Постанова № 57508325, 26.04.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

26 квітня 2016 року 11:49 справа №826/26779/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Калужського Д.О. та представників:

позивача: Федай О.О.;

відповідача: Деміденко Ю.В.

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Енергетично-збагачувальний комплекс "Донбасвуглепереробка"доДержавної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у місті Києвіпровизнання дій протиправними, зобов'язання вчинити діїНа підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 26 квітня 2016 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергетично-збагачувальний комплекс "Донбасвуглепереробка" (далі по тексту - позивач, ТОВ "ЕЗК "Донбасвуглепереробка") звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у місті Києві (далі по тексту - відповідач, ДПІ у Голосіївському районі), в якому, з урахуванням подальшого уточнення позовних вимог, просить: 1) визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у прийнятті податкової декларації з податку на додану вартість невизнання податкової звітності з податку на додану вартість за жовтень 2015 року, поданої ТОВ "ЕЗК "Донбасвуглепереробка" 19 листопада 2015 року та від 25 листопада 2015 року; 2) визнати податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2015 року з додатками такими, що подані ТОВ "ЕЗК "Донбасвуглепереробка" у день її фактичного отримання відповідачем 19 листопада 2015 року та 25 листопада 2015 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 травня 2015 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/26779/15, закінчено підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні 26 квітня 2016 року представник позивача позовні вимоги підтримав, представник відповідача проти позову заперечив.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

ТОВ "ЕЗК "Донбасвуглепереробка" засобами телекомунікаційного зв'язку надіслало до ДПІ у Голосіївському районі податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2015 року разом із додатками 1 "Розрахунок коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість (Д1)" та 5 "Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)".

Згідно з квитанцією №2 вказана податкова звітність доставлена до ДПІ у Голосіївському районі 19 листопада 2015 року.

За результатами перевірки поданої податкової звітності ДПІ у Голосіївському районі у листі від 25 листопада 2015 року №20347/10/26-50-15-01 повідомила позивача, що надіслана ним податкова декларація з податку на додану вартість за жовтень 2015 року не вважається податковою звітністю, посилаючись на норми статті 48 Податкового кодексу України.

25 листопада 2015 року позивач повторно подав до ДПІ у Голосіївському районі ту ж саму податкову звітність з податку на додану вартість за жовтень 2015 року, за результатами розгляду якої у листі від 26 листопада 2015 року №20444/10/26-50-15-01-10 знову повідомлено про те, що податна звітність не вважається податковою звітністю з підстав зазначення не у повному обсязі реєстраційних номерів облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому пункту 48.3 статті 48 Податкового кодексу України, посадових осіб платника податків.

Позивач зазначає, що відмова у прийнятті податкової декларації є протиправною, оскільки здійснена за відсутності правових підстав, а спірна податкова звітність оформлена відповідно до встановлених вимог та містить усі обов'язкові реквізити.

Відповідач письмового заперечення проти адміністративного позову до суду не надав.

Окружний адміністративний суд міста Києва частково погоджується із позовними вимогами ТОВ "ЕЗК "Донбасвуглепереробка", виходячи з наступних мотивів.

Пункт 48.1 статті 48 Податкового кодексу України визначає, що податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання.

Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

Згідно з пунктами 48.3, 48.4 статті 48 Податкового кодексу України податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування контролюючого органу, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

У окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов'язкові реквізити: відмітка про звітування за спеціальним режимом; код виду економічної діяльності (КВЕД); код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ; індивідуальний податковий номер згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період.

Підпункт 48.5.1 пункту 48.5 статті 48 Податкового кодексу України встановлює, що податкова декларація повинна бути підписана керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до контролюючого органу. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником.

Достатнім підтвердженням справжності документа податкової звітності є наявність оригіналу підпису уповноваженої особи на документі у паперовій формі або наявність в електронному документі електронного цифрового підпису платника податку.

За вимогами пункту 49.8 статті 49 Податкового кодексу України прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Відповідно до пункту 49.9 статті 49 Податкового кодексу України за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом.

За умови дотримання вимог, встановлених статтями 48 і 49 цього Кодексу податкова декларація, надана платником, також вважається прийнятою:

49.9.1 за наявності на всіх аркушах, з яких складається податкова декларація та, за бажанням платника податків, на її копії, відмітки (штампу) контролюючого органу, яким отримана податкова декларація, із зазначенням дати її отримання, або квитанції про отримання податкової декларації у разі її подання засобами електронного зв'язку, або поштового повідомлення з відміткою про вручення контролюючому органу, у разі надсилання податкової декларації поштою;

49.9.2 у разі, якщо контролюючий орган із дотриманням вимог пункту 49.11 цієї статті не надає платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або у випадках, визначених цим пунктом, не надсилає його платнику податків у встановлений цією статтею строк.

Підпункт 49.11.1 пункту 49.11 статті 49 Податкового кодексу України передбачає, що у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв'язку, - протягом п'яти робочих днів з дня її отримання.

Згідно з пунктом 49.15 статті 49 Податкового кодексу України податкова декларація, надіслана платником податків або його представником поштою або засобами електронного зв'язку, вважається неподаною за умови її заповнення з порушенням норм пунктів 48.3 і 48.4 статті 48 цього Кодексу та надсилання контролюючим органом платнику податків письмової відмови у прийнятті його податкової декларації.

Таким чином, наведені норми Податкового кодексу України вказують, що податкова декларація вважається прийнятою за умови її надіслання платником податків або його представником поштою або засобами електронного зв'язку, заповнення її відповідно до норм пунктів 48.3 і 48.4 статті 48 цього Кодексу та за відсутності підтвердженого факту надсилання контролюючим органом платнику податків письмової відмови у прийнятті його податкової декларації.

На підставі наявних у справі копії податкової декларації ТОВ "ЕЗК "Донбасвуглепереробка" з податку на додану вартість за жовтень 2015 року та додатків 1 і 5 до неї, суд встановив, що вони містять необхідні обов'язкові реквізити, відповідають нормам та змісту податку на додану вартість, та підписані уповноваженою особою.

При цьому посилань на будь-які порушення при заповненні та поданні податкової звітності 19 листопада 2015 року лист ДПІ у Голосіївському районі від 25 листопада 2015 року №20347/10/26-50-15-01 не містить.

Таким чином, дії ДПІ у Голосіївському районі щодо відмови у прийнятті податкової декларації з податку на додану вартість ТОВ "ЕЗК "Донбасвуглепереробка" за жовтень 2015 року разом з додатками 1 та 5 не узгоджуються з нормами Податкового кодексу України та є протиправними.

Згідно з пунктом 49.13 статті 49 Податкового кодексу України у разі, якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови органом державної податкової служби (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання органом державної податкової служби.

Як зазначено в інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 15 червня 2012 року №1503/12/13-12, задоволення судом позовних вимог щодо визнання протиправною відмови прийняти податкову декларацію означає, що відповідне рішення не створило жодних правових наслідків, а податкова декларація є поданою вчасно на підставі пункту 49.13 статті 49 Податкового кодексу України. Тому в такому разі обов'язок платника податків щодо своєчасного подання податкової декларації є виконаним належним чином, а його порушені права цілком відновленими.

Резолютивна частина постанови адміністративного суду про задоволення позовних вимог у справі, предметом оскарження в якій є протиправність відмови податкового органу у прийнятті податкової декларації має містити висновок про визнання протиправною відмову податкового органу прийняти податкову декларацію, а податкової декларації такою, що подана платником податків у день її фактичного отримання органом державної податкової служби (із зазначенням дати).

З таких підстав суд зазначає, що податкова декларація з податку на додану вартість за жовтень 2015 року разом із додатками 1 "Розрахунок коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість (Д1)" та 5 "Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)"вважається прийнятою відповідачем 19 листопада 2015 року.

Разом з тим, суд не погоджується із позовними вимогами в частині податкової звітності ТОВ "ЕЗК "Донбасвуглепереробка", поданої 25 листопада 2015 року, виходячи з того, що така податкова звітність подана повторно, а визнання податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2015 року разом із додатками прийнятою 19 листопада 2015 року, є достатнім способом захисту.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведено правомірність дій щодо відмови у прийнятті податкової декларації у відповідності до вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, тому, виходячи з формулювання позовних вимог та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ "ЕЗК "Донбасвуглепереробка" підлягає частковому задоволенню.

Частина перша статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Водночас згідно з частиною третьою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Таким чином, з огляду на часткове задоволення позовних вимог, на користь позивача належить присудити здійснені ним витрати по сплаті судового збору відповідно до частини задоволених вимог за рахунок бюджетних асигнувань ДПІ у Голосіївському районі.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетично-збагачувальний комплекс "Донбасвуглепереробка" задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві щодо відмови у прийнятті податкової декларації Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетично-збагачувальний комплекс "Донбасвуглепереробка" з податку на додану вартість за жовтень 2015 року разом із додатками 1 "Розрахунок коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість (Д1)" та 5 "Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)".

3. Вважати податкову декларацію Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетично-збагачувальний комплекс "Донбасвуглепереробка" з податку на додану вартість за жовтень 2015 року разом із додатками 1 "Розрахунок коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість (Д1)" та 5 "Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)" такою, що прийнята Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві 19 листопада 2015 року.

4. В іншій частині адміністративного позову відмовити.

5. Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетично-збагачувальний комплекс "Донбасвуглепереробка" понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 218,00 грн. (одна тисяча двісті вісімнадцять гривень нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.А. Кузьменко