Ухвала суду № 57501965, 04.05.2016, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/1329/16-к

1-кп/219/234/2016

Артемівський міськрайонний суд Донецької області

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня2016 року м. Бахмут

Артемівський міськрайонний суд Донецької області

в складі: головуючої судді Шевченко Л.В.,

при секретарі Брагіній М.Д.

з участю: прокурора Михайлової М.Д.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бахмут кримінальне провадження № 12015050150003787 за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, не одруженого, має на утриманні малолітню дитину: ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимий: 26.03.2010 Артемівським міськрайонним судом Донецької області за ч. 1 ст. 185, ч. 3 ст. 186, ст. 70 КК України до 4 років позбавлення волі; 17.12.2014 року Артемівським міськрайонним судом Донецької області за ч. 1 ст. 125, ч. 1 ст. 187, ст.ст. 70,75,76 КК України до 5 років позбавлення волі, звільненого від відбування покарання випробувальним терміном на 3 роки, фактично проживає за адресою: Донецька область,

м. Артемівськ, вул. Харківська будинок № 32.

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 309 ч.1 КК України,

В С Т А Н О В И В:

В кінці серпня на початку вересня 2015 року, точну дату в ході слідства встановити не виявилося можливим, обвинувачений ОСОБА_1, діючи умисно, з метою незаконного придбання, виготовлення та зберігання наркотичного засобу для особистого його вживання, не переслідуючи мети збуту, не маючи відповідного дозволу, ігноруючи вимоги Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995 року (зі змінами до нього), перебуваючи на ділянці місцевості на якій було розташоване сміттєве звалище поблизу будинку № 19 по вул. Харківській в м. Артемівськ, Донецької області, виявив декілька кущів дикорослої висохлої рослини конопель. Після чого в цей же день в кінці серпня на початку вересня 2015 року, точну дату в ході слідства встановити не виявилося можливим, ОСОБА_1, діючи умисно, з метою незаконного придбання, виготовлення та зберігання наркотичних засобів, не переслідуючи цілей збуту, руками зірвав листя та верхівкові частини з кущів дикорослих рослин роду конопель, тим самим незаконно придбав не встановлену слідством кількість особливо небезпечного наркотичного засобу - канабісу висушеного, який поклавши у карман свого одягу переніс до себе додому, на вул. Харківську будинок № 32 в м. Артемівськ, Донецької області, після чого за допомогою своїх рук подрібнив, тим самим незаконно виготовив особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс висушений, масою 134,92 г, який поклав у поліетиленовий пакет, синього кольору та продовжив його незаконно зберігати в кущах за своїм подвірям за вищевказаною адресою для особистого споживання шляхом куріння, не переслідуючи мети збуту до вилучення його 16.12.2015 працівниками поліції Артемівського відділу поліції ГУ Національної поліції в Донецькій області.

16.12.2015 року, приблизно о 18 годині 35 хвилин, працівниками поліції Артемівського відділу поліції ГУ Національної поліції в Донецькій області біля будинку № 32 по вул. Харківській в м. Артемівськ Донецької області для перевірки документів був зупинений громадянин ОСОБА_1 та у той же день у період з 19 годин 00 хвилин до 19 годин 20 хвилин при проведені огляду місця події, у присутності запрошених понятих, у останнього в лівому внутрішньому кармані його куртки, яка була одягнута на ньому, виявлено та вилучено синій поліетиленовий пакет, в якому містилася суха на дотик речовина рослинного походження зеленого кольору масою 134,92 грамів, яка, згідно висновку експерта, є особливо небезпечним наркотичним засобом - канабісом. Маса канабісу (в перерахунку на суху речовину) становить 121,43 грам, який ОСОБА_1 незаконно придбав, виготовив та зберігав без мети збуту.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у предявленому обвинуваченні визнав у повному обсязі, щиро розкаявся та дав суду показання, які за своїм змістом відповідають викладеним вище обставинам вчинення кримінального правопорушення, пояснивши, що придбавав, виготовляв та зберігав канабіс для власного вживання, був затриманий працівниками міліції, які й вилучили в нього цей засіб. Обвинувачений ОСОБА_1 просив долучити до матеріалів кримінального провадження довідку № 16 від 15.02.2016 року, з якої вбачається, що його цивільна дружина ОСОБА_3, яка є матірю їх спільної дитини ОСОБА_2, перебуває на обліку у звязку з вагітністю з орієнтовним терміном пологів 25.04.2016 року, а також врахувати те, що він пройшов лікування.

Крім безпосереднього визнання своєї вини, винуватість обвинуваченого у скоєнні інкримінованого йому діяння, ґрунтується також на доказах, досліджених у судовому засіданні.

Згідно із витягом з кримінального провадження № 12015050150003787 16.12.2015 року внесено відомості до ЄРДР щодо вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення передбаченого ч. 1ст. 309 КК України.

З висновку експертизи № 1572 від 26.01.2016 року вбачається, що надані на експертизу речовини рослинного походження є особливо небезпечним наркотичним засобом канабісом. Маса вилучених наркотичних речовин (в перерахунку на суху речовину) складає 121,43 грамів. (арк.к.п.39-42).

Вислухавши обвинуваченого, проаналізувавши письмові докази по справі, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні доведена повністю та його умисні дії, що виразилися у незаконному придбанні, виготовленні та зберіганні наркотичних засобів без мети збуту, кваліфікуються за ч. 1ст. 309КК України.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні 20.04.2016 року заявив клопотання про звільнення його на підставі ч.4 ст. 309 КК України від кримінальної відповідальності у звязку з його добровільним лікуванням від наркоманії.

Вирішуючи питання про можливість звільнення обвинуваченого від кримінального покарання, суд зауважує на наступне.

Відповідно ч. 4ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Отже, системний аналіз зазначених норм закону дозволяє суду дійти до висновку про невідкладність розгляду клопотання засудженого ОСОБА_1 про звільнення його від кримінальної відповідальності, незважаючи на те, на якій стадії судового розгляду перебуває кримінальне провадження.

Як визначено п.2Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 12 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», при вирішенні питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності суд (суддя) під час попереднього, судового, апеляційного або касаційного розгляду справи повинен переконатися (незалежно від того, надійшла вона до суду першої інстанції з відповідною постановою чи з обвинувальним висновком, а до апеляційного та касаційного судів - з обвинувальним вироком), що діяння, яке поставлено особі за провину, дійсно мало місце, що воно містить склад злочину і особа винна в його вчиненні, а також що умови та підстави її звільнення від кримінальної відповідальності передбаченіКК. Тільки після цього можна постановити (ухвалити) у визначеномуКПКпорядку відповідне судове рішення.

У звязку зі вимогами вказаних законодавчих актів та розясненнями Пленуму ВСУ, судом досліджені матеріали досудового розслідування та матеріали, представлені під час судового розгляду щодо перевірки наявності тієї обставини, що діяння, яке поставлено особі за провину, дійсно мало місце, що воно містить склад злочину і особа винна в його вчиненні, а також що умови та підстави її звільнення від кримінальної відповідальності передбаченіКК.

Так, допитаний в якості свідка за клопотанням сторони обвинувачення завідувач диспансерним відділенням КЛПУ «Міський наркологічний диспансер м. Словянська» ОСОБА_4 показав, що дійсно 01.03.2016 року він направив на стаціонарне лікування обвинуваченого ОСОБА_1 з діагнозом: F12.30. Передувало цьому звернення ОСОБА_1 зі скаргами на погане самопочуття у звязку залежністю від вживання наркотичних засобів, а саме вживанням коноплі (з його слів) з 2009 року. Виходячи з анамнезу з 2013 року ОСОБА_1 періодично вживає канабіс, з чого зроблено висновок про його психологічну залежність від вживання наркотичних засобів. Свідок також повідомив, що ОСОБА_1 поставлено на облік в групі ризику, однак у звязку з тим, що лікарі диспансерного відділення не мають повноважень встановлювати заключний діагноз про те чи дійсно хворий страждає на наркоманію, тому останнього було направлено на стаціонарне лікування та визначення діагнозу спеціальною лікарською комісією. Також ОСОБА_4 вказав на те, що після визначення остаточного діагнозу у стаціонарному відділенні лікарні вони спостерігають за хворими впродовж 5 років та керуються наказом № 708, яким встановлена періодичність перевірки осіб, які страждають на наркоманію. Лікарем була висловлена думка про те, що ОСОБА_5 не мав на меті пройти лікування задля звільнення його від кримінальної відповідальності, а дійсно хотів розпочати лікування, хоча всі наркомани, що звертаються до лікувальних закладів кажуть про те, що хочуть вилікуватися, але це довгий шлях до повного одужання, який потребує і моральних, і матеріальних зусиль, а також зазначив, що «тюрма не кращий метод виховання», тим більш для молодої особи.

Допитаний в якості свідка лікар-нарколог Комунальної лікувальної профілактичної установи «Міський наркологічний диспансер м. Словянська» ОСОБА_6 пояснив, що в період з 03.03.2016 року по 25.03.2016 року в установі на лікуванні перебував ОСОБА_1 Поступив до установи вперше зі скаргами на порушення сну, тривожність. Згідно зібраного анамнезу було встановлено, що він почав вживати марихуану коли йому було 19-20 років, вживав епізодично, 1-2 рази на місяць, потім почав вживати не тільки для підняття настрою, але й для усунення тривожного стану. В 2013 році у нього сформувався синдром психофізичної залежності від каннабіноїдів. За 22 дні перебування у лікарні поведінкові особливості встановити неможливо. Свідок відмітив, що під час перебування в лікарні ОСОБА_1 виконував всі вимоги лікарів, перші 10-12 днів ніякої активності не виявляв, трохи згодом ОСОБА_6 бачив як той спілкується з сусідами по палаті, в бібліотеці брав читати книжки. Скарг на нього не надходило ні від пацієнтів, а ні від медичного персоналу. ОСОБА_1 можна назвати таким, що страждає на наркоманію. Йому постановлено діагноз F12.24: розлади психіки та поведінки внаслідок вживання канабіноїдів (група психотропних речовин, які містяться врізних частинах коноплі). Сіндром залежності. Також свідок висловив таку думку, що судячи з того, що ОСОБА_1 прийшов лікуватися, він досяг тієї точки неповернення, коли це перейшло у залежність, коли порушуються функції конгнитивності, тобто здатності до розумового сприйняття і переробки зовнішньої інформації. Однак, на теперішній час і в подальшому все буде залежати від нього, лікування має бути постійним, за схемою, розробленою лікарями. Вони пропонують пацієнтам ліки з урахуванням їх матеріального стану та щоб від лікування була користь.

За змістом п.12Постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», суди повинні враховувати, що в ряді норм Особливої частиниКК(зокрема, ч. 2 ст. 111, ч. 2 ст. 114, ч. 3 ст. 175, ч. 4 ст. 212, ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 258, ч. 6 ст. 260, ч. 3 ст. 263, ч. 4 ст. 289, ч. 4 ст. 307, ч. 4 ст. 309, ч. 4 ст. 311, ч. 3 ст. 369, ч. 4 ст. 401) передбачено спеціальні підстави звільнення від кримінальної відповідальності. У всіх зазначених випадках за наявності обставин, передбачених конкретною нормою закону, суд зобов'язаний звільнити відповідних осіб від кримінальної відповідальності.

Згідно із ч. 4ст. 309 КК України, особа, яка добровільно звернулася до лікувального закладу і розпочала лікування від наркоманії, звільняється від кримінальної відповідальності за дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно із роз'ясненнями, що містяться в п. 23, 24постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 26 квітня 2002 рокуПро судову практику в справах про злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, вирішуючи питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності з підстави, передбаченої ч.4ст. 309 КК України, суду необхідно з'ясовувати, чи дійсно особа страждала на наркоманію і потребувала лікування від неї, чи дійсно вона звернулася до лікувального закладу і розпочала лікування добровільно, а не вимушено і чи дійсно ставить за мету вилікуватися від наркоманії, а не ухилитись у такий спосіб від кримінальної відповідальності за вчинений злочин. При цьому, особа може бути звільнена від кримінальної відповідальності незалежно від того, коли вона вчинила дії, які дають для цього підстави, але до закінчення судового слідства.

Аналіз чинного законодавства та розяснень Постанов Пленуму ВСУ дозволяє суду дійти до висновку, що ч. 4 ст. 309 передбачає спеціальну підставу звільнення від кримінальної відповідальності винної особи. Умовами такого звільнення є наявність вчинення особою правопорушення передбаченого ч.1ст. 309 КК України, наявність у особи діагнозурозлади психіки та поведінки повязані із вживанням наркотичних та/або психоактивних речовин (ред. МКБ-10, що відповідає редакції МКБ-9наркоманія), добровільний характер звернення особи до лікувального закладу та початок лікування від наркоманії. При цьому закон не конкретизує поняття «медичний заклад», практично це можуть бути державні або комунальні лікувальні установи, так і медичні центри, кабінети або інші установи недержавного сектору, але останні повинні бути зареєстровані у встановленому законом порядку. Суд також зазначає, що законодавцем не встановлено часових рамок із таким зверненням.

Згідно довідки КЛПУ «Міський наркологічний диспансер м. Словянська» в період з 03.03.2016 року по 25.03.2016 року в установі на лікуванні перебував ОСОБА_1, якому за свідченням лікаря (свідка) ОСОБА_6 обвинуваченому встановлено діагноз F 12.24: розлади психіки та поведінки внаслідок вживання канабіноїдів. Сіндром залежності, що відповідає Міжнародній кваліфікації хвороб (МК-10), поняттю «наркоманія» за МКБ-9, дано витяг з історії хвороби.

Матеріали кримінального провадження не містять доказів того, що ОСОБА_1 звернувся до лікувального закладу не добровільно, а вимушено, і ставив за мету не вилікуватися від наркоманії, а ухилитись у такий спосіб від кримінальної відповідальності за вчинений злочин.

Сукупний аналіз досліджених у судовому засіданні медичних документів та висновку експертизи дає суду можливість дійти до висновку, що обвинувачений дійсно потребував лікування від наркоманії. При цьому, суд приймає до уваги пояснення обвинуваченого з приводу того, що раніше він ніколи не звертався до лікувального закладу з метою лікування, тому що вважав, що у нього відсутня залежність від наркотичних засобів, показання свідків лікарів, показання самого обвинуваченого, які вказували на добровільність прийнятого ним рішення щодо лікування від наркотичної залежності, а також те, що на лікування його надихнула відповідальність за сімю: цивільна дружина ОСОБА_3, яка є матірю їх спільної дитини ОСОБА_2, та яка вагітна вже другою дитиною.

Згідно ч.2 ст. 284 КК України кримінальне провадження закривається судом у звязку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Враховуючи вищенаведене, обвинувачений ОСОБА_1 підлягає звільненню від кримінальної відповідальності на підставі ч. 4ст. 309 КК України, а провадження закриттю.

Витрати за проведення судово-хімічної експертизи № 1572 від 26.01.2016 року в сумі 245,52 грн. суд покладає на обвинуваченого.

Долю речових доказів слід вирішити у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 373 - 376 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

На підставі ч.4 ст.309 КК України звільнити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч.1ст. 309 КК України, як особу, що добровільно звернулася до лікувального закладу і пройшла курс лікування від наркоманії.

Кримінальне провадження № 12015050150003787 за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1ст. 309 КК України- закрити.

Стягнути з ОСОБА_1 судові витрати за проведення судово-хімічної експертизи в бюджет держави 245,52 грн.УДКСУ у м. Маріуполь, /Жовтневий район/ 24060300 код ЄДРПОУ 37989721 рахунок 31119115700052 код класифікації доходу : 24060300 інші надходження, ГУ ДКСУ в Донецькій області МФО 834016

Речові докази: особливо небезпечний наркотичний засіб канабіс, переданий на зберігання в камеру схову речових доказів згідно квитанції 026104- знищити.

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Донецької області протягом семи днів з дня її оголошення.

Копію ухвали негайно вручити прокурору та обвинуваченому.

Суддя Л.В.Шевченко