Постанова № 57494589, 02.09.2009, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 Вн. № < Внутрішній Номер справи >

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

02 вересня 2009 року < Час проголошення > № 2а-6097/09/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

судді: Пісоцької О.В.

за участю:

секретаря

судового засідання: ОСОБА_1,

представника Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва ОСОБА_2,

розглянув у відкритому судовому засіданні у місті Києві справу

за позовною заявою Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києвадотовариства з обмеженою відповідальністю Прості рішенняпростягнення заборгованості у розмірі 449грн.

Обставини справи:

Державна податкова інспекція у Дарницькому районі м. Києва (далі ДПІ у Дарницькому районі м. Києва, позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовними вимогами до товариства з обмеженою відповідальністю Прості рішення (далі ТОВ Прості рішення, відповідач) про стягнення податкової заборгованості з податку на прибуток у розмірі 449грн.

В судовому засідання представник позивача позовні вимоги підтримав.

Відповідач відзиву на позов не надав, явку своїх представників в судове засідання не забезпечив, тоді як про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. У звязку з неприбуттям представників відповідача та ненаданням витребуваних доказів розгляд справи відкладався, ухвала про призначення розгляду справи та повістки направлялися відповідачу за адресою, внесеною відповідачем до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Відповідно до змісту частини 2 статті 17, частини 1 статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців»з урахуванням вимог частини 8 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України така адреса вважається достовірною, а повістка, направлена за нею, врученою юридичній особі.

Відповідно до ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) справа вирішується на підставі наявних в ній доказів.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України 02 вересня 2009 року у відкритому судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови про задоволення позовних вимог.

Ознайомившись з матеріалами справи та поданими документами, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, Окружний адміністративний суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

ТОВ Прості рішення зареєстровано Дарницькою районною у м. Києві державною адміністрацією як субєкт підприємницької діяльності юридична особа 20 серпня 2007 року (ідентифікаційний код юридичної особи 35316004), взято на облік ДПІ у Дарницькому районі м. Києва в якості платника податків 21 серпня 2008 року за №2339-07.

Відповідно до даних облікової картки ТОВ Прості рішення має заборгованість зі сплати до бюджету податку на прибуток у розмірі 449грн., яка виникла згідно самостійно поданої декларації від 04 листопада 2008 року №114803 на загальну суму у розмірі 789грн., але частково погашена за рахунок передплати у розмірі 340грн.

Пунктом 1.3 ст. 1 Закону України Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами передбачено, що податковий борг (недоїмка) - податкове зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобовязання.

Згідно з п 5.1 ст. 5 Закону України Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобовязання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Підпунктом 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону України Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами передбачено, що узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Оскільки податкове зобовязання відповідача не сплачено в установлені строки, таке податкове зобовязання визнається судом податковим боргом.

Відповідно п.п. 6.2.1 п. 6.1 ст. 6 Закону України Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Згідно з п.п. 6.2.1 п. 6.1 ст. 6 Закону України Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами податкові вимоги також надсилаються платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суму податкових зобовязань у встановлені законом строки, без попереднього направлення (вручення) податкового повідомлення.

Підпунктом 6.2.3 п. 6.2 ст. 6 Закону України Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобовязання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обовязок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Відповідно до 6.2.4 п. 6.2 ст. 6 Закону України Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення. У разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у звязку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.

Судом встановлено, що у звязку з несплатою податкового зобовязання позивачем надіслано на адресу відповідача листами з повідомленням про вручення першу податкову вимогу від 18 грудня 2008 року №1/2704 та другу податкову вимогу від 10 березня 2009 року №2/822, які повернулись у звязку з закінченням строків зберігання.

Згідно з актами №2704 та №2/822 першу податкову вимогу розміщено на дошці податкових оголошень 06 лютого 2009 року та знято 09 березня 2009 року, а другу податкову вимогу розміщено 13 березня 2009 року.

Таким чином, судом встановлено, що податкові вимоги надіслані (вручені) відповідачу у встановленому чинним законодавством порядку та не оскаржені.

Згідно зі ст. 67 Конституції України кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Відповідно до 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ДПІ у Дарницькому районі м. Києва підлягають задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь субєкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача субєкта владних повноважень, повязаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) згідно ч. 4 ст. 94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 7, 9, 69-71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України Окружний адміністративний суд міста Києва,

ПОСТАНОВИВ:

Позов Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Прості рішення (02068, м. Київ, вул. Анни Ахматової, б. 15, кв. 271, ідентифікаційний код 35316004) до Державного бюджету України (р/р №31114009700003 до УДК у Дарницькому районі м. Києва, код 26077885 у банку ГУУДК у м. Києві, МФО 820019, код платежу 11021000) суму податкової заборгованості у розмірі 449грн. (чотириста сорок девять гривень).

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку, встановленому статями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України

Суддя О.В. Пісоцька