Постанова № 57499636, 21.04.2016, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/2417/16-а

(2-а/199/74/16)

ПОСТАНОВА

іменем України

21.04.2016 року м. Дніпропетровськ

Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

Головуючий-суддя Богун О.О.

При секретарі Рибак К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції м. Дніпропетровська Департаменту патрульної поліції, інспектора пат21.04.2016рульної поліції УПП в м. Дніпропетровську рядового поліції Малькова Антона Сергійовича про визнання дій незаконними та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 просить суд визнати незаконними дії інспектора поліції УПП у м. Дніпропетровську рядового поліції Малькова А.С. щодо складання постанови у справі про адміністративне правопорушення та визнати протиправною та скасувати постанову відповідача у справі про адміністративне правопорушення ПСЗ №073225 від 29 березня 2016 року про накладення на позивача адміністративного стягнення у виді 255 гривень штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.

В обґрунтування своїх вимог зазначив, що 2 9 березня 2016 року, йому інспектором патрульної поліції в м. Дніпропетровську рядовим поліції Мальковим Антоном Сергійовичем було надано копію постанови у справі про адміністративне правопорушення серії ПСЗ №073225, яка не відповідає п. 5.27 Національного стандарту України Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації «Вимоги до оформлювання документів» (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 7 квітня 2003 року № 55.

Відповідно до даної постанови інспектором патрульної поліції УПП у м. Дніпропетровську, зазначено та стверджено, що нібито він порушив вимоги правил 15.9 (г), у зв'язку з чим згідно ч. 1 ст. 122 КУпАП України, накладено стягнення у вигляді штрафу в сумі 255 грн.. Згідно постанови він 29березня 2016 року о 9,45 годині в м. Дніпропетровську по вул. Пушкіна, 77б, керуючи автомобілем PORSHE, державний номер НОМЕР_1, здійснив стоянку ближче 10 метрів від перехрестя вул. Канатної та пр. Пушкіна.

На його прохання продемонструвати докази вчинення ним правопорушення та порушення вимог п. 15.9, інспектор відмовився.

Наголошує на тому, що інспектор при винесенні оскаржуваної постанови не встановив повно та всебічно обставини справи, а саме не зазначив що саме позивачем було здійснено зупинку чи стоянку.

В порушення вимог ч. 2 ст. 71 КАС України, ст. 251 КУпАП, ст. 280 КУпАП інспектором, при винесені постанови не враховано заперечення/пояснення позивача, не наведено жодних належних та достатніх доказів, на яких ґрунтується висновок про вчинення позивачем вказаного адміністративного правопорушення, не проведено вимірів, не встановлено свідків події, та повно і всебічно не було досліджено усі обставини справи.

Таким чином інспектором групо порушено його права про його повідомлення про розгляд відносно нього адміністративної справи саме 29 березня 2016 року, оскільки оскаржувана постанови була складено в його відсутності. В порушення вимог ст. 258 КУпАП інспектором не була надано його другого примірнику постанови. Звертає увагу суду на відсутність будь-яких доказів того, що оскаржувану постанову складено повноважною на те особою. Вказує на відсутність доказів на підтвердження правомірності складання постанови, оскільки доказів на підтвердження вини позивача у інспектора не було.

В зв'язку з викладеним, постанова винесена необґрунтовано, упереджено, за неіснуюче правопорушення, якого він не скоїв, з порушенням його законних прав, що призвело до незаконного притягнення його до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, надав суду пояснення аналогічні викладеним в змісті позову, просив суд їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідач - інспектор патрульної поліції УПП в м. Дніпропетровську рядовий поліції Мальков А.С. в судове засідання не з'явився, надав суду свої письмові заперечення проти позову, просив суд в задоволенні позову відмовити, зазначивши, що постанову було складено у відповідності до вимог закону, порушень прав позивача під час її складання не було допущено.

Відповідач - Управління патрульної поліції м. Дніпропетровська Департаменту патрульної поліції, до судового засідання свого представника не направив, про час, дату та місце слухання справи повідомлене належним чином.

На підставі пояснень представника позивача, письмових заперечень відповідач, та досліджених в судовому засіданні доказів судом встановлені наступні фактичні обставини:

29 березня 2016 року о 09 год. 45 хв. інспектором патрульної поліції УПП в м. Дніпропетровську рядовим поліції Мальковим Антоном Сергійовичем у відношенні позивача - ОСОБА_1, було складено постанову у справі про адміністративне правопорушення ПСЗ №073225 за яким 29.03.2016 року о 09.45 год. в м. Дніпропетровську на вул. Пушкіна, 77б гр.. ОСОБА_1, керуючи автомобілем PORSHE, державний номер НОМЕР_1, здійснив стоянку ближче 10 метрів від перехрестя вул. Канатної та пр. Пушкіна. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 15.9 ПДР України за яким передбачено відповідальність ч. 1ст. 121 КУпАП, за якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 255 грн..

Згідно постанови в ній міститься підпис позивача ОСОБА_1 в графі щодо роз'яснення права на її оскарження, порядку та строків такого оскарження, у відповідності до ст. 268 КУпАП, та також підпис в графі щодо отримання копії оскаржуваної постанови. В зв'язку з чим суд визнає безпідставними доводи позивача щодо порушення інспектором його прав на роз'яснення права на оскарження постанови та отримання її копії.

Аналізуючи правовідносини, що є предметом судового розгляду, суд враховує наступне:

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Згідно ч. 1 ст. 287 КУпАП, постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим.

Згідно ч. 1 ст. 293 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень:

1) залишає постанову без зміни, а скаргу або протест без задоволення;

2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд;

3) скасовує постанову і закриває справу;

4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Згідно ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідачем доведено та обґрунтовано правомірності винесеної ним постанови про притягнення до адміністративної відповідальності позивача за ч. 1 ст. 121 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 255 гривень.

Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 251 КУпАП: «Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчинення та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосується забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року N 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз'яснено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів. КУпАП визначено форму й передбачено основні вимоги щодо змісту рішення, що постановляється в конкретній адміністративній справі.

З урахуванням викладеного, доводів представника позивача, оголошених ним в судовому засідання, наданих письмових пояснень відповідача, та враховуючи надану як доказ ним фотофіксацію вчиненого правопорушення, суд не визнає неправомірними дії відповідача щодо винесення постанови про адміністративне правопорушення.

Суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки постанова у справі про адміністративне правопорушення складена повноважною на те посадовою особою згідно вимог КУпАП, та за наявності достатніх даних про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, дії позивача кваліфіковані правильно. Адміністративне стягнення також накладено повноважною особою з дотриманням передбаченої КУпАП процедури, в межах санкції, визначеної відповідною статтею КУпАП, постанова містить визначені адміністративним законом реквізити.

Посилання позивача на те, що в постанові зазначено місце скоєння адміністративного правопорушення вул. Пушкіна, судом до уваги не приймається, оскільки така описка не може бути підставою для скасування постанови у розумінні частини 3 статті 2 КАС України.

Позивачем не доведені суду фактичні обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, а обґрунтування неправомірності дій відповідача ґрунтується на невірному тлумаченні змісту чинних нормативно-правових актів.

Керуючись ч. 2 ст. 19 Конституції України, ч. 1 ст. 7, ч. 1 ст. 287, ч. 1 ст. 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення та ст.ст. 3, 9, 11, 14, 71, 160 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції м. Дніпропетровська Департаменту патрульної поліції, інспектора патрульної поліції УПП в м. Дніпропетровську рядового поліції Малькова Антона Сергійовича про визнання дій незаконними та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - відмовити в повному обсязі.

Згідно ч. 2 ст. 171-2 КАС України постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий: