Постанова № 57507590, 28.04.2016, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 квітня 2016 року Справа № П/811/197/16

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мирошниченка В.С., розглянув у порядку письмового провадження в м. Кіровограді адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Кіровоградської ОДПІ Головного управління ДФС у Кіровоградській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кіровоградської ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області від 26.08.2015 р. № 5858-17, яким ОСОБА_1 визначено грошове зобов'язання з транспортного податку у сумі 25000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач не мав права виносити оскаржуване рішення, оскільки зазначені дії порушують норми Конституції України та принципи Податкового кодексу України. Так, на думку представника позивача, зазначений транспортний податок за 2015 рік повинен сплачуватись лише у 2016 році, оскільки базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Також, позивач зазначив, що невчасно отримав оскаржуване рішення, а саме: воно надіслано йому не до 01.07.2015, а через три місяці після цієї дати.

Крім того, позивач зазначив, що відсутнє рішення органу місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків та зборів.

Представником відповідача надано письмове заперечення, згідно якого він заперечує проти задоволення позовних вимог, оскільки транспортний збір стягується саме за 2015 рік, а тому за авто позивача необхідно сплачувати зазначений податок. Тому, представник відповідача вважає оскаржуване рішення законним (а.с. 22).

Сторони в судове засідання, призначене на 28.04.2016 р. не з'явились, надали клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження (а.с. 63-64).

Відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

З огляду на викладене, розгляд справи проведений в порядку письмового провадження.

Суд дослідив подані представниками позивача та відповідача документи і матеріали, з'ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінив докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті та дійшов висновку, що адміністративний необхідно задовольнити частково.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 у 2014 році придбав автомобіль TOYOTA HIGLANDER з об'ємом двигуна 3456 см 3 (а.с. 7).

26.08.2015 відповідачем в порядку п.п. 267.6.2 п. 267.6 ст. 267 ПК України було винесено податкове повідомлення-рішення № 5858-17, яким позивачу визначено податкове зобов'язання за платежем "транспортний податок з фізичних осіб" у розмірі 25 000 грн. (а.с. 26).

15.09.2015 позивачу направлено рекомендованим поштовим відправленням оскаржуване рішення, яке повернулось на адресу позивача з відміткою пошти про неможливість вручення (а.с. 28).

Відповідно абз. 3 п. 58.3 ст. 58 ПК України у разі, коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

З огляду на викладене, оскаржуване рішення вважається врученим позивачу.

Вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення протиправним, ОСОБА_1 звернувся з даним позовом до суду.

Правовідносини сторін регулюються положеннями ст.267 ПК України.

Так, 01.01.2015 року набрав чинності Закон України № 71-VIII від 28.12.2014 р. "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", яким шляхом викладення в новій редакції ст. 267 ПК України. Зокрема було введено новий вид податку - транспортний податок.

Відповідно до п.п. 26.1.1 п. 267.1 ст. 267 ПК України платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 п.267.2 ст. 267 ПК України є об'єктами оподаткування.

Об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см.

Якщо на транспортні засоби уповноваженими державними органами, в тому числі іноземними, видані реєстраційні документи, що дають право їх експлуатувати, вони вважаються використовуваними. Датою початку користування (вводу в експлуатацію) транспортних засобів, що були в користуванні та ввозяться на митну територію України, вважається дата їх першої реєстрації, визначена в реєстраційних документах, які видано уповноваженими державними органами та дають право експлуатувати ці транспортні засоби на постійній основі. У разі відсутності реєстраційних документів першої реєстрації транспортних засобів датою початку використання транспортного засобу вважається календарна дата його виготовлення (день, місяць, рік). У разі якщо календарну дату визначити неможливо, то такою датою слід вважати 1 січня року виготовлення, зазначеного в реєстраційних документах.

Також, судом встановлено, що у позивача з 01.01.2015 р. до середини липня 2015 року перебував у власності TOYOTA HIGLANDER, 2012 року випуску з об'ємом двигуна 3456 см3, який було викрадено в період з 21:00 год. 12.07.2015 р. по 09:00 год. 13.07.2015 р., за результатом чого відкрите кримінальне провадження (а.с. 10).

Згідно відповіді начальника Кіровоградського відділу поліції Головного управління національної поліції в Кіровоградській області, станом на 04.04.2016 місцезнаходження зазначеного транспортного засобу не встановлено (а.с. 55).

Згідно з п.п. 267.5.1. п.267.5 ст.267 ПК України базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

При цьому, календарний рік - це проміжок часу з 01 січня по 31 грудня, який триває 365 або 366 (у високосному році) календарних днів.

Річний обсяг повинен обчислюватись за календарний рік, а не за будь-які 12 місяців за вибором податкового органу.

Вказана позиція викладена у постанові Верховного Суду України №21-94а13 від 16.04.2013.

Враховуючи, що автомобіль позивача зареєстрований у 2014 році, а об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувались до 5 років, та факт того, що базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року, суд дійшов висновку, що у 2015 році автомобіль позивача є об'єктом оподаткування відповідно до ст. 267 ПК України.

Відповідно до п.267.4 ст.267 ПК України ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000,00 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування.

Підпунктом 267.6.1 п. 267.6 ст. 267 ПК України передбачено, що обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.

Згідно з п.п. 267.6.2 п. 267.6 ст. 267 ПК України податкове повідомлення-рішення про сплату суми податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 01 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).

Таким чином, автомобіль TOYOTA HIGLANDER, 2012 року випуску з об'ємом двигуна 3456 см 3,д.н.з. НОМЕР_1, право власності якого зареєстровано в 2014 році, згідно п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПК України є об'єктом оподаткування транспортним податком, а позивач в такому разі є платником вказаного податку.

Також, суд зазначає, що незважаючи на те, що оскаржуване рішення було винесене та відповідно направлено після 01.08.2015 р., про те це не звільняє позивача від обов'язку сплачувати транспортний податок, виходячи з наступного.

Так, ст.58 Конституції України передбачає, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Цей принцип треба розуміти так, що дія закону починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце (Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення ч.1 ст. 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів від 9.02.1999 р.).

Водночас, відповідно до п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПК України, об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см. При цьому обов'язок із сплати транспортного податку покладено на його платників починаючи із 2015 року (рік набрання чинності Законом).

Тому, законодавець визначаючи об'єкт оподаткування транспортним податком, передбачив, що ознаками такого є дата реєстрації автомобіля та об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см. Отже, обов'язок сплачувати транспортний податок покладено на позивача після набрання чинності Законом № 71-VІІІ від 28.12.2014 р., та не поширено такий на період до набрання ним чинності, тобто до 01.01.2015 року.

Проте, приймаючи оскаржуване рішення відповідач не встановив істотних обставин, а саме, як встановлено судом раніше у період з 21:00 год. 12.07.2015 р. по 09:00 год. 13.07.2015 р. у позивача було викрадено зазначене авто, за результатом чого відкрите кримінальне провадження. Викрадений автомобіль до кінця 2015 року так і не було повернуто у володіння позивача.

Відповідно до п.п. 267.6.8 п. 267.6 ст. 267 ПК України у разі незаконного заволодіння третьою особою легковим автомобілем, який відповідно до п.п. 267.2.1 п. 267.2 цієї статті є об'єктом оподаткування, транспортний податок за такий легковий автомобіль не сплачується з місяця, наступного за місяцем, в якому мав місце факт незаконного заволодіння легковим автомобілем, якщо такий факт підтверджується відповідним документом про внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, виданим уповноваженим державним органом.

З огляду на викладене, з серпня 2015 р. позивачу повинно припинитись нарахування транспортного податку та податок повинен бути обрахований з січня по липень 2015 року, у розмірі 14583,33 грн. (25000 грн. / 12 міс. х на 7-м місяців).

Також, суд критично ставиться до посилання представника позивача на відсутність рішення органу місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків та зборів, як на підставу скасування оскаржуваного рішення, виходячи з наступного.

Об'єкт, порядок сплати, а також розмір (25000 грн. за один автомобіль з відповідними критеріями) встановлений ст.267 ПК України, та додаткового встановлення органами місцевого самоврядування не потребує.

З огляду на викладене, податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління державної фіскальної служби у Кіровоградській області від 26.08.2015 р. № 5858-17, в частині нарахування позивачу транспортного податку з серпня по грудень 2015 року у розмірі 10416,67 грн. підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно п. 3 ст.94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

На підставі викладеного, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 551,21 грн. підлягає частковому присудженню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у розмірі 229,69 грн. (пропорційно до задоволеної вимоги).

Судових витрат, які підлягають стягненню на користь відповідача судом не встановлено.

Керуючись ст.ст. 94, 159-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління державної фіскальної служби у Кіровоградській області від 26 серпня 2015 року № 5858-17, яким ОСОБА_1 визначено грошове зобов'язання з транспортного податку у розмірі 25000,00 грн., в частині визначення грошового зобов'язання ОСОБА_1 у розмірі 10416,67 грн.

Присудити ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 39484073), у розмірі 229,69 грн. (двісті двадцять дев'ять грн. 69 коп.).

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення, а у разі відкладення складання постанови в повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, -протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду В.С. Мирошниченко