Рішення № 57495840, 28.04.2016, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/3518/15-ц

Категорія 38

2/295/588/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.04.2016 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира в складі:

головуючого судді Кузнєцова Д.В.,

за участю секретаря с/з ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Житомирської міської ради, третя особа ТОВ "Юридичне Бюро "Омега Плюс" про встановлення факту, що має юридичне значення та визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернулася до суду із указаним позовом в якому зазначила, що є донькою ОСОБА_4 й ОСОБА_3 та в подальшому змінила своє прізвище на «Климчук». Вказує, що 5 серпня 1969 року ОСОБА_4 купив будинок №4/2 по провулку 1-му Пролетарському в м. Житомирі. Батько позивача помер 5 квітня 1999 року, однак в свідоцтві про смерть помилково зазначено по батькові померлого не «Яковлевич», а «Якович». Про смерть батька позивач як і його колишня дружина дізнались лише в листопаді 2014 року. На думку позивача, нею пропущений строк для прийняття спадщини з поважної причини, на вищевказане спадкове майно у вигляді будинку ніхто не претендує, ОСОБА_4 заповіту не укладав, інших спадкоємців у нього не має. На підставі викладеного у позовній заяві просить суд встановити факт, що померлий 5 квітня 1999 року в селі Мухівці, Немирівського району, Вінницької області ОСОБА_5 є рідним батьком ОСОБА_2 та встановити позивачу додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4.

Позивач та її представник в судовому засіданні підтримали позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, просили їх задовольнити. Позивач додала, що після одруження проживала окремо від матері, 22 роки нічого не знала про батька, останній раз бачила його в 1993 році і з тих пір вони не спілкувались. Через міліцію дізналась, що ОСОБА_4 мешкав в Немирівському районі за місцем свого народження. Позивач зателефонувала в кінці листопада 2014 року до сільської ради, де їй і повідомили про смерть ОСОБА_4 Батьки ОСОБА_4 та його син (брат позивача) померли. Станом на 05.04.1999 року, а також за 6 місяців до та після смерті батька в будинку по пров. 1-му Пролетарському, 4/2 в м. Житомирі мешкали мати позивача та рідний брат, який як зазначалось вище помер.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не зявилась, направила заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги визнала в повному обсязі (а.с. 32).

Представник Житомирської міської ради в судове засідання не зявився, подав клопотання про розгляд справи у відсутність представника відповідача, позовні вимоги не визнав, вважає підстави пропущення строку прийняття спадщини неповажними (а.с. 54).

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснив, що зі слів матері, тобто позивача по справі, та з документів йому стало відомо про смерть ОСОБА_4 Менше року тому назад позивач ОСОБА_2 хотіла оформити право власності на землю та тоді ж і вияснила, що ОСОБА_4 помер.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_7, яка приходиться сусідкою ОСОБА_3, пояснила суду, що ОСОБА_4 знає з тих пір, як він і з відповідачем поселились поряд із її будинком та позивач є рідною донькою ОСОБА_4 Зі слів позивача та відповідача ОСОБА_3 свідку стало відомо про смерть ОСОБА_4 десь у Вінницькій області. За словами свідка, рік або два тому сторони стали готувати документи на оформлення будинку, от тоді й дізнались про смерть ОСОБА_4

Суд, заслухавши пояснення позивача та його представника, вивчивши й дослідивши матеріали справи, оцінивши докази по справі, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що 05 квітня 1999 року у с. Мухівці Немирівського району Вінницької області помер ОСОБА_5, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії І-АМ 302488 (а.с. 9).

Згідно копії свідоцтва про народження позивач ОСОБА_8 народилась 16.06.1968 року у м. Житомирі та її батьками є ОСОБА_4 та ОСОБА_3 (а.с. 8, 10).

Шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 розірвано, про що в книзі реєстрації актів про розірвання шлюбу 11.04.1985 зроблений актовий запис №183, що підтверджується копією свідоцтва про розірвання шлюбу (а.с. 18). Прізвище відповідача після розірвання шлюбу Гудзішевська.

02.11.1990 року ОСОБА_8 зареєструвала шлюб із ОСОБА_9 та взяла прізвище чоловіка.

Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина, яка складається зокрема із будинку по пров. 1-му Пролетарському, 4/2 в м. Житомирі. Як вбачається із матеріалів справи та довідки КП «Житомирське обласне МБТІ» Житомирської обласної ради від 15.05.2015 року №454 вказане нерухоме майно належало померлій особі на підставі договору купівлі-продажу від 05.08.1969, посвідченого нотаріусом Житомирської державної нотаріальної контори ОСОБА_10 05.08.1969 за реєстром №3-2249 (а.с. 15-17, 35).

Як вбачається із копії спадкової справи №155/2016, що була заведена Немирівською державною нотаріальною конторою, позивач ОСОБА_2, яка приходяться донькою померлого ОСОБА_4 (в свідоцтві про смерть Яковича), 22.03.2016 року звернулась із заявою до нотаріальної контори про прийняття спадщини після померлого 05 квітня 1999 року батька.

Державним нотаріусом Немирівської державної нотаріальної контори ОСОБА_11 22.03.2016 винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, у якій нотаріус послався на не подання спадкоємцем заяви про прийняття спадщини в межах передбаченого законодавством строку та не надання документів, які підтверджують фактичне прийняття спадщини. На підставі викладеного у постанові нотаріус постановив відмовити ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок №4/2, розташований по пров. 1-му Пролетарському в м. Житомирі (а.с. 87).

Пунктами 1, 4 та 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено, що цей Кодекс набирає чинності з 1 січня 2004 року. Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Правила книги шостої Цивільного кодексу України («Спадкове право») застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.

Так, у листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» від 16.05.2013 р. № 24-753/0/4-13 судам розяснювалось, що при вирішенні спорів про спадкування, спадщина по яких відкрилась і була прийнята до 01 січня 2004 року, не допускається застосування судами норм ЦК 2003 року, а застосуванню підлягають норми законодавства, чинного на час відкриття спадщини, зокрема ЦК УРСР.

У п.24 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року № 7 розяснено, що положення ч. 3 ст. 1272 ЦК України застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом.

ЦК УРСР 1963 року взагалі не передбачав визначення судом додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини. Однак у ст. 550 ЦК УРСР 1963 року вказувалось про право суду продовжити строк для прийняття спадщини, встановлений статтею 549 Кодексу, якщо суд визнає причини пропуску строку поважними. Але у випадках, якщо спадкове майно було прийняте іншими спадкоємцями або перейшло до держави, спадкоємцеві, що пропустив зазначений строк, передається лише те з належного йому майна, яке збереглося в натурі, а також кошти, виручені від реалізації решти належного йому майна.

Статтями 1270, 1272 ЦК України визначено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Пленум Верховного Суду України у тому ж пункті 24 своєї постанови від 30 травня 2008 року № 7 розяснив, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Листом від 16.05.2013 р. № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ пояснив судам, що «при вирішенні справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід також враховувати, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними. У зазначеній категорії справ є обов'язковим обґрунтування в мотивувальній частині судового рішення поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини. Суди переважно правильно вирішують питання поважності причин пропуску зазначеного строку та визнають поважними: тривалу хворобу, перебування спадкоємця тривалий час за межами України, відбування покарання в місцях позбавлення волі, перебування на строковій військовій службі в Збройних Силах України тощо… Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім'єю), невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови» (п. 2 ОСОБА_11).

Верховний Суд України у своїй постанові від 4 листопада 2015 року по справі №6-1486цс15 зробив правовий висновок, що за змістом статті 1272 ЦК України поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.

За змістом ст. 360-7 ЦПК України висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

В обґрунтування своїх вимог позивач ОСОБА_2 вказала, що пропустила строк для прийняття спадщини з поважних причин, оскільки дізналась про смерть батька лише в листопаді 2014 року та представники ТОВ «Юридичне бюро «Омега Плюс» після цього надавали їй консультації із питань спадкування.

З огляду на викладене та встановлені в судовому засіданні обставини, суд задовольняє вимоги ОСОБА_2 в частині встановлення факту, що має юридичне значення, та не вбачає підстав для задоволення позовних вимог щодо визначення позивачу додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 58-60, 174, 209, 212-215, 256 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_2 задовольнити частково.

Встановити факт родинних відносин, а саме, що померлий 5 квітня 1999 року в селі Мухівці, Немирівського району, Вінницької області ОСОБА_5 (свідоцтво про смерть серії І-АМ № 302488, по іншим документам по батькові «Яковлевич») є рідним батьком позивача ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (паспорт серії ВМ №983521, виданий Богунським РВ УМВС України в Житомирській області 3 лютого 2001 року, ідентифікаційний код № НОМЕР_1).

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Житомирської області через Богунський районний суд м.Житомира шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні при оголошенні рішення суду протягом того ж строку з дня отримання копії рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Д.В. Кузнєцов