Постанова № 57507267, 26.04.2016, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2016 року Справа № 803/511/16

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Костюкевича С.Ф.,

при секретарі судового засідання Ткачук І.І.,

за участю представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представників відповідача Ясковець О.А., Ярошика Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 до Ківерцівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, вимог та рішень,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_5 (далі - ФОП ОСОБА_5.) звернувся з адміністративним позовом до Ківерцівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинської області (далі - Ківерцівська ОДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомленнь-рішень №0005231300, №0001051404 від 29.03.2016 року, вимог про сплату боргу №0005271300, №0005291300 від 29.03.2016 року, рішень про застосування штрафних санкцій №0005281300, №0005301300 від 29.03.2016 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Ківерцівською ОДПІ з 09.02.2016 року по 22.02.2016 року проведено документальну планову виїзну перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єкта підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_5 за період з 01.01.2014 року по 31.12.2015 року. За результатами перевірки був складений акт №187/1300/НОМЕР_1 від 09.03.2015 року. На підставі акта перевірки Ківерцівською ОДПІ були винесені:

податкові повідомлення - рішення від 29.03.2016 року №0005261300, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 253 728,90 грн. та штрафні (фінансові санкції) на суму 63 432,23 грн.; №0001051404, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 20 000 грн.;

вимоги про сплату боргу від 29.03.2016 року №0005291300 на суму 54 013,33 грн., №0005271300 на суму 50 025,11 грн., рішення про застосування штрафних санкцій від 29.03.2016 року №0005281300 в сумі 10 005,02 грн. та №0005301300 в сумі 5 401,33 грн.

Позивач вважає необґрунтованими висновки податкового органу, викладені в акті перевірки ФОП ОСОБА_5, оскільки ним не допущено жодного порушення норм чинного законодавства за яке винесені оскаржувані рішення.

З огляду на викладене, позивач просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0005231300, №0001051404 від 29.03.2016 року, вимоги про сплату боргу №0005271300, №0005291300 від 29.03.2016 року, рішення про застосування штрафних санкцій №0005281300, №0005301300 від 29.03.2016 року.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав, наведених у позовній заяві просили позов задоволити. Підтвердили, що якби інспекцією не вибірково, а повністю були враховані всі документи, які надавались на перевірку, то ніякі рішення інспекцією не складались із-за відсутності підстав. Також зазначили, що в підприємця в перевіряємий період працювало від 8 до 12 працівників.

Представники відповідача в судовому засіданні та в письмових запереченнях позов не визнали. Вважать, що оскаржувані рішення сформовані контролюючим органом у відповідності до норм чинного законодавства, а відтак просять суд в позові відмовити повністю.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь в справі, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення, враховуючи наступне.

Частина 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Судом встановлено, що на підставі наказу №37 від 29.01.2016 року про проведення перевірки Ківерцівською ОДПІ з 09.02.2016 року по 22.02.2016 року проведено документальну планову виїзну перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єкта підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_5 за період з 01.01.2014 року по 31.12.2015 року. За результатами перевірки був складений акт №187/1300/НОМЕР_1 від 09.03.2016 року.

На підставі акта перевірки Ківерцівською ОДПІ були винесені:

податкові повідомлення - рішення від 29.03.2016 року №0005261300, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 253 728,90 грн. та штрафні (фінансові санкції) на суму 63 432,23 грн., всього 317 161,13 грн. за порушення п. 177.4 ст. 177 ПК України; №0001051404, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 20 000 грн. за порушення п.п. 2.2, 2.6 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні»;

вимоги про сплату боргу від 29.03.2016 року №0005291300 на суму 54 013,33 грн.; №0005271300 на суму 50 025,11 грн.;

рішення про застосування штрафних санкцій від 29.03.2016 року №0005281300 в сумі 10 005,02 грн. та №0005301300 в сумі 5 401,33 грн. за порушення ст. 25, 11 п. 3 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне страхування».

Суд дослідивши матеріали справи, проаналізувавши законодавство України, яке регулює спірні правовідносини, приходить до висновку, що не заслуговує на увагу суду висновок відповідача про порушення позивачем п. 177.4 ст. 177 ПК України, п.п. 2.2, 2.6 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», ст. 25, 11 п. 3 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне страхування» та спростовується наступним.

В пункті 14.1.27 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) наведено визначення поняття "витрати" як суми будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно із пунктом 177.2 статті 177 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Пунктом 177.4 статті 177 Податкового кодексу України визначено, що до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу.

Відповідно до пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно із пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому, відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Актом перевірки встановлено, що за результатами перевірки щодо правильності визначення витрат, відображених у деклараціях про доходи, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходу та документально підтверджених, з даними про суми витрат, визначеними в ході перевірки, податковим органом встановлено їх завищення на загальну суму 1 338 057,64 грн., в тому числі за 2014 рік - 462 005,49 грн. та за 2015 рік - 876 057,15 грн., чим встановлено порушення п. 177.4 статті 177 Податкового кодексу України, проте суд не погоджується з даним твердженням з огляду на наступне.

Ківерцівська ОДПІ на підставі даних книги обліку доходів і витрат зареєстрованої в Ківерцівській ОДПІ 28.09.2012 року за №330 зробила хибний висновок, що ФОП ОСОБА_5 в 2014 та 2015 роках включено до витрат ліквідаційну суму основних засобів (залишкова вартість реалізованих автомобілів) на загальну суму 90 507,64 грн.

Як вбачається з книги обліку доходів і витрат зареєстрованої в Ківерцівській ОДПІ 28.09.2012 року за №330 в ній знаходяться відомості доходів і витрат за ІV квартал 2012 року та 2013 рік. Доходи і витрати за 2014 та 2015 роки в даній книзі не відображались.

Таким чином, твердження податкового органу, що позивачем у 2014-2015 роках неправомірно віднесено до витрат ліквідаційну суму основних засобів (залишкова вартість реалізованих автомобілів) на загальну суму 90 507,64 грн. є безпідставним, крім того вищезазначені витрати взагалі не були віднесені позивачем до декларацій про доходи за 2014-2015 роки.

Що стосується висновку податкового органу, що позивачем в додатку №5 до розділу III Податкової декларації про майновий стан і доходи за 2014 та 2015 роки по виду діяльності 49.41 «Вантажний автомобільний транспорт» та 52.29 «Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту» неправомірно віднесено витрати не підтвердженні первинними документами на загальну суму 998 000 грн. (в т.ч. за 2014р - 330 696,29 грн. та за 2015р. - 667 303,71 грн.), слід зазначити наступне.

Відповідно до пункту 177.4 статті 177 Податкового кодексу України до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать:

177.4.1. витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат;

177.4.2. витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на оплату за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами цього розділу);

обов'язкові виплати, а також компенсація вартості послуг, які надаються працівникам у випадках, передбачених законодавством, внески платника податку на обов'язкове страхування життя або здоров'я працівників у випадках, передбачених законодавством;

177.4.3. суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом;

177.4.4. інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов'язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в підпунктах 177.4.1-177.4.3 цього пункту, до яких відносяться витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв'язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, витрати, які задекларовані ФОП ОСОБА_5 у 2014 році в розмірі 15 644 623,07 грн., в тому числі вартість придбаних товарно-матеріальних цінностей (м'ясопродуктів) 9 388 917,22 грн., на оплату праці та нарахування на заробітну плату 201 659,31 грн., паливо-мастильні матеріали 1 654 386,56 грн., інші витрати, включаючи вартість виконаних робіт, послуг 4 399 659,98 грн. та у 2015 році в розмірі 7 499 200,70 грн. в тому числі вартість придбаних товарно-матеріальних цінностей (м'ясопродуктів) 2 459 430,23 грн., на оплату праці та нарахування на заробітну плату 123 186,23 грн., паливо-мастильні матеріали 857 873,15 грн., інші витрати, включаючи вартість виконаних робіт, послуг 4 058 711,09 грн. відображені в книзі доходів і витрат, яка зареєстрована в Ківерцівській ОДПІ 05.11.2014 року № 401. Вони підтверджені документально, а саме прихідними накладними, касовими чеками, товарними чеками, актами виконаних робіт, авансовими звітами, відомостями про нарахування і виплату заробітної плати, банківськими виписками по поточному і валютному рахунках та договорами.

Проте, з акту перевірки взагалі не вбачається, які саме витрати на суму 998 000 грн. податковий орган вважає не підтвердженими, чому, по яких саме господарських операціях, з якими контрагентами, які саме документи є недостатніми для підтвердження витрат в розумінні Податкового кодексу України з наданих підтверджуючих документів на суму 998 000 грн. та які саме надані до перевірки первинні документи містять недоліки. Крім того, акт перевірки немає будь-яких додатків в яких у встановленому порядку була б відображена різниця з неправомірними витратами.

Таким чином, висновок податкового органу про неправомірність віднесення позивачем витрат не підтверджених первинними документами на загальну суму 998 000 грн. (в т.ч. за 2014 р. - 330 696,29 грн. та за 2015 р. - 667 303,71 грн.) є необґрунтованим та безпідставним.

Також не береться до уваги судом твердження Ківерцівської ОДПІ щодо неправомірності віднесення до складу витрат за 2014-2015 роки послуг отриманих від підприємця ОСОБА_6 в сумі 249 550 грн. (в т.ч. за 2014 рік - 78 000 грн. та за 2015 рік - 171 550 грн.), чим порушено п 177.4 ст. 177 ПК України та спростовуються наступним.

Відповідно до підпункту 177.4.4пункту 177.4 статті 177 Податкового кодексу України до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать: інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов'язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в підпунктах 177.4.1-177.4.3 цього пункту, до яких відносяться витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв'язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

Відповідач у Акті перевірки зробив висновок, що ФОП ОСОБА_5 неправомірно віднесено до складу витрат за 2014-2015 роки послуги в сумі 249 550 грн., які отримані від підприємця ОСОБА_6, оскільки не надано первинних документів, що свідчили б про участь вказаного підприємця у розмитнені товарів, проведенні переговорів з нерезидентами.

Проте з таким висновком податкового органу суд не погоджується з огляду на наступне.

06 січня 2012 року між ФОП ОСОБА_5, надалі «Замовник» та ПП ОСОБА_6, надалі «Виконавець», укладено договір про надання послуг за № 06-02/2012.

Згідно пункту 1 даного договору Виконавець зобов'язується надавати послуги по забезпеченню поставок необхідних товарів транспортними засобами ОСОБА_5 та іншими транспортними засобами.

Пунктом 8 Договору про надання послуг від 06.01.2012 року передбачено, що Договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2013 року.

Підприємець ОСОБА_6 свої зобов'язання за договором від 06.01.2012 року за №06-02/2012, виконав повністю на загальну суму 72 900 грн., що підтверджується Актами здачі-прийняття експедиторських послуг № 8 від 30.09.201З року та № 11 від 31.12.201З року.

Позивачем надані послуги оплачені в 2014 році в розмірі 60 000 грн., та в 2015 році в розмірі 12 900 грн., що стверджується квитанціями до прибуткового касового ордеру.

06 січня 2012 року між позивачем, ФОП ОСОБА_5, надалі «Замовник» та ПП ОСОБА_6, надалі «Виконавець», укладено договір про надання послуг за № 06-01/2012.

Згідно з пунктом 1 даного договору Виконавець зобов'язується надати послуги по своєчасному розмитненню імпортного товару, а саме: підготовити документи до розмитнення та передати їх митним брокерам для оформлення вантажно-митних декларацій та представлення на митний пост.

Пунктом 10 Договору про надання послуг від 06.01.2012 року передбачено, що Договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2013 року.

Підприємець ОСОБА_6 свої зобов'язання за договором від 06.01.2012 року за №06-02/2012, виконав повністю на загальну суму 45 000 грн., що підтверджується Актами здачі-прийняття послуг по розмитненню імпортованого товару № 9 від 30.09.2013 року та №12 від 31.12.2013 року.

Позивачем, надані послуги, оплачені в 2014 році в сумі 1 800 грн. і в 2015 році в сумі 27 000 грн., що стверджується квитанціями до прибуткового касового ордеру.

04 січня 2014 року між позивачем, ФОП ОСОБА_5, надалі «Замовник» та приватним підприємцем ОСОБА_6, надалі «Виконавець», укладено договір про надання послуг за № 04-01/2014.

Згідно з пунктом 1 даного договору Виконавець зобов'язується надати послуги по своєчасному розмитненню імпортного товару, а саме: підготовити документи до розмитнення та передати їх митним брокерам для оформлення вантажно-митних декларацій та представлення на митний пост.

Пунктом 10 Договору про надання послуг від 04.01.2014 року передбачено, що Договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2015 року.

Підприємець ОСОБА_6 свої зобов'язання за договором від 04.01.2014 року за №04-01/2014, виконав повністю на загальну суму 37 750 грн., що підтверджується Актами здачі-прийняття послуг по розмитненню імпортованого товару № 2 від 31.03.2014 року, №5 від 30.06.2014 року, № 8 від 30.09.2014 року та № 14 від 31.12.2014 року.

Позивачем надані послуги оплачені повністю в 2015 році, що підтверджується квитанціями до прибуткового касового ордеру.

04 січня 2014 року між ФОП ОСОБА_5, надалі «Замовник» та приватним підприємцем ОСОБА_6, надалі «Виконавець», укладено договір про надання послуг за № 04-02/2014.

Згідно пункту 1 даного договору Виконавець зобов'язується надавати послуги по забезпеченню поставок необхідних товарів транспортними засобами ОСОБА_5 та іншими транспортними засобами.

Пунктом 8 Договору про надання послуг від 04.01.2014 року передбачено, що Договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2015 року.

Підприємець ОСОБА_6 свої зобов'язання за договором від 04.01.2014 року за №04-02/2014, виконав повністю на загальну суму 88 800 грн., що підтверджується Актами здачі-прийняття експедиторських послуг № 3 від 31.03.2014 року, №6 від 30.06.2014 року, №9 від 30.09.2014 року та №15 від 31.12.2014 року.

Позивачем надані послуги оплачені повністю в 2015 році, що стверджується квитанціями до прибуткового касового ордеру.

Витрати на суму 4400 грн. підтверджені договором найму (оренди) транспортного засобу від 15.11.2011 року укладеним між позивачем та ОСОБА_6

Надані послуги оплачені позивачем повністю, що стверджується квитанціями до прибуткового касового ордеру.

Твердження податкового органу, що підприємець ОСОБА_6 не приймав участі у розмитненні товарів, оскільки послуги по розмитненню імпортних товарів надавались ПП «Еліт Брок» та ПП «Респект Брок» спростовуються наступним.

Оскільки, митні брокери (ПП «Еліт Брок» та ПП «Респект Брок») оформляють вантажну митну декларацію лише після того, коли їм буде наданий повний пакет документів, який зазначається в самій вантажно-митній декларації. При кожному розмитнені такий пакет документів може змінюватись. До переліку таких документів відносяться CMR з перекладом, специфікації, фактури, контракти, ветеринарні свідоцтва, сертифікати якості, експертні висновки. Дані документи збирав та передавав митним брокерам підприємець ОСОБА_6

Про те, що підприємець ОСОБА_6 приймав участь у підготовці документів до розмитнення для передачі митним брокерам свідчать акти здачі-приймання послуг по розмитненню імпортованого товару, його підпис в Акті відбору зразків продукції для проведення ветеринарно-санітарної експертизи у державній лабораторії ветеринарної медицини №119/000136 від 24.01.2014 року, експертний висновок №119/0001З6/14 від 28.01.2014 року, де зазначено його як представника.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні регулює Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Стаття 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачає первинні облікові документи та регістри бухгалтерського обліку. Так, згідно з частиною 1 цієї статті, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до частини 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно із статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ -це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

На підтвердження виконання спірних операцій позивача з Підприємцем ОСОБА_6 позивачем подано договори, акти здачі-прийняття, квитанції до прибуткового касового ордеру, які містять всі обов'язкові реквізити, які дають змогу ідентифікувати, як юридичну так і господарську сутність укладених правочинів, їхніх учасників, а також грошову складову вчинених господарських операцій, а відтак наявні дефекти форми, на які акцентує увагу Ківерцівська ОДПІ, не є підставою для визнання цих документів недійсними.

Оглянуті копії перелічених первинних документів не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості та не призвели до зміни в структурі активів платника податків.

Порушень в оформленні цих документів, які б могли слугувати про нереальність спірних операцій, судом не виявлено.

Всі вищевказані документи являють собою повний пакет первинних документів в розумінні Податкового кодексу України та Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», які дають правові підстави включити до складу витрат послуги отримані від підприємця ОСОБА_6 на загальну суму 249 550 грн.

Наявність будь-яких інших документів Податковим кодексом України не передбачена. Крім того, вказані первинні документи були надані перевіряючим при проведенні перевірки.

Враховуючи вищевикладене та наявність всіх підтверджуючих документів щодо формування валових витрат ФОП ОСОБА_5 податковим органом неправомірно винесено податкове повідомлення-рішення №0005261300 від 29.03.2016 року, яким позивачу встановлено порушення п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України в результаті чого збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб на 253 728,9 грн., а також нараховано штрафну санкцію в сумі 63 432,23 грн.

Як наслідок неправомірного збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, протиправно донараховано йому недоїмку зі сплати єдиного внеску в розмірі 50 025,11 грн. згідно вимоги про сплату боргу №0005271300 від 29.03.2016 року і в розмірі 54 013,33 грн. згідно вимоги про сплату боргу №0005291300 від 29.03.2016 року та застосовано штрафну санкцію за своєчасно не нарахований єдиний внесок в розмірі 10 005,02 грн., згідно рішення про застосування штрафних санкцій №0005281300 від 29.03.2016 року і в розмірі 5 401,33 грн., згідно рішення про застосування штрафних санкцій №0005301300 від 29.03.2016 року.

Щодо перевірки правильності ведення касових операцій у національній валюті в Україні суд зазначає наступне.

При проведенні перевірки податковим органом встановлено, що ФОП ОСОБА_5 25.01.2014 року оприбутковано готівкові кошти не на повну суму отриманих готівкових коштів за цей день, внаслідок чого встановлено порушення п.п. 2.2, 2.6 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні».

Відповідачем зроблений такий висновок у зв'язку з тим, що відповідно до касового чеку №76 від 25.01.2014 року позивачем було реалізовано м'ясної продукції на загальну суму 92 592 грн. (сума без ПДВ 77 160 грн.), а в книзі обліку доходів і витрат в другій графі зазначена сума 73 160,00 грн. (без ПДВ).

Як встановлено судом, 25 січня 2014 року позивачем реалізовано м'ясну продукцію на загальну суму 92 592 грн. (сума без ПДВ 77 160 грн.), що підтверджується касовим чеком №76 від 25.01.2014 року.

Відповідно до частини 3 пункту 2.6 Постанови Правління Національного банку України №367 від 15.12.2004р., у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Враховуючи те, що у своїй діяльності при здійсненні розрахункових операцій з покупцями позивачем застосовую реєстратор розрахункових операцій, тому оприбуткуванням готівки вважається здійснення обліку готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО.

Що і було зроблено позивачем, про що свідчать записи у книзі обліку розрахункових операцій, фіскальні звіти чеків РРО, які надавались перевіряючим під час перевірки.

В книзі обліку доходів і витрат, копії з якої приєднані до матеріалів позову, яка зареєстрована в Ківерцівській ОДПІ, в 2 графі «Сума доходу отриманого від здійснення господарської діяльності або незалежної професійної діяльності» за 25.01.2014 року дійсно помилково зазначена менша сума, а саме 73 160 грн. замість 77 160 грн.

Проте, в графі 4 книги обліку доходів і витрат «Загальна сума отриманого доходу, яка підлягає декларуванню» за 25.01.2014 року було виправлено описку і сума, яка оприбутковувалась записана вірно, а саме 77 160 грн.

Відповідно до Порядку ведення Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України 16.09.2013 року за №481, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.10.2013 року за №1686/24218 самозайнятій особі дозволяється вносити виправлення у книгу обліку доходів і витрат (підпункт 3 пункту З Порядку).

Таким чином судом не береться до уваги твердження податкового органу про те, що позивачем 25.01.2014 року оприбутковані готівкові кошти лише в сумі 73 160 грн. замість 77 160 грн.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 ст. 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 72 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, беручи до уваги досліджені в судовому засіданні обставини та письмові докази, в їх сукупності, суд приходить до висновку про безпідставність встановлених Ківерцівською ОДПІ в акті документальної планової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_5 обставин, з огляду на що оскаржувані податкові повідомлення - рішення від 29.03.2016 року №0005261300, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 253 728,90 грн. та штрафні (фінансові санкції) на суму 63 432,23 грн.; №0001051404, яким застосовано штрафну (фінансову санкцію) в розмірі 20 000 грн. слід визнати протиправними та скасувати.

Також, підлягають скасуванню податкові повідомлення-рішення №0005261300, №0001051404 від 29.03.2016 року на підставі яких контролюючий орган пришов до висновку про заниження податкового доходу та відповідно податку на доходи фізичних осіб, то суд приходить до висновку, що слід визнати протиправними та скасувати вимоги про сплату боргу від 29.03.2016 року №0005291300 на суму 54 013,33 грн., №0005271300 на суму 50 025,11 грн., рішення про застосування штрафних санкцій від 29.03.2016 року №0005281300 в сумі 10 005,02 грн. та №0005301300 в сумі 5 401,33 грн., якими донараховано загальну суму єдиного внеску із нарахованого чистого оподатковуваного доходу за 2014-2015 роки, які прийняті на підставі вказаних вище податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до частини першої статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, на користь позивача слід присудити за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в розмірі 4 566,06 грн., сплачений за платіжним дорученням №131 від 11.04.2016 року (а.с. 2), та який був зарахований до спеціального фонду Державного бюджету України.

Керуючись статтями 11, 17, 71, 94, 158, 160, 162, 163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі статтей 1, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», статтей 14, 138, 139, 177 Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення рішення Ківерцівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області №0005261300 від 29.03.2016 року, вимогу про сплату боргу (недоїмки) №0005271300 від 29.03.2016 року, рішення про застосування штрафних санкцій №0005291300 від 29.03.2016 року, вимогу про сплату боргу (недоїмки) №0005291300 від 29.03.2016 року, рішення про застосування штрафних санкцій №0005301300 від 29.03.2016 року та податкове повідомлення-рішення №0001051404 від 29.03.2016 року.

Присудити на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Ківерцівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області судовий збір в розмірі 4 566,06 грн. (чотири тисячі п'ятсот шістдесят шість гривень 06 копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої буде виготовлено 01 травня 2016 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий С.Ф. Костюкевич