РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа №2033/2-11/11
Провадження №2/645/1/16
28 квітня 2016 року Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі: головуючого - судді БондарєвоїI.В., при секретарi ОСОБА_1, розглянувши у відкритомусудовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про виділ частки в натурі, визначення порядку користування земельною ділянкою, знесення самочинної прибудови, треті особи: Харківська міська рада, ОСОБА_4,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про виділ частки в натурі, визначення порядку користування земельною ділянкою, знесення самочинної прибудови, вказуючи, що позивачеві належить 3/5 частин домоволодіння по вул.Ватутіна, 66/16 в м.Харкові, 2/5 частин ОСОБА_5
Між сторонами виникли суперечки з приводу користування земельною ділянкою.
Фактично в користуванні позивача знаходяться в житловому будинку «А-1» житлові кімнати 1-5 та 1-3, комора 1-4, в житловій прибудові «А1-1» житлові кімнати 1-2 та 1-8, коридор 1-1, в прибудові «а» комора 1-6, кухня 1-7, тамбур літ.ІІ та літ. VI, ганок «а8».
З надвірних будівель в користуванні позивача знаходяться частина сараю Б, сарай Д, льох Ж, вбиральня Е, огорожі 1,4,5, водопровод 3.
В користуванні ОСОБА_5 знаходяться в житловому будинку «А-2» житлові кімнати 2-2 та 2-3, в прибудові «а» сіни 2-1. Крім того, ОСОБА_5 самочинно збудовані прибудови літ.»а» і літ «а5», в яких розташовані коридор 2-1, сіни IV, комора V, прибудова «аб», в якій розташована кухня 2-4.
З надвірних будівель ОСОБА_5 користується частиною сараю Б, сараєм Л, льохом В, вбиральнею И, самовільно збудованим гаражем З, душем К, огорожею 2,3,6, зливною ямою №7.
Спірне домоволодіння розташоване на земельній ділянці площею 695.8 кв.м., самозахват земельної ділянки становить 51 кв.м. (44+7).
Позивач заперечує проти узаконення самочинного будівництва прибудови «а5», здійсненого ОСОБА_5, оскільки воно здійснено з порушенням будівельних та санітарних норм і правил, приводить до руйнування частини, належної позивачеві, а саме прибудови літ. «а».
Просить суд визначити порядок користування земельною ділянкою між сторонами відповідно до ідеальних частин співвласників;
Провести поділ будинку та виділити в натурі позивачеві на її частку: в житловому будинку «А-1» приміщення літ.1-3 площею 18,2 кв.м., літ.1-4 площею 0,7 кв.м., літ.1-5 площею 11,6 кв.м.; в житловій прибудові «А1-1» приміщення 1-1, 1-2, 1-8 загальною площею 22,8 кв.м.; в прибудові «а» приміщення 1-6 площею 1,1 кв.м., 1-7 площею 9,3 кв.м., а також тамбур «а3», тамбур «а7», ганок «а8», 1/2 частину сараю літ. «Б», льох «Ж», сарай «Д», вбиральню «Е», огорожу №1, 4, 5, дворовий водопровід №3;
зобовязати відповідача демонтувати самовільно збудовану прибудову літ. «а5» до прибудови літ. «а» житлового будинку літ. «А-1».
(Т.2 а.с.303)
В судовому засіданні позивач , її представники ОСОБА_6 та ОСОБА_7 підтримали позов щодо поділу житлового будинку за варіантом фактичного користування, але без виділу відповідачеві надвірних будівель, та заперечувати проти запропонованого експертом варіанту користування земельною ділянкою. Пояснили, що у користування відповідача має бути виділена лише земельна ділянка, розташована під частиною житлового будинку, належної їм за договором купівлі-продажу від 11.08.1983 р.
Представники відповідача - ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в судовому засіданні проти поділу будинку в натурі за варіантом фактичного користування не заперечували, у задоволенні вимог щодо встановлення порядку користування земельною ділянкою та про знесення самочинного будівництва просили відмовити.
Третя особа ОСОБА_4, землекористувач суміжного домоволодіння по вул..Ватутіна, №66-а в м.Харкові, в судовому засіданні проти поділу будинку №66/16 не заперечувала, заперечувала проти самозахвату частини земельної ділянки, яка відноситься до домоволодіння по вул.Ватутіна, 66-а.
Представник Харківської міської ради в судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, в матеріалах справи містяться пояснення по справі, де заявлено про розгляд справи у їх відсутність, що суд вважає за можливе (т.3 а.с.77).
Дослідивши надані суду докази, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
Згідно ч.1 ст.364 ЦК України, співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.
Згідно ч.1 ст.367 ЦК України, майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними.
В судовому засіданні встановлено, що згідно відомостей з Реєстру прав власності на нерухоме майно станом на 17.11.2015 р. за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на 3/5 частин житлового будинку з надвірними будівлями по вул.Ватутіна , б.№66\16 в м.Харкові, на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті батька, ОСОБА_10 від 09.12.2004 р.
Право власності на 2/5 частин зареєстровано на імя ОСОБА_5 , згідно договору купівлі-продажу від 11.08.1983 р. (т.4 а.с.14).
Вказана обставина також підтверджується повідомленням КП «ХМБТІ» від 27.04.2010 р. (т.1 а.с. 77) і не оспорюється позивачем.
Спадкове майно, на яке позивачеві було видано Свідоцтво про право на спадщину, належало померлому ОСОБА_10 на підставі договору купівлі-продажу від 26.09.1957 р. та рішення Фрунзенського районного суду м.Харкова від 05.03.1983 р. (т.2 а.с.8).
17.08.2008 р. ОСОБА_5 помер, у звязку з чим 24.06.2009 р. державним нотаріусом ХДНК №12 ОСОБА_11 на імя ОСОБА_3 дружини померлого, було видано свідоцтво про право на спадшину за законом, а саме на 2/5 частин житлового будинку з надвірними будівлями по вул..Ватутіна, 66/16 в м.Харкові (т.1 а.с.132).
На час розгляду справи відомості про належність ОСОБА_3 права власності на 2/5 частин спірного домоволодіння на підставі Свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_5. до державних реєстрів речових прав не внесені через наявність обтяжень, накладених судом у звязку з розглядом справи.
Згідно даних техпаспорту, виготовленого ХМБТІ на замовлення ОСОБА_2 (т.1 а.с.65), на земельній ділянці площею 734 кв.м. розташовані житловий будинок А-1, житлова прибудова А1-1, прибудова а, тамбур а3 та а7, ганок а8, сарай Б та Д, льох В та Ж, вбиральня Е, огорожа №1, 2, 4, дворовий водопровід №3, ворота №5, хвіртка №6.
Можливість поділу спірного будинку в натурі за варіантом, який фактично склався між сторонами, та про що просить позивач, підтверджується висновком судової будівельнотехнічної експертизи № 5151 від 25.01.2011 р. (варіант №1).
При цьому позивачеві усього виділяється майна на суму 34543,00 грн., що на 3942,00 грн. більше, ніж припадає на її частку (т.2 а.с.204).
Для остаточного вирішення спору між сторонами суд вважає можливим обрати вказаний варіант поділу будинку, оскільки для здійснення запропонованого варіанту розподілу проводити переобладнання житлового будинку не потрібно.
Крім того, за варіантом №2 льох В пропонується передати в користування позивача, у якого вже є льох Ж, таким чином, другий співвласник буде позбавлений цієї надвірної будівлі, а вартість усього майна, переданого в користування позивача, збільшиться на 7731,00 грн., ніж припадає на її частку.
Вимог про перерозподіл часток та стягнення грошової компенсації суду не заявлено.
Що стосується позовних вимог про встановлення порядку користування земельною ділянкою та демонтаж прибудови «а5», суд зазначає, що згідно ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у розгляді справи. Особа, яка беруть участь у розгляді справи, розпоряджається своїми правами на власний розсуд.
Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи № 5155 від 25.01.2011 р., на розгляд суду запропоновано три варіанта порядку користування земельною ділянкою: два варіанти відповідно до ідеальних часток 2/5 та 3/5, один варіант ? та ? частка. Зазначено, що фактичне користування не відповідає вимогам п.3.25* ДБН 360-92**, тому не пропонується (т.1 а.с.97).
Позивач протягом усього часу перебування справи в суді (з травня 2006 року) письмової вимоги щодо встановлення певного варіанту користування земельною ділянкою (за висновком експерта чи власного варіанту) суду не надав, у звязку з чим суд, розглянувши справу в межах заявлених вимог, враховуючи вимоги щодо розумності строків вирішення справи, з метою недопущення зловживання своїми процесуальними правами, дійшов висновку про відмову у задоволенні позову щодо встановлення порядку користування земельною ділянкою.
Відмова у задоволенні позову в цій частині не перешкоджає позивачеві повторно звернутись до суду
з такими ж вимогами, після визначення своєї правової позиції та відповідного способу захисту порушеного чи оспорюваного права.
Доводи позивача про відсутність у відповідача права користування спірною земельною ділянкою є безпідставними, виходячи з наступного.
Згідно зі ст. 5 ЦК України, акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він помякшує або скасовує цивільну відповідальність особи.
Відповідно до ст. 30 ЗК України ( в редакції, що діяла на час придбання у власність частини будинку), при переході права власності на будівлі та споруди разом з цими обєктами переходить у розмірах, встановлених статтею 67 цього Кодексу, і право власності або користування земельною ділянкою, без зміни її цільового призначення.
Тобто, при переході права власності на будівлі та споруди за договорами купівлі продажу, які були укладені до 01.01.2002 року, до нових власників переходило право користування земельною ділянкою для обслуговування житлового будинку та надвірних будівель.
Згідно з п.18 Постанови Пленуму Верховного Суду України №-2 від 19.03.2010 року, при переході права власності на будівлі та споруди за цивільно правовими угодами, укладеними до 1 січня 2002 року, згідно з положеннями ст.30 ЗК України, до набувача від відчужувача переходить належне йому право власності або право користування земельною ділянкою, на якій розташовані будівлі та споруди.
В судовому засіданні встановлено, що земельна ділянка по вул..Ватутіна 66/16 в м.Харкові була надана в користування першому користувачеві, ОСОБА_12, під будівництво житлового будинку у 1945 року. Будинок був ним збудований і зареєстрований в 1949 році.
Відповідно до договору купівлі продажу від 26.09.1957 року, ОСОБА_12 продав ОСОБА_10 1/2 частину домоволодіння № 66/16 по вул. Ватутіна у м. Харкові.
25.10.1961 року ОСОБА_12 помер.
На підставі свідоцтва про право на спадщину від 23.11.1962 р. та свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя від 23.11.1962 р., дружина померлого, ОСОБА_13, набула право власності на 1/2 частину домоволодіння (1/4 частина + 1/4 частина).
Рішенням Фрунзенського районного суду м.Харкова від 05.03.1983 р. були перерозподілені ідеальні частки співвласників спірного домоволодіння та за ОСОБА_13 визнано право власності на 2/5 частини домоволодіння, замість 1/2 частки, а ОСОБА_10 - 3/5 частин домоволодіння, замість 1/2 частки (т.1 а.с.10).
Вказані обставини також були встановлені рішенням Фрунзенського районного суду м.Харкова від 29.12.2014 р. (т.3 а.с.190).
11.08.83 року ОСОБА_5 придбав у ОСОБА_13, яка мала законне право користування земельною ділянкою, 2/5 частин спірного житлового будинку з надвірними будівлями, таким чином, до ОСОБА_5 перейшло право користування земельною ділянкою, згідно із законодавством, яке діяло на час укладення угоди.
Враховуючи, що порядок користування земельною ділянкою не визначений, суд позбавлений можливості вирішити питання про обґрунтованість позовних вимог про знесення спірної прибудови, оскільки суду не доведено, що будівництво було здійснено з порушенням будівельних норм і правил та порушує права позивача.
За таких обставин суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 358, 364, 367 ЦК України, ст. 7,19,22, 23,27, 28, 29, 39, 40,42 ЗК України в редакції 1990 р., ст.ст.92, 103, 119 ЗК України, ст.ст.10, 60, 88, 209, 213, 214, 215 ЦПК України, суд -
В И Р I Ш И В :
Позовні вимоги задовільнити частково.
Провести поділ жилого будинку з надвірними будівлями, розташованих за адресою: м.Харків, вул..Ватутіна, №66/16, відповідно до варіанту №1 висновку судової будівельно-технічної експертизи № 5151 від 25.01.2011 р.
Виділити в натурі ОСОБА_2:
По житловим будівлям: в житловому будинку «А-1» житлову кімнату літ.1-3 площею 18,2 кв.м., комору літ.1-4 площею 0,7 кв.м., житлову кімнату літ.1-5 площею 11,6 кв.м.; в житловій прибудові «А1-1» житлову прибудову (приміщення 1-1, 1-2, 1-8) площею 22,8 кв.м.; в прибудові «а» комору 1-6 площею 1,1 кв.м., кухню 1-7 площею 9,3 кв.м.
По надвірним будівлям: тамбур «а3», тамбур «а7», ганок «а8», 1/2 частина сараю літ. «Б», льох «Ж», сарай «Д», вбиральня «Е», огорожа №1 та №4, ворота №5, дворовий водопровід №3.
Усього ОСОБА_2 виділити майна на суму 61668 грн., відповідає 64/100 частинам усього домоволодіння.
Виділити в натурі ОСОБА_3 як спадкоємцю ОСОБА_5:
По житловим будівлям: в житловому будинку «А-1» житлову кімнату 2-2 площею 18,2 кв.м., житлову кімнату 2-3 площею 12,4 кв.м; в прибудові «а» частину коридору 2-1 площею 7,2 кв.м.
По надвірним будівлям:льох літ. «В», 1/2 частина сараю літ. «Б», огорожа №2, хвіртка №6.
Усього ОСОБА_3 як спадкоємцю ОСОБА_5 виділити майна на суму 34543,00 грн., що відповідає 36/100 частинам усього домоволодіння.
У задоволенні позовних вимог про визначення порядку користування земельною ділянкою та знесення самочинної прибудови відмовити.
Після набрання рішенням законної сили скасувати:
- арешт, накладений ухвалою Фрунзенського районного суду м.Харкова від 16.04.2007 р., на 2/5 частин домоволодіння №66/16 по вул.Ватутіна в м.Харкові, які належать ОСОБА_5;
-заборону проведення будь-яких будівельних робіт на території домоволодіння № №66/16 по вул.Ватутіна в м.Харкові, накладену ухвалами Фрунзенського районного суду м.Харкова від 28.08.2008 р. та від 09.09.2008 р.;
- арешт, накладений ухвалою Фрунзенського районного суду м.Харкова від 31.08.2009 р. на 2/5 частин домоволодіння №66/16 по вул.Ватутіна в м.Харкові, які належать ОСОБА_3;
-заборону проведення будь-яких дій по відчудженню домоволодіння, розташованого за адресою: м.Харків, вул.Ватутіна, №66/16, накладену ухвалою Фрунзенського районного суду м.Харкова від 28.09.2015 р.
Рішення може бути оскарженедо Апеляційного суду Харківської області через Фрунзенський районний суд м.Харкова шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Головуючий - суддя
Судове рішення № 57503491, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова) було прийнято 28.04.2016. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2033/2-11/11. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: