Постанова № 57494102, 28.04.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" квітня 2016 р. Справа№ 910/1377/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ільєнок Т.В.

суддів: Яковлєва М.Л.

Рудченка С.Г.

при секретарі

судового засідання: Колеснік М.П.

за участі представників сторін:

позивач Косинський В.М. - дов. від 12.02.16 №01/49;

відповідач Лобода І.В. - дов. від 01.02.16 №б/н.

розглянувши матеріали

апеляційної скарги відповідача ТОВ "ЕКО"

на Рішення Господарського суду міста Києва

від 26.02.2016

у справі № 910/1377/16 ( суддя Спичак О.М.)

за позовом ТОВ "Український проектно-вишукувальний та

конструкторсько-технологічний інститут річкового

транспорту "Укррічтранспроект"

до відповідача ТОВ "ЕКО"

про стягнення заборгованості у розмірі 48 678,28 грн. за

Договором виконання робіт №12/25 від 11.09.2012

ВСТАНОВИВ:

Позивач ТОВ "Український проектно-вишукувальний та конструкторсько-технологічний інститут річкового транспорту "УКРРІЧТРАНСПРОЕКТ" звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача ТОВ "ЕКО" про стягнення 48 678,28 грн. заборгованості за Договором №12/25 від 11.09.2012, з яких: 27 108,08 грн. - основного боргу, 1 789,64 грн. - пені на підставі п. 4.2 Договору за період з 01.11.2013 по 30.04.2014, 1 639,85 грн. - 3% річних та 18 140,71 грн. - інфляційних втрат у відповідності до ст. 625 ЦК України.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.02.2016 № 910/1377/16 позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з відповідача ТОВ "ЕКО" на користь позивача ТОВ "Український проектно-вишукувальний та конструкторсько-технологічний інститут річкового транспорту "УКРРІЧТРАНСПРОЕКТ" 27 108,08 грн. - основного боргу, 18 140,71 грн. - інфляційних втрат, 1 639,85 грн. - 3% річних, в іншій частині позову щодо стягнення пені у сумі 1 789,64 грн. з 01.11.2013 по 30.04.2014 відмовлено, як заявленої необґрунтовано.

Не погоджуючись з прийнятим Рішенням, відповідач ТОВ "ЕКО" звернувся до Київського апеляційного господарського суду із скаргою, в якій просить Рішення Господарського суду міста Києва від 26.02.2016 № 910/1377/16 скасувати частково та прийняти нове судове рішення, за яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю, посилаючись на те, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, а тому не правильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

За Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.03.2016 для розгляду даної апеляційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Ільєнок Т.В., суддів: Рудченка С.Г., Яковлєва М.Л..

Ухвалою КАГС від 18.03.2016 № 910/1377/16 було порушено апеляційне провадження за скаргою відповідача ТОВ "ЕКО" (колегія суддів у складі: головуючого судді Ільєнок Т.В., суддів: Рудченка С.Г., Яковлєва М.Л.) та призначено судове засідання на 28.04.2016.

Позивач ТОВ "Український проектно-вишукувальний та конструкторсько-технологічний інститут річкового транспорту "УКРРІЧТРАНСПРОЕКТ" за Відзивом на апеляційну скаргу просив колегію суддів залишити скаргу відповідача без задоволення, Рішення Господарського суду Господарського суду міста Києва від 26.02.2016 № 910/1377/16 залишити без змін, як таке, що прийнято у повній відповідності до вимог діючого законодавства України.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку апеляційну скаргу відповідача ТОВ "ЕКО" залишити без задоволення, Рішення Господарського суду міста Києва від 26.02.2016 по даній справі залишити без змін, приймаючи до уваги наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 11.09.2012 між ТОВ "Український проектно-вишукувальний та конструкторсько-технологічний інститут річкового транспорту "УКРРІЧТРАНСПРОЕКТ" (виконавець, позивач) та ТОВ "ЕКО" (замовник, відповідач) був укладений Договір №12/25, відповідно до п. 1.1 якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання виконати роботу: "Проект мосту через р. Дніпро в м. Кременчуці, Полтавської області". Коригування ТЕО. Рибогосподарський розділ.

За п. 2.1 Договору встановлено договірну ціну: 43 948,00 грн., крім того ПДВ 8 789,60 грн. Усього з ПДВ - 52 737,60 грн.; до початку робіт замовник перераховує виконавцю аванс 20% від суми робіт, що складає: 8 789, 60 грн., крім того ПДВ 1 757,92 грн., разом 10 547,52 грн. (п. 2.1.1); після передачі повного комплекту проектної документації в частині розробленого розділу, за відповідною накладною, замовник перераховує виконавцю 65% вартості проектних робіт, що складає: 28 566,20 грн., крім того ПДВ 5 713,24 грн., разом 34 279,44 грн. (п. 2.1.3); після зняття виконавцем зауважень комплексної державної експертизи в частині розробленого ним розділу замовник перераховує виконавцю 15% вартості проектних робіт, що складає 6 592,20 грн., крім того ПДВ 1 318,44 грн., разом 7 910,64 грн. (п.2.1.4).

За п. 2.2 Договору передбачено, що оплата по даному Договору здійснюється пр. умові отримання коштів від Генерального Замовника, на підставі Актів здачі-приймання виконаних робіт.

Відповідно до п. 3.1 Договору передача оформленої у відповідності з діючими вимогами документації по окремих етапах договору здійснюється із супроводжуючими документами виконавця.

Згідно п. 3.2 Договору при завершенні робіт або етапу роботи виконавець передає замовнику акт здачі-приймання науково-технічної продукції з додатком до нього накладної про відправку продукції, а також комплект документації у 5 примірниках та в електронному вигляді.

Пунктом 3.3 Договору сторони погодили, що замовник протягом 10 днів з дня отримання акту здачі-приймання робіт та документів, вказаних в п. 1.1 даного Договору, зобов'язаний направити виконавцеві підписаний акт здачі-приймання науково-технічної продукції або мотивовану відмову.

Додатком №2 до Договору №12/25 від 11.09.2012 «Протокол погодження про договірну ціну на науково-технічну продукцію» сторони погодили договірну ціну 43 948,00 грн., крім того ПДВ - 8 789,60 грн., всього з ПДВ - 52 737,60 грн..

За ствердженням позивача, на виконання Договору №12/25 від 11.09.2012 він виконав вказану роботу (технічну документацію) "Проект мосту через Дніпро в м. Кременчуці, Полтавської області". Коригування ТЕО. Рибогосподарський розділ. 1216-Р3*, що підтверджується Накладними: №316 від 16.11.2012, № 07/44/1 від 30.01.2013.

Позивачем до позовної заяви приєднані Акти здачі-приймання науково-технічної продукції згідно Договору №12/25 від 11.09.2012:

- №46 від 29.12.2012, вартість виконаних робіт за яким становить 25 629,52 грн., який підписаний обома представниками сторін та скріплений їх печатками;

-Акт б/н б/д, вартість виконаних робіт за яким становить 27 108,08 грн., який підписаний лише з боку позивача.

Відповідно до Виписки банку по рахунку позивача від 05.10.2012 відповідачем були частково оплачені виконані позивачем роботи загалом на суму 25 629,52 грн..

Позивач стверджує, що вартість виконаних ним робіт на суму 27 108,08 грн. за Договором №12/25 від 11.09.2012, відповідачем оплачена не була.

Листом від 18.10.2013 №03/262/1 «Про сплату боргу» позивач звернувся до відповідача з Вимогою сплатити борг за Договором №12/25 від 11.09.2012 в розмірі 27 108,08 грн.

У відповідь на Лист позивача №03/262/1 від 18.10.2013, відповідач Листом №165 від 23.10.2013 повідомив про неможливість здійснення оплати за Договором в зв'язку з неотриманням коштів від Генерального замовника.

08.06.2015 позивач звернувся до відповідача з Вимогою про підписання Акту здачі-приймання науково-технічної продукції згідно Договору №12/25 від 11.09.2012, на що відповідач Листом №55 від 22.06.2015 повторно повідомив відповідача про неможливість здійснення оплати за договором у зв'язку з неотриманням коштів від Генерального замовника.

За вищенаведених обставин, позивач звернувся з даним позовом про стягнення з відповідача боргу за Договором №12/25 від 11.09.2012.

Відповідач проти наявності боргу за Договором №12/25 від 11.09.2012 в розмірі 27 108,08 грн. не заперечував, проте зазначав, що обов'язок щодо оплати виконаних позивачем робіт не настав через невиконання обов'язку по оплаті робіт ПАТ "Київсоюзшляхпроект" (Генеральний замовник) за, укладеним між відповідачем та ПАТ "Київсоюзшляхпроект" Договором №283/12 від 05.09.2012.

Суд першої інстанції, задовольняючи частково позовні вимоги, виходив з наступного.

На виконання умов Договору №12/25 від 11.09.2012 позивач виконав та передав відповідачу Роботу - "Проект мосту через р. Дніпро в м. Кременчуці Полтавської області". Коригування ТЕО. Рибогосподарський розділ. 1216-Р3*", що підтверджується Накладними: №316 від 16.11.2012 та №07/44/1 від 30.01.2013 та вартість якої згідно п. 2.1 Договору та Протоколу погодження про договірну ціну (Додаток №2 до Договору) становить 52 737,60 грн.

Враховуючи пункт 2.1.3 Договору обов'язок щодо оплати виконаної позивачем роботи виник після передачі повного комплекту проектної документації за відповідною накладною.

Крім того, на підтвердження передачі позивачем та прийняття відповідачем виконаної за Договором №12/25 від 11.09.2012 роботи на суму 52 737,60 грн. позивач надав Акти здачі-приймання науково-технічної продукції згідно Договору №12/25 від 11.09.2012:

- №46 від 29.12.2012, вартість виконаних робіт за яким становить 25 629,52 грн, який підписаний представниками сторін та скріплений печатками юридичних осіб;

- Акт б/н б/д, вартість виконаних робіт за яким становить 27 108,08 грн., який підписаний лише з боку позивача. Відповідачем зазначений Акт не підписаний, проте, і будь-яких зауважень щодо недоліків виконаної позивачем роботи за цим Актом або мотивованої відмови від підписання Акту відповідачем не надано.

Згідно ч. 1 ст. 888 ЦК України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт замовник зобов'язаний передати підрядникові завдання на проектування, а також інші вихідні дані, необхідні для складання проектно-кошторисної документації. Завдання на проектування може бути підготовлене за дорученням замовника підрядником. У цьому разі завдання стає обов'язковим для сторін з моменту його затвердження замовником.

За приписами частини першої статті 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Відповідно до частини четвертої статті 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Отже, відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта, обов'язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника.

Таким чином, судом першої інстанції зауважено, що відмова від підписання Акту здачі-приймання науково-технічної продукції згідно Договору №12/25 від 11.09.2012 б/н на суму 27 108,08 грн., враховуючи неподання відповідачем будь-яких заперечень щодо якості виконаної роботи або мотивованої відмови від підписання акту, не звільняє останнього від обов'язку оплатити вартість виконаних позивачем робіт.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач лише частково, в розмірі 25 629,52 грн. оплатив виконані позивачем роботи за Договором №12/25 від 11.09.2012, в зв'язку чим його заборгованість за Договором по основному боргу становить 27 108,08 грн..

Судом першої інстанції, наведені заперечення відповідача про відсутність його вини за невиконання зобов'язання своєчасно, оскільки ним не отримано кошти від Замовника будівництва (Генпідрядника), визнано необґрунтованими, з огляду на таке.

Згідно з частиною першої статті 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями, а статтями 525, 526 названого Кодексу і статтею 193 ГК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Таким чином, за висновком місцевого господарського суду, наявність заборгованості по оплаті робіт ПАТ "Київсоюзшляхпроект" (Генеральний замовник) за Договором №283/12 від 05.09.2012, не є підставою для звільнення відповідача від обов'язку щодо оплати виконаних позивачем робіт за Договором №12/25 від 11.09.2012.

Враховуючи вищенаведене, суд першої інстанції зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу нормативно та документально доведені, а тому є такими, що підлягають задоволенню в сумі 27 108,08 грн..

Окрім основного боргу, позивач ТОВ "Український проектно-вишукувальний та конструкторсько-технологічний інститут річкового транспорту "УКРРІЧТРАНСПРОЕКТ" просив стягнути з відповідача 1789,64 грн. - пені на підставі п. 4.2 Договору за період з 01.11.2013 по 30.04.2014, 1 639,85 грн. - 3% річних за період прострочення з 01.11.2013 по 06.11.2015 та 18 140,71 грн. - інфляційних втрат за період прострочення з 01.11.2013 по 30.09.2015 у відповідності до ст. 625 ЦК України.

Суд першої інстанції, здійснивши перерахунок 3 % річних та інфляційних втрат, з урахуванням умов Договору, дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат є обґрунтованими, арифметично вірними, а тому підлягають задоволенню повністю в заявленому розмірі.

Щодо вимоги позивача, стосовно стягнення пені у розмірі 1789,64 грн. -на підставі п. 4.2 Договору за період з 01.11.2013 по 30.04.2014, місцевим господарським судом зазначено.

Згідно з п. 4.3 Договору за порушення терміну оплати виконаних робіт винна сторона сплачує на користь потерпілої сторони пеню в розмірі 0,1% від вартості невиконаних робіт за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на момент порушення.

Частиною 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи, що пунктом 2.1.3 Договору передбачено, обов'язок щодо оплати виконаної позивачем роботи виник після передачі повного комплекту проектної документації за Накладною №07/44/1 від 30.01.2013, прострочення відповідача починається з 31.01.2013.

Місцевий господарський суд, здійснивши перерахунок пені, з урахуванням п. 4.3 Договору, ч. 6 ст. 232 ГК України, порядку розрахунків узгодженого сторонами, дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені за період прострочення з 01.11.2013 по 30.04.2014 задоволенню не підлягають, оскільки нарахування пені здійснено поза межами встановленого ч. 6 ст. 232 ГК України можливого строку нарахування пені.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог на суму 27 108,08 грн. - основного боргу, 1 639,85 грн. - 3% річних та 18 140,71 грн. - інфляційних втрат, вважає висновки суду законними та обґрунтованими.

Відповідач ТОВ "ЕКО" у доводах апеляційного оскарження стверджує про відсутність його вини за невиконання зобов'язання своєчасно, оскільки ним не було отримано кошти від Замовника будівництва (Генпідрядника). Таким чином, на думку відповідача, обов'язок щодо оплати виконаних позивачем робіт не настав, через невиконання обов'язку по оплаті робіт ПАТ "Київсоюзшляхпроект" (Генеральний замовник) за, укладеним між відповідачем та (Генеральним підрядником) ПАТ "Київсоюзшляхпроект" Договором №283/12 від 05.09.2012. При цьому, скаржник звертає увагу на п. 2.2 основного Договору №12/25 від 11.09.2012, де зазначено, що оплата по даному Договору здійснюється при умові отримання коштів від Генерального Замовника, на підставі Актів здачі-приймання виконаних робіт.

Колегія суддів, дослідивши матеріали даної справи, визнає такими, що не заслуговують на увагу доводи відповідача, при цьому, зазначає про таке.

Укладений між сторонами Договір №12/25 від 11.09.2012 за своєю правовою природою є договором підряду. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами (ч. 1 ст. 882 ЦК України).

Договір підряду є відплатним договором, при цьому право підрядника вимагати оплати виконаних робіт, якому кореспондується відповідний обов'язок замовника, обумовлене виконанням робіт належним чином та у погоджений строк і виникає після їх остаточної здачі, якщо інший порядок оплати не погоджений сторонами у договорі.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), зобов'язання строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

В силу ст. 251 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Подія є явищем об'єктивної реальності, яке відбувається незалежно від волі людини та її суб'єктивної поведінки, на відміну від дій, під якими розуміють обставини, що виникають за волею людини, тобто вольові акти, з якими закон пов'язує виникнення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Поряд з цим ч. 1 ст. 212 ЦК України закріплене право осіб, які вчиняють правочин, обумовити настання або зміну прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина).

З аналізу наведеної норми слідує, що відкладальна обставина може полягати у діях як однієї із сторін договору, так і третьої особи, яка нею не є, але у будь-якому разі повинна обумовлювати настання (зміну) відповідних прав і відповідних обов'язків обох сторін договору, а не лише однієї з них, та у момент укладання договору стосовно такої обставини має бути невідомо, настане вона чи ні.

Отже, на відміну від строку, яким є визначений проміжок часу до відомого моменту або події, яка неминуче має настати, відкладальна обставина має характер такої обставини, що може і не настати.

Таким чином, виходячи з вищенаведеного, колегія суддів вважає, що положення договору щодо оплати підрядних робіт «при умові отримання коштів від Генерального Замовника» не є відкладальною обставиною, враховуючи, що така умова, по-перше, стосується лише обов'язку відповідача, при цьому, ніяким чином не обумовлюючи відповідного обов'язку позивача з виконання робіт, а по-друге, не відповідає критерію невідомості щодо можливості її настання, оскільки має характер вірогідної. Тобто, укладаючи договір з такою умовою, сторони припускали і розраховували саме на належне виконання свого обов'язку замовником будівництва та здійснення ним оплати підрядних робіт.

Водночас колегія суддів зазначає, що умова про надходження коштів від Генерального замовника не може вважатися строком виконання відповідачем взятого на себе обов'язку з оплати прийнятих підрядних робіт, оскільки її настання залежить від суб'єктивної поведінки особи та її вольових дій, а відтак не носить неминучого характеру.

Аналогічна правова позиція щодо кваліфікації ст. 212 ЦК України викладена у Постанові Вищого господарського суду України від 05.11.2013 № 910/9276/13.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів встановила, що у даному випадку скаржником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своєї правової позиції, а також не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції. Таким чином, апеляційні вимоги відповідача ТОВ "ЕКО" є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, підстав для зміни чи скасування оскарженого Рішення у даній справі колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 49, 85, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу відповідача ТОВ "ЕКО" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 26.02.2016 № 910/1377/16 залишити без змін.

Постанова Київського апеляційного господарського суду від 28.04.2016 № 910/1377/16 набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова Київського апеляційного господарського суду від 28.04.2016 № 910/1377/16 може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України у 20-денний строк.

Матеріали справи № 910/1377/16 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Т.В. Ільєнок

Судді М.Л. Яковлєв

С.Г. Рудченко