Ухвала суду № 57504780, 29.04.2016, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/4485/16-ц

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

29 квітня 2016 року м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Бенца К.К., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Публічного акціонерного товариства «КИЇВХЛІБ» про стягнення в солідарному порядку суми заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Ужгородського міськрайонного суду з позовом до ОСОБА_2, Публічного акціонерного товариства «КИЇВХЛІБ» про стягнення в солідарному порядку суми заборгованості.

Нормами статті 119 ЦПК України регламентовано вимоги до форми і змісту позовної заяви.

Крім того, у пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12.06.2009 р. № 2 розяснено, що позовна заява подається до суду в письмовій формі і за змістом повинна відповідати вимогам ст. 119 ЦПК. У звязку з цим суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.

Водночас, позовна заява подана з порушенням вимог ст. 119 ЦПК України, а саме: до позовної заяви не додано документ, що підтверджує сплату судового збору.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 119 ЦПК України до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Статтями 3 і 4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI визначено об'єкти справляння судового збору, його розміри та перелік позовних заяв чи інших заяв, передбачених процесуальним законодавством, за подання яких судовий збір не справляється.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року, який набрав чинності з 1 листопада 2011 року (далі - Закон), з наступними змінами та доповненнями судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат.

За приписами ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до п.2.2 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року (в редакції Закону № 484-VIII від 22.05.2015 року, що набрав чинності з 01.09.2015 року) ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою становить 1 % ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати.

Розміри мінімальної заробітної плати на 2016 рік затверджено Законом України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" та на 1 січня 2016 року складає - 1378 грн.

Із змісту позовної заяви вбачається, що позивачем визначено ціну позову в розмірі 5 790 226,02 грн.

Отже, сплата судового збору згідно з вимогами закону є обов'язковою, позивач за позовну вимогу про стягнення суми заборгованості повинен був сплатити судовий збір у сумі 6890,00 грн.

Відтак, судовий збір повинен бути сплачений, виходячи з визначеної позивачем ціни позову за позовну вимогу про стягнення суми заборгованості, що є вимогою майнового характеру, за розгляд якої судом позивач не звільняється від сплати судового збору.

При зверненні до суду з позовом позивач ОСОБА_1 подав до суду клопотання в якому заявив про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у вищезазначеній справі, враховуючи його майновий стан.

Розглянувши клопотання про відстрочення сплати судового збору, приходжу до наступного.

За приписами п.1 і 2 ст. 8 Закону України від 08.07.2011р. № 3674-VI "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

За приписами ч.1 ст.82 ЦПК України , суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Відповідно до наведеної норми, відстрочення або розстрочення сплати судового збору, або звільнення від сплати судового збору є правом, а не імперативним обов'язком суду. Такий висновок випливає безпосередньо із змісту наведеної норми, яка, крім того, не містить чіткого переліку обставин майнового стану, який тягне за собою в якості наслідків відстрочення , розстрочення сплати судового збору, або звільнення від їх оплати.

Тому, оцінка майнового стану сторони здійснюється судом на підставі оцінки доказів.

Обґрунтування обставин майнового стану сторони, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на заінтересовану сторону.

Отже, сторона повинна навести доводи і надати докази на підтвердження того, що його майновий стан перешкоджає сплаті ним судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Варто також зазначити, що згідно п.29 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» судам розяснено, що відповідно до статті 8 Закону № 3674-VI та статті 82 ЦПК єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Жодних доказів на підтвердження того, що майновий стан позивача перешкоджав (перешкоджає) сплаті ним судового збору у встановленому порядку і розмірі не додані до позовної заяви. Крім того, клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору не містить наведення доводів обгрунтування обставин майнового стану , що майновий стан позивача перешкоджав (перешкоджає) сплаті ним судового збору у встановленому порядку і розмірі.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

З урахуванням вимог статті 11 ЦПК суд не вправі вчиняти дії, про які йдеться у статті 8 Закону № 3674-VI, з власної ініціативи.

Варто також зазначити, що згідно п. 3 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах » від 17.10.2014 року №10, судам надані розяснення: Порядок звернення до суду за судовим захистом урегульовано ЦПК. Подання заяви до суду має відбуватись із дотриманням певних умов. Зокрема, частиною п'ятою статті 119 ЦПК передбачено, що до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору. Отже, якщо сплата судового збору згідно з вимогами закону є обов'язковою, то наслідком недотримання цієї умови є залишення позовної заяви без руху, а у разі, якщо документ, що підтверджує сплату судового збору (частина п'ята статті 119 ЦПК), не буде поданий у строк, установлений судом, - визнання заяви неподаною та її повернення позивачеві (стаття 121 ЦПК) або залишення заяви без розгляду (пункт 8 частини першої статті 207 ЦПК).

Отже, сплата судового збору згідно з вимогами закону є обов'язковою , а в порушення вимог ст. 119 ЦПК України позивач до позовної заяви не додав документи, що підтверджують сплатусудового збору за заявлену позовну вимогу про стягнення суми заборгованості.

Судовий збір за подачу позовної заяви до Ужгородського міськрайонного суду повинен бути перерахований за наступними реквізитами: Отримувач коштів - УК у м. Ужгороді / м. Ужгород, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38015610, Банк отримувача ГУДКСУ в Закарпатській області, Код банку отримувача (МФО) 812016, Рахунок отримувача 31216206700002, Код класифікації доходів бюджету 22030001.

На підтвердження оплати судового збору до Ужгородського міськрайонного суду необхідно надати оригінал квитанції про оплату.

Дослідивши матеріали справи приходжу до переконання, що без усунення наведених вище недоліків , вирішити питання про відкриття провадження у справі неможливо, вважаю за необхідне позовну заяву залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви з врахуванням вимог ст. 119 ЦПК України.

Відповідно до ст.121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення позовної заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Розяснити, що в разі усунення недоліків у зазначений строк позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше позовна заява вважається неподаною і повертається позивачу.

Керуючись ст. 119, ст. 121, 208-210 ЦПК України, суддя,-

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Публічного акціонерного товариства «КИЇВХЛІБ» про стягнення в солідарному порядку суми заборгованості залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки позовної заяви до 11 травня 2016 року, але не більше пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Розяснити, що інакше позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_3