких коштів.

Листом від 07 листопада 2015 року №01-10/5269 відповідач-1 повідомив позивача, що надати поштою запитувану інформацію не має можливості.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесенні оскарженої постанови, виходить з наступного.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Частиною першою статті 3 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Відповідно до частини першої статті 1 та частини третьої статті 12 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» виконавча дирекція Фонду здійснює управління поточною діяльністю Фонду; виконавча дирекція Фонду має такі повноваження у сфері забезпечення відшкодування коштів за вкладами: 1) визначає порядок ведення реєстру учасників Фонду; 2) визначає порядок відшкодування Фондом коштів за вкладами відповідно до розділу V цього Закону; 3) визначає порядок ведення банками бази даних про вкладників та ведення Фондом відповідної узагальненої бази даних; 4) приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; 5) затверджує порядок визначення банків-агентів та визначає на підставі цього порядку банків-агентів; 6) приймає рішення про оплату Фондом витрат, пов'язаних із процедурою виведення неплатоспроможного банку з ринку, у межах кошторису витрат Фонду, затвердженого адміністративною радою Фонду; 7) встановлює вимоги до змісту договорів банківського вкладу, договорів банківського рахунка з питань, що стосуються функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб.

Частина перша статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначає, що Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

За правилами частин першої-третьої статті 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачено, що уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Згідно з частиною п'ятою статті 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур'єр» або «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Частина шоста статті 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначає, що уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.

Проте відповідачем-1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду не було включено позивача, яка є вкладником ПАТ «Український професійний банк», відповідно до договору від 28 травня 2015 року НОМЕР_3.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність тверджень відповідача щодо нікчемності договору від 28 травня 2015 року НОМЕР_3, укладеного між ПАТ «Український професійний банк» та ОСОБА_2, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Зазначена норма нікчемність господарського правочину пов'язує з наступним: порушення публічного порядку, спрямування його на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

При цьому, факт нікчемності правочину повинен бути доведений певними засобами доказування.

Проте, відповідачами не доведено, наявності у позивача мети, завідомо суперечної інтересам держави і суспільства, а також існування умислу, як обов'язкової ознаки для визнання правочину нікчемним. Відсутні докази наявного умислу або попередньої змови позивача з ОСОБА_3 щодо дроблення вкладу.

Відповідачами також не було обґрунтовано належним чином і не доведено у встановленому законом порядку те, що договір від 28 травня 2015 року НОМЕР_3 порушує публічний порядок, суперечить моральним засадам суспільства та спрямований на заволодіння майном держави.

Згідно з повідомленням від 27.08.2015 року договір банківського вкладу від 28.05.2015 року є нікчемним відповідно до ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та ст.228 ЦК України. Однак в повідомленні не зазначено яку саме норму права порушив позивач його укладаючи. Хоча положення ст. 228 ЦК України передбачають наявність умислу у обох сторін договору.

Також не спростовують висновки суду першої інстанції доводи відповідача-1 щодо здійснення операції за депозитним рахунком позивача №26304000350853, у період дії Постанови Національного банку України від 30.04.2015 року № 293/БТ, оскільки, як вірно зазначає позивач, ця постанова має гриф «Банківська таємниця» та до загального кола громадян в установленому законом порядку вона доведена не була. Доказів доведеності цієї постанови до працівників ПАТ «Український професійний банк» відповідачами суду не надано.

Крім того її норми стосуються діяльності банку, а не позивача. Заборони щодо залучення депозитів вона не містить. Отже ця постанова не забороняла позивачу відкрити депозит у банку.

При цьому жодного посилання на вказану постанову в повідомленні про нікчемність правочину від 27.08.2015 року не має. Отже оскаржена позивачем відмова на ній не ґрунтувалась.

Щодо доводів відповідача-1 про те, що кошти на вкладний рахунок, відкритий на ім'я позивача, надійшли внаслідок безготівкового перерахування з рахунку іншої особи, та видача, виплата або перерахування реальних коштів у дійсності не проводилась, натомість на підставі поданих позивачем платіжних документів відбувалось виключно коригування структури банківського балансу через зміну обліку грошових зобов'язань, що в свою чергу призвело до штучного створення правових підстав для виникнення у Фонду обов'язку здійснити виплату суми гарантованого відшкодування по таким операціям, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вказані обставини не значаться серед підстав для не відшкодування коштів фондом, виключний перелік яких визначено частиною 4 статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Крім того такі умови передачі коштів зазначені в п.2.1 договору банківського вкладу укладеного між позивачем та ПАТ «Український професійний банк».

Також, суд приймає до уваги і те, що позивачем надано на підтвердження своєї позиції розписку від 20 січня 2015 року про те, що ОСОБА_3 20 січня 2015 року взяла в борг у ОСОБА_2 175000,00 грн., та зобов'язується повернути вказану суму коштів не пізніше 21 травня 2015 року (а.с.54,55). Доказів визнання вказаного договору недійсним суду не надано.

Щодо доводів відповідача-1 про укладання позивачем договору банківського вкладу в інтересах ОСОБА_3 з метою надання їй переваги у вигляді отримання від Фонду відшкодування усієї суми депозиту. Суд апеляційної інстанції вважає необхідним зазначити наступне.

Згідно з ч.3 ст.215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Доказів визнання договору банківського вкладу укладеного між позивачем та банком відповідачі суду не надали.

Враховуючи те, що стаття 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначає вичерпний перелік випадків коли Фонд не відшкодовує кошти, проте відповідачем-1 не надано жодного доказу того, що випадки, зазначені в переліку, розповсюджуються на позивача, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність відмови відповідача-1 щодо не включення позивача до повного переліку вкладників ПАТ «Український професійний банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського вкладу «Довіра» № НОМЕР_3 від 28 травня 2015 року.

Відповідно до статті 28 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» фонд розпочинає виплату відшкодування коштів вкладникам, їх представникам та спадкоємцям у національній валюті України в готівковій або безготівковій формі не пізніше семи днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Фонд здійснює виплату гарантованих сум відшкодування через банки-агенти.

Фонд не пізніше ніж за 30 днів до закінчення визначеного цим Законом строку ліквідації банку публікує оголошення в газетах «Урядовий кур'єр» або «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет про завершення Фондом виплат гарантованої суми відшкодування.

Отже, неправомірні та безпідставні дії відповідача-1 щодо не включення позивача, який після прийняття рішення про ліквідацію зазначеного банку набув право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів, призвели до не включення позивача до реєстру вкладників для здійснення виплат.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок щодо необхідності зобов'язання відповідача-1 включити позивача до повного переліку вкладників ПАТ «Український професійний банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та подати до Державної організації (установи, закладу) «Фонд гарантування вкладів фізичних осіб» додаткову інформацію щодо ОСОБА_2 як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ «Український професійний банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Згідно з частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Між тим відповідачами зазначеного обов'язку не виконано.

На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об'єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому постанову суду першої інстанції у цій справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись пунктом 1 частини 1 статті 198, статтями 200, 206 КАС України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку публічного акціонерного товариства «Український професійний банк» Пантіної Любові Олександрівни - залишити без задоволення, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 23 грудня 2015 року у справі № 808/8344/15 - без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлений 29 квітня 2016 року.

Головуючий: В.Є. Чередниченко

Суддя: А.О. Коршун

Суддя: О.М. Панченко