Ухвала суду № 57503572, 27.04.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження № 22ц/790/3191/16 Головуючий 1 інст. - Міндарьова М.Ю.

Справа № 646/11506/15-ц

Категорія : договірні Доповідач - Черкасов В.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого судді - Черкасова В.В.

суддів - Гальянова І.Г., Колтунова А.І.,

за участю секретаря - Лашаковій Д.І.

заслухавши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», треті особи: Національний Банк України, Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» про зобов'язання вчинити певні дії за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 на рішення Червонозаводського районного суду м.Харкова від 23 лютого 2016 року, -

в с т а н о в и л а:

У вересні 2016 року ОСОБА_3, який діяв від імені та в інтересах ОСОБА_1 за дорученням звернувся до суду з позовом ПАТ «УкрСиббанк», треті особи: НБУ, ПАТ «Дельта Банк» про зобов'язання вчинити певні дії.

В обгрунтування позовних вимог ОСОБА_1 вказував, що 25 квітня 2008 року між ним та відповідачем був укладений споживчий кредитний договір на суму 100 000 доларів США. Проте він, як позичальник, немає жодного документу, які б вказували про перехід права власності на кредитну суму від Банку до нього. Таким чином, відповідач приховує інформацію, якою володіє і не дозволяє іншій стороні договірних відносин її отримати. Запитувана інформація ним у Банку не є банківською таємницею, бо він є клієнтом ПАТ «УкрСиббанк».

Тому, ОСОБА_1 просив суд визнати бездіяльність ПАТ «УкрСиббанк» - правонаступник АКІБ «УкрСиббанк» протиправною. Зобов'язати відповідача надати інформацію на його запит від 21 липня 2015 року, а саме: повідомити чи подавалась заява на Міжбанківську валютну біржу від ПАТ «УкрСиббанк» від 25 квітня 2008 року конвертацію в сумі 100 000 доларів США від заявника через Банк і купівлю української гривні. Повідомити чи направлялася заявка від 25 квітня 2008 року про продаж на Міжбанківській валютній біржі в сумі 100 000 доларів США від позичальника через Банк на купівлю української гривні. Якщо направлялась заявка про продаж на Міжбанківській валютній біржі валюти, то просить вказати по якому курсу була проведена продаж валюти на гривню, яка була знята комісія і скільки коштів зараховано в гривні після продажу вказаної суми валюти. Повідомити номер валютного рахунку на який банк зарахував 100 000 доларів США кредитних коштів. Надати копії меморіальних ордерів (заяви про видачу готівки) та/або платіж доручень на оплату 100 000 доларів США на споживчі цілі. Надати такі розрахунки: суму погашеного кредиту, суму нарахованих відсотків (комісії), суму сплачених відсотків (комісії), суму нарахованих (з розрахунком) і сплачених штрафних санкцій, сальдо розрахунків на дату надання інформації. Підтвердити повноваження особи, яка підписала генеральний договір про надання кредитних послуг від 25 квітня 2008 року від імені Банку. Судові витрати покласти на відповідача.

Ухвалою Червонозаводського районного суду м.Харкова від 23 лютого 2016 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ПАТ «УкрСиббанк», треті особи: НБУ, ПАТ «Дельта Банк» в частині визнання бездіяльності відповідача протиправною залишено без розгляду за заявою представника позивача.

Рішенням Червонозаводського районного суду м.Харкова від 23 лютого 2016 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення, яким задовольнити позовні вимоги позивачки у повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги заявник посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права.

Позивач та його представник про час та місце розгляду справи в апеляційному суді повідомлялися належним чином причин неявки до суду не надали.

Неявка позивача та представника, належно повідомлених про час та місце розгляду справи відповідно до вимог ч.2 ст.305 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення представника відповідача, який приймав участь у справі, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення районного суду у відповідності до ст. 303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, знаходить апеляційну скаргу не підлягаючою задоволенню.

При цьому колегія суддів виходить з наступного.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з не встановлення порушення прав позивачки з боку Банку на отримання інформації.

Такі висновки суду першої інстанції колегія суддів вважає правильними.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Судом встановлено та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що 25 квітня 2008 року між Акціонерним комерційним інноваційним Банком «УкрСиббанк», правонаступником якого є відповідач, та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту на суму 100 000 доларів США.

Статтею 1054 ЦКУ передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порядок надання кредиту був визначений п.1.5, 3.1 кредитного договору, якими передбачено, що банк відкриває для видачі кредиту позичковий рахунок №26207184378900 та надає кредит шляхом видачі через касу банку.

Відповідно до Інструкції про касові операції в банках України, затвердженої постановою Правління Національного банку України №337 від 14 серпня 2003 року, Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України №254 від 18 червня 2003 року, підставою для обліку здійснених операцій є первинні документи. Підставою для відображення в обліку операцій, здійснення яких є невід'ємною частиною від їх обліку є меморіальні та касові документи, які одночасно підтверджують факт здійснення операції і несуть інформацію про відображення операції в обліку.

Меморіальні первинні документи в іноземній валюті оформлюються за формою і відповідно до вимог "Положення про оформлення та виконання документів про перерахування, зарахування, купівлю та продаж іноземної валюти або банківських металів", затвердженого постановою Правління Національного банку України №82 від 05 березня 2003 року.

З зазначених нормативних документів вбачається, що заява на видачу іноземної валюти, платіжне доручення та валютний меморіальний ордер є документами, які підтверджують факт отримання клієнтом суми в іноземній валюті.

Згідно тим,ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Згідно ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Одним із загальних принципів цивільного законодавства є принцип свободи договору, який знайшов своє відображення у ст.ст. 3 та 627 ЦК України. Свобода договору включає в себе й вільне визначення сторонами його умов, де фіксуються взаємні права та обов'язки учасників. За ст. 632 ЦК України ціна договору встановлюється за домовленістю сторін, тобто вільною.

Матеріали справи свідчать, що 21 липня 2015 року ОСОБА_3, який діяв від імені ОСОБА_1 звернувся до ПАТ «УкрСиббанк» із запитом на інформацію, в якому просив надати певну інформацію по кредитному договору від 25 квітня 2008 року, укладеного між Банком та ОСОБА_1 (а.с.12).

На вказаний запит ПАТ «УкрСиббанк» ОСОБА_3, як особі, яка подала запит, направлено відповідь із роз'ясненням, що Банки зобов'язані забезпечувати зберігання та захист інформації, яка містить банківську таємницю, з метою недопущення її незаконного розкриття і завдання внаслідок цього матеріальної чи моральної шкоди своїм вкладникам, кредиторам та іншим клієнтам. Тому, Банк не має законних підстав для надання інформації на запит саме ОСОБА_3 щодо обслуговування ОСОБА_1 в Банку (а.с.13).

Згідно ч.1 та п.п. 1)-3) ч.2 ст.60 ЗУ «Про банки і банківську діяльність», інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним чи третім особам при наданні послуг банку, є банківською таємницею.

Банківською таємницею, зокрема, є: 1) відомості про банківські рахунки клієнтів, у тому числі кореспондентські рахунки банків у Національному банку України; 2) операції, які були проведені на користь чи за дорученням клієнта, здійснені ним угоди; 3) фінансово-економічний стан клієнтів.

Виходячи із змісту ч.4 ст.61 ЗУ «Про банки і банківську діяльність» банк має право надавати інформацію, яка містить банківську таємницю, приватним особам та організаціям для забезпечення виконання ними своїх функцій або надання послуг банку відповідно до укладених між такими особами (організаціями) та банком договорів, у тому числі про відступлення права вимоги до клієнта, за умови, що передбачені договорами функції та/або послуги стосуються діяльності банку, яку він здійснює відповідно до статті 47 цього Закону.

Згідно ст.47 ЗУ «Про банки і банківську діяльність», визначено види діяльності банку.

Згідно ч.5 ст.62 ЗУ «Про банки і банківську діяльність» банк має право надавати інформацію, що становить банківську таємницю, іншим банкам та Національному банку України в обсягах, необхідних при наданні кредитів, банківських гарантій.

Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 10 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Згідно з вимогами ст.ст. 57-60 ЦПК України засобами доказування в цивільній справі є пояснення сторін і третіх осіб, показання свідків, письмові докази, речові докази і висновки експертів. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Кожна сторона має довести ті обставини, на які посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доводи апеляційної скарги спростовуються матеріалами справи та вимогами чинного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.308 ЦПК України суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, постановлено з дотриманням вимог матеріального і процесуального права, підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 303, 304, п.1ч.1ст.307, ст..ст.308,313,314,315,317,319,324 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргупредставника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 - відхилити.

Рішення Червонозаводського районного суду м.Харкова від 23 лютого 2016 року - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий - В.В. Черкасов

Судді: І.Г. Гальянова

А.І. Колтунова