Постанова № 57494203, 27.04.2016, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" квітня 2016 р. Справа № 917/820/15

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Россолов В.В., суддя Тихий П.В. , суддя Сіверін В. І.

при секретарі Деппа-Крівіч А.О.,

за участю представників сторін:

прокурора: Ногіної О.М., посвідчення № 032167 від 11 лютого 2015 року;

1-го відповідача: Боровик Л.О., довіреність № 1-02-40/504 від 23 грудня 2015 року;

2-го відповідача: ОСОБА_2, витяг № 18, від 03 лютого 2016 року;

1-ї 3-ї особи: Тараненко Т.М.;

2-ї 3-ї особи: не з'явився;

3-ї 3-ї особи: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (вх.№611П/1-42) на рішення господарського суду Полтавської області від 03 лютого 2016 року у справі №917/820/15,

за позовом Прокурора Чутівського району Полтавської області, смт. Чутове, Чутівський район, Полтавська область,

до 1. Чутівської державної районної адміністрації, смт. Чутове, Чутівський район, Полтавська область,

2. Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, с. Филенкове, Чутівський район, Полтавська область,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: 1. Филенківська сільська рада Чутівського району Полтавської області, с.Филенкове, Полтавська область,

2.Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області, м. Полтава,

3. Державна інспекція сільського господарства в Полтавській області, м. Полтава,

про 1. визнання недійсним розпорядження виконуючого обов'язки голови Чутівської РДА № 168 від 27 березня 2007 року;

2. визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 10 жовтня 2007 року

3. зобов'язання Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 повернути земельну ділянку до земель запасу Филенківської сільської ради Чутівського району Полтавської області, -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Полтавської області від 03 лютого 2016 року (суддя Погрібна С.В.) позов задоволено повністю.

Визнано недійсним розпорядження виконуючого обов'язки голови Чутівської РДА №168 від 27 березня 2007 року "Про надання дозволу на виготовлення проектно-технічної документації".

Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки площею 25,7 га, на території Филенківської сільської ради Чутівського району Полтавської області від 10 жовтня 2007 року, укладеного між Чутівською районною державною адміністрацією та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_4, який зареєстрований у Чутівському районному відділі Полтавської регіональної філії ДП "Центр ДЗК" за №040754500006.

Зобов'язано Фізичну особу - підприємця ОСОБА_4 повернути земельну ділянку площею 260,65 га, розташовану на території Филенківської сільської ради, вартістю 7688887,09 грн. до земель запасу Филенківської сільської ради Чутівського району Полтавської області.

Стягнуто з Чутівської державної районної адміністрації, (вул. Леніна, 4, смт. Чутове, Чутівський район, Полтавська область, 38800; код ЄДРПОУ 04057557) в доход Держбюджету України, отримувач коштів УДКСУ у м. Полтава (м. Полтава), 22030001, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38019510, рахунок отримувача 31214206783002, банк отримувача ГУДКСУ у Полтавській області, код банку отримувача 831019, код класифікації доходів бюджету 22030001 - 1827,00 грн. судового збору.

Стягнуто з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 (АДРЕСА_1, 38810; ідентифікаційний код НОМЕР_1) в доход Держбюджету України, отримувач коштів УДКСУ у м. Полтава (м. Полтава), 22030001, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38019510, рахунок отримувача 31214206783002, банк отримувача ГУДКСУ у Полтавській області, код банку отримувача 831019, код класифікації доходів бюджету 22030001 - 1827,00 грн. судового збору.

Фізична особа - підприємець ОСОБА_4 з рішенням господарського суду першої інстанції не погодилась та звернулась до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 03 лютого 2016 року у справі №917/820/15 в частині визнання недійсним розпорядження виконуючого обов'язки голови Чутівської РДА №168 від 27 березня 2007 року "Про надання дозволу на виготовлення проектно-технічної документації" та визнання недійсним договору оренди земельної ділянки площею 25,7 га, на території Филенківської сільської ради Чутівського району Полтавської області від 10 жовтня 2007 року, укладеного між Чутівською РДА та ФОП ОСОБА_4, який зареєстрований у Чутівському районному відділі Полтавської регіональної філії ДП "Центр ДЗК" за №040754500006; припинити провадження у справі.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 03 березня 2016 року апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 було прийнято до розгляду.

25 березня 2016 року від Филенківської сільської ради надійшло клопотання про розгляд справи за їх відсутності (вх.№3314).

Повторним автоматизованим розподілом судових справ між суддями у зв'язку з відпусткою судді Гетьмана Р.А. було визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя Россолов В.В., суддя Сіверін В.І., суддя Тихий П.В.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 28 березня 2016 року з огляду на неявку у судове засідання прокурора, другої та третьої третьої особи, зміну складу колегії суду, з метою забезпечення необхідних умов для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі, колегією суддів було відкладено розгляд справи.

04 квітня 2016 року від прокуратури Полтавської області надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№3630).

06 квітня 2016 року Державною інспекцією сільського господарства в Полтавській області було надано до суду клопотання про розгляд справи за їх відсутності (вх.№3753).

11 квітня 2016 року від Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 надійшло:

-клопотання про долучення до матеріалів справи листа Филенківської сільської ради від 24 березня 2016 року (вх.№3841);

-клопотання про витребування у позивача інформації на підтвердження отримання Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 спірних земельних ділянок в оренду площею 260,65 га (вх.№3842);

-клопотання про витребування у позивача інформації про найменування майна (спірних земельних ділянок), про місцезнаходження спірних земельних ділянок (з відповідними координатами в єдиній державній системі координат), якими на думку позивача користується відповідач, про власників господарських дворів, під якими знаходиться спірна земельна ділянка (вх.№3843).

Під час судового засідання яке відбулось 11 квітня 2016 року, колегія суддів дійшла до висновку про долучення до матеріалів справи листа Филенківської сільської ради від 24 березня 2016 року та часткового задоволення клопотання відповідача про витребування інформації, а саме, необхідності надання :

-прокуратурою Чутівського району Полтавської області, Чутівською державною районною адміністрацією інформації 1)щодо правомірності передачі в оренду господарських дворів, виходячи з факту перебування цієї земельної ділянки відповідно до листа відділу Держземагенства у Чутівському районі Полтавської області від 25 листопада 2014 року №01-23/4545, в колективній власності;

2)стосовно правового режиму земельної ділянки під господарськими дворами площею 7,00 га на момент укладення договору оренди від 10 жовтня 2007 року;

3)з приводу розпорядника та власників господарських дворів на момент укладення договору оренди від 10 жовтня 2007 року та на даний час;

4) з приводу розпорядника земельної ділянки загальною площею 260,65 га з яких 173,95 га ріллі (з них 91,64 га невитребувані земельні паї), 5,80 га сіножатії, 26,9 га пасовища, 12,00 га лісонасадження, 14,00 га польові шляхи, 28,00 господарські двори, з вказівкою на орган, якому, у випадку задоволення позову, підлягають поверненню зазначені земельні ділянки;

5)інформації про складання Актів приймання передачі земельних ділянок по кожному з договорів.

-прокуратурою Чутівського району Полтавської області розрахунку вартості земельних ділянок та документів на підтвердження такого розрахунку.

-Филенківською сільською радою Чутівського району Полтавської області пояснення стосовно розпаювання земель 7,00 га під господарськими дворами, переданих в оренду та їх власників, як на момент укладення спірних договорів так і на даний час.

-Головним управлінням Держземагенства у Полтавській області пояснення з приводу того чи було розірвано сторонами договір оренди від 10 жовтня 2007 року.

З огляду на неявку у судове засідання другої та третьої третьої особи, необхідність надання додаткових матеріалів, з метою забезпечення необхідних умов для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі, колегією суддів на підставі ухвали від 11 квітня 2016 року було відкладено розгляд справи.

11 квітня 2016 року та 21 квітня 2016 року від Державної інспекції сільського господарства в Полтавській області надійшли відзиви (вх.№3902) (вх.№4276).

22 квітня 2016 року від Чутівської державної районної адміністрації надійшли пояснення про використання Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 земельної ділянки загальною площею 260,65 га та про відсутність актів прийому передачі даних земельних ділянок (вх.№4318).

25 квітня 2016 року від Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 надійшли додаткові письмові пояснення по справі (вх.№4376).

25 квітня 2016 року від Филенківської сільської ради Чутівського району Полтавської області на виконання ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 11 квітня 2016 року надійшли письмові пояснення по справі (вх.№4404).

27 квітня 2016 рові від Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 надійшло клопотання (вх.№4523).

У судове засідання, яке відбулось 27 квітня 2016 року, з'явились прокурор, перша третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, перший та другий відповідач. Друга та третя третя особа, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача не з'явились будучи належним чином повідомленими про час та місце судового засідання.

Під час судового засідання, колегія суддів зауважила, що відповідно до п. 2 та п. 5 ч. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2014 року № 442 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" Державне агентство земельних ресурсів України реорганізоване шляхом перетворення в Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру. Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру є правонаступником Державного агентства земельних ресурсів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року №5 "Про утворення територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру" встановлено, що територіальні органи Державного агентства земельних ресурсів, які реорганізуються, продовжують виконувати свої повноваження до передачі таких повноважень територіальним органам Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру.

Згідно розпорядження Кабінету Міністрів України від 31 березня 2015 року №294-р функції та повноваження Державного агентства земельних ресурсів у зв'язку з розформуванням покладено на Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру.

Як вбачається з наказу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 03 березня 2015 року № 9 "Про затвердження положень про територіальні органи Держгеокадастру у Полтавській області" було затверджено положення про Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області.

Відповідно до ст. 25 Господарського процесуального кодексу України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Враховуючи вищенаведене, колегією суддів було ухвалено здійснити процесуальне правонаступництво, замінивши Головне управління Держземагенства у Полтавській області на його правонаступника - Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області.

Дослідивши матеріали справи колегія суддів встановила наступні обставини справи.

До господарського суду з позовною вимогою звернувся прокурор, який просить суд:

-визнати недійсним розпорядження виконуючого обов'язки голови Чутівської РДА № 168 від 27 березня 2007 року "Про надання дозволу на виготовлення проектно-технічної документації";

-визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 25,7 га, на території Филенківської сільської ради Чутівського району Полтавської області від 10 жовтня 2007 року, укладеного між Чутівською районною державною адміністрацією та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_4, який зареєстрований у Чутівському районному відділі Полтавської регіональної філії ДП "Центр ДЗК" за №040754500006;

-зобов'язати Фізичну особу - підприємця ОСОБА_4 повернути земельну ділянку площею 260,65 га, розташовану на території Филенківської сільської ради, вартістю 7688887,09 грн. до земель запасу Филенківської сільської ради Чутівського району Полтавської області.

Позовні вимоги прокурор обгрунтовує тим, що спірне розпорядження прийняте з порушенням вимог законодавства без дотримання порядку передачі земель у користування. За твердженням прокурора, спірним розпорядженням виконуючого обов'язки голови Чутівської райдержадміністрації №168 "Про надання дозволу на виготовлення проектно-технічної документації" від 27 березня 2007 року, всупереч вимогам ст. 19 Конституції України, ст. ст. 6, 16 Закону України "Про оренду землі" одночасно надано дозвіл на виготовлення проектно-технічної документації на користування земельною ділянкою площею 25,7 га та виділено на умовах оренди Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_4 вищезазначену земельну ділянку без виготовлення та затвердження проектно-технічної документації.

В зв'язку з чим, на думку прокурора, вказане розпорядження та укладений на його підставі спірний договір підлягають визнанню недійсними відповідно до ст.ст. 16, 203, 215 Цивільного кодексу України, ст.ст. 20, 207, 208 Господарського кодексу України, ст. 152 Земельного кодексу України та повернення земельної ділянка загальною площею 260,65 га, поверненню державі до земель запасу Филенківської сільської ради Чутівського району Полтавської області.

Судом першої інстанції з огляду на фактичність та доведеність позовних вимог було задоволено позов повністю.

Не погоджуючись з позицією суду першої інстанції Фізична особа - підприємець ОСОБА_4 в обґрунтуванні апеляційної скарги наголошує:

1)про безпідставне застосування судом першої інстанції положень частини 1 статті 122 Земельного кодексу України;

2)про недоведеність незаконності а) першого пункту розпорядження, яким передбачалось передання в оренду земельної ділянки площею 25,7 га. б)в частині надання дозволу на виготовлення проектної документації;

3)про відсутність порушення вимог Закону України "Про оренду землі", оскільки сама по собі відсутність невід'ємної частини договору не свідчить про порушення прав та інтересів орендодавця або держави та не унеможливлює виконання договірних обовязків;

4)про необхідність застосування наслідків спливу позовної давності до спірних правовідносин;

5)про порушення судом першої інстанції вимог процесуального законодавства у зв'язку з неповідомленням другого відповідача про час та місце судового засідання та незадоволенням клопотання про відкладення розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що рішення суду першої інстанції не відповідає в повній мірі нормам законодавства зважаючи на наступне. Так колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції в частині визнання недійсним розпорядження виконуючого обов'язки голови Чутівської РДА № 168 від 27 березня 2007 року "Про надання дозволу на виготовлення проектно-технічної документації" та визнання недійсним договору оренди земельної ділянки площею 25,7 га, на території Филенківської сільської ради Чутівського району Полтавської області від 10 жовтня 2007 року, укладеного між Чутівською районною державною адміністрацією та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_4, який зареєстрований у Чутівському районному відділі Полтавської регіональної філії ДП "Центр ДЗК" за №040754500006. При цьому, суд апеляційної інстанції вважає безпідставним висновок суду про необхідність зобов'язання Фізичну особу - підприємця ОСОБА_4 повернути земельну ділянку площею 260,65 га, розташовану на території Филенківської сільської ради, вартістю 7688887,09 грн. до земель запасу Филенківської сільської ради Чутівського району Полтавської області.

Як вбачається з матеріалів справи, розпорядженням виконуючого обов'язки голови Чутівської районної державної адміністрації від 27 березня 2007 року №168 "Про надання дозволу на виготовлення проектно-технічної документації" (Т.1 а.с. 24) вирішено:

1.Виділити на умовах оренди Приватному підприємцю ОСОБА_5 на території Филенківської сільської ради загальною площею 25,7га. в тому числі: 18,7 га. - пасовища, 7,0га. - господарський двір (літній табір), за межами с. Филенкове, терміном на 10 років.

2.Надати дозвіл приватному підприємцю ОСОБА_5 на виготовлення проектно-технічної документації на користування земельною ділянкою площею 25,7 га землі сільськогосподарського призначення, сільськогосподарські угіддя - господарський двір, розташованої за межами с. Филенкове Филенківської сільської ради.

3.Змінити цільове функціональне використання земельної ділянки площею 7,0 га з земель сільськогосподарського призначення, несільськогосподарські угіддя - господарський двір, до земель сільськогосподарського призначення в сільськогосподарські угіддя - рілля.

На думку прокурора оскаржуване розпорядження органу виконавчої влади та укладений на його виконання правочин (договір оренди земельної ділянки) суперечать та не відповідають земельному законодавству (в редакції чинній на час прийняття оскаржуваних рішення та укладеного договору).

Статтею 17 Земельного Кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить, зокрема, розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом, а також вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону; за пунктом 12 Перехідних положень розділу Х Земельноо Кодексу України, до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження по розпорядженню землями в межах населених пунктів, окрім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради.

Згідно зі статтею 83 Земельного Кодексу України, у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об'єкти комунальної власності.

Статтею 122 Земельного кодексу України передбачено повноваження органів державної виконавчої влади та органів місцевого самоврядування по наданню земельних ділянок юридичним особам у власність або у користування.

В силу частин 1, 3 статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок громадянам і юридичним особам із зміною їх цільового призначення та із земель запасу під забудову здійснюється за проектами відведення в порядку, встановленому статтями 118, 123 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 6 Закону України "Про оренду землі" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

У відповідності до положень статті 16 вказаного закону, особа, яка бажає отримати земельну ділянку в оренду із земель державної або комунальної власності, подає до відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування за місцем розташування земельної ділянки заяву (клопотання). Розгляд заяви (клопотання) і надання земельної ділянки в оренду проводяться у порядку, встановленому Земельним кодексом України. У разі згоди орендодавця передати земельну ділянку в оренду сторони укладають договір оренди землі відповідно до вимог цього Закону. Передача земельної ділянки, межі якої визначено в натурі (на місцевості), в оренду без зміни її цільового призначення здійснюється без розроблення проекту її відведення. У разі зміни цільового призначення земельної ділянки надання її в оренду здійснюється за проектом відведення в порядку, встановленому законом.

Згідно частини 5 статті 1 Закону України "Про землеустрій" 22 травня 2003 року № 858-IV, землеустрій - сукупність соціально-економічних та екологічних заходів, спрямованих на регулювання земельних відносин та раціональну організацію території адміністративно-територіальних утворень, суб'єктів господарювання, що здійснюються під впливом суспільно-виробничих відносин і розвитку продуктивних сил

В частині 1 статті 20 Закону України "Про землеустрій" закріплено, що землеустрій проводиться в обов'язковому порядку на землях усіх категорій незалежно від форми власності в разі організації нових і впорядкування існуючих об'єктів землеустрою.

Відповідно до статті 62 Закону України "Про землеустрій" документація із землеустрою підлягає державній експертизі з метою забезпечення її відповідності вихідним даним та технічним умовам, вимогам законів України, іншим нормативно-правовим актам. Порядок здійснення державної експертизи документації із землеустрою визначається законом.

Частиною 1 статті 9 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації" 17 червня 2004 року №1808-IV визначено, що обов'язковій державній експертизі підлягають, зокрема, проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Згідно пунктів 9, 10, 11 Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 року № 677 (в редакції, чинній на момент прийняття спірного рішення) проект відведення земельної ділянки виконавець погоджує із землевласником або землекористувачем, органом земельних ресурсів, природоохоронним органом, санітарно-епідеміологічною службою, органом містобудування і архітектури та охорони культурної спадщини. Погоджений проект відведення земельної ділянки підлягає державній експертизі, яка проводиться органом земельних ресурсів відповідно до законодавства. Після одержання позитивного висновку державної експертизи проект відведення земельної ділянки розглядається сільською, селищною, міською радою, районною, Київською та Севастопольською міською держадміністрацією, затверджується ними або в установленому порядку подається до інших органів, до повноважень яких належить надання у користування або передача у власність земельних ділянок.

З системного аналізу наведених законодавчих приписів колегією суддів вбачається, що складовими елементами процедури надання у користування земельної ділянки (в момент виникнення спірних правовідносин), враховуючи обставини справи, є:

1)звернення особи та відповідне отримання останньою дозволу з боку органу виконавчої влади на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, в разі невизначеності меж земельної ділянки в натурі; зміни цільового призначення земельної ділянки;

2)розроблення особою проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; погодження даного проекту із землевласником або землекористувачем, органом земельних ресурсів, природоохоронним органом, санітарно-епідеміологічною службою, органом містобудування і архітектури та охорони культурної спадщини, отримання позитивного висновку державної експертизи, яка проводиться органом земельних ресурсів відповідно до законодавства;

3)затвердження проекту відведення земельної ділянки органом виконавчої влади шляхом винесення відповідного рішення;

4)передання земельної ділянки у користування на підставі винесення відповідного рішення;

5)укладання договору оренди земельної ділянки.

Враховуючи вищенаведене, проаналізувавши першу частину спірного рішення органу виконавчої влади, судова колегія зазначає про його незаконність з огляду на наступне.

У відповідності до першої частини спірного рішення органу виконавчої влади Приватному підприємцю ОСОБА_5 на умовах оренди було виділено на території Филенківської сільської ради загальною площею 25,7га. в тому числі: 18,7 га. - пасовища, 7,0га. - господарський двір (літній табір), за межами с. Филенкове, терміном на 10 років.

Разом з тим матеріалами справи підтверджується, що станом на 27 березня 2007 рік межі земельної ділянки 25,7 га не були виділені в натурі, жодна технічна документація на вказані земельні ділянки не розроблялась, що безпосередньо не заперечується й сторонами.

Відтак, обов'язковою передумовою її передання в оренду є розроблення проекту відведення вказаної земельної ділянки.

При цьому слід зазначити, що момент надання згоди на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та момент надання в оренду земельної ділянки мають не тільки часовий проміжок, а є, у відповідності до вимог земельного законодавства, окремими складовими етапами процедури надання земельної ділянки у користування. Таким чином, законодавство не передбачає прямої можливості закріплення в одному рішенні органу державної влади згоди на розробку проекту землеустрою та безпосереднього надання в оренду земельної ділянки.

Таким чином Чутівська державна районна адміністрація мала правові підстави для надання дозволу на передання земельної ділянки 25,7 га в оренду виключно після затвердження проекту відведення вказаної земельної ділянки.

Як встановлено судом, до прийняття спірного розпорядження, межі земельної ділянки не були встановлені в натурі (на місцевості), проект відведення земельної ділянки загальною площею 25,7 га не виготовлявся, не отримувалось його погодження із землевласником або землекористувачем, органом земельних ресурсів, природоохоронним органом, санітарно-епідеміологічною службою, органом містобудування і архітектури та охорони культурної спадщини, розпорядження про його затвердження не приймалось, що свідчить про незаконність вказаного рішення в частині виділення на умовах оренди земельної ділянки на території Филенківської сільської ради загальною площею 25,7га. в тому числі: 18,7га. - пасовища, 7,0га. - господарський двір (літній табір), за межами с. Филенкове, терміном на 10 років.

Незаконність розпорядження Чутівської державної районної адміністрації в частині надання дозволу на виготовлення проектно-технічної документації на користування земельною ділянкою площею 25,7 га землі сільськогосподарського призначення, сільськогосподарські угіддя - господарський двір, розташованої за межами с. Филенкове Филенківської сільської ради полягає у наступному.

За змістом другої частини спірного рішення заявнику було надано дозвіл саме на виготовлення проектно-технічної документації на користування земельною ділянкою 25, 7 га.

Разом з тим, як зазначалось судовою колегією вище, на момент виникнення спірних правовідносин, в разі невизначеності меж земельної ділянки в натурі, обов'язковим є розроблення саме проекту відведення земельної ділянки. При цьому, суд апеляційної інстанції зауважує, що проектно-технічна документація на користування земельною ділянкою є зовсім іншим видом земельної документації ніж проект відведення земельної ділянки, який з огляду на приписи земельного законодавства передбачає розроблення як інших видів матеріалів так і настання різних правових наслідків їх складання.

Більш того, незаконність двох частин вказаного рішення полягає також у тому, що органом виконавчої влади було виділено земельну ділянку на умовах оренди та надано дозвіл на виготовлення проектно-технічної документації саме ОСОБА_5, в той час як вказане розпорядження є наслідком розгляду заяви ПП ОСОБА_4. Будь якого розпорядження про виправлення описки у спірному рішенні матеріали справи не містять.

Отже, як надання земельної ділянки на умовах оренди та надання дозволу на виготовлення проектно-технічної документації було надано зовсім іншій особі, ніж тій, яка виступає суб'єктом ініціювання отримання земельної ділянки, що є додатковою підставою визнання оскаржуваного рішення в даних частинах недійсними.

Незаконність третьої частини рішення полягає у наступному.

Як вбачається з третього пункту спірного рішення, Чутівською державною районною адміністрацією було змінено цільове функціональне використання земельної ділянки площею 7,0 га з земель сільськогосподарського призначення, несільськогосподарські угіддя - господарський двір, до земель сільськогосподарського призначення в сільськогосподарські угіддя - рілля.

Поряд з цим, згідно частини 5 статті 20 Земельного кодексу України, види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.

Земельні ділянки сільськогосподарського призначення використовуються їх власниками або користувачами виключно в межах вимог щодо користування землями певного виду використання, встановлених статтями 31, 33-37 цього Кодексу.

Відтак, органом виконавчої влади в порушення приписів частини 5 статті 20 Земельного кодексу України, було безпідставно змінено цільове функціональне використання земельної ділянки площею 7,0 га.

Згідно ст. 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт.

Оскільки розпорядження виконуючого обов"язки голови Чутівської РДА № 168 від 27 березня 2007 року "Про надання дозволу на виготовлення проектно-технічної документації" прийнято з порушенням норм законодавства, позовні вимоги в частині визнання вказаного розпорядження недійсним є обґрунтованими та законними, підтверджені належними та допустимими доказами, наявними в матеріалах справи, а тому підлягають задоволенню.

З приводу позовної вимоги щодо визнання недійсним договору оренди земельної ділянки площею 25,7 га, на території Филенківської сільської ради Чутівського району Полтавської області від 10 жовтня 2007 року, укладеного між Чутівською районною державною адміністрацією та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_4, який зареєстрований у Чутівському районному відділі Полтавської регіональної філії ДП "Центр ДЗК" за №040754500006 суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

10 жовтня 2007 року між Чутівською районною державною адміністрацією (орендодавець за Договором; відповідач 1 по справі) та Приватним підприємцем ОСОБА_4 (орендар за Договором; відповідач 2 по справі) був укладений договір оренди земельної ділянки площею (Т.1, а.с. 25-27), за умовами якого орендарю було надано в строкове платне користування земельну ділянку площею 25,7га в тому числі 18,7га - пасовища, 7,0га - господарський двір які знаходяться на території Филенківської сільської ради Чутівського району.

Даний договір зареєстрований у Чутівському районному відділі Полтавської регіональної філії ДП "Центр ДЗК" про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 15.10.2007р. за №0407545000006.

Даний договір укладено на 10 років до 27.03.2017р. Після його закінчення орендар має переважне право поновлення його на новий строк.

28 січня 2008р. сторонами було внесено зміни до Договору оренди земельної ділянки від 10 жовтня 2007 року. (Т.1, а.с.28).

Вказаними змінами було збільшено загальну площу земельної ділянки, що була передана за Договором оренди земельної ділянки.

Так відповідно до вказаних змін до Договору оренди земельної ділянки від 10 жовтня 2007 року викладено п.1, п. 4, п. 9 та п. 10 в наступній редакції:

-Пункт 1 " В оренду передається земельна ділянка загальною площею 465,82 га в тому числі 335,32га ріллі з них 253,01га не витребувані земельні ділянки /паї/, 5,80га - сіножаті, 26,9 га - пасовища, 26,90 га - лісополоси, 30,0га - польові шляхи, 33,90 га - господарські двори".

-Пункт 4 "Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 5 459 898,26грн."

-Пункт 9 "Орендна плата вноситься у грошовій формі в розмірі 2,5% за рільні землі, пасовища, сіножаті та 1,5% за інші землі та 5% за землі господарського двору від грошової оцінки в сумі 140 048,86грн. за кожен сільськогосподарський рік 2008 по 30 грудня 2012 року на рахунок Филенківської сільської ради." За наступні п"ять років орендна плата за рільні землі збільшується на 1 відсоток".

- Пункт 10 "Орендар вносить плату щомісячно не пізніше 30 числа кожного місяця в сумі 11670,71грн. з 2008 по 2012 роки."

Додатковою угодою від 29 грудня 2012 року сторонами було внесено зміни до п. 2, п. 4 та п.8 до Договору оренди земельної ділянки від 10 жовтня 2007 року (Т.1, а.с.29) та викладено їх в наступній редакції:

-Пункт 2 "В оренду передається земельна ділянка загальною площею 268,81 га. В тому числі 182,11га ріллі: з них 99,8га - не витребувані земельні ділянки /паї/, 5,80га - сіножаті, 26,9 га - пасовища, 12 га - лісонасадження, 14,0га - польові шляхи, 28,0 га - господарські двори".

-Пункт 4 "Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить6 381 629,62грн."

-Пункт 8 "Орендна плата вноситься орендарем в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки землі за рільні землі, пасовища, сіножаті та 5% від нормативної грошової оцінки землі за землі господарського двору та 2,84% від нормативної грошової оцінки за лісополоси, польові шляхи та інші землі у грошовій формі загальною сумі 203 296, 00грн. на рахунок Филенківської сільської ради"

Додатковою угодою від 04 липня 2014 року сторонами було внесено зміни до п. 2, п. 4 та п.8 до Договору оренди земельної ділянки від 10 жовтня 2007 року (Т.1, а.с.30) та викладено їх в наступній редакції:

-Пункт 2 "В оренду передається земельна ділянка загальною площею 264,73 га. В тому числі 173,03га ріллі: з них 95,72га - не витребувані земельні ділянки /паї/ сіножаті - 5,80, пасовища - 26,9 га, лісонасадження- 12 га, польові шляхи - 14га, господарські двори - 28,0га".

-Пункт 4 "Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 6 268 00372грн."

-Пункт 8 "Орендна плата вноситься орендарем в грошовій формі в розмірі 3% за землі від нормативної грошової оцінки та 5% від нормативної грошової оцінки за землі господарського двору в сумі 200 837,95грн. за кожен сільськогосподарський рік".

Додатковою угодою від 30 січня 2015 року сторонами було внесено зміни до п. 2, п. 4 та п.8 до Договору оренди земельної ділянки від 10 жовтня 2007 року (Т.1, а.с.31) та викладено їх в наступній редакції:

-Пункт 2 "В оренду передається земельна ділянка загальною площею 260,65 га. В тому числі 173,03га ріллі: з них 91,64га - не витребувані земельні ділянки /паї/, сіножаті - 5,80, пасовища - 26,9 га, лісонасадження - 12 га, польові шляхи - 14га, господарські двори - 28,0га".

-Пункт 4 "Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 7 688 886,54грн."

-Пункт 8 "Орендна плата вноситься орендарем в грошовій формі в розмірі 3,0% за землі від нормативної грошової оцінки та 5% від нормативної грошової оцінки за землі господарського двору в сумі 246 651,07грн. за кожен сільськогосподарський рік".

За змістом матеріалів справи Фізичною особою підприємцем ОСОБА_4 своєчасно сплачувалась орендна плата за користування відповідними земльними ділянками.

Так Виконавчим комітетом Филенківської сільської ради Чутівського району Полтавської області разом з листом від 2 жовтня 2013 року №532 (Том 1 а.с.43) було надано докази фактичної оплати за користування земельними ділянками (Том 1 а.с.44-58), а в листі від 07 квітня 2015 року №02-20/195 зазначено про відсутність заборгованості по орендній платі (Том 1 а.с.59).

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про оренду землі" (в редакції станом на дату прийняття спірного договору) оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності

Враховуючи визнання недійсним розпорядження органу виконачої влади, на підставі якого було передано земельну ділянку в оренду, спірний договір також підлягає визнанню недійсним, як такий, що укладений за відсутності правових підстав для передання земельної ділянки в користування, а відтак суперечить земельному законодавству.

Більш того, згідно до статті 15 Закону України "Про оренду землі", в редакції, яка діяла на момент укладення спірного договору (станом на 01.01.2007 року) істотними умовами договору оренди землі є:

-об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки);

-строк дії договору оренди;

-орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату;

-умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду;

-умови збереження стану об'єкта оренди;

-умови і строки передачі земельної ділянки орендарю;

-умови повернення земельної ділянки орендодавцеві;

-існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки;

-визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини;

-відповідальність сторін.

Невід'ємною частиною договору оренди землі є:

-план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду;

-кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів;

-акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості);

-акт приймання-передачі об'єкта оренди;

-проект відведення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Законом.

Таким чином, істотною умовою договору оренди земельної ділянки було визначення об'єкта оренди, а саме його місце розташування та розміру земельної ділянки.

Положеннями вищезгаданої норми також визначено, що відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Як на момент укладення спірного договору так і на сьогодні земельне законодавство не оперує чітким визначенням поняття "місцерозташування земельної ділянки". Виходячи з того, що під місцем розташування розуміють певне розташування об'єкту в просторі, місцерозташування земельної ділянки визначається за її координатами в прив'язці до ісунючої геодезичної мережі.

Тобто, місце розташування земельної ділянки визначається при її формуванні (складання проекту землеустрою чи технічної документації). У зв'язку з чим, невід'ємними частинами договору оренди земельної ділянки є план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду, кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів, акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); проект відведення земельної ділянки у випадках, передбачених Законом.

Виходячи з того, що на момент укладення спірного договору була відсутня технічна документація на земельну ділянку площею 25,7 га, а проект відведення не складався, визначення чітких меж земельної ділянки в натурі, а відтак і місцезнаходження земельної ділянки було неможливим. Тобто, на момент укладення договору, сторонами не було дотримано вимог статті 15 Закону України "Про оренду землі", а саме не було узгоджено місцезнаходження земельної ділянки, що виступає обєктом оренди за договором від 10 жовтня 2007 року, що є підставою для визнання його недійсним.

Оскільки, судом встановлено порушення порядку передачі земельної ділянки та визнано розпорядження виконуючого обов"язки голови Чутівської РДА № 168 від 27 березня 2007 року "Про надання дозволу на виготовлення проектно-технічної документації" в частині надання в оренду земельної ділянки недійсним, на момент укладення спірного договору сторонами було порушено приписи статті 15 Закону України "Про оренду землі" вимога про визнання договору оренди земельної ділянки від 10 жовтня 2007 року недійсним з підстав недодержання в момент його укладення вимог законодавства є обґрунтованою і підлягає задоволенню.

Разом з тим, колегія суддів не погоджується з рішенням суду в частині задоволення позову стосовно повернення земельної ділянки площею 260,65 га, розташованої на території Филенківської сільської ради до земель запасу Филенківської сільської ради Чутівського району Полтавської області.

Слід зазначити, що обов'язковою підставою повернення земельної ділянки є наявність доказів її отримання відповідачем в обсязі визначеним у позові. Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, письмових поясненнях сторін, додаткові угоди, в яких зазначено про отримання відповідачем в оренду земельної ділянки площею 260,65 га у зв'язку з відсутністю їх державної реєстрації не набрали чинності, акти приймання передачі земельних ділянок загальною площею 260,65 га не складались. Відтак відсутні жодні докази про отримання відповідачем в користування земельної ділянки як площею 260,65 га, так і 25,7 га, як передумови їх повернення в судовому порядку.

При цьому, суд апеляційної інстанції звертає увагу на необхідність дотримання загальних вимог, які ставляться для визначення об'єктів, які підлягають поверненню в судовому порядку. Тобто, звертаючись з позовом про повернення земельної ділянки позивач повинен чітко ідентифікувати об'єкт поверення. В даному ж випадку, відсутні жодні дані стосовно меж, точного місцезнаходження земельних ділянок які, за твердженням прокурора, підлягають поверненню другим відповідачем, що зумовлює неконкретність такої вимоги та фактично унеможливлює виконання рішення суду в цій частині.

Більш того, колегія суддів звертає увагу, що прокурор просить суд повернути земельну ділянку до земель запасу Филенківської сільської ради Чутівського району Полтавської області.

Разом з тим, як вбачається з листа відділу Держземагенства у Чутівському районі Полтавської області від 25 листопада 2014 року №01-23/4545 (Том 1 а.с.37) в користуванні Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 перебувають земельні ділянки 173,95 ріллі (з них 91,64 невитребувані паї), 5,8 га сіножаті (державна власність), 26,9 га пасовища (державна власність), 12,00 га лісонасадження (державна власність), 14,00 га польові шляхи (державна власність), 28,00 га господарські двори (колективна власність), за межами населеного пункту.

Згідно до частини 4 статті 122 Земельного кодексу України, центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

У відповідності до пункту 31 постанови Кабінету Міністрів від 14 січня 2015 року №15 Про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України, безпосередньо або через визначені в установленому порядку його територіальні органи.

Таким чином Филенківська сільська рада Чутівського району Полтавської області не наділена повноваження щодо розпорядження землями державної власності сільськогосподарського призначення.

За приписами частини 2 статті 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має правовиходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.З огляду на відсутність відповідного клопотання сторони, господарський суд унеможливлений самостійно змінити суб'єкта якому підлягає поверненню земельна ділянка.

З приводу доводів апелянта слід зазначити наступне.

Суд апеляційної інстанції погоджується з твердженням апелянта про помилковість посилання суду першої інстанції в оскаржуваному судовому рішенні на приписи частини 1 статті 122 Земельного кодексу України, оскільки приписи вказаної статті, передбачали умови передання земельної ділянки у постійне користування, що в свою чергу не є тотожним поняттю оренди земельної ділянки. Разом з тим, неправильне застосування судом першої інстанції до вказаних правовідносин норми матеріального права не спричинило формування помилкової позиції у суду, а відтак і прийняття незаконного рішення у справі.

Окрім цього, за твердженням апелянта сама по собі відсутність невід'ємної частини договору не свідчить про порушення прав та інтересів орендодавця або держави та не унеможливлює виконання договірних обовязків.

Конституційний Суд України у Рішенні від 08 квітня 1999 року № 3-рп/99 по справі №1-1/99 вказав, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо.

У Рішенні Конституційного Суду України від 08 квітня 1999 року № 3-рп/99 вказано, що із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, у чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Так, у даному випадку, враховуючи вищезазначені положення, та в обґрунтування наявності права на звернення до суду у якості позивача прокурор у своєму позові зазначив про порушення інтересів держави у сфері контролю за використанням та охороною земель, ефективного використання земельних ресурсів.

При цьому, апелянт помилково наголошує, що відсутність невід'ємної частини договору не унеможливлює виконання договірних обовязків, оскільки відсутність визначених меж земельної ділянки є не тільки перешкодою у використанні орендарем земельної ділянки передбаченої саме договором оренди, а й для здійснення відповідного контролю за таким використанням, а відтак прямим порушенням вимог статті 15 Закону України "Про оренду землі".

Безпідставними є також посилання апелянта про необхідність застосування наслідків спливу позовної давності .

Прокурором було зазначено, що з прийняттям 23 лютого 2012 року змін до Закону України "Про державний контроль за використанням і охороною земель" центральний орган виконавчої влади у сфері земельних відносин - Державне агентство земельних ресурсів України позбавлено функцій контролю за використанням і охороною земель, а створена для виконання вказаних завдань Державна інспекція сільського господарства України не наділена законом повноваженнями звернення до суду з позовами.

Таким чином, у зв'язку з відсутністю повноважень у Держсільгоспінспекції на звернення до суду з вказаним позовом, прокурор правомірно звернувся до суду на захист інтересів держави як позивач, без визначення органу, уповноваженого державою на здійснення відповідних функцій у спірних правовідносинах, у зв'язку з його відсутністю.

З огляду на зазначене та, враховуючи незаконне надання в оренду земельної ділянки, порушення інтересів держави, даний позов подано прокурором, як позивачем відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" та в порядку, передбаченому ст.ст. 2, 29 Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до вимог статті 29 Господарського процесуального кодексу України у разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави, в якій зазначено про відсутність органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або про відсутність у такого органу повноважень щодо звернення до господарського суду, прокурор набуває статусу позивача.

Отже, в даному випадку, прокурор звернувся з позовом до суду самостійно як процесуальний позивач.

За нормами статей 256, 257 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно з приписами частини 4 статті 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідно до частини 1 статті 261 вказаного кодексу, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За змістом цієї норми для визначення початку перебігу позовної давності має значення не тільки безпосередня обізнаність особи про порушення її прав, а і об'єктивна можливість цієї особи знати про обставини порушення її прав. Таким чином, протягом часу дії позовної давності особа може розраховувати на примусовий захист свого порушеного права судом, а для визначення моменту виникнення права на позов важливим є також і об'єктивна можливість цієї особи знати про обставини порушення її прав. Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 29 жовтня 2014 року у справі №6-152цс14.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що норми закону встановлені частиною 1 статті 261 Цивільного кодексу Українипро початок перебігу позовної давності, встановлені для особи, права або інтереси якої порушено, поширюються і на звернення прокурора до суду із заявою про захист державних інтересів.

Таким чином, оскільки прокурор є самостійним позивачем по справі, початок перебігу позовної давності слід відраховувати від дня коли прокуратурі стало відомо про порушення інтересів держави.

Матеріалами справи підтверджується, що перевірка Державною інспекцією сільського господарства дотримання Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 вимог земельного законодавства була проведена 25 вересня 2013 року, що підтверджується Актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства (Том 1 а.с.22-23), який за поясненнями прокурора був в подальшому скерований до органів прокуратури.

Враховуючи зазначене, припускаючи факт обізнаність органів прокуратури про порушення фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 вимог земельного законодавства з 25 вересня 2013 року, останні мали змогу звернутись з відповідним позовом включно до 25 вересня 2016 року. Матеріалами справи підтверджується, що відповідна позовна заява була подана прокуротурою Чутівського району Полтавської області 17 квітня 2016 року, тобто в межах строку для можливості подання позову.

Окрім цього, апелянт безпідставно зазначає про порушення судом першої інстанції вимог процесуального законодавства у зв'язку з неповідомленням останнього про час та місце судового засідання.

За змістом протоколу судового засідання від 02 лютого 2016 року (Том 2 а.с.7-9), в якому було оголошено перерву в рогляді справи до 03 лютого 2016 року, представник Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4- ОСОБА_2, був присутнім у судовому засідання та повідомленим про час та місце наступного розгляду справи. Зазначене безпосередньо підтверджується особистою розпискою представника другого відповідача про обізнаність щодо дати та часу наступного судового засідання (Том 2 а.с.10).

Слід зазначити, що у відповідності до пункту 3.9.1. Постанови Вищого господарського суду від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87ГПК.

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81-1 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

Таким чином, з огляду на присутність представника Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 у судовому засіданні 02 лютого 2016 року, останній є належним чином повідомленим про час та місце судового засідання.

Окрім цього, колегія суддів вважає безпідставним твердження апелянта про порушення судом першої інстанції норм процесуального законодавства, з огляду на незадоволення клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із відсутністю представника відповідача.

У вiдповiдностi до вимог ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, сторони зобов'язаннi добросовiсно користуватись належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав i охоронюваних законом iнтересiв другої сторони, вживати заходiв до всебiчного, повного та об'єктивного дослiдження всiх обставин справи.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд вiдкладає в межах строкiв, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спiр не може бути вирiшено в даному засiданнi.

Вiдкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не вiдсутнiсть у судовому засiданнi представникiв сторiн, а неможливiсть вирiшення спору у вiдповiдному судовому засiданнi.

Разом з тим, відповідно до абз. 1 п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 передбачено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Як вищезазначалось відповідач був належним чином повідомленим про час та місце судового засідання, а відтак, не задовільнивши клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, суд першої інстанції діяв в межах визначених господарським процесуальним законодавством.

У відповідності до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до вимог постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18 грудня 2009 року, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних відносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні.

Згідно постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23 березня 2012 року "Про судове рішення" рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

З огляду на той факт, що висновки суду першої інстанції не відповідають в повній мірі приписам законодавства та фактичним обставинам справи, в частині зобов'язання другого відповідача повернути земельну ділянку площею 260,65 га, розташовану на території Филенківської сільської ради, вартістю 7688887,09 грн. до земель запасу Филенківської сільської ради Чутівського району Полтавської області, судова колегія Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги та скасування рішення господарського суду Полтавської області від 03 лютого 2016 року у справі №917/820/15 в цій частині.

Керуючись ст. ст. 33, 44, 49, 91, 99, 101, п.2 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 задовольнити частково.

Рішення господарського суду Полтавської області від 03 лютого 2016 року у справі №917/820/15 скасувати в частині зобов'язання Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 (АДРЕСА_1, 38810; ідентифікаційний код НОМЕР_1) повернути земельну ділянку площею 260,65 га, розташовану на території Филенківської сільської ради, вартістю 7688887,09 грн. до земель запасу Филенківської сільської ради Чутівського району Полтавської області.

Прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

В іншій частині рішення господарського суду Полтавської області від 03 лютого 2016 року у справі №917/820/15 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 28 квітня 2016 року

Головуючий суддя В.В.Россолов

Суддя П.В.Тихий

Суддя В.І.Сіверін