Рішення № 57497910, 28.04.2016, Семенівський районний суд Полтавської області

Семенівський районний суд Полтавської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №547/299/16-ц

Провадження №2/547/205/16

28 квітня 2016 року

Семенівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Любицького В.О.,

при секретарі Вареник К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Семенівка цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов"язаних з виплатою страхового відшкодування,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_2 (транспортне) страхове бюро України звернулось до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, повязаних з виплатою страхового відшкодування, по факту дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 08.04.2013 року близько 12 год. 00 хв. в с.Новоселиця Семенівського району Полтавської області, під час якої відповідач по справі ОСОБА_1, перебуваючи стані алкогольного спяніння та керуючи автомобілем НОМЕР_1, при здійсненні маневру заднім ходом автомобіля допусти зіткнення з автомобілем НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_3, внаслідок чого автомобіль останнього був пошкоджений. За заявою ОСОБА_3 останньому було виплачено страхове відшкодування, як власнику транспортного засобу, в розмірі 8156,66 грн.. Крім того, позивач поніс витрати на залучення аварійного комісара в розмірі 620 грн., а всього 8776,66 грн., які позивач прохав стягнути з відповідача, та судові витрати в розмірі 1378,00 грн. сплаченого судового збору при подачі позову до суду.

В судове засідання по розгляду справи представник позивача не зявився. Згідно направленої до суду письмової заяви прохав розглянути справу без його участі за наявними матеріалами, підтримання позовних вимог в повному обсязі та відсутність заперечень проти заочного розгляду справи.

В судовому засіданні відповідач по справі ОСОБА_1 позов визнав. Суду пояснив, що під час зазначеної вище дорожньо-транспортної пригоди він не керував автомобілем. По факту даної пригоди та управління ним автомобілем в стані алкогольного спяніння він був притягнутий до адміністративної відповідальності за постановою суду вигляді 50 годин громадських робіт, які відбув. Постанову суду про накладення на нього зазначеного адміністративного стягнення не оскаржував.

Заслухавши пояснення відповідача, вивчивши докази по справі, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову з наступних підстав.

Судом по справі встановлено, що відповідно до постанови Семенівського районного суду Полтавської області від 07.05.2013 року відповідача по справі ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130, ст.124 КУпАП, та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді 50 годин громадських робіт. При цьому судом в описовій частині постанови зазначено, що 08 квітня 2013 року гр-н ОСОБА_1 керував транспортним засобом автомобілем «Газ24», д.н.з. Е 4030 ІХ, рухаючись заднім ходом, не врахував дорожню обстановку, і допустив зіткнення з транспортним засобом автомобілем НОМЕР_3, який рухався по головній дорозі. Крім того, судом зазначено, що автомобілем «Hyundai і30», якому було завдано пошкодження, керував гр-н ОСОБА_3.

Судом по справі також встановлено, що 29.04.2013 року гр-н ОСОБА_3 подав до позивача по справі Моторного (транспортного) страхового бюро України заяву про здійснення відшкодування шкоди заподіяної в результаті пошкодження транспортного засобу «Hyundai і30» з номерним знаком ВІ 5453ВО, під час дорожньо-транспортної пригоди 08.04.2013 року з вини ОСОБА_1. При цьому розмір шкоди, зазначеної в заяві, складає 9788,00 грн..

Відповідно до наказу в.о. генерального директора Моторного (транспортного) страхового бюро України № 2780 від 20.08.2013 року «Про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих ОСОБА_3В.» на рахунок отримувача ОСОБА_3 було наказано сплатити 8156, 66 грн. за шкоду, заподіяну в результаті дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до платіжного доручення №1/1-20540 від 21 серпня 2013 року на рахунок № 29244825509100 в ПАТ КБ «ПриватБанк» було одержано платіж на суму 8156,66 грн. з призначенням платежу: страхове відшкодування згідно наказу № 2780 від 20.08.13 р., ОСОБА_3, ІПН НОМЕР_4.

Відповідно до ст.16 Закону України «Про страхування» договір страхування це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобовязання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування ( подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобовязується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст.27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, на підставі викладеного, судом встановлено виплату позивачем по справі ОСОБА_2 (транспортним) страховим бюро України, як страховиком, страхового відшкодування страхувальнику гр-ну ОСОБА_3, а, отже, і набуття позивачем по справі права вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток, тобто до відповідача по справі ОСОБА_1.

Відповідно до ст.25 Закону України «Про страхування» здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком. Аварійні комісари особи, які займаються визначенням причин настання страхового випадку та розміру збитків, кваліфікаційні вимоги до яких встановлюються актами чинного законодавства України. Страховик та страхувальник мають право залучити за свій рахунок аварійного комісара до розслідування обставин страхового випадку.

З огляду на викладене суд вважає, що позов в частині стягнення з відповідача по справі ОСОБА_1 суми в розмірі 8156,66 грн. страхового відшкодування, виплаченого володільцю застрахованого транспортного засобу гр-ну ОСОБА_3, підлягає задоволенню.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача по справі ОСОБА_1 коштів в розмірі 620,00 грн., як витрат на аварійного комісара, суд вважає дану вимогу такою, що не підлягає до задоволення, оскільки відповідно до наведеного вище законодавства та відповідно до ст.25 Закону України «Про страхування» страхувальник та страховик мають право залучити за свій рахунок аварійного комісара. Тобто витрати на аварійного комісара, понесені позивачем по справі, не входять до сум страхового відшкодування і відповідно не можуть бути заявлені по даній справі.

У відповідності до ст.88 ЦПК України з відповідача по справі на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору при подачі позову до суду в розмірі 1378,00 грн..

Керуючись ст.ст.10, 11, 214-215, 218 ЦПК України, суд,-

Р І Ш И В :

Позов задоволити частково.

Стягнути із ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України ( 02154, м.Київ, бульвар Русанівськй, буд.8, р/рахунок № 2600202284871 в ПАТ №Укрексімбанк" в м.Київ, МФО 322313, Код 21647131) на відшкодування в порядку регресу кошти в розмірі 8156,66 грн. (вісім тисяч сто п"ятдесят шість гривень 66 копійок) та на відшкодування судових витрат при подачі позову до суду у вигляді судового збору кошти в розмірі 1378,00 грн. ( одна тисяча триста сімдесят вісім гривень 00 копійок).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду через районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Головуючий В.О.Любицький