Постанова № 57507714, 28.04.2016, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 квітня 2016 року справа № 2а-7685/11/1370

15 год. 57 хв. зал судових засідань № 6

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Гулика А.Г.,

секретар судового засідання Щур В.Р.,

за участю:

представника позивача Мандзиняк Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Залізничної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Західно-українська енергетична компанія» про арешт коштів на рахунку платника податків, -

в с т а н о в и в :

Державна податкова інспекція у Залізничному районі м. Львова Львівської області ДПС звернулась до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Західно-українська енергетична компанія» (надалі - ТзОВ «ЗУЕК»), в якому просить суд накласти арешт на кошти відповідача, що знаходяться на його рахунках в банках.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не надав в повному обсязі до перевірки необхідні документи фінансово - господарської діяльності, чим фактично не допустив посадових осіб позивача до проведення перевірки, про що складені відповідні акти. Відповідно до п.94.2 ст. 94 Податкового кодексу України адміністративний арешт майна може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби.

Відповідач подав заперечення на позовну заяву, в яких просив суд відмовити позивачу у задоволенні адміністративного позову. Заперечення обґрунтовані тим, що посадові особи позивача неодноразово виходили на перевірку, ознайомлювались з відповідними документами, під час проведення перевірки жодних перешкод для її проведення не було. На цих підставах, відповідач вважає, що підстави для застосування арешту коштів на рахунках, відсутні.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 12.10.2011р., залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2013р., в задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25.01.2016р. вказані судові рішення скасовані, а справа направлена на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою від 11.03.2016р. справа прийнята до провадження.

Ухвалою від 18.04.2016р. судом відповідно до ст. 55 КАС України допущено заміну позивача у справі Державну податкову інспекцію у Залізничному районі м. Львова Львівської області ДПС його правонаступником - Залізничною об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Львівській області (надалі - Залізнична ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області).

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав, наведених у позовній заяві. Просила адміністративний позов задовольнити повністю.

Відповідач в судове засідання явку представника не забезпечив, хоча неодноразово повідомлявся належним чином про час, дату і місце проведення судового засідання. Клопотань про розгляд справи без участі представника до суду не надходило.

Заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи обов'язкові до виконання вказівки Вищого адміністративного суду України, викладених в ухвалі від 25.01.2016р., суд дійшов до висновку, що в задоволенні адміністративного позову необхідно відмовити повністю, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідач включений до плану-графіку проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання -юридичних осіб державної податкової інспекції у Залізничному районі м.Львова на 2-й квартал 2011р. (а.с. 7,8).

Згідно з вказаним планом-графіком позивачем 25.06.2011р. видано наказ №701 "Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТзОВ "Західно-українська енергетична компанія" (а.с. 9), який разом із повідомленням від 15.06.2011р. №65/23-121 (а.с. 10), направлено відповідачу поштою. Вказані документи отримані відповідачем 20.06.2011р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.11).

Позивачем 29.06.2011р. видано направлення на перевірку №717, №718, №719, №720 (а.с. 12-15) тривалістю 20 робочих днів.

У зв'язку з проведенням перевірки позивачем вручено відповідачу вимоги про надання документів від 29.06.2011р. №22021/23-2 та від 30.06.2011р. №22115/10-22-011 (а.с.16-19).

Посадовими особами позивача 30.06.2011р. складено акт №188/23-2/36461945 про ненадання відповідачем документів до проведення перевірки (а.с. 20).

Позивачем 01.07.2011р. та 04.07.2011р. повторно вручено відповідачу вимоги №22272/23-2 і №22522/23-2 про надання документів (а.с. 21-22,24-25). В подальшому, посадовими особами позивача складено акти про ненадання документів №194/23-2/36461945 від 01.07.2011 (а.с. 23), №196/23-2/36461945 від 04.07.2011р. ( а.с. 26), №199/23-2/36461945 від 05.07.2011р. (а.с. 27). Крім цього, складено акт №201/23-2/36461945 від 05.07.2011 року про неможливість проведення позапланової перевірки ТзОВ "Західно-українська енергетична компанія" (а.с. 28-29).

На підставі вказаних актів начальником управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ у Залізничному районі м. Львова 06.07.2011 року скеровано начальнику інспекції звернення про застосування умовного адміністративного арешту майна відповідача, за результатами розгляду якого позивачем прийнято рішення №22796 від 06.07.2011 року про застосування адміністративного арешту майна платника податків.

Відповідно до пп.94.6.2 п.94.2 ст.94 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду.

З врахуванням викладеного, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Суд при вирішенні спору по суті виходить з такого.

В ухвалі Вищого адміністративного суду України від 25.01.2016р. вказано, що під час нового розгляду справи необхідно перевірити належним чином доводи сторін щодо наявності або відсутності у відповідача підстав для не допуску посадових осіб податкового органу до проведення перевірки, правомірність призначення такої та наявність законних підстав для її проведення.

Судом на виконання вказівок Вищого адміністративного суду України встановлено наступне.

Відповідно до п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених вказаним Кодексом, а фактичні перевірки вказаним Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких, покладено на органи державної податкової служби.

Згідно з п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України документальною перевіркою згідно із вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених вказаних Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Відповідно до п. п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 та п.75.1 ст.75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків в порядку, встановленому вказаним Кодексом, зокрема: камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Під час проведення перевірок органи державної податкової служби мають право відповідно до пп.20.1.8 п.20.1 ст. 20 ПК України вивчати та перевіряти первинні документи, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку, інші регістри, фінансову, статистичну звітність, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Згідно з ст. 81 ПК України посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення документальної виїзної перевірки за наявності підстав для її проведення та за умови пред'явлення направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (об'єкта), перевірка якого проводиться (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється), мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника органу державної податкової служби або його заступника, що скріплений печаткою органу державної податкової служби.

При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

Платник податків зобов'язаний згідно з п. 85.2 ст. 85 ПК України надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать до предмета перевірки або пов'язані з ним. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

У разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа, відповідно до п. 85.6 ПК України, складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою органу державної податкової служби та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.

Отримання копій документів згідно з п.85.7 ст.85 ПК України оформляється описом. Копія опису, складеного посадовими (службовими) особами органу державної податкової служби, вручається під підпис платнику податків або його законному представнику. Якщо платник податків або його законний представник відмовляється від засвідчення опису або від підпису про отримання копії опису, то посадові (службові) особи органу державної податкової служби, які отримують копії, роблять відмітку про відмову від підпису.

Відповідно до п. 94.1. ст. 94 ПК України адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Арешт майна на підставі п.94.2 ст. 94 ПК України може бути застосовано, якщо з'ясовується, зокрема, одна з таких обставин як відмова платника податків від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби до її проведення.

Арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду.

З системного аналізу наведених норм ПК України суд дійшов до висновку, що однією з підстав для звернення до суду з позовом про застосування адміністративного арешту коштів на рахунках платника податків, є встановлення факту його відмови від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби до її проведення.

Судом встановлено, що відповідач підлягав перевірці у зв'язку з включенням його до плану - графіку проведення виїзних планових перевірок суб'єктів господарювання юридичних осіб державної податкової інспекції у Залізничному районі м.Львова на 2-й квартал 2011р. Як вже встановлено судом перевірка проводилась на підставі наказу №701 "Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТзОВ "Західно-українська енергетична компанія" (а.с. 9), який разом із повідомленням від 15.06.2011 року №65/23-121 (а.с. 10), скеровано відповідачу поштою з повідомленням про вручення.

Крім цього, позивачем відповідним посадовим особам видано 29.06.2011р. направлення на перевірку №717, №718, №719, №720 (а.с. 12-15) тривалістю 20 робочих днів.

Суд також звертає увагу на те, що сторонами не заперечується правомірність призначення та проведення перевірки, в тому числі факт отримання наказу про проведення перевірки та направлення на перевірку.

З врахуванням викладеного, суд вважає, що для проведення планової виїзної перевірки у позивача існували належні та достатні правові підстави.

Судом досліджені вимоги позивача про надання документів (а.с. 16-19, 21-22, 24-25). З їх змісту випливає, що позивачем вимагалось надання документів податкового та бухгалтерського обліку позивача за відповідний період. Всі вказані вимоги отримані представником відповідача, що сторонами не заперечується.

Судом також досліджені акти про ненадання документів, які складались посадовими особами позивача (а.с. 20, 23, 26, 27). Зміст вказаних документів свідчить про те, що необхідні документи, які вимагались, в повному обсязі до перевірки посадовими особами відповідача не надані.

Факт ненадання документів, які вимагались позивачем, слугував підставою для складення акта №201/23-2/36461945 від 05.07.2011 року про неможливість проведення позапланової перевірки ТзОВ "Західно-українська енергетична компанія" (а.с. 28-29). У вказаному акті зазначено, що оскільки посадовими особами відповідача не надано в повному обсязі бухгалтерські та інші документи, про що складені відповідні акти, тому провести виїзну документальну перевірку відповідача не має можливості.

Проте, такі висновки позивача не відповідають фактичним обставинам у справі.

В матеріалах справи міститься супровідний лист від 30.06.2011р. №30/06/01 (а.с. 117) згідно з яким відповідачем надаються, зокрема, копії опису документів, протоколів виїмки та протоколів обшуків. Також зазначено, всі інші документи, не зазначені в протоколах обшуку, виїмки та описах будуть надані в ході перевірки за місцем знаходження бухгалтерії відповідача.

Судом досліджено протокол виїмки від 28.07.2010р. (а.с. 49- 50), протокол обшуку від 17.12.2010р. (а.с. 51 - 54), протокол обшуку від 26.05.2011р. (а.с. 58-60), описи вкладення до цінних листів, відправлених відповідачем до ДПІ у Залізничному районі м.Львова (а.с. 61-63).

Як вбачається із зазначених протоколів виїмок та обшуків, правоохоронними органами у відповідача вилучено документи фінансово - господарського характеру. А деякі документи відповідно до описів вкладень направлені позивачу поштою.

Відповідно до п.85.9 ст. 85 ПК України в разі вилучення оригіналів первинних документів, облікових та інших регістрів, фінансової та статистичної звітності, інших документів правоохоронними органами, зазначені органи зобов'язані надати для перевірки контролюючому органу копії зазначених документів або забезпечити доступ до перевірки таких документів. У разі якщо документи вилучені правоохоронними органами, терміни проведення перевірки, в тому числі розпочатої, переносяться до дати отримання вказаних копій документів або забезпечення доступу до них.

Позивачем не подані докази його звернення до правоохоронних органів, які провели виїмки та обшуки, щодо надання копій відповідних документів або забезпечення доступу до них, а також не подано доказів зупинення проведення перевірки у зв'язку з цим.

Таким чином, обов'язок щодо надання доступу до перевірки документів, вилучених в порядку кримінально - процесуального закону, покладається на відповідні правоохоронні органи за наявності відповідного звернення контролюючого органу, а не на відповідача.

Таким чином, суд вважає, що відповідач не зміг надати документи, що вимагались від нього з поважних причин.

Суд також враховує те, що згідно з протоколом про надання документів для проведення виїзної документальної перевірки від 01.07.2011р. (а.с. 84), відповідачем надавались відповідні документи до перевірки. Вказаний протокол підписаний СДПРІ ОСОБА_1. У вказаному протоколі відповідачем зазначено, що решта документів буде надана в ході перевірки.

Суд зазначає, що позивачем у вимогах про надання документів податкового та бухгалтерського обліку відповідача за відповідний період не конкретизовано, які саме документи вимагаються, тому неможливо встановити, яких саме документів позивачу не вистачало для проведення перевірки.

Суд також надає правову оцінку актам про ненадання документів до проведення перевірки та акту про неможливість проведення перевірки. Вказані акти складені не за місцем знаходження відповідача, а в приміщенні позивача, що випливає із самих актів.

Таким чином, судом встановлено, що відповідачем вживались заходи щодо надання документів фінансово - господарського характеру при проведенні перевірки, а висновки позивача про ненадання документів та про неможливість проведення перевірки, не відповідають встановленим обставинам і зібраним доказам у справі.

Щодо обставин, які стосуються допуску/недопуску перевіряючих до проведення перевірки, судом встановлено наступне.

В журналі реєстрації перевірок відповідача №1 (а.с. 112-116) містяться відомості про посадових осіб, уповноважених на проведення перевірки від 29.06.2011р., що свідчить про те, що такі особи, допущені відповідачем до проведення перевірки.

Суд бере до уваги також і те, що відповідачем надавались певні документи, які вимагались позивачем, тобто ним вчинялись дії, спрямовані на виконання вимог позивача.

Судом встановлено, що позивачем не складались акти про відмову в наданні документів, як того вимагає п.85.6 ст. 85 ПК України. Складені акти про ненадання документів до проведення перевірки можуть підтверджувати лише факт відсутності документів, а не факт відмови платника податків в їх наданні.

Необхідно зазначити, що акт про неможливість проведення перевірки містить відомості про те, що у зв'язку з ненаданням документів, перевірку провести неможливо. Проте, у ньому не встановлено факту відмови відповідача від проведення документальної перевірки або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби до її проведення.

З огляду на вказане, суд дійшов до висновку, що відповідач не відмовлявся від проведення документальної перевірки або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби до її проведення.

Таким чином, відсутність встановленого факту відмови відповідача від проведення документальної перевірки або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби до її проведення, унеможливлює застосування до нього адміністративного арешту коштів на рахунках.

Щодо доводів позивача про ненадання відповідачем документів в повному обсязі, суд додатково зазначає, що такі обставини могли слугувати підставою для притягнення його до відповідальності, передбаченої п.121.1 ст. 121 ПК України, а не підставою для звернення до суду з позовом про застосування адміністративного арешту коштів на рахунках відповідача.

Враховуючи те, що судом не встановлено підстав для застосування адміністративного арешту коштів на рахунку відповідача, позов Залізничної ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області до ТзОВ «ЗУЕК» про арешт коштів на рахунку платника податків є необґрунтованим та безпідставним.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд в цьому контексті також враховує рішення Європейського суду з прав людини від 23.07.2002 у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» в якому зазначено, що адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено належними та достатніми доказами підставності та законності позовних вимог.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов до висновку, що в задоволенні позову Залізничної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Західно-українська енергетична компанія» про арешт коштів на рахунку платника податків необхідно відмовити повністю.

Відповідно до ст. 94 КАС України судові витрати стягненню із сторін не підлягають.

Керуючись ст.ст. 7-11, 14, 69-71, 86, 87, 94, 159, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

в задоволенні адміністративного позову Залізничної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Західно - українська енергетична компанія» про арешт коштів на рахунку платника податків відмовити повністю.

Судові витрати стягненню із сторін не підлягають.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови суду складений і підписаний 04 травня 2016 року.

Суддя А.Г. Гулик