Постанова № 57507308, 09.03.2016, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2016 р. Справа № 804/764/16 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Турлакової Н. В. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування вимоги, -

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Дніпропетровській області, в якій позивач просить:

- визнати протиправною вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-780 від 04 листопада 2015 року в сумі 5101,25 грн., прийняту Західно-Донбаською об'єднаною державною податковою інспекцією ГУ ДФС у Дніпропетровській області;

- скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-780 від 04 листопада 2015 року, прийняту Західно-Донбаською об'єднаною державною податковою інспекцією ГУ ДФС у Дніпропетровській області.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 04.12.2015 р. позивачем отримано Вимогу про сплату недоїмки №Ф-780, якою повідомлено про необхідність сплатити недоїмку зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 5101,25 грн. Позивач, вважає, що нарахування недоїмки зі сплати єдиного соціального внеску є незаконним, оскільки вона є пенсіонером, отримує пенсію за віком, у зв'язку з чим відповідно до ч.4 ст.4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» звільняється від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Від відповідача засобами електронного зв'язку надійшло заперечення в яких він посилається на те, що у зв'язку з проведенням адміністративної реформи, листом від 09.10.2013 р. №11938/02/08 УПФУ в м.Павлограді та Павлоградському районі Дніпропетровської області повідомило Західно-Донбаську ОДПІ про заборгованість платників єдиного внеску станом на 01.10.2013 р., надавши перелік боржників серед яких була і позивач із сумою боргу 5101,25 грн., а тому, оскаржувану вимогу вважає правомірною.

Позивач у прохальній частині позовної заяви просив суд розглянути позов за його відсутності, в порядку письмового провадження.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, до суду не з'явився.

Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України справу призначено до розгляду у письмовому провадженні на підставі наявних в справі доказів, за відсутності сторін.

Дослідивши чинне законодавство та матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

Згідно Свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця НОМЕР_1, ОСОБА_2, 05.08.2008 р. зареєстрована Виконавчим комітетом Павлоградської міської ради Дніпропетровської області, як фізична особа-підприємець.

Відповідно до Свідоцтва серія НОМЕР_2 позивач являється платником єдиного податку, вид діяльності: 52.62.0 роздрібна торгівля з лотків та на ринках; 47.82 роздрібна торгівля з лотків та на ринках текстильними виробами. Дата обрання або переходу на спрощену систему оподаткування з 01.01.2012р., ставка єдиного податку 10% група перша.

ОСОБА_2 є пенсіонером з 18.09.2002 р., вид пенсії - за віком, що підтверджується пенсійним посвідченням НОМЕР_3 від 09.01.2003 р.

04 листопада 2015 року Західно-Донбаською ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області позивачу було виставлено вимогу №Ф-780 про сплату недоїмки по єдиному соціальному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 5101,25грн.

11 грудня 2015 року державним виконавцем Фадєєвою Ю. М. відділу ДВС, на підставі вказаної вимоги, винесено постанову ВП №49661198 про відкриття виконавчого провадження та надано термін для сплати боргу до 18.12.2015 р.

Відносини у сфері загальнообов'язкового державного пенсійного страхування регулюються Законом України від 09.07.2003р. № 1058 "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058). Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Відповідно до п.3 ст.11 Закону №1058 фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності є застрахованими особами.

Зазначені особи є страхувальниками та платниками страхових внесків до Пенсійного фонду (п.5 ст.14, ч.1 ст.15 Закону №1058).

Статтею 1 Закону №1058 визначено поняття "пенсія" - як, щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону №1058 за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Статтею 26 Закону №1058 визначено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.

Згідно п.а) ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи; жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи. Зазначене зменшення пенсійного віку жінкам застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року;

Відповідно до п.4 ч.1 ст.4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" №2464 від 08.07.2010р. (Закон України №2464), платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

З 06.08.2011р. набула чинності ч.4 ст.4 Закону України №2464, згідно якої особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Проте, судом встановлено та пенсійним посвідченням НОМЕР_3 від 09.01.2003р. підтверджено, що ОСОБА_2 з 18.09.2002 р. призначено пенсію в т.ч. за віком.

Частина 2 ст.71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Частина 2 ст.19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд дійшов висновку, що відповідачем не враховано того факту, що законодавством, відповідно до ст. 26 Закону №1058, встановлено чітке посилання на зменшення встановленого пенсійного віку певної категорії громадян.

Таким чином, з врахуванням викладеного, суд доходить висновку, що правомірність дій відповідача при винесенні оскаржуваної Вимоги не доведена, позовні вимоги обґрунтовані, документально підтверджені, відповідають чинному законодавству, у зв'язку з чим, позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування вимоги підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 71, 128, 160-162, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування вимоги - задовольнити.

Визнати протиправною вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-780 від 04 листопада 2015 року в сумі 5101,25 грн., прийняту Західно-Донбаською об'єднаною державною податковою інспекцією ГУ ДФС у Дніпропетровській області;

Скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-780 від 04 листопада 2015 року, прийняту Західно-Донбаською об'єднаною державною податковою інспекцією ГУ ДФС у Дніпропетровській області.

Постанова суду набирає законної сили та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку, визначеному ст.254 КАС України.

Відповідно до ст.186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Н.В. Турлакова