Постанова № 57494903, 26.04.2016, Вараський міський суд Рівненської області (до 25.04.2025 - Кузнецовський міський суд Рівненської області)

Справа № 565/2/16-а

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 квітня 2016 року 09 год. 30 хв. м. Кузнецовськ

Кузнецовський міський суд Рівненської області у складі

головуючого судді Демчини Т.Ю.,

при секретарі судового засідання Ковальчук В.С.,

з участю позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача Костючик О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі засідань Кузнецовського міського суду адміністративний позов ОСОБА_1 до Володимирецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області про зобов'язання призначити пенсію, -

в с т а н о в и в:

До суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовську Рівненської області (далі - УПФ м.Кузнецовська) з вимогою визнати протиправною відмову у призначенні пенсії та зобов'язати призначити йому пенсію за віком на пільгових умовах з 18.08.14 р., знизивши пенсійний вік відповідно до вимог ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що він від народження постійно проживає в АДРЕСА_1, яке відносяться до зони посиленого радіологічного контролю. З 06.05.82 р. по 25.07.88 р. він працював на підприємстві «Ремобувь», проте їздив на роботу з м.Кузнецовська та повертався з роботи до м.Кузнецовська один-два рази на тиждень. З 04.08.88 р. по 20.04.91 р. він працював у республіці Білорусь вахтовим методом, їдучи на вахту та повертаючись до м.Кузнецовська, при чому більшу частину цього періоду перебував вдома, проживши фактично у зоні посиленого радіологічного контролю до 01.01.93 р. термін, який дає підстави для максимального зменшення пенсійного віку. Проте, по його зверненні до відповідача 18.08.14 р. із заявою про призначення пенсії, позивач отримав відмову у такому призначенні. Вдруге звернувся до відповідача з аналогічною заявою у жовтні 2015 року, у призначенні пенсії йому також було відмовлено.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 повністю підтримали вимоги позовної заяви та з підстав, викладених у позові, просили суд його задовольнити.

Представник відповідача Костючик О.А. в судовому засіданні позовні вимоги не визнала повністю та подала письмові заперечення, які обґрунтовуються тим, що з наданих позивачем документів про період роботи на території зони посиленого радіологічного контролю вбачається, що документально підтверджений період роботи є недостатнім для зниження пенсійного віку, оскільки ОСОБА_1 документально не підтвердив період роботи у зоні посиленого радіологічного контролю у період з 26.04.86 р. по 20.04.91 р. Костючик О.А. підтвердила, що позивач неодноразово звертався з пакетом необхідних для призначення пенсії документів до відповідача, однак у зв'язку з відсутністю документально підтвердженого періоду роботи в м.Кузнецовську Рівненської області йому було відмовлено у призначенні пенсії із зниженням пенсійного віку на 5 років, про що його письмово повідомлено. Представник відповідача також підтвердила, що спір щодо права ОСОБА_1 на пенсію за віком із зменшенням пенсійного віку відповідно до ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виник лише в частині зарахування до пільгового періоду його роботи на підприємстві «Ремобувь» та у колгоспах в республіці Білорусь. З підстав відсутності документів у підтвердження роботи визначений законодавством період у зазначеній зоні, представник відповідача просила суд відмовити у задоволенні позову у зв'язку з безпідставністю вимог.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши та оцінивши інші докази у справі, приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову. При цьому суд встановив та врахував наступне.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.12.15 р. № 1055 «Деякі питання функціонування територіальних органів Пенсійного фонду України», управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовськ Рівненської області та управління Пенсійного фонду України у Володимирецькому районі Рівненської області реорганізовано шляхом їх злиття та утворено Володимирецьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області.

З огляду на викладену обставину, судом під час розгляду справи ухвалою, занесеною до журналу судового засідання, в порядку ст.52 КАС України замінено відповідача з управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовськ Рівненської області на Володимирецьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області.

Позивач ОСОБА_1 має статус особи, постраждалої від наслідків катастрофи на ЧАЕС категорії 4, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_3, виданим 11.11.94 р. Рівненською обласною державною адміністрацією.

З копії паспорта позивача серії НОМЕР_2, виданого 14.10.99 р. Кузнецовським МВ УМВС України в Рівненській області судом встановлено і учасниками процесу не оспорюється, що ОСОБА_1 з 23.01.86 р. і по даний час зареєстрований в АДРЕСА_1.

Як вбачається з трудової книжки позивача серії НОМЕР_1, у період з 06 травня 1982 року по 25 липня 1988 року він працював на Рівненській фабриці індивідуального пошиву та ремонту взуття «Ремобувь».

Свідок ОСОБА_4 суду показав, що ОСОБА_1, працюючи на підприємстві м.Рівного у період 1986-1988 років, постійно проживав в АДРЕСА_1, їздив на роботу один-два рази на тиждень до м.Рівного автомобілем, повертаючись до м.Кузнецовська Рівненської області у межах одного дня.

З трудової книжки позивача вбачається також, що у період з 04.08.88 р. по 23.02.89 р. він працював тимчасово у складі будівельної бригади у колгоспі ім.Доватора (республіка Білорусь), з 25.02.89 р. по 20.04.91 р. - на тих самих умовах у колгоспі «Путь Леніна» (республіка Білорусь), з обох місць роботи звільнений у зв'язку із закінченням робіт.

З довідки колгоспу «Путь Леніна» вбачається, що ОСОБА_1 працював у даному господарстві вахтовим методом в якості будівельника.

Свідок ОСОБА_5 суду показав, що з 1988 по 1991 рік він разом з ОСОБА_1 працював на різних об'єктах у колгоспах республіки Білорусь. При цьому вони працювали вахтовим методом за графіком: один місяць роботи - один місяць відпочинку, їхали на роботу та повертались з роботи до м.Кузнецовська Рівненської області, а у зимові місяці увесь час були вдома.

Показання свідка підтверджуються відповідними записами у його трудовій книжці, аналогічними записам у трудовій книжці ОСОБА_1

За таких обставин суд вважає доведеним факт проживання ОСОБА_1 у період з 06.05.82 р. по 25.07.88 р., з 04.08.88 р. по 23.02.89 р., а також з 25.02.89 р. по 20.04.91 р. в м.Кузнецовську Рівненської області.

Відповідно до постанови Кабінету міністрів УРСР № 106 від 23.07.91 р., м.Кузнецовськ Рівненської області віднесено до зони посиленого радіологічного контролю.

Відповідно до ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування": особам, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіологічного контролю за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років - на 2 роки та додатково на 1 рік за 3 роки проживання, роботи, але не більше 5 років.

З аналізу вказаної норми вбачається, що максимальне зниження пенсійного віку для осіб, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіологічного контролю, складає п'ять років.

Відповідно до ст.26 Закону України"Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.

Отже, вік, по досягненні якого ОСОБА_1 набуває право на пенсію із зменшенням пенсійного віку, за наявності належним чином підтвердженого пільгового стажу проживання (роботи) визначений час на території гарантованого добровільного відселення, складає: 60 років - 5 років = 55 років.

З копії паспорта ОСОБА_1 вбачається, що він народився ІНФОРМАЦІЯ_1, отже, 25.04.14 р. йому виповнилось 55 років.

З копії заяв ОСОБА_1 та відповідей УПФ м.Кузнецовська № 2056/Ч-32 від 29.08.14 р. та № 2615/Ч-59 від 11.11.15 р. вбачається та підтверджується поясненнями сторін, що позивач звертався до відповідача 18 серпня 2014 року та 28 жовтня 2015 року із заявами про призначення пенсії. З даних документів вбачається також, що позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком із зниженням пенсійного віку у зв'язку з відсутністю документів, які б підтверджували факт його роботи у зоні посиленого радіологічного контролю у період з 26.04.86 р. по 20.04.91р.

Суд бере до уваги, що нормою ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено два окремі випадки набуття особою права на пенсію із зменшенням пенсійного віку: робота або проживання на територіях радіоактивного забруднення.

З урахуванням доведеності факту проживання ОСОБА_1 у період з 06.05.82 р. по 25.07.88 р., з 04.08.88 р. по 23.02.89 р., а також з 25.02.89 р. по 20.04.91 р. в м.Кузнецовську Рівненської області, суд прийшов до висновку про набуття ним права на пенсію із зменшенням пенсійного віку відповідно до ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», і знаходження підприємств, у яких він працював у цей період, за межами зони посиленого радіологічного контролю, не може бути підставою для відмови у призначенні йому такої пенсії.

При зверненні із заявою про призначення пенсії позивач надав посвідчення особи, потерпілої від наслідків Чорнобильської катастрофи категорії 4, що є достатнім підтвердженням того, що він на протязі не менше 4 років станом на 01.01.93 р. проживав або постійно працював саме у зоні посиленого радіологічного контролю, а тому відмова відповідача, яка ґрунтується на відсутності документів, які підтверджували відомості про роботу у забрудненій зоні, є неправомірною.

Згідно п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 20.01.1997 року №41 "Про затвердження Порядку видачі посвідчень особам. які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", посвідчення є документом, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користуватися пільгами й компенсаціями, встановленими Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", іншими актами законодавства, у тому числі призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій.

Частиною 1 ст.45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку, зокрема, пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Відповідно до ст.99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Враховуючи, що ОСОБА_1 до суду пред'явлено позов 05 січня 2016 року, суд вбачає правові підстави для зобов'язання відповідача призначити йому пенсію із зменшенням пенсійного віку з 05 липня 2015 року.

Відповідно до ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.11, 71, 138, 160-163, 167 КАС України, ст.55 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", суд -

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Зобов'язати Володимирецьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з 05 липня 2015 року, знизивши йому пенсійний вік відповідно до вимог ст.55 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 487 (чотириста вісімдесяти семи) грн. 20 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Володимирецького об'єднаного управління Пенсійного Фонду України в Рівненській області

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження. Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Кузнецовський міський суд Рівненської області, який ухвалив оскаржуване судове рішення, протягом десяти днів з дня її отримання. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Головуючий: