Ухвала суду № 57499427, 28.04.2016, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/1069/16Головуючий по 1 інстанціїКатегорія : 58 Свитка С. Л. Доповідач в апеляційній інстанції Вініченко Б. Б.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2016 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоВініченка Б. Б.суддівБондаренка С. І. , Новікова О. М. при секретаріДемченко Н. Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 26 лютого 2016 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_6 до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області з участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета позову, ОСОБА_7, ОСОБА_8, про зняття арешту з майна, -

в с т а н о в и л а :

У січні 2016 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

В обгрунтування своїх позовних вимог вказував, що державними виконавцями відділу примусового виконання рішень управління виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області 08 грудня 2015 року було складено акт опису й арешту майна в ході проведення виконавчих дій по зведеному виконавчому провадженню № 47188768 про стягнення з ОСОБА_7 на користь юридичних, фізичних осіб та держави боргу в сумі 162 904,33 грн.

Позивач вказав, що до вказаного акту опису й арешту майна було включено сім позицій офісної електротехніки, які належать ОСОБА_6, в зв'язку із чим останній просив суд звільнити з під арешту зазначене майно.

Рішенням Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 26 лютого 2016 року позовні вимоги ОСОБА_6 залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6, посилаючись на незаконність оскаржуваного рішення суду першої інстанції, просить його скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи із наступного.

Згідно з вимогами п. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Оскаржуване рішення суду відповідає даним вимогам закону.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, районний суд вважав, що позивач пред'явив позов до неналежного відповідача, оскільки стягувачем у зведеному виконавчому провадженні не є відділ ДВС Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, а інші особи, відповідач відмовлявся від заміни неналежного відповідача на належного, що у відповідності до приписів ч.1 ст.33 ЦПК України позбавляло суд можливості замінити неналежного відповідача на належного.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Під час розгляду справи в районному суді встановлено та підтверджується матеріалами справи, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області знаходиться зведене виконавче провадження № 47188768 про стягнення з ОСОБА_9 коштів на користь фізичних, юридичних осіб та держави.

З метою виконання вищевказаного зведеного виконавчого провадження державним виконавцем 08 грудня 2015 року проведено опис та арешт майна, про що складено акт. (а.с. 4)

Позивач, вважаючи накладення такого арешту на майно неправомірним, пред'явив позов до Управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Черкаській області та заявив як третю особу у справі боржника у виконавчому провадженні - ОСОБА_7

Згідно п.24 постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ, від 07 лютого 2014 № 6 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах" вимоги інших осіб щодо належності їм, а не боржникові майна, на яке накладено арешт, вирішуються шляхом пред'явлення ними відповідно до правил судової юрисдикції позову до боржника та особи, в інтересах якої накладено арешт, про визнання права власності на це майно і зняття з нього арешту. У такому ж порядку розглядаються вимоги осіб, які не є власниками майна, але володіють ним на законних підставах. Орган державної виконавчої служби у відповідних випадках може бути залученим судом до участі у справі як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

Районний суд врахував вказані роз'яснення ВССУ та вірно вказав на необхідність заміни відповідача у даній справі.

Керуючись вказаними роз'ясненнями, колегія суддів критично відноситься до доводів апелянта ОСОБА_6 що державні виконавці за власною ініціативою наклали арешт на майно, яке перебуває у його користуванні, позивач визначив як відповідача відділ ДВС, а суд належним чином не з'ясував між ким виник спір, який підлягав захисту шляхом відновлення становища, яке існувало до порушення.

Колегія суддів зауважує, що ЗУ «Про виконавче провадження» наділяє державних виконавців повноваженнями в ході примусового виконання рішення суду проводити опис майна боржника і накладати на нього арешт.(ст. 57 ЗУ «Про виконавче провадження») Оскарження дій державних виконавців проводиться сторонами виконавчого провадження шляхом звернення до суду зі скаргою на такі дії або бездіяльність, а іншими особами - шляхом звернення до суду із відповідним позовом.

Враховуючи обставини даного спору, ОСОБА_6 повинен був пред'явити позов до боржника ОСОБА_7 та осіб, в інтересах якої накладено арешт.

Частиною 1 ст. 33 ЦПК України визначено, що суд за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред'явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача.

Тобто, у разі, якщо норма матеріального права, яка підлягає застосуванню за вимогою позивача, вказує на те, що відповідальність повинна нести інша особа, а не та, до якої пред'явлено позов, і позивач не погоджується на її заміну, суд залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача та в результаті розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.

Такий висновок знайшов своє відображення й у п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року N 2 "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції".

Проте, такі роз'яснення не були взяті до уваги судом першої інстанції, який розглянув справу по суті без залучення співвідповідачів.

Приймаючи до уваги викладене, враховуючи відсутність серед повноважень апеляційного суду можливості направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, виходячи із вимог справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду справи, недопустимості залучення співвідповідачів та третіх осіб при перегляді рішення в апеляційному порядку, колегія суддів дійшла висновку про необхідність залишення оскаржуваного рішення без змін, що не позбавляє права ОСОБА_6 звернутися до суду із позовом до належних відповідачів для вирішення справи по суті.

Наведені доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не впливають на законність ухваленого рішення. Підстав для скасування рішення з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, колегія не знаходить.

Керуючись ст.ст. 209, 303, 307, п. 1 ст. 308, ст. ст. 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.

Рішення Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 26 лютого 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили одразу після її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів після її проголошення.

Головуючий :

Судді :