Ухвала суду № 57504059, 27.04.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження № 22-ц/790/1352/16 Головуючий 1-ї ін-ї. - Божко В.В.

Справа № 640/10115/15-ц Доповідач - Сащенко І.С.

Категорія - сімейні

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2016 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - Сащенко І.С.

суддів: - Бездітко В.М., Овсяннікової А.І.,

за участю секретаря - Бойко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Київського районного суду міста Харкова від 19 листопада 2015 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа - Управління служб у справах дітей Київського району департаменту праці та соціальної політики виконавчого комітету Харківської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні, визначення способу участі у вихованні дитини,-

в с т а н о в и л а:

У червні 2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_5 про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні, визначення способу участі у вихованні дитини.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилався на те, що він з відповідачкою перебували у шлюбі з 25.09.2009 року по 08.12.2014 року. Від шлюбу мають двох дітей: ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2. Після розірвання шлюбу діти залишилися проживати із матір'ю, однак відповідачка перешкоджає позивачу у спілкуванні з ними.

Просив суд зобов'язати відповідачку усунути перешкоди у його спілкуванні із сином - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, та з донькою - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1; визначити спосіб його участі у спілкуванні та вихованні дітей, тобто дозволити періодичні та систематичні побачення без присутності матері ОСОБА_5 та сумісний відпочинок двічі на рік тривалістю по 14 календарних днів; встановити наступні часи та дні спілкування, його побачень із дітьми, а саме щотижня у суботу з 09-00 год. до 21-00 год., а також в день їх народження з 10-00 год. до 15-00 год.

Справа розглянута за відсутності сторін.

Рішенням Київського районного суду міста Харкова від 19 листопада 2015 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким його позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. Вважає рішення суду незаконним, необґрунтованим та таким, що постановлено з грубим порушенням норм матеріального права. Зазначає, що для задоволення його вимог є всі підстави.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення районного суду у відповідності до ст. 303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Згідно зі ст. 1 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а відповідно ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Відмовляючи ОСОБА_4 у задоволенні його позову, суд першої інстанції виходив із недоведеності позовних вимог.

Судова колегія з таким висновком суду першої інстанції погоджується.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 213 ЦПК України - рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно вимог ст. 214 ЦПК України - під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема питання про те, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин та яка правова норма підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Встановлено, що 25.09.2009 року Київським відділом реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції було зареєстровано шлюб між позивачем ОСОБА_4 та відповідачкою ОСОБА_5

Рішенням Жовтневого районного суду міста Харкова від 08.12.2014 року шлюб між сторонами розірвано (а.с.8).

Від шлюбу сторони мають двох неповнолітніх дітей - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Статтею 141 СК України передбачено, що мати та батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.

Питання щодо виховання дитини вирішується як шляхом звернення до органу опіки та піклування, який на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення приймає рішення, яке є обов'язковим до виконання, так і шляхом подання позову до суду (ст.ст.158, 159 СК України)

Згідно ч.ч. 4, 5 ст.19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов'язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

При цьому під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров'я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами (ч.2 ст.159 СК України).

В матеріалах справи такі відомості відсутні.

Крім того, на аркуші справи 38 міститься лист Управління служб у справах дітей, за змістом якого надати висновок для вирішення питання щодо визначення способу участі у вихованні дітей та спілкуванні з ними не вбачається можливим через неявку позивача до органу для співбесіди із спеціалістом.

Відповідно до ч.1 ст.10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За приписами ч.2 ст.59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Жодного доказу на підтвердження того, що відповідачка перешкоджає ОСОБА_4 здійснювати свої особисті немайнові права, позивачем не надано.

Також позивачем не надано висновок Управління служб у справах дітей, обов'язкова наявність якого при вирішенні даного спору встановлена законом.

Відомості, які характеризують ОСОБА_4 або дані щодо намагання позивача вирішити спір шляхом звернення до Управління служб у справах дітей шляхом подання відповідної заяви відсутні.

У судові засідання, які були призначені у апеляційному суді Харківської області, ОСОБА_4 жодного разу не з'явився, додаткових доказів не надав, що свідчить про незацікавленість останнього у вирішенні справи.

Зважаючи на відсутність в матеріалах справи жодних доказів, достатніх для вирішення справи по суті, суд дійшов обґрунтованого висновку про відмову ОСОБА_4 у позові.

Судом першої інстанції правильно досліджені і оцінені обставини по справі та надані сторонами докази.

Доводи апеляційної скарги висновків, викладених у рішенні суду не спростовують.

Згідно з ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суду відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 301, 303, 304, п.1 ч.1 ст. 307, ст. 308, 313, 314, 315, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - відхилити.

Рішення Київського районного суду міста Харкова від 19 листопада 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді