Постанова № 57505479, 21.04.2016, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/2310/16-а 2-а/335/89/2016

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2016 року Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Соболєвої І.П., розглянувши у порядку письмового провадження в залі суду за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 51, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до районної адміністрації Запорізької міської ради по Орджонікідзевському району про зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом, який в подальшому уточнила, до районної адміністрації Запорізької міської ради по Орджонікідзевському району про зобов'язання прийняти документи на приватизацію квартири за відсутності ордеру про надання житлового приміщення та прийняти рішення у відповідності з Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду».

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що приблизно у 1985 або 1986 році згідно ордеру, ОСОБА_2 отримав квартиру за адресою: АДРЕСА_1 та вселився у зазначену квартиру. У 1991 році позивач зареєструвалась та вселилась у зазначену квартиру, в якій проживає до теперішнього часу. У 1995 році у позивача народилась донька ОСОБА_3, яка з дня народження проживає у зазначеній квартирі.

У листопаді 2015 року позивач разом з донькою вирішила приватизувати квартиру за адресою: АДРЕСА_1. У зв'язку з тим, що у неї був відсутній ордер на вселення, вона звернулась до департаменту житлово-комунального господарства із заявою про видачу копії відповідного ордеру. 8 грудня 2015 року ОСОБА_1 отримала відповідь про неможливість видачі копії ордеру у зв'язку з тим, що в книзі обліку державних ордерів за період з 1991 року відсутній запис про оформлення відповідного ордеру.

Після цього, позивач звернулась до відділу приватизації районної адміністрації Запорізької міської ради по Орджонікідзевському району із заявою про приватизацію квартири, надавши всі необхідні для цього документи крім ордеру на вселення. На вказану заяву позивач отримала відповідь про відмову у проведення приватизації у зв'язку з ненаданням ордеру. Позивач зазначає, що ордер втрачений не з її вини, а встановити його місцезнаходження на даний час неможливо. Просить суд позов задовольнити (арк. справи 15 - 16).

Позивач у судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце слухання справи була повідомлена судом належним чином, судові надала заяву про розгляд справи у її відсутність, на позовних вимогах наполягає.

Представник відповідач у судове засідання не з'явився, про дату час та місце слухання справи був повідомлений судом належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. 18 квітня 2016 року представник відповідача через канцелярію надав письмові заперечення проти позову, з яких вбачається, що відповідно до п. 4.2.9 Положення «Про районну адміністрацію Запорізької міської ради по Орджонікідзевському району», затвердженого рішенням Запорізької міської ради від 22.06.2011 року № 29, районним адміністраціям міської ради делеговані повноваження в частині приватизації житла. Так, відповідно до п.п. 17, 18 вищезазначеного Положення, громадянин, який виявив бажання приватизувати займану ним і членами його сім'ї на умовах найму квартиру (будинок), жиле приміщення в гуртожитку, кімнату в комунальній квартирі, звертається в орган приватизації, та надає чітко визначений перелік документів, зокрема копію ордеру про надання жилої площі.?Отже, вимога відповідача щодо необхідності пред'явлення ордеру про надання жилої площі серед інших документів на приватизацію ґрунтувалась на вимогах чинного законодавства. Просить відмовити у задоволенні позову. Також у письмових запереченнях представник відповідача просив розглянути справу у його відсутність.

За таких обставин та враховуючи приписи частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності позивача та представника відповідача у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи позову, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», з наступними змінами та доповненнями, приватизація державного житлового фонду - це відчуження квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т.ін.) державного житлового фонду на користь громадян України. Державний житловий фонд - це житловий фонд місцевих Рад народних депутатів на житловий фонд, який знаходиться у повному господарському віддані чи оперативному управлінні державних підприємств, організацій, установ.

Судом встановлено, що з ціллю реалізації свого права на приватизацію, позивач звернулась до відповідача з відповідною заявою, але листом районної адміністрації Запорізької міської ради по Орджонікідзевському району за № Б-0026 від 29 січня 2016 року їй було відмолено у проведені приватизації жилого приміщення за адресою: АДРЕСА_1 у зв'язку із ненаданням повного пакету документів, передбаченого п. 18 Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, затвердженого наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16 грудня 2009 року №396, а саме копії ордеру про надання житлової площі (арк. справи 7).

Вирішуючи питання про правомірність вказаних дій відповідача, суд виходить з наступного.

Нормою частини 3 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Одним із конституційних прав громадян є право на житло, гарантоване статтею 47 Конституції України. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду; надання державою та органами місцевого самоврядування відповідно до закону житла безоплатно або за доступну плату.

Судом встановлено, що спірна квартира АДРЕСА_1 не є приватизованою та відноситься до державного житлового фонду.

Користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду відповідно до положень частин 1 і 2 статті 61 Житлового Кодексу здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення. ОСОБА_1 значиться зареєстрованою та проживає у цій квартирі з 17 травня 1991 року як член родини наймача - ОСОБА_2, який помер у 2010 році.

Як було зазначено вище, позивачам листом № Б-0026 від 29 січня 2016 року районної адміністрації Запорізької міської ради по Орджонікідзевському району було відмовлено у проведені приватизації квартири через ненадання копії ордеру про надання жилої площі.

Пунктом 18 Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, затвердженого наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16 грудня 2009 року № 396 встановлено перелік документів, які подаються особою до органу приватизації, серед яких зазначено і копію ордеру про надання жилої площі. Згідно до змісту статті 58 Житлового кодексу, ордер на жиле приміщення є адміністративним актом виконавчого органу місцевого самоврядування та правовою підставою вселення громадян до житлового приміщення.

Розділом IV Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджених Радою Міністрів Української РСР і Української ради професійних спілок від 11 грудня 1984 року № 470 передбачено, що ордер на житлове приміщення дійсний протягом 30 днів. Вказаний документ вручається громадянинові, на ім'я якого він виданий, або за його дорученням іншій особі. Відповідно до виданого ордера в передбачене в ньому житлове приміщення вселяються як громадянин, що одержав ордер, так і члени його сім'ї, зазначені в ордері. При вселенні в надане жиле приміщення громадянин здає ордер у житлово-експлуатаційну організацію, а за її відсутності - відповідному підприємству, установі, організації. З аналізу вказаних правових норм випливає, що ордер це документ, що має тимчасову дію та є законною підставою вселення особи до житлового приміщення.

З відповіді Департаменту житлово-комунального господарства Запорізької міської ради від 8 грудня 2015 року № 13-60013 вбачається, що в книзі обліку державних ордерів у період з 1991 року відсутній запис про оформлення державного ордеру на квартиру № 101 по бул. Гвардійському, 136 (арк. справи 6).

Таким чином, судом встановлено, що позивач не має можливості надати органу приватизації копію ордеру на жиле приміщення через обставини, які від неї не залежать.

Право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду з використанням житлових чеків одержують громадяни України, які постійно проживають в цих квартирах (будинках) або перебували на обліку потребуючих поліпшення житлових умов до введення в дію цього Закону (частина 4 статті 5 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»).

Судом встановлено, що позивач постійно та протягом тривалого періоду часу проживає в квартирі АДРЕСА_1 та користуються нею. Правомірність вселення та користування позивачами вказаним житлом ніким не оспорюється, ордер на вселення до житла недійсним не визнавався, у зв'язку з чим суд переконаний, що ненадання позивачу до органу приватизації копії ордеру на жиле приміщення не може бути перешкодою у реалізації його права на приватизацію квартири, враховуючи також ту обставину, що позивачем право на приватизацію житла не реалізоване.

Згідно п.10 п.11 статті 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», органи приватизації, органи місцевого самоврядування не мають право відмовляти мешканцям квартир(будинків), житлових приміщень у гуртожитках у приватизації займаного ними житла, крім випадків, передбачених законом. Спори, що виникають при приватизації квартир(будинків) та житлових приміщень у гуртожитках державного житлового фонду, вирішуються судом.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Підсумовуючи викладене, суд вважає, що відповідач не довів належним чином правомірність своїх дій у даному конкретному випадку, з урахуванням всіх наявних доказів та обставин, за яких позивач позбавлена можливості надати копію ордера про надання жилої площі, а отже, дії відповідача щодо відмови у проведенні приватизації квартири є такими, що порушують охоронюваний законом інтерес позивача щодо використання ним права на приватизацію житла. Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи викладене, суд присуджує до стягнення з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору, що документально підтверджені, у розмірі 551,20 гривень (арк. справи 1).

Керуючись статтями 2, 11, 17 - 20, 69 - 72, 94, 162, 163, 185 - 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до районної адміністрації Запорізької міської ради по Орджонікідзевському району про зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Зобов'язати районну адміністрацію Запорізької міської ради по Орджонікідзевському району (код ЄДРПОУ 37573115) прийняти від ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 документи при відсутності ордеру про надання житлової площі, на приватизацію квартири АДРЕСА_1 та прийняти рішення у відповідності до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду».

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань районної адміністрації Запорізької міської ради по Орджонікідзевському району (код ЄДРПОУ 37573115) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1) витрати зі сплати судового збору у розмірі 551 (п'ятсот п'ятдесят одну) гривню 20 копійок.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. У разі застосування судом частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя: І.П. Соболєва