Ухвала суду № 57501244, 29.04.2016, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 344/5329/16-к

Провадження № 11-сс/779/79/2016

Категорія ст.183 КПК України

Головуючий у 1 інстанції Татарінова О. А.

Суддя-доповідач Васильєв О.П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2016 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Васильєва О.П.

суддів Іванів О.Й. , Фіцака Т.Д.

за участю секретаря судового засідання Шемрай Г.А.

прокурора Чемеринського Л.Я.

захисника ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_2, подану в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 25 квітня 2016 року, якою задоволено клопотання слідчого в ОВС слідчого відділу УСБУ в Івано-Франківській області Мельника С.М., поданого в рамках кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 22016090000000008, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України, -

в с т а н о в и л а :

Ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 25 квітня 2016 року задоволено клопотання слідчого в ОВС СВ Управління Служби безпеки України в Івано-Франківській області Мельника С.М. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_3, який підозрюється у вчиненні злочину ,передбаченого ч.3 ст. 307 КК України.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_2 вважає, що вищевказана ухвала суду є необґрунтованою, незаконною, такою , що грубо порушує права та інтереси ОСОБА_3, в зв'язку з чим підлягає скасуванню. Вважає, що слідчий суддя безпідставно не прийняв до уваги те, що повідомлення про підозру було вручено ОСОБА_3 з порушенням строку, встановленого ст.278 КПК України. Звертає увагу апеляційної інстанції на те, що його підзахисний ОСОБА_3 22 квітня 2016 року без ухвали слідчого судді був затриманий в порядку ст. 209 КПК України за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України. Враховуючи, що ОСОБА_3 з 09 год.00 хв. 22 квітня 2016 року став підкорятися вимогам працівників УСБУ, що були пов'язані з розслідуваннями кримінального правопорушення та був змушений внаслідок застосування до нього кайданків залишатися в кайданках з уповноваженою службовою особою, то затримання його слід рахувати саме з цього часу, а не з 23год.55хв., як зазначено в протоколі затримання. Повідомлення про підозру було вручено ОСОБА_3 тільки 23 квітня 2016р. о 19год.35хв., в порушення вимог ст. 278 КПК України, якою встановлено, що письмове повідомлення про підозру затриманій особі вручається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту її затримання. Вказує на те, що відповідно до вимог кримінального процесуального закону ОСОБА_3 був повинен бути негайно звільнений, оскільки не отримав повідомлення про підозру після двадцяти чотирьох годин з моменту його фактичного затримання.

Просить скасувати ухвалу слідчого судді Івано-Франківського міського суду про обрання ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та постановити нову ухвалу, якою обрати запобіжний захід у виді домашнього арешту.

В апеляційній інстанції:

- прокурор заперечив доводи і вимоги поданої апеляційної скарги і просив залишити ухвалу слідчого судді без змін.

-захисник ОСОБА_2 підтримав доводи своєї апеляційної скарги і просив скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою обрати ОСОБА_3 запобіжний захід у виді домашнього арешту.

Дослідивши обставини справи, обговоривши доводи й мотиви апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню , а ухвалу слідчого судді про обрання ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою необхідно залишити без змін виходячи з наступного.

Так, зі змісту клопотання слідчого в ОВС СВ Служби безпеки України в Івано-Франківській області Мельника С.М. про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою вбачається , що група осіб, до якої входили ОСОБА_5 та інші не встановлені на даний час слідством особи, досягнули злочинної домовленості щодо незаконного придбання, зберігання та перевезення психотропних речовин з метою збуту в особливо великих розмірах.

Діючи згідно спільно розробленого злочинного плану та відведеної ролі, ОСОБА_5, будучи об'єднаний з іншими особами єдиним злочинним умислом щодо вчинення злочинів у сфері незаконного обігу психотропних речовин, придбав, зберігав та перевозив їх у транспортному засобі марки «DAEWOO», державний номерний знак НОМЕР_1 з метою подальшого збуту.

У ході проведення 22.04.2016р. співробітниками Управління СБ України в Івано-Франківській області обшуку у транспортному засобі марки «DAEWOO», д.н.з. НОМЕР_1, яким користувався ОСОБА_5 виявлено та вилучено обмотаний клейкою стрічкою пакет з написом «НАШ МАГАЗИН», у якому містилася порошкоподібна речовина.

Відповідно до висновку експерта Івано-Франківського НДЕКЦ МВС України від 23.04.2016р. № 09/12-0291, порошкоподібна речовина з грудками, яка вилучена у зазначеному автомобілі, містить психотропну речовину «амфетамін», обіг якої обмежено, загальною кількістю 422,9566 грама.

Згідно з Таблицею № 2 "Невеликі, великі та особливо великі розміри психотропних речовин, що знаходяться у незаконному обігу", затвердженою Наказом МОЗ України від 01.08.2000р. № 188, амфетамін вагою понад 15 грам є особливо великим розміром.

З протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 23 квітня 2016 року вбачається, що ОСОБА_3 був затриманий 23 квітня 2016 року о 23 год.55 хв. без ухвали слідчого судді, як особа яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України за наявності підстав, встановлених п.2 ч.1 ст.208 КПК України.

Зі змісту матеріалів долучених до клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою вбачається, що підставою для затримання ОСОБА_3 було те, що під час обшуку транспортного засобу марки «DAEWOO», д.н.з. НОМЕР_1, яким користувався ОСОБА_5, було виявлено та вилучено обмотаний клейкою стрічкою пакет з написом «НАШ МАГАЗИН», у якому містилася порошкоподібна речовина.

Відповідно до протоколу обшуку від 22 квітня 2016 року обшук транспортного засобу, яким користувався ОСОБА_3 було проведено в період з 23год.05 хв. до 23 год.40 хв. 22 квітня 2016 року.

Відповідно до повідомлення про підозру, яке було вручено ОСОБА_3 23 квітня 2016 року в 19год.45 хв., останній підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України, а саме в незаконному придбанні, зберіганні та перевезенні психотропних речовин з метою збуту за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах.

Слідчий суддя обґрунтовано вказав на те, що наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні вищевказаного злочину підтверджується протоколом огляду місця події від 20-21.04.2016р., протоколом обшуку від 22.04.2016р. за місцем фактичного проживання ОСОБА_6, протоколом обшуку транспортного засобу марки «DAEWOO», д.н.з. НОМЕР_1, висновком експерта Івано-Франківського НДЕКЦ МВС України від 22.04.2016р.

Доводи захисту про те, що наркотичні засоби, які були виявлені в машині ОСОБА_3 не належать підозрюваному, повинні бути перевірені під час досудового слідства і не можуть бути підставою для обрання іншого запобіжного заходу на теперішній час.

Слідчий суддя обґрунтовано вказала на те, що доводи захисту підозрюваного фактично зводяться до оцінки зібраних органом досудового розслідування доказів на предмет доведеності його вини, що виходить за межі питань, які можуть бути розглянуті в даному судовому засіданні.

Колегія суддів приймає до уваги, що тримання під вартою може бути виправданим заходом у тій чи іншій справі лише за наявності чітких ознак того, що цього вимагає справжній інтерес суспільства, який, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважує інтереси забезпечення права на свободу.

В силу ст.ст. 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.

При обранні ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчим суддею дотримано вимог ст.ст. 176 - 178, 183 КПК України.

Слідчий суддя обґрунтовано мотивував свій висновок про застосування щодо ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки слідчим в клопотанні наведено переконливі дані про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та мотивовано чому інший більш м'який запобіжний захід не забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного, що належно перевірено слідчим суддею.

Необхідність обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою слідчий обґрунтовував тим, що ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від дев'яти до дванадцяти років, і перебуваючи на волі може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати, або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставини кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків та підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки на даний час у зазначеному провадженні не встановлено всіх фактичних обставин та всіх причетних осіб, як на території України так і за кордоном.

За таких обставин слідчий суддя, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігання ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, відповідно до вимог КПК України законно застосував запобіжний захід у виді тримання під вартою, з визначенням відповідного розміру застави.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано вказав на те, що із протоколу затримання вбачається, що ОСОБА_3 був затриманий 22 квітня 2016 року о 23год. 50 хв. і захистом не надано будь-яких доказів про інший час фактичного затримання підозрюваного.

Разом з тим, колегія суддів приймає до уваги, що незадокументоване затримання особи свідчить про абсолютне ігнорування принципово важливих гарантій ст.5 Конвенції і виявляє грубе порушення цієї статті.

Колегія суддів враховує, що відповідно до вимог ст.209 КПК України , моментом затримання особи необхідно вважати момент, коли вона силою або через підкорення наказу змушена залишатися поряд із уповноваженою службовою особою чи в приміщенні, визначеному уповноваженою службовою особою.

Зі змісту вищевказаної статті вбачається, що затримання особи може бути здійснено двома способами або внаслідок застосування сили або через необхідність підкорення наказу. При цьому, основною ознакою затримання необхідно вважати обмеження права особи на свободу пересування внаслідок чого вона повинна або залишатися поряд з уповноваженою службовою особою або знаходитись у приміщенні, визначеному уповноваженою службовою особою.

Колегія суддів вважає, що для правильного вирішення питання про наявність фактичного затримання особи, необхідно виходити з сукупності встановлених обставин, які свідчать про те, що свобода особи на пересування була обмежена внаслідок застосування до неї сили або через необхідність підкорення наказу.

З протоколу обшуку від 22 квітня 2016 року вбачається, що під час обшуку житлового приміщення буд.АДРЕСА_2 Чорноморської міської Ради Одеської області також був присутній ОСОБА_3, який о 09.00 годин зайшов до приміщення, де проводився обшук. У вказаному протоколі відсутні дані, які б свідчили, що на час проведення вищевказаного обшуку ОСОБА_3 був затриманий старшим слідчим в ОВС СВ УСБУ в Івано-Франківській області ОСОБА_7, який проводив обшук приміщення.

Колегія суддів приймає до уваги, що фактичний момент затримання підозрюваної особи, необхідно оцінювати з урахуванням сукупності встановлених обставин, їх послідовності, особливостей та підстав для затримання.

Колегія суддів звертає увагу на те, що в апеляційній скарзі захисника ОСОБА_2 не заперечується необхідність обрання ОСОБА_3 запобіжного заходу, а вказується на те, що обраний слідчим суддею запобіжний захід у вигляді тримання під вартою був обраний з порушенням відповідної процедури та пропонується обрати підозрюваному інший запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Колегія суддів вважає, що під час розгляду питання про обрання підозрюваному ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту не було допущено істотних порушень кримінального процесуального закону, оскільки він був затриманий за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення безпосередньо після виявлення очевидних ознак, які вказували на його причетність до злочину, його затримання було належним чином задокументовано і він був повідомлений про основні юридичні і фактичні підстави його затримання.

Враховуючи стадію на якій знаходиться розслідування кримінального правопорушення, колегія суддів вважає, що на даний час не має підстав для обрання щодо підозрюваного ОСОБА_3 іншого більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, що не перешкоджає у подальшому прийняття такого рішення в порядку передбаченому КПК України.

За таких обставин слідчий суддя, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігання ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, відповідно до вимог КПК України обґрунтовано застосував запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 177,178,183,184,376,404,405,407,422 КПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2, подану в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 25 квітня 2016 року, якою задоволено клопотання слідчого в ОВС слідчого відділу УСБУ в Івано-Франківській області Мельника С.М.. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_8 залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий суддя О.П. Васильєв

Судді: О.Й. Іванів

Т.Д. Фіцак