Постанова № 57507344, 02.12.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2015 р. справа № 804/6594/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Павловського Д.П., розглянувши в письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 ПІДГОРОДНЕ» до Лівобережної обєднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області про скасування податкової вимоги та рішення, зобовязання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

25.05.2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 ПІДГОРОДНЕ» звернулося до суду з адміністративним позовом до Лівобережної обєднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області, в якому позивач просить суд:

- скасувати податкову вимогу Лівобережної обєднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління ДФС в Дніпропетровській області від 08.04.2015 року № 2676- 25;

- скасувати Рішення про опис майна в податкову заставу Лівобережної обєднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління ДФС в Дніпропетровській області від 08.04.2015 року № 118/38300353;

- зобов'язати Лівобережну обєднану державну податкову інспекцію м. Дніпропетровська Головного управління ДФС в Дніпропетровській області вилучити з ІС «Податковий блок» та інших інформаційних баз даних податкову вимогу від 08.04.2015 року №2676-25 та інформацію, внесену на підставі даного акту;

- зобов'язати Лівобережну обєднану державну податкову інспекцію м. Дніпропетровська Головного управління ДФС в Дніпропетровській області вилучити в ІС «Податковий блок» та інших інформаційних базах даних інформацію про податковий борг Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 ПІДГОРОДНЕ» по авансовим внескам з податку на прибуток приватних підприємств за період з травня 2014 року по лютий 2015 року в сумі 894130,00 грн.;

- встановити Лівобережній обєднаній державній податковій інспекції м. Дніпропетровська Головного управління ДФС в Дніпропетровській області строк у десять днів з дня набрання постановою законної сили для подання звіту про виконання постанови в порядку статті 267 Кодексу адміністративного судочинства України.

В обґрунтування позову зазначено, що за підсумками першого кварталу 2014 року позивач не отримав оподатковуваного прибутку ведення фінансово-господарської діяльності, а тому, згідно з абз. 7 п. 57.1 ст. 57 ПК України, на думку позивача, він отримав право подати податкову декларацію та фінансову звітність за І квартал, та не повинен здійснювати авансові внески у II - IV кварталах звітного (податкового) року. Сума авансових внесків з податку на прибуток у період з квітня 2014 року по лютий 2015 року щомісячно складає суму 0,00 грн., а податкове зобовязання в сумі 0,00 гривень є узгодженим. Отже, податковий борг у позивача відсутній, тому, позивач вважає, що податкова вимога від 08.04.2015 року № 2676-25 та рішення від 08.04.2015 року № 118/38300353 є не законними та такими, що підлягають скасуванню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 травня 2015 року відкрито провадження у адміністративній справі, та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні.

У судове засідання 02.12.2015 року сторони у судове засідання не прибули, були повідомлені належним чином. Позивач звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представником Лівобережної обєднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області до канцелярії суду подано заперечення, в яких зазначено, що протягом 2013 року позивач одночасно провадив діяльність, що звільнена від оподаткування податком на прибуток та діяльність, що оподатковується в загальному порядку. При цьому, сукупний дохід від господарської діяльності становив більше 10 мільйонів гривень, та підприємством була розрахована сума авансових платежів на 2014 р. В першому півріччі 2014 року підприємство не здійснювало діяльності, яка оподатковується в загальному порядку, а займалось виключно виробництвом електроенергії з відновлюваних (альтернативних) джерел енергії, що була звільнена від оподаткування податком на прибуток згідно абз. «в» п. 17 підрозділу 4 розділу XX Періхідних положень Податкового, кодексу України від 02.12.10 р. У першому кварталі 2014 року позивачем, відповідно до річної податкової звітності за 2013 рік, було сплачено щомісячні авансові внески. Представником відповідача зазначено, що пільга, якою користувався позивач при здійсненні обраного виду господарської діяльності, передбачалася пп. «в» пункту 17 підрозділу 4 розділу XX ПК України та мала наступний зміст: «Тимчасово, строком на 10 років, починаючи з 1 січня 2011 року, звільняються від оподаткування: в) прибуток, отриманий від основної діяльності підприємств галузі електроенергетики клас 40.11 група 40 КВЕД ДК 009:2005), які виробляють електричну енергію виключно з відновлювальних джерел енергії» та вводилася у дію Законом України № 4453-УІ від 23.02.2012 року, який вніс зміни до ПК України. Однак, на підставі Закону України № 1621-УІІ від 31.07.2014 року вказаний підпункт з ПК України виключено, тобто, вже у 3 кварталі 2014 року діяльність позивача, на думку відповідача, підлягала оподаткуванню додатком на прибуток підприємств та, відповідно, передбачалося нарахування авансових платежів. Також, відповідачем зауважено, що Лівобережна ОДПІ м. Дніпропетровська шляхом винесення податкової вимоги від 08.04.2014 року № 2676-25 не змінювала задекларованих ТОВ «ОСОБА_1 парк Підгороднє» показників, крім того, саме через вказання позитивного значення обєкту оподаткування у податковій декларації, призвело до нарахування в ІС «Податковий блок» авансових платежів та утворення заборгованості. Отже, Лівобережна ОДПІ м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області діяла відповідно до вимог чинного законодавства та у спосіб, передбаченний нормативно-правовими актами України.

Керуючись приписами ст. ст. 122, 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалив розглянути справу в порядку письмового провадження, за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та подані до суду письмові докази, враховуючи позицію позивача, викладену у адміністративному позові, та позицію відповідача, викладену в запереченнях, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та обєктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи, суд дійшов висновку про наступне.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «ОСОБА_1 ПІДГОРОДНЕ» зареєстровано як юридична особа 02.08.12 р., код ЄДРПОУ 38300353, за адресою: 49000, Дніпропетровська обл., м. Дніпропетровськ, Шосе Донецьке, буд. 186, та взято на податковий облік до Лівобережної міжрайонної ДПІ Дніпропетровської області 03.08.12 р.

21.04.2015 року на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 ІДГОРОДНЕ» надійшов лист Лівобережної ОДПІ м. Дніпропетровська ГУ ДФС Дніпропетровській області від 08.04.15 р. № 10442/10/04-64-11, податкова вимога від 08.04.15 р. № 52676-25, та рішення про опис майна в податкову заставу від 08.04.2015 року №118/38300353.

З матеріалів справи вбачається, що станом на 08.04.2015 року Лівобережною ОДПІ обліковувався податковий борг Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 ІДГОРОДНЕ» по авансовим внескам з податку на прибуток приватних підприємств за період з травня 2014 року по лютий 2015 року в сумі 894130,00 гривень.

За наслідками господарської діяльності у 2013 році підприємством була розрахована сума авансових платежів на 2014 рік із сплатою 89413,00 грн. щомісячно.

У першому кварталі 2014 року позивачем, відповідно до річної податкової звітності за 2013 рік було сплачено щомісячні авансові внески: 28.03.14 р. - в сумі 89413,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 28.03.14 р. № 377; 24.04.14 р. - в сумі 89413,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 24.04.14 р. № 405.

Судом встановлено, що позивчем за підсумками першого кварталу 2014 року не отримано оподатковуваного прибутку від ведення фінансово-господарської діяльності.

29.04.2014 року позивачем в електронному вигляді було подано податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за перший квартал 2014 року на адресу Лівобережної ОДПІ (реєстраційний номер документу НОМЕР_1). На підтвердження отримання та прийняття звітності були отримані квитанції № 1 та № 2.

У вказаній декларації були відкориговані авансові внески з податку на прибуток на 2014 рік - сума авансових внесків з податку на прибуток за період з квітня 2014 року по лютий 2015 року щомісячно складала суму 0,00 гривень.

Отже, скасування податкової вимоги, рішення про опис майна в податкову заставу та зобовязання відновити в інформаційних базах даних показників податкової звітності з податку на прибуток є предметом даного спору.

Вирішуючи заявлений спір по суті, суд зазначає про наступне.

Відповідно до абз. 7 п. 57.1 ст. 57 ПК України, у разі якщо платник податку, який сплачує авансовий внесок, за підсумками першого кварталу звітного (податкового) року не отримав прибуток або отримав збиток, він має право подати податкову декларацію та фінансову звітність за перший квартал. Такий платник податку авансових внесків у другому - четвертому кварталах звітного (податкового) року не здійснює, а податкові зобов'язання визначає на підставі податкової декларації за підсумками першого півріччя, трьох кварталів та за рік, яка подається до контролюючого органу в порядку, передбаченому цим Кодексом.

За умови дотримання вимог, встановлених статтями 48 і 49 ПК України, податкова декларація, надана платником, також вважається прийнятою у разі, якщо контролюючий орган із дотриманням вимог пункту 49.11 цієї статті не надає платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або у випадках, визначених цим пунктом, не надсилає його платнику податків у встановлений цією статтею строк (пп. 49.9.2. п. 49.9 ст. 49 ПК України).

У разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації (надісланої поштою або засобами електронного зв'язку), заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 ст. 48 ПК України, такий контролюючий орган зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови - протягом п'яти робочих днів з дня її отримання.

Підпунктом 134.1.1. пункту 131.1 статті 134 Податкового кодексу України визначено, що обєктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Стаття 149 ПК України визначає, що податковою базою для цілей цього розділу визнається грошове вираження прибутку як обєкта оподаткування.

З матеріалів справи вбачається, що станом на 25.05.2015 року відмова у прийнятті податкової декларацію з податку на прибуток підприємства за перший квартал 2014 року на адресу товариства не надходила.

Як наслідок, податкові зобовязання з авансових внесків з податку на прибуток були відкориговані, а коригування - прийняті податковим органом, таким чином, сума авансових внесків з податку на прибуток період з квітня 2014 року по лютий 2015 року щомісячно складає суму 0,00 грн, а податкове зобовязання в сумі 0,00 гривень є узгодженим.

Також, з матеріалів справи вбачається, що Дніпропетровським окружним адміністративним судом розглянута справа № 804/19382/14 за позовом Лівобережної ОДПІ м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 Підгородне» про стягнення податкового боргу з податку на прибуток в сумі 536478,00 гривень. В обґрунтування позовних вимог Лівобережна ОДПІ зазначала, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 Підгородне» має податковий борг на загальну суму 536478,00 грн., який станом на час звернення до суду залишається несплаченим. Заборгованість утворилась у зв'язку з несплатою у встановлені строки сум авансових внесків з податку на прибуток приватних підприємств по деклараціях з податку на прибуток від 03.03.2014 р. у сумі 89413, 00 грн., терміном сплати 30.06.2014 р., 30.07.2014 р., 30.08.2014 р., 30.09.2014 р., 30.10.2014 р. Судовим рішенням у справі № 804/19382/14 було встановлено, що 29.04.2014 року позивачем в електронному вигляді до податкового органу надіслано відкориговану податкову декларацію з податку на прибуток за І квартал 2014 року, де самостійно визначена сума до сплати за березень 2014 року 89413,00 грн., а також самостійно зазначено сума до сплати з квітень 2014 - по лютий 2015 року у розмірі 0,00 грн. Про отримання податковим органом вищезазначеної декларації свідчить квитанції № 1 та № 2.; податкові зобов'язання з авансових внесків з податку на прибуток були відкориговані, а коригування - прийняті податковим органом.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.12.14 р. у справі № 804/19382/14 у задоволенні позовних вимог - було відмовлено. 17.09.2015 року судове рішення у справі № 804/19382/14 - набрало законної сили.

Також, Дніпропетровським окружним адміністративним судом розглядалась справа №804/15096/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 ПІДГОРОДНЕ» до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкової вимоги №2044-25 від 03.06.14 р. та зобов'язання вчинити дії. Судовим рішенням у справі № 804/15096/14 було встановлено, що декларацією з податку на прибуток підприємства за перший квартал 2014 р. було відкориговано авансові внески з податку на прибуток на 2014 рік - сума авансових внесків з податку на прибуток за період з квітня 2014 року по лютий 2015 року щомісячно складає суму 0,00 гривень; сума авансових внесків з податку на прибуток період з квітня 2014 року по лютий 2015 року щомісячно складає суму 0,00 грн, а податкове зобов'язання в сумі 0,00 гривень - є узгодженим.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.11.14 р. у справі № 804/15096/14 позовні вимоги ТОВ «ОСОБА_1 ПІДГОРОДНЕ» було задоволено повністю.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.03.15 р. постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.11.14 р. була залишена без змін.

Відповідно до ч. 5 ст. 254 КАС України, ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.

Таким чином, 26.03.2015 року судове рішення у справі № 804/15096/14 - набрало законної сили.

Згідно частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Окрім того, відповідно до вимог ч. 2 ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

На підставі наведеного, а також враховуючи, що будь-які повідомлення про неприйняття вказаної податкової декларації податковим органом позивачу не надсилалось, як не надавалися докази її неприйняття і до суду, суд приходить до висновку, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 ПІДГОРОДНЕ» не повинне здійснювати авансові внески у II - IV кварталах звітного (податкового) 2014 року, а податковий борг у позивача відсутній.

З огляду на те, що податкова вимога надсилається платнику податків відповідно до приписів ст. 59 ПК України лише за наявності узгодженого податкового зобовязання, її надіслання відповідачем у даному випадку є безпідставним та таким, що протирічить приписам чинного законодавства.

Захисту підлягають порушені права та інтереси позивача, щодо порушення яких суд дійшов відповідного висновку, та це підтверджується відповідними доказами.

Перевіривши оскаржувану податкову вимогу Лівобережної обєднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління ДФС в Дніпропетровській області від 08.04.2015 року №2676- 25 та оскаржуване Рішення про опис майна в податкову заставу Лівобережної обєднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління ДФС в Дніпропетровській області від 08.04.2015 року № 118/38300353 на відповідність частині третій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про їх протиправність та наявність підстав для їх скасування, у звязку із чим, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про зобов'язання Лівобережної ОДПІ м. Дніпропетровська Головного управління ДФС в Дніпропетровській області вилучити з ІС «Податковий блок» та інших інформаційних баз даних податкову вимогу від 08.04.2015 року № 2676-25 та інформацію, внесену на підставі даного акту та зобов'язання Лівобережної ОДПІ м. Дніпропетровська Головного управління ДФС в Дніпропетровській області вилучити в ІС «Податковий блок» та інших інформаційних базах даних інформацію про податковий борг Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 ПІДГОРОДНЕ» по авансовим внескам з податку на прибуток приватних підприємств за період з травня 2014 року по лютий 2015 року в сумі 894 130,00 грн., суд зазначає наступне.

Внесення змін до інформаційних баз даних податкових органів в частині облікових даних платника податків можливе лише при наявності певних умов.

Так, відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з пунктом 179.5 статті 179 Податкового кодексу України, податкова декларація заповнюється платником податку самостійно або іншою особою, нотаріально уповноваженою платником податку здійснювати таке заповнення, у порядку, передбаченому главою 2 розділу II цього Кодексу.

За змістом Методичних рекомендацій щодо приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС України, затверджених наказом ДПС України від 14.06.2012 року №516, за відсутності зауважень до оформлення податкової звітності вона реєструється і вважається прийнятою. Обробка та занесення інформації до електронних баз виконується підрозділом приймання та обробки податкової звітності, у разі відсутності зазначеного підрозділу - підрозділами, на які покладено цю функцію (пункт 4.9 Методичних рекомендацій).

Відповідно до підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, зокрема, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Отже, платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, а у випадку заниження або завищення ним суми податкових зобов'язань, обов'язок визначати податкове зобов'язання платника податків або повідомляти про необхідність внесення відповідних змін до податкової звітності покладено на податковий орган шляхом прийняття податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, до інформаційних баз даних податкових органів мають включатися або дані, задекларовані платником податків (самостійно узгоджені), або показники, визначені контролюючим органом, але які пройшли відповідну процедуру узгодження в адміністративному чи судовому порядку.

Відповідно, внесення будь-яких змін до облікових даних платника податків, а також до інформаційних баз є протиправними лише якщо відповідні дані не співпадають із узгодженими сумами (або іншими показниками) податкового обліку.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 11.08.2014 року по справі № К/800/48189/13.

Отже, податкове зобовязання згідно оскаржуваної податкової вимоги не є узгодженим, оскільки існує даний спір.

Слід також наголосити, що у податковому праві визнається критерій добросовісності платника, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), доки це не спростовано у порядку, встановленому ПК України. Наведене також виключає можливість застосування до платника негативних правових наслідків (зокрема, у вигляді вилучення з електронної бази даних задекларованих ним показників) до моменту донарахування платникові податкового зобов'язання в порядку ст.54 ПК України та його узгодження.

З метою відновлення порушеного права, суд також вважає за необхідне зобовязати Лівобережну обєднану державну податкову інспекцію м. Дніпропетровська Головного управління ДФС в Дніпропетровській області вилучити з ІС «Податковий блок» та інших інформаційних баз даних податкову вимогу від 08.04.2015 року № 2676-25 та інформацію, внесену на підставі даного акту, та зобов'язати Лівобережну обєднану Державну податкову інспекцію м. Дніпропетровська Головного управління ДФС в Дніпропетровській області вилучити в ІС «Податковий блок» та інших інформаційних базах даних інформацію про податковий борг Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 ПІДГОРОДНЕ» по авансовим внескам з податку на прибуток приватних підприємств за період з травня 2014 року по лютий 2015 року в сумі 894130,00 грн.

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до частини першої ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Перевіривши наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку, що відповідач діяв не у спосіб, що передбачений Податковим кодексом України, і тим самим порушив пункт 1 частини 3 статті 2 КАС України, яким передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень повинні бути прийняті (вчинені), зокрема, на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 267 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 163, п. 4 ч. 1 ст. 207 КАС України у резолютивній частині постанови суду першої чи апеляційної інстанцій зазначається встановлений судом строк для подання суб'єктом владних повноважень - відповідачем до суду першої інстанції звіту про виконання постанови, якщо вона вимагає вчинення певних дій.

Отже, встановити судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд першої чи апеляційної інстанції може під час прийняття постанови у справі.

Такий контроль здійснюється судом першої інстанції шляхом зобов'язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання постанови суду першої, апеляційної чи касаційної інстанцій, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає необхідним встановити судовий контроль за виконанням судового рішення по справі № 804/6594/15 за Лівобережною обєднаною державною податковою інспекцією м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області, та зобов'язати відповідача надати звіт про виконання судового рішення протягом десяти днів з моменту набрання чинності рішенням по справі № 804/6594/15.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно із ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, повязані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 73,08 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням від 20.05.2015 року № 280. Отже, сплачений позивачем судовий збір за подачу адміністративного позову до суду в сумі 73,08 грн. підлягає поверненню.

Керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 11, 14, 69 - 71, 86, 94, 122, 128, 158 - 163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 ПІДГОРОДНЕ» до Лівобережної обєднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області про скасування податкової вимоги та рішення, зобовязання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Скасувати податкову вимогу Лівобережної обєднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління ДФС в Дніпропетровській області від 08.04.2015 року № 2676- 25.

Скасувати Рішення про опис майна в податкову заставу Лівобережної обєднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління ДФС в Дніпропетровській області від 08.04.2015 року № 118/38300353.

Зобов'язати Лівобережну обєднану державну податкову інспекцію м. Дніпропетровська Головного управління ДФС в Дніпропетровській області вилучити з ІС «Податковий блок» та інших інформаційних баз даних податкову вимогу від 08.04.2015 року № 2676-25 та інформацію, внесену на підставі даного акту.

Зобов'язати Лівобережну обєднану державну податкову інспекцію м. Дніпропетровська Головного управління ДФС в Дніпропетровській області вилучити в ІС «Податковий блок» та інших інформаційних базах даних інформацію про податковий борг Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 ПІДГОРОДНЕ» по авансовим внескам з податку на прибуток приватних підприємств за період з травня 2014 року по лютий 2015 року в сумі 894130,00 грн.

Встановити Лівобережній обєднаній державній податковій інспекції м. Дніпропетровська Головного управління ДФС в Дніпропетровській області строк у десять днів з дня набрання постановою законної сили для подання звіту про виконання постанови в порядку статті 267 Кодексу адміністративного судочинства України.

Стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Лівобережної обєднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління ДФС в Дніпропетровській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 ПІДГОРОДНЕ» (код ЄДРПОУ 38300353) документально підтверджені судові витрати повязані зі сплатою судового збору у розмірі 73,08 грн. (сімдесят три гривні 08 копійок).

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд, в порядку та у строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, та набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя ОСОБА_2