Постанова № 57507757, 27.04.2016, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2016 року м.ПолтаваСправа № 816/5074/14

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Удовіченка С.О.,

за участю:

секретаря судового засідання - Лайко О.В.,

прокурора - Вороненко А.М.,

представника позивача - Коломієць Є.Є.,

представника відповідача - Сухомлин Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного багатопрофільного підприємства "Технікс" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

23 грудня 2014 року Приватне багатопрофільне підприємство "Технікс" (надалі - ПБП "Технікс", позивач) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області (надалі - ДПІ у м. Полтаві, відповідач), в якому, після уточнення позовних вимог /том 2 а.с. 1/, просить:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 12.12.2014 №0001712310 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість (надалі - ПДВ) всього в розмірі 3 745 070,00 грн, №0001702310 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток всього в розмірі 5 495 676,00 грн та №0001722310 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 510,00 грн;

- визнати протиправними дії ДПІ у м. Полтаві, вчинені під час проведення перевірки та оформлення акту перевірки від 03.11.2014 №6098/16-01-22-07-12/31174870;

- визнати протиправними дії ДПІ у м. Полтаві, що виразились у внесенні до АІС "Податковий блок" підсистеми автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів коригування показників податкового кредиту ПБП "Технікс" з ПДВ на підставі акту перевірки від 03.11.2014 №6098/16-01-22-07-12/31174870;

- зобов'язати ДПІ у м. Полтаві поновити в автоматизованій системі "Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" показники податкової звітності ПБП "Технікс", які були відкориговані за актом перевірки від 03.11.2014 №6098/16-01-22-07-12/31174870;

- зобов'язати ДПІ у м. Полтаві вилучити з АІС "Податковий блок" підсистеми автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів інформацію про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПБП "Технікс" за актом перевірки від 03.11.2014 №6098/16-01-22-07-12/31174870;

- зобов'язати ДПІ у м. Полтаві відновити в АІС "Податковий блок" підсистеми автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів дані податкової звітності ПБП "Технікс" шляхом внесення до них даних, визначених у податкових деклараціях з податку на прибуток та ПДВ за період 01.01.2010 по 31.08.2014.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 17.03.2015 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.07.2015 року апеляційну скаргу Приватного багатопрофільного підприємства "Технікс" залишено без задоволення. Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 17.03.2015 року по справі № 816/5074/14 залишено без змін.

Постановою Вищого адміністративного суду України від 18.11.2015 року у справі № К/800/34785/15 замінено державну податкову інспекцію у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області її правонаступником - державною податковою інспекцією у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області.

Касаційну скаргу приватного багатопрофільного підприємства "Технікс" задоволено частково.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 17.03.2015 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.07.2015 у справі № 816/5074/14 скасовано.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 12.12.2014 № 0001702310 в частині збільшення приватному багатопрофільному підприємству "Технікс" грошового зобов'язання з податку на прибуток на 660 612 грн. за основним платежем та на 165 163 грн. за штрафними санкціями

Визнано протиправними дії державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області з внесення до автоматизованої інформаційної системи "Податковий блок" підсистеми автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" змін на підставі акта від 03.11.2014 № 6098/16-01-22-07-12/31174870 "Про результати позапланової виїзної документальної перевірки Підприємства з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток за період з 01.01.2010 по 31.12.2013, з податку на додану вартість за період з 01.01.2010 по 31.08.2014, інших податків, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 по 31.08.2014" та зобов'язати відповідача поновити відповідні показники податкової звітності приватного багатопрофільного підприємства "Технікс"

В частині позовних вимог щодо визнання протиправними дій державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області, вчинених під час проведення перевірки та оформлення акта від 03.11.2014 № 6098/16-01-22-07-12/31174870 "Про результати позапланової виїзної документальної перевірки Підприємства з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток за період з 01.01.2010 по 31.12.2013, з податку на додану вартість за період з 01.01.2010 по 31.08.2014, інших податків, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 по 31.08.2014", а також в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.12.2014 № 0001722310 відмовлено.

В решті справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 07.12.2015 адміністративну справу за позовом Приватного багатопрофільного підприємства "Технікс" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, зобов'язання вчинити певні дії прийнято до провадження (суддя Молодецький Р.І.).

Згідно з розпорядженням керівника апарату Полтавського окружного адміністративного суду від 09 березня 2016 року у зв'язку з припиненням повноважень судді Молодецького Р.І. (закінчення п'ятирічного строку призначення судді вперше) справу №816/5074/14 передано до провадження судді Удовіченка С.О.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 10.03.2015 адміністративну справу за позовом Приватного багатопрофільного підприємства "Технікс" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень, визнання дій неправомірними прийнято до провадження.

Протокольною ухвалою суду від 24.03.2016 року допущено прокурора до участі у справі.

Мотивуючи свої вимоги, позивач стверджує про безпідставність висновків ДПІ у м. Полтаві щодо нереальності фінансово-господарських відносин із ТОВ "Фінанс ресурс плюс", ТОВ "Укрспецхолдинг" та ТОВ "Сістем Енерджі Нью" з приводу оренди бурового обладнання.

У наданих до суду письмових запереченнях відповідач просить відмовити у задоволенні позову, посилаючись на обставини непідтвердження реальності господарських взаємовідносин позивача за договорами оренди бурового обладнання з ТОВ "Фінанс ресурс плюс", ТОВ "Укрспецхолдинг" та ТОВ "Сістем Енерджі Нью". Ненадання до перевірки документів первинної бухгалтерської звітності, на думку відповідача, є порушенням, відповідальність за яке передбачена статтею 121 Податкового кодексу України.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача та прокурор у судовому засіданні проти позову заперечували та просили суд відмовити у задоволенні позову.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, прокурора, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

ПБП "Технікс" (місцезнаходження: м. Полтава, вул. Жовтнева, 54, офіс 407; ідентифікаційний код 331174870) зареєстроване як юридична особа 12.10.2000 виконавчим комітетом Полтавської міської ради. Підприємство перебуває на податковому обліку в ДПІ у м.Полтаві, де зареєстроване платником ПДВ з 27.11.2012 відповідно до свідоцтва №200085046 /том 2 а.с. 16/. За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців до основного виду діяльності ПБП "Технікс" відноситься надання допоміжних послуг у сфері добування нафти та природного газу /том 2 а.с. 13/.

Наказом начальника ДПІ у м. Полтаві від 07.10.2014 №2196 на виконання постанови старшого слідчого з ОВС Генеральної прокуратури України від 17.09.2014 /том 1 а.с. 223/ у відповідності до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України призначено проведення позапланової виїзної документальної податкової перевірки ПБП "Технікс" з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на прибуток за період з 01.01.2010 по 31.12.2013, по податку на додану вартість за період з 01.01.2010 по 31.08.2014, інших податків, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 по 31.08.2014 /том 1 а.с. 224/.

На підставі даного наказу співробітниками ДПІ у м. Полтаві у термін з 07.10.2014 по 27.10.2014 була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПБП "Технікс" з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на прибуток за період з 01.01.2010 по 31.12.2013, по податку на додану вартість за період з 01.01.2010 по 31.08.2014, інших податків, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 по 31.08.2014, результати якої оформлено актом від 03.11.2014 №6098/16-01-22-07-12/31174870 /том 1 а.с. 86-157/.

Висновком проведеної перевірки зафіксовані факти порушення позивачем, зокрема, вимог:

- п. 138.2, пп. 138.8.1, 138.8.5 п. 138.8, пп. 138.10.6 п. 138.10 ст. 138 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток підприємств, що підлягає сплаті до бюджету за 2013 рік, в загальній сумі 4 396 541,00 грн.;

- п. 198.1, 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України перевіркою, що призвело до завищення податкового кредиту за період з 01.01.2013 по 31.08.2014 при здійсненні господарських взаємовідносин із ТОВ "Фінанс ресурс" та ТОВ "Укрспецхолдинг" на загальну суму 2 496 713,00 грн, у т.ч. в липні 2014 року на суму 2 496 713,00 грн;

- абзацу першого п. 119.2 ст. 119, п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, Порядку заповнення податкового розрахунку суми доходу нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку (за формою 1ДФ), затвердженого наказом ДПА України від 24.12.2010 №102, в результаті подання не у повному обсязі, з помилками податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників і сум утриманого з них податку за формою 1ДФ за період, що перевірявся, в томі числі по звітних I, II кварталах 2013 року.

На підставі висновків акту перевірки від 03.11.2014 №6098/16-01-22-07-12/31174870 ДПІ у м. Полтаві 12.12.2013 були винесені наступні податкові повідомлення-рішення:

- №0001712310, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання за платежем ПДВ із вироблених в Україні товарів у розмірі 3 745 070,00 грн., у тому числі 2 496 713,00 грн. - за основним платежем та 1 248 357,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) /том 1 а.с. 82/,

- №0001702310, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 4 669 901,00 грн., у тому числі 3 735 929,00 грн. - за основним платежем та 933 972,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) /том 1 а.с. 83/,

Позивач не погодився із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями та оскаржив їх до суду, зазначивши про незаконність дій відповідача під час проведення та оформлення результатів податкової перевірки.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Надаючи правову оцінку спірним податковим повідомленням-рішенням, суд виходить з наступних засад податкового права.

Коло платників ПДВ, об'єкти, база, ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначено розділом V Податкового кодексу України.

Так, згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин (надалі - ПК України), податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

У відповідності до п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Статтею 198 ПК України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ПК України).

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (п. 198.3 ПК України).

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу (п. 198.6 ПК України).

У свою чергу, правовідносини, що виникають у сфері справляння податку на прибуток підприємств врегульовано розділом ІІІ Податкового кодексу України, який визначає коло платників та об'єкт оподаткування, порядок визначення доходів і витрат та їх склад, податкову базу, ставки податку та порядок його обчислення.

Так, відповідно до ст. 135 ПК України доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до ст. 137, на підставі документів, зазначених у п. 135.2 цієї статті, та складаються з:

- доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до п. 135.4 цієї статті;

- інших доходів, які визначаються відповідно до п. 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у п. 135.3 цієї статті та у ст. 136 цього Кодексу.

Згідно з п. 138.1 ст. 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

- витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з п.п. 138.4, 138.6 - 138.9, пп.пп. 138.10.2 - 138.10.4 п. 138.10, п. 138.11 цієї статті;

- інших витрат, визначених згідно з п. 138.5, пп.пп. 138.10.5, 138.10.6 п. 138.10, п.п. 138.11, 138.12 цієї статті, п. 140.1 ст. 140 і ст. 141 цього Кодексу;

- крім витрат, визначених у п. 138.3 цієї статті та у ст. 139 цього Кодексу.

Відповідно до п. 138.8 ст. 138 ПК України собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Підпунктом 138.2 ст.138 ПК України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Таким чином, підставою для включення витрат підприємством до складу витрат, які враховуються при визначенні об'єкта оподаткування та формування податкового кредиту є належне документальне підтвердження факту понесення таких витрат та їх зв'язок із господарською діяльністю підприємства.

Як свідчать матеріали справи, позивач формував податковий кредит та валові витрати перевіреного періоду на підставі документів первинного бухгалтерського обліку, що відображають факт здійснення господарських операцій з оренди виробничого обладнання, придбаних позивачем у ТОВ "Фінанс ресурс плюс" та ТОВ "Укрспецхолдинг" у липні 2014 року, а також у ТОВ "Сістем Енерджі Нью" протягом 2013 року.

Однак, за результатами документальної перевірки відповідач дійшов висновку про безпідставність віднесення позивачем суми ПДВ до складу податкового кредиту на загальну суму 3 745 070,00 грн, в тому числі по господарським операціям із ТОВ "Фінанс ресурс плюс" у липні 2014 року на суму 957 600,00 грн та по господарським операціям із ТОВ "Укрспецхолдинг" у липні 2014 року на суму 1 539 113,00 грн, пов'язаних з придбанням послуг оренди виробничого обладнання та завищення валових витрат у сумі 19 662 785,00 грн по господарським взаємовідносинам із ТОВ "Сістем Енерджі Нью" з приводу придбання послуг оренди виробничого обладнання у 2013 році.

Мотивуючи свої доводи, відповідач зазначає, що на перевірку не надано договорів та товарно-транспортних накладних щодо переміщення орендованого виробничого обладнання, які підтверджують факт відвантаження та повернення бурового обладнання. Крім того, згідно інформаційної бази даних ДПІ у м. Полтаві обліковується розбіжність по задекларованих позивачем показниках у липні 2014 року з ТОВ "Фінанс ресурс плюс" на суму 957 600,00 грн та ТОВ "Укрспецхолдинг" на суму 1 539 112,53 грн; зареєстровані податкові накладні на надання послуг з оренди обладнання відсутні; зареєстровані податкові накладні на отримання ТОВ "Фінанс ресурс плюс" та ТОВ "Укрспецхолдинг" бурильного обладнання від підприємств постачальників відсутні; декларація по ПДВ за липень 2014 року подана із запізненням 04.09.2014 та прийнята "До відома"; іншої податкової звітності за будь-які періоди ТОВ "Фінанс ресурс плюс" та ТОВ "Укрспецхолдинг" з моменту реєстрації не подавалось.

У зв'язку з цим для вирішення питання щодо правомірності формування позивачем податкового кредиту з ПДВ та валових витрат перевіреного періоду з'ясуванню підлягають обставини реальності господарських операцій на підставі доказів, оцінку яким суд надаватиме з урахуванням положень статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України. При цьому документи та інші дані, що спростовують чи підтверджують реальність здійснення господарських операцій, які відображені в податковому обліку, будуть оцінюватися з урахуванням специфіки кожної з таких операцій.

Так, з наданих сторонами письмових доказів суд встановив, що ПБП "Технікс", як орендарем, протягом 2013-2014 років був укладений ряд однотипних договорів оренди обладнання із орендодавцями, зокрема з ТОВ "Фінанс ресурс плюс" 01.07.2014 за №1-07/14 /том 1 а.с. 207-209/, із ТОВ "Укрспецхолдинг" 30.04.2014 за №30/04/02-2014 /том 1 а.с. 199-200/ та з ТОВ "Сістем Енерджі Нью" 01.01.2013 за №01/01-2013 /том 1, а.с. 170-173/.

За умовами цих однотипних договорів орендодавець зобов'язується передати орендареві, а орендар - прийняти в строкове платне користування виробниче обладнання (далі - обладнання) та зобов'язується сплачувати орендодавцеві орендну плату. Найменування і кількість переданого в оренду обладнання, включаючи його вартість вказані в Переліку переданого обладнання, що є невід'ємною частиною цього договору. Обладнання передається орендарю протягом 10 днів, що обчислюється з моменту підписання цього договору. Документом, що свідчить про передачу (прийом) в оренду обладнання, є відповідний акт прийому-передачі, який підписується після передачі обладнання в оренду і є додатком до цього договору. Орендодавець надає, а орендар приймає на правах оренди виробниче обладнання, яке буде використовуватися останнім відповідно до статутної діяльності підприємства і за призначенням обладнання. Обладнання, що орендується, вважається переданим орендареві з дати підписання акта передання-приймання обладнання. Розмір орендної плати за даним договором визначається на договірній основі і вказаний в додатку №1 даного договору.

На підтвердження обставин правомірності включення до складу податкового кредиту сум ПДВ, сплачених ПБП "Технікс" у липні 2014 року в ціні придбаних у ТОВ "Фінанс ресурс плюс" та ТОВ "Укрспецхолдинг" послуг з оренди виробничого обладнання, позивач надав суду копії податкових накладних від 31.07.2014 №15023 на суму 1 240 000,00 грн, в т.ч. ПДВ - 206666,67 грн /том 1 а.с. 206/; від 31.07.2014 №15108 на суму 1 209 600,00 грн, в т.ч. ПДВ - 201600,00 грн /том 1 а.с. 213/. На підтвердження обставин формування валових витрат 2013 року, понесених на оренду виробничого обладнання за договором, укладеним 01.01.2013 із ТОВ "Сістем Енерджі Нью", позивач надав копії податкових накладних від 16.05.2013 №22 на суму 3333680,00 грн, в т.ч ПДВ 555 613,33 грн, від 20.03.2013 №61 на суму 1 208 000,00 грн, в т.ч ПДВ 201 333,33 грн, від 20.03.2013 №62 на суму 2 792 000,00 грн, в т.ч ПДВ 465 333,33 грн, від 14.03.2013 №60 на суму 1 000 000,00 грн, в т.ч ПДВ 166 666,67 грн, від 19.07.2013 №101 на суму 2 000 000,00 грн, в т.ч ПДВ 333 333,33 грн, від 15.07.2013 №100 на суму 3 000 000,00 грн, в т.ч ПДВ 500 000,00 грн, від 15.07.2013 №83 на суму 2 880 000,00 грн, в т.ч. ПДВ 480 000,00 грн, від 15.07.2013 №82 на суму 2 496 162,00 грн, в т.ч ПДВ 416 027,00 грн, від 17.05.2013 №24 на суму 3 168 000,00 грн, в т.ч ПДВ 528 000,00 грн, від 17.05.2013 № 23 на суму 1 717 500,00 грн., в т.ч ПДВ 286 250,00 грн /том 1 а.с. 186-196/.

Дослідивши копії вищевказаних податкових накладних, суд встановив, що за своїм змістом та реквізитами такі формально відповідають вимогам п. 201.1 ст. 201 ПК України.

Як визначено частиною першою статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", в редакції чинній на момент виникнення та реалізації спірних відносин, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

В силу положень статті 1 цього ж Закону первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Враховуючи те, що згідно з вимогами статті 4 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" одним із принципів бухгалтерського обліку є превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

При цьому, суд оцінює документи та інші дані, що відображені платником податків в податковому та бухгалтерському обліку, з урахуванням специфіки спірної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, зміст послуг, що надаються тощо.

Так, на підтвердження обставин реальності здійснення спірних господарських операцій позивач надав копії актів приймання-передавання обладнання та наданих послуг /том 1 а.с. 201-205, 209-212, 175-185/.

Обсяг отриманого ПБП "Технікс" виробничого обладнання відображено, зокрема:

- від ТОВ "Укрспецхолдинг" - додатком №1/1 до договору №30/04/02-2014 від 30.04.2014 "Специфікація №1. Комплект технологічного обладнання для буріння свердловини типу ZJ40", додатком №1/2 до договору №30/04/02-2014 від 30.04.2014 "Перелік виробничого обладнання та розмір орендної плати за його користування". За актом №1 приймання-передавання обладнання від 01.07.2014 об'єкт оренди був переданий позивачу для експлуатації на свердловині №99 Котляревського НГКР (смт. Котельва Котелевського району Полтавської області) у вигляді бурової самохідної установки для обертального буріння свердловин типу ZJ-40 в кількості 1 шт, а також для експлуатації на свердловині №106 Яблунівського НГКР (с. Сенча Лохвицького району Полтавської області) у вигляді бурової самохідної установки для обертального буріння свердловин типу ZJ-40 в кількості 1 шт;

- від ТОВ "Фінанс ресурс плюс" - додатками №1 та №2 до договору №1-07/14 від 01.07.2014 "Перелік виробничого обладнання та розмір орендної плати за його користування". За актом №1 приймання-передавання обладнання від 01.07.2014 об'єкт оренди був переданий позивачу для експлуатації на свердловині №82 Розпашнівського НГКР (с. Володимирівка Чутівського району Полтавської області) у вигляді ловильного ясу СSJ42C, Овершоту 150 Series LT-T105, Овершоту 150 Series LT-T114, Овершоту DLT-T73, труболовки DLM-T73, Bladed Junk Mill (фрез) d=112 мм, Ekonomil (фрез) d=112 мм;

- від ТОВ "Сістем Енерджі Нью" - додатком №1 до договору №01/01-2013 від 01.01.2013 "Перелік виробничого обладнання та розмір орендної плати за його користування". За актом №1 приймання-передавання обладнання від 01.01.2013 об'єкт оренди був переданий позивачу для експлуатації на свердловині №3 Родниківського НГКР (смт. Котельва Котелевського району Полтавської області) у вигляді ловильного ясу СSJ42C, Овершоту 150 Series LT-T105, Овершоту 150 Series LT-T114, Овершоту DLT-T73, труболовки DLM-T73, Bladed Junk Mill (фрез) d=112 мм. Таке ж саме обладнання було передане позивачу за актом №2 приймання-передавання обладнання від 01.01.2013 для експлуатації на свердловині №79 Валюхівського НГКР (смт. Котельва Котелевського району Полтавської області), а також за актом №3 приймання-передавання обладнання від 01.01.2013 для експлуатації на свердловині №90 Тимофіївського НГКР (с. Жовтневе Решетилівського району Полтавської області).

Обґрунтовуючи доцільність оренди виробничого обладнання у ТОВ "Укрспецхолдинг", ТОВ "Фінанс ресурс плюс" та ТОВ "Сістем Енерджі Нью", представник позивача посилався на договірні відносини ПБП "Технікс" із ТОВ "Карпатигаз" за договорами з капітального ремонту свердловин, укладеними раніше.

На підтвердження факту використання у своїй господарській діяльності орендованого обладнання у ТОВ "Укрспецхолдинг", ТОВ "Фінанс ресурс плюс" та ТОВ "Сістем Енерджі Нью" позивачем надано плани робіт на капітальний ремонт свердловин, зокрема: № 3 Родниківського родовища, № 97 Котелевського ГКР, № 99 Котелевського ГКР, № 106 Яблунівського родовища /том 9 а.с. 185-203/; акти передачі свердловин після проведення робіт з капітального ремонту /том 8, а.с. 212-250, том 9, а.с. 1-33/.

Також, на підтвердження факту оприбуткування орендованого обладнання у ТОВ "Укрспецхолдинг", ТОВ "Фінанс ресурс плюс" та ТОВ "Сістем Енерджі Нью" позивачем надано витяги з оборотно-сальдової відомості по позабалансовому рахунку 01, на якому обліковується орендоване обладнання /том 2, а.с. 31-43/.

Вартість оренди обладнання визначена у додатках до договорів з ТОВ "Фінанс ресурс плюс" 01.07.2014 за №1-07/14, із ТОВ "Укрспецхолдинг" 30.04.2014 за №30/04/02-2014 та з ТОВ "Сістем Енерджі Нью" 01.01.2013 за №01/01-2013 за одну годину або добу за кожну одиницю обладнання, шляхом множення фактичного часу оренди на вартість оренди за одиницю часу.

Судом встановлено, що розрахунок за орендоване обладнання здійснювався позивачем у безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ТОВ "Укрспецхолдинг", ТОВ "Фінанс ресурс плюс" та ТОВ "Сістем Енерджі Нью", що підтверджується копіями виписок з банку /том 10, а.с. 5-11/.

Представник відповідача у своїх поясненнях посилався на той факт, що згідно інформації наданої на вимогу ГУ ДФС у Полтавській області Управлінням держпраці у Полтавській області, про те, що мобільні бурильні установки ZJ 30, ZJ 40 Китай, з ідентифікаційними номерами 10099, 11127, 12145 зняті з обліку відповідно 16.01.2015, 24.11.2015, 24.11.2015, а саме після договірних відносин позивача з контрагентами з взяття в оренду бурового обладнання.

Суд не бере до уваги вказані доводи з огляду на те, що відповідачем не доведено та не надано доказів того, що мобільні бурильні установки ZJ 30, ZJ 40 Китай, з ідентифікаційними номерами 10099, 11127, 12145 не використовувалися ПБП "Технікс" в спірний період при виконанні інших робіт з капітального ремонту свердловин.

Як пояснив представник позивача у своїх письмових поясненнях, для проведення робіт одночасно на трьох об'єктах ПБП "Технікс" не мало у наявності в достатній кількості власного бурового, ловильного, аварійного обладнання, а тому позивач не мав змоги власною (не орендованою) технікою виконати роботи у заявлених обсягах.

Посилання представника відповідача стосовно відсутності у ПБП "Технікс" спеціальних дозволів на використання бурильного обладнання на об'єктах нафтогазодобувних виробництв, нормативно-технічних документів, планів здійснення капітального ремонту свердловин спростовуються наданими ПБП "Технікс" копіями: дозволу Територіального управління державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Полтавській області № 113.13.53-09.10 та № 112.13.53-09.10 від 19.03.2013 року, дозволу Управління державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду по Полтавській області № 432.11.53-45.21.1 від 07.12.2011 року /том 10, а.с. 1-4/.

Згідно бази даних ДПІ у м. Полтаві ТОВ "Фінанс ресурс плюс" та ТОВ "Укрспецхолдинг" мають статус платника податків "8" - до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням. ТОВ "Сістем Енерджі Нью" має статус платника податків "9" - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням.

В ході перевірки було також використано інформацію акта перевірки ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 04.07.2014 №531/26-57-22-04-10/38441999 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Сістем Енерджі Нью" щодо підтвердження господарських відносин із платниками за період з 01.02.2012 по 31.12.2013 (т. 5 а.с. 97-106).

Однак посилання податкового органу на обставини, встановлені в ході перевірки ТОВ "Сістем Енерджі Нью", проведеної ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, суд визнає такими, що не ґрунтуються на нормах права, оскільки чинним законодавством України господарюючий суб'єкт не обтяжений обов'язком щоразу здійснювати перевірку своїх контрагентів на предмет дотримання ними вимог податкового законодавства. Навіть якщо контрагент не виконав свого обов'язку зі сплати податку, або не знаходиться за місцем державної реєстрації, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме відносно цієї особи. Чинне податкове законодавство не ставить право на формування витрат в залежність від правильності податкового обліку інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання формування витрат поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не залежить від стану розрахунків з бюджетом третіх осіб. Покупець - платник податку на прибуток не несе відповідальності за податкові зобов'язання продавця.

Відповідно до приписів статті 61 Конституції України, статті 218 Господарського кодексу України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а відтак, відомості, викладені в базі даних ДПІ у м. Полтаві, не можуть бути використані в якості самостійної підстави для висновку про відсутність у платника податку права на формування податкового кредиту за результатами здійснення господарських операцій із сумнівними контрагентами.

Отже, реальність проведених господарських операцій підтверджується наявними у матеріалах справи, вище зазначеними первинними документами бухгалтерського та податкового обліку.

Також судом встановлено та не спростовано відповідачем, що внаслідок здійснення господарських операцій позивачем із контрагентами, відбулися фактичні та реальні зміни в майновому стані обох сторін, тобто позивач отримав дохід у сумі вартості реалізованого товару та збільшив власні витрати на суму собівартості реалізованих товарів, а контрагенти понесли витрати на придбання товару та отримали право власності на відповідний товар.

Крім того, посилання представника відповідача на той факт, що ПБП "Технікс" не надано до перевірки доказів наявності орендованого обладнання у ТОВ "Фінанс ресурс плюс", ТОВ "Укрспецхолдинг", ТОВ "Сістем Енерджі Нью" та переміщення вказаного обладнання у процесі виконання спірних операцій суд не бере до уваги з огляду на наступне.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 23.12.2015 витребуваного, зокрема, витребувано від ТОВ "Сістем Енерджі Нью" належним чином посвідчені копії документів, що підтверджують факти набуття, оприбуткування та транспортування ТОВ "Сістем Енерджі Нью" товарів (основних фондів) - обладнання, переданого ПБП "Технікс" згідно договору оренди обладнання № 01/01-2013 від 01.01.2013, укладеного між ТОВ "Сістем Енерджі Нью" та ПБП "Технікс"; витребувано від ТОВ "Фінанс Ресурс Плюс" належним чином посвідчені копії документів, що підтверджують факти набуття, оприбуткування та транспортування ТОВ "Фінанс Ресурс Плюс" товарів (основних фондів) - обладнання, переданого ПБП "Технікс" згідно договору оренди обладнання № 1-07/14 від 01.07.14, укладеного між ТОВ ТОВ "Фінанс Ресурс Плюс" та ПБП "Технікс"; витребувано від ТОВ "Укрспецхолдинг" належним чином посвідчені копії документів, що підтверджують факти набуття, оприбуткування та транспортування ТОВ "Укрспецхолдинг" товарів (основних фондів) - обладнання, переданого ПБП "Технікс" згідно договорів оренди обладнання № 30/04/02-2014 від 30.04.2014, № 2-07/14 від 01.07.2014, укладеного між ТОВ ТОВ "Укрспецхолдинг" та ПБП "Технікс".

Вищевказані докази ТОВ "Фінанс ресурс плюс", ТОВ "Укрспецхолдинг", ТОВ "Сістем Енерджі Нью" до суду надано не було.

Щодо посилання відповідача на відсутність товарно-транспортних накладних суд зазначає, що їх відсутність не може слугувати підставою для висновків про нереальність господарської операції між контрагентами, оскільки товарно-транспортна накладна є підставою для списання товарно-матеріальних цінностей у вантажовідправника та оприбуткування їх у вантажоодержувача при перевезенні вантажів у межах України та не є єдиним і безумовним документом, що підтверджує факт придбання або продажу товарно-матеріальних цінностей.

Отже, відсутність товарно-транспортних накладних не є підставою для беззаперечного висновку відповідача про безтоварність операцій, оскільки вище зазначені документи є обов'язковими при оподаткуванні операцій за договорами перевезення, а не договорами оренди обладнання, укладені між позивачем та його контрагентами.

Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку платника податків, яким у даному випадку є позивач. Документи обумовлені правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом, зокрема, товарно-транспортна накладна, не є документом первинного бухгалтерського обліку, що підтверджує обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Вказана позиція викладена, зокрема, в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 18.08.2015 у справі №К/800/29695/15.

Крім того, як встановлено судом, умовами договорів про оренду обладнання з ТОВ "Фінанс ресурс плюс" 01.07.2014 за №1-07/14, із ТОВ "Укрспецхолдинг" 30.04.2014 за №30/04/02-2014 та з ТОВ "Сістем Енерджі Нью" 01.01.2013 за №01/01-2013 не визначено обов'язку для ПБП "Технікс" транспортування орендованого обладнання власними силами та складання останнім товарно-транспортних накладних.

Як пояснив представник позивача, обладнання ПБП "Технікс" приймалось безпосередньо на свердловинах (місцях проведення робіт для ТОВ "Карпатигаз"), місце прийому-передачі вказано в актах приймання-передавання обладнання згідно договорів з ТОВ "Фінанс ресурс плюс" 01.07.2014 за №1-07/14, із ТОВ "Укрспецхолдинг" 30.04.2014 за №30/04/02-2014 та з ТОВ "Сістем Енерджі Нью" 01.01.2013 за №01/01-2013. Із свердловин орендоване обладнання нікуди не переміщалось, а тому не було необхідності складати акти внутрішнього переміщення.

Суд зазначає, що посилання відповідача на наявність кримінального провадження стосовно посадових осіб замовника ТОВ "Карптигаз" з послуг з капітального ремонту свердловин позивача не є джерелом інформації про певні обставини та не можуть вважатися безумовним доказом у адміністративній справі.

Встановлення певних фактів у ході оперативно-розшукових заходів, слідства у кримінальній справі не є підставою для звільнення від доказування обставин в адміністративній справі, та без відповідного судового рішення у кримінальній справі такі факти самі собою не є достатнім доказом допущення суб'єктом господарювання чи відсутності з боку останнього певного порушення та може оцінюватися судом у сукупності лише з іншими допустимими доказами. До того ж докази мають бути належними, тобто такими, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Оскільки, ч. 4 ст. 72 КАС України передбачена можливість використання, як доказ у адміністративній справі, вироку суду у кримінальному провадженні чи постанови суду про адміністративний проступок, які набрали законної сили.

Ані представником відповідача, ані прокурором не надано до суду доказів того, що станом на момент розгляду справи такі вироки суду у кримінальному провадженні чи постанови суду про адміністративний проступок, які набрали законної сили існують.

Дослідивши в судовому засіданні вищеперелічені копії документів суд дійшов висновку, що матеріалами справи у їх сукупності підтверджено товарність спірних господарських операцій та правомірність формування позивачем податкового кредиту за їх результатами.

Відповідачем не надано доказів та не зазначено обставин, які б ставили під сумнів фактичне здійснення спірних господарських операцій. Зокрема, не надано доказів, що підтверджували б невідповідність змісту угод дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків чи свідчили про намір сторін ухилитися від оподаткування доходів, отриманих внаслідок виконання договорів або приховування дійсного об'єкта оподаткування, зменшення бази оподаткування, створення штучних підстав для незаконного відшкодування сум сплачених податків за рахунок коштів бюджету, отримання незаконних пільг з оподаткування тощо.

Так само, наявні у справі документи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентами взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад.

Враховуючи наведене вище в своїй сукупності, висновок податкової інспекції про порушення позивачем вимог Податкового кодексу України здійснено при помилковому розумінні норм діючого на час виникнення спірних відносин законодавства та фактичних обставин справи.

Згідно із частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Водночас, суд акцентує увагу на тому, що відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" Суд визначив, що "… адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.".

Відповідачем під час розгляду адміністративної справи не наведено об'єктивних доводів та не надано належних доказів наявності в діях позивача ознак протиправної діяльності. Тобто, відповідачем не доведено правомірності оскаржених податкових повідомлень-рішень.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення - рішення від № 0001712310 від 12.12.2014 та № 0001702310 від 12.12.2014 в частині нарахування грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем в розмірі 3735929 (три мільйони сімсот тридцять п'ять тисяч дев'ятсот двадцять дев'ять гривень) та за штрафними санкціями в розмірі 933972 (дев'ятсот тридцять три тисячі дев'ятсот сімдесят дві гривні) винесені ДПІ у м. Полтаві без врахування всіх обставин, необхідних для прийняття рішення, а тому є протиправними та підлягають скасуванню.

Таким чином, позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного багатопрофільного підприємства "Технікс" до Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області від 12 грудня 2014 року №0001702310, в частині нарахування грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем в розмірі 3735929 (три мільйони сімсот тридцять п'ять тисяч дев'ятсот двадцять дев'ять гривень) та за штрафними санкціями в розмірі 933972 (дев'ятсот тридцять три тисячі дев'ятсот сімдесят дві гривні).

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області від 12 грудня 2014 року №0001712310 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 2496713 (два мільйони чотириста дев'яносто шість гривень сімсот тринадцять гривень) та за штрафними санкціями в розмірі 1248357 (один мільйон двісті сорок вісім тисяч триста п'ятдесят сім гривень).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області судові витрати, понесені Приватним багатопрофільним підприємством " Технікс " у зв'язку зі сплатою судового збору у розмірі 487,20 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 04 травня 2016 року.

Суддя С.О. Удовіченко