Ухвала суду № 57494241, 07.04.2016, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51

У Х В А Л А

"07" квітня 2016 р. Справа № 911/4107/14

Суддя Антонова В.М., розглянувши скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» на дії та бездіяльність Київського ВДВС Одеського МУЮ Одеської області щодо виконання наказів від 22.12.2014 по справі №911/4107/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс»

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю ПК Трейдсервісгруп

2. Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення 24 095,95 грн.

За участю представників:

від позивача ОСОБА_2 (дов. б/н від 02.06.2014);

від відповідача 1 не зявилися;

від відповідача 2 не зявилися;

від Київського ВДВС Одеського МУЮ Одеської області не зявилися.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Київської області від 04.12.2014 у справі №911/4107/14 позов задоволено повністю. Солідарно стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю «ПК ТРЕЙДСЕРВІСГРУП» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» 1 000 (одну тисячу) грн. 00 коп. заборгованості, 3 000 (три тисячі) грн. 00 коп. адвокатські витрати та 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» 34 573 (тридцять чотири тисячі пятсот сімдесят три) грн. 56 коп.

22.12.2014 на виконання зазначеного рішення були видані накази.

11.02.2016 через канцелярію господарського суду Київської області від Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» надійшла скарга №11-1/02 від 11.02.2016 (вх. №46/16) на дії та бездіяльність Київського ВДВС Одеського МУЮ Одеської області. Крім того, скаржник в зазначеній скарзі просить відновити строк для подання скарги на дії та бездіяльність Київського ВДВС Одеського МУЮ Одеської області.

Розглянувши зазначене клопотання про відновлення строку, суд дійшов висновку про його задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

Згідно приписів п. 9.7. постанови пленуму Вищого господарського суджу України Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України №9 від 17.10.2012 встановлений у частині першій статті 121-2 ГПК України десятиденний строк для подання скарги є процесуальним і тому відповідно до вимог статті 53 ГПК України може бути відновлений за наявності поважних причин його пропуску та на підставі заяви скаржника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в останній у вигляді клопотання.

Відповідно до ст. 53 Господарського процесуального кодексу України, за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Таким чином, оцінюючи обгрунтування заяви ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» про відновлення пропущеного строку для подання скрги на дії та бездіяльність державного виконавця у даній справі, суд дійшов висновку про поважність причин такого пропуску та відновлення пропущеного строку для подання скарги на дії та бездіяльність Київського ВДВС Одеського МУЮ Одеської області у справі №911/4107/14.

Ухвалою господарського суду Київської області від 15.02.2016 розгляд скарги призначено на 03.03.2016.

Ухвалою господарського суду Київської області від 03.03.2016 відкладено розгляд скарги на 07.04.2016.

10.03.2016 до канцелярії господарського суду Київської області від Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції надійшов відзив №1839 від 29.02.2016 (вх. №5065), згідно якого заперечив проти задоволення скарги.

У судове засідання 07.04.2016 представники від відповідача 1, відповідача 2 та Київського ВДВС Одеського МУЮ Одеської області, які у відповідності до ч. 1 ст. 64 ГПК України належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не зявились, про причини неявки суд не повідомили.

Абзацом першим пункту 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції № 18 від 26.12.2011р. передбачено, що у випадку незявлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

З огляду на те, що у відповідності до ст. 121-2 ГПК України незявлення в судове засіданні належним чином повідомлених представників відповідачів та відділу державної виконавчої служби не перешкоджає розгляду скарги на дії та бездіяльність ВДВС, суд вважає за можливе здійснити розгляд заяви за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України за відсутності представників сторін та органу ДВС.

У судовому засіданні 07.04.2016 скаржник підтримав вимоги, викладенні у скарзі, вважаючи їх обґрунтованими, правомірними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Дослідивши подану скаргу, заслухавши представника скаржника, господарський суд дійшов висновку про задоволення скарги, з огляду на наступне.

Відповідно до постанови Київського ВДВС Одеського МУЮ від 03 грудня 2015 року відкрито виконавче провадження №49551197 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області у справі №911/4107/14 від 22 грудня 2014 року про стягнення із Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС»» (03187, АДРЕСА_1; код ЄДРПОУ 38039872) 1 000 (одна тисяча) гривень 00 копійок заборгованості, 3 000 (три тисячі) гривень 00 копійок адвокатські витрати та 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) гривень 00 копійок судового збору. Всього 5 827 (пять тисяч вісімсот двадцять сім) гривень 00 копійок.

Відповідно до постанови Київського ВДВС Одеського МУЮ від 03 грудня 2015 року відкрито виконавче провадження №49551084 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області у справі №911/4107/14 від 22 грудня 2014 року про стягнення із Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС»» (03187, АДРЕСА_1; код ЄДРПОУ 38039872) 34 573 (тридцять чотири тисячі пятсот сімдесят три) гривні 56 копійок заборгованості.

На час звернення зі скаргою накази Господарського суду Київської області у справі №911/4107/14 від 22 грудня 2014 року не виконані.

Постановами Київського ВДВС Одеського МУЮ Одеської області від 22 грудня 2015 року виконавчі провадження №49551197 та №49551084 щодо примусового виконання наказів Господарського суду Київської області у справі №911/4107/14 від 22 грудня 2014 року зупиненні на підставі п.4 ч.1 ст.38 Закону України Про виконавче провадження у звязку із розшуком майна Боржника.

В зазначених постановах державним виконавцем не зазначено яке майно боржника розшукується.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України Про виконавче провадження.

Відповідно до статті 1 Закону України Про державну виконавчу службу, державна виконавча служба входить до системи органів Міністерства юстиції України і здійснює виконання рішень судів, третейських судів та інших органів, а також посадових осіб відповідно до законів України. Завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом.

За статтею 1 Закону України Про виконавче провадження, виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону

Згідно приписів статті 11 Закону України Про виконавче провадження, державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом. Державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.

Стаття 2 Закону України Про виконавче провадження прямо передбачає, що примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу.

Згідно із ч. 1 ст. 27 Закону України Про виконавче провадження, у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Виконавчі дії це заходи примусового виконання, перелік яких міститься в ст. 32 названого Закону, а саме: 1) звернення стягнення на майно боржника; 2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; 3) вилучення у боржника і передача стягувачеві певних предметів, зазначених у рішенні; 4) інші заходи, передбачені рішенням.

Частиною першою статті 39 вказаного Закону встановлено, що державний виконавець виносить вмотивовану постанову про зупинення виконавчого провадження з підстав, передбачених статтями 37 і 38 цього Закону, яка затверджується начальником або заступником начальника відділу, якому підпорядкований державний виконавець. Постанову про зупинення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1 - 17 частини першої статті 37 цього Закону, державний виконавець виносить не пізніше наступного робочого дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови надсилається сторонам у триденний строк.

Згідно з ч. 3 ст. 20 Закону державний виконавець вправі провадити виконавчі дії щодо виявлення та звернення стягнення на кошти, які перебувають на рахунках та вкладах боржника у банках чи інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах на території, на яку поширюється юрисдикція України.

Згідно приписів частини 8 статті 52 Закону України Про виконавче провадження, державний виконавець проводить перевірку майнового стану боржника не пізніше наступного робочого дня після закінчення строку для самостійного виконання. У подальшому така перевірка проводиться державним виконавцем кожні два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, кожні три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Згідно зі ст.ст. 52, 65, 66 Закону України стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів. Державний виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки і вклади державний виконавець отримує в органах доходів і зборів, інших органах державної влади, підприємствах, установах та організаціях, які зобов'язані надати йому інформацію у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача.

Відповідно до ст. 66 Закону України у разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів у обсязі, достатньому для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне такому боржникові або закріплене за ним, у тому числі на майно, що обліковується на окремому балансі філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу боржника - юридичної особи (крім майна, вилученого з обороту або обмежуваного в обороті) незалежно від того, хто фактично використовує це майно.

Згідно п. 5.1.1 Інструкції про порядок проведення виконавчих дій звернення стягнення на майно боржника полягає в його виявленні (шляхом надіслання запитів до органів державної податкової інспекції, банків, дорожньої автомобільної інспекції, бюро технічної інвентаризації, нотаріату тощо), описі, арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Судом встановлено, що Київським ВДВС Одеського МУЮ Одеської області належних, повних та обєктивних виконавчих дій щодо примусового виконання наказів Господарського суду Київської області у справі №911/4107/14 від 22 грудня 2014 року не вчинено.

Крім того, як вбачається з наданої державним виконавцем інформації, згідно відповіді ДПС України про джерела отримання доходів боржників-фізичних осіб, боржник працює в Сільськогосподарському товаристві з обмеженою відповідальнісю Агрофірма «Нива+» (код ЄДРПОУ 38443027; Одеська обл., Котовський район, село Липецьке, вул. Одеська, буд. 67-Д1).

Пукнт 4, 5 ст. 20 Закону України Про виконавче провадження передбачає, що у разі необхідності перевірки інформації щодо наявності боржника чи його майна або його місця роботи на території, на яку не поширюється компетенція державного виконавця, державний виконавець може своєю мотивованою постановою, затвердженою начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований, доручити проведення перевірки вказаної інформації відповідному відділу державної виконавчої служби. Державний виконавець відділу державної виконавчої служби, якому доручено проведення перевірки зазначеної інформації, у разі виявлення майна боржника повинен здійснити його опис та арешт. Виконавчі дії за дорученням проводяться у строк не пізніше десяти робочих днів з моменту надходження до відділу державної виконавчої служби відповідної постанови державного виконавця в межах виконавчого провадження, у якому винесено цю постанову. За результатами проведених дій складається акт, що направляється державному виконавцю, який виніс постанову. У разі якщо у процесі виконавчого провадження державним виконавцем отримано документальне підтвердження про зміну або встановлення місця проживання, перебування чи місцезнаходження боржника, його майна, місця його роботи на території, на яку не поширюється компетенція державного виконавця, та з'ясувалося, що майно боржника, на яке можна звернути стягнення, відсутнє на території, на яку поширюється компетенція державного виконавця, державний виконавець не пізніше наступного дня з моменту, коли йому стали відомі зазначені обставини, надсилає виконавчий документ за новим місцем проживання чи місцезнаходженням боржника, місцем його роботи чи місцезнаходженням майна боржника, про що повідомляє стягувача.

Згідно ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена. Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги. За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачеві, боржникові та органові виконання судових рішень. Ухвалу може бути оскаржено у встановленому цим Кодексом порядку.

З урахуванням вищевикладеного, суд встановив, що орган ДВС в рамках виконавчих проваджень №49551197 та №49551084 не здійснив заходи передбачені ст. ст. 11 та 40 Закону України «Про виконавче провадження», не вчинив дії спрямовані на примусове виконання боржником рішення суду, однак передчасно виніс постанови про зупинення зазначених виконавчих проваджень .

Відтак, суд дійшов висновку, що скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» на на дії та бездіяльність Київського ВДВС Одеського МУЮ Одеської області щодо виконання наказів від 22.12.2014 по справі №911/4107/14 є обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.

З огляду на вищевикладене та керуючись ст.ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1.Відновити ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС»» строк для подання скарги на дії та бездіяльність Київського ВДВС Одеського МУЮ Одеської області у виконавчих провадженнях №49551197 та №49551084 при примусовому виконанні наказів Господарського суду Київської області у справі №911/4107/14 від 22 грудня 2014 року.

2.Задовольнити скаргу ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС»» на дії та бездіяльність Київського ВДВС Одеського МУЮ Одеської області у виконавчих провадженнях №49551197 та №49551084 при примусовому виконанні наказів Господарського суду Київської області у справі №911/4107/14 від 22 грудня 2014 року.

3.Визнати дії Київського ВДВС Одеського МУЮ Одеської області у виконавчих провадженнях №49551197 та №49551084 при примусовому виконанні наказів Господарського суду Київської області у справі №911/4107/14 від 22 грудня 2014 року щодо винесення постанов від 22 грудня 2015 року про зупинення виконавчого провадження №49551197 та №49551084 при примусовому виконанні наказів Господарського суду Київської області у справі №911/4107/14 від 22 грудня 2014 року протиправними та незаконними.

4.Визнати недійсною та скасувати Постанови Київського ВДВС Одеського МУЮ Одеської області від 22 грудня 2015 року про зупинення виконавчого провадження №49551197 та №49551084 при примусовому виконанні наказів Господарського суду Київської області у справі №911/4107/14 від 22 грудня 2014 року.

5.Визнати бездіяльність за період із 11 грудня 2015 року по 10 лютого 2016 року Київського ВДВС Одеського МУЮ Одеської області у виконавчому провадженні №49551197 та №49551084 при примусовому виконанні наказів Господарського суду Київської області у справі №911/4107/14 від 22 грудня 2014 року незаконною та протиправною.

6.Копію ухвали надіслати відповідачам та Київському ВДВС Одеського МУЮ Одеської області.

Суддя В.М. Антонова