Рішення № 57494099, 20.04.2016, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" квітня 2016 р.Справа № 921/103/16-г/5

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Андрушків Г.З.

Розглянув справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІЛЛА" вул. Гайова, 54, м.Тернопіль,46008

до відповідача-1. Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОЗЗІ-ФУД" вул. Промислова,5, м. Вишневе, Києво-Святошинський район, Київська область, 08132

до відповідача-2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільська компанія "Пріор" вул. Гайова, 64, м. Тернопіль,Тернопільська область,46006

про стягнення 244 977,77 грн. та стягнення солідарно 1000,00 грн.

За участю представників від:

Позивача: ОСОБА_1 представник (довіреність № б/н від 10.02.2016р.)

Відповідача 1: не з'явився.

Відповідача 2: не з'явився.

Суть справи:

В розпочатому судовому засіданні представнику позивача розяснено права і обовязки, передбачені ст.ст.20, 22, 81-1 ГПК України.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ІЛЛА" звернулося в господарський суд Тернопільської області із позовом до відповідача-1.Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОЗЗІ-ФУД" та відповідача-2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільська компанія "Пріор" про стягнення з відповідача-1 244 977,77грн. з яких: 168062,81 грн. протермінованої заборгованості за поставлену продукцію; 52657,59 грн. пені; 3129,85 грн. 3% річних; 21127,52 грн. індексу інфляції та про стягнення солідарно з відповідача-1 та відповідача-2 - 1000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог, позивач в позовній заяві та його уповноважений представник в судових засіданнях, посилається на неналежне виконання відповідачем-1 товариством з обмеженою відповідальністю "ФОЗЗІ-ФУД", умов укладеного між ними договору поставки №384-ПС10/10 від 22.02.2010р. в частині оплати поставленого йому товару, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 168062грн.81коп., в звязку з чим відповідачу за несвоєчасно проведені розрахунки нараховані, пеня, інфляція та 3% річних від простроченої суми, які позивач просить стягнути з відповідача в судовому порядку. Окрім того, враховуючи, що між позивачем та відповідачем 2 - Товариством з обмеженою відповідальністю "Тернопільська компанія "Пріор", укладено договір поруки від 22.02.2010р., відповідно до п.1.1. якого відповідач 2 поручається перед позивачем за виконання обовязку ТОВ "ФОЗЗІ ФУД" щодо часткової відповідальності за договором поставки №384-ПС10/20 від 22.02.2010р., позивач просить стягнути з відповідача 1 та відповідача 2 солідарно 1000,00грн.

Ухвалою суду від 02.02.2016 р. розгляд справи №921/103/16-г/5 призначено на 02.03.2016р. на 10год. 00хв.

В послідуючому розгляд справи неодноразово відкладався з підстав викладених у відповідних ухвалах суду.

20.04.2016р. позивач звернувся до суду із клопотанням, в якому просить суд припинити провадження у справі в частині стягнення 168062,81грн. основного боргу, посилаючись на те, що відповідачем 1- Товариством з обмеженою відповідальністю "ФОЗЗІ ФУД" під час розгляду даної справи в суді повністю погашено основний борг на суму 168062,81грн, в підтвердження чого надав довідку №233 від 20.04.2016р. і відповідно просить суд стягнути з відповідача 1 нараховані пеню, 3% річних та інфляційні втрати.

Відповідач 1 відзиву на позов не надав, участі уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, хоча про час та місце розгляду спору повідомлений належним чином (повідомлення про вручення поштового відправлення ухвали суду від 11.04.2016р. знаходиться в матеріалах справи).

Відповідач 2 участі уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, хоча про час та місце розгляду спору повідомлений належним чином (повідомлення про вручення поштового відправлення ухвали суду від 11.04.2016р. знаходиться в матеріалах справи). Відповідно до заяви від 18.02.2016р. (вх..6169 від 01.03.2016р.) товариство повністю визнає заявлені до нього вимоги в частині стягнення солідарно 1000,00грн. за договором поруки і не заперечує проти ухвалення судом рішення про задоволення позовних вимог за його відсутності.

У звязку з наведеним та відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Технічна фіксація (звукозапис) судового процесу у відповідності до ст. 81-1 ГПК України не здійснювалась за відсутності відповідного клопотання представників позивача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарським судом встановлено наступне:

22 лютого 2010 року між товариством з обмеженою відповідальністю "ІЛЛА", (надалі - Постачальник/позивач по справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ФОЗЗІ - ФУД" ( надалі Покупець/ відповідач 2 по справі), укладено договір поставки №384/ПС10/10 (надалі договір поставки), відповідно до умов якого Постачальник зобовязується передати у власність Покупця, а Покупець прийняти та оплатити Товар відповідно до умов договору (п.п.1.1. договору).

Товар поставляється в асортименті та за цінами, узгодженими сторонами договору в Специфікації (додаток №1), яка є невід'ємною частиною договору. Кількість товару та асортимент конкретної партії вказується в Замовленні, узгодженому сторонами у встановленому договором порядку (п.п. 2.1.).

Відповідно до п.п.2.6. договору поставки, оплата за товар здійснюється протягом 45 календарних днів від дати поставки товару, за умови, що Постачальник належним чином виконав вимоги п.п. 2.5 договору. Якщо Постачальник виконав вимоги п.п. 2.5. договору пізніше 7-денного строку, передбаченого п.п. 2.5., термін відстрочення платежу рахується від дати належного виконання Постачальником всіх умов п.п. 2.5. договору. В разі, коли останній день строку платежу припадає на вихідний святковий, або інший неробочий день банківської установи, днем виконання зобовязання є перший за ним робочий день. В першу чергу погашається вартість отриманого товару в другу чергу всі інші платежі, передбачені договором.

Згідно п.п.2.5 договору поставки, обовязковою умовою для оплати поставленого за договором Товару є наявність у Покупця оформлених у встановленому чинним законодавством України порядку відповідної накладної і податкової накладної та інших документів, які передбачені в ст.. 7 Договору, а також відповідність цін в накладній діючій специфікації. При відсутності одного з зазначених документів включаючи неналежне їх оформлення, розбіжності у відомостях чи даних, Постачальник повинен виправити помилки протягом 7-ми днів з дати поставки.

Пунктом 2.7. договору поставки, встановлено, що за результатами кожного місяця Покупець готує акти звірки взаєморозрахунків та направляє їх Постачальникові, а постачальник повинен протягом одного тижня з моменту акту звірки підписати його та надіслати Покупцеві чи заявити письмові мотивовані зауваження до акту. У випадку, якщо протягом одного тижня з моменту отримання акту Постачальник не надасть Покупцеві підписаний примірник, чи не заявить письмові зауваження, акт буде вважатися визнаним і узгодженим з боку Позичальника.

Відповідно до п. 7.2. договору поставки, у випадку порушення термінів оплати Товару, передбачених цим Договором, Покупець оплачує на користь Постачальника виключну неустойку в розмірі 0,05% від простроченої суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Даний договір набирає силу з моменту його підписання Сторонами і діє протягом одного календарного року. У тому випадку, якщо Сторони, у термін не менш ніж 20 днів до закінчення терміну дії даного договору не повідомлять один одного про бажання розірвати договір або укласти новий договір то останній вважається продовженим терміном на 1 рік (п.11.1)

Як вбачається із вищезазначеного, між позивачем та відповідачем 1 виникли зобовязання з договору поставки, згідно якого, в силу ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає з характеру відносин сторін.

У відповідності до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Згідно до положень ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частина 1 ст. 530 ЦК України визначає що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 202 Господарського кодексу України, статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як слідує з матеріалів справи, позивач виконав свої зобовязання за договором поставки, поставивши відповідачу-1 в період з 20.01.2015р. по 22.01.2016р. товар на загальну суму 626998,44грн., що підтверджується видатковими накладними та товарно-транспортними накладними, які підписані представниками сторін та завірені печатками товариств (належним чином засвідчені копії накладних знаходяться в матеріалах справи).

Позивач стверджує, що відповідач-1 свої зобовязання за договором щодо оплати отриманого товару виконував несвоєчасно та не в повній мірі і станом на день звернення з позовом до суду заборгував йому 168062,81грн.

Проте, після звернення позивача з даним позовом до суду, відповідач 1 повністю сплатив заборгованість за поставлений в період з 20.01.2015р. по 22.01.2016р. товар в сумі 168062,81грн., що підтверджується наданою позивачем довідкою №233 від 20.04.2016р. та його уповноваженим представником в судовому засіданні, а тому провадження у справі в цій частині позову ( в частині стягнення 168062,81грн. боргу) підлягає припиненню на підставі ст.80 п.1-1 ГПК України із-за відсутності предмету спору на день його розгляду.

Враховуючи, що згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк, відповідачем даний строк порушений, в зв'язку з чим він повинен нести відповідальність, передбачену умовами договору (п.п. 7.2.), у вигляді сплати пені, що становить 49970,26грн.

Позовні вимоги в частині стягнення 2687грн. 33 коп. пені задоволенню не підлягають, оскільки, як слідує з розрахунку позивача, долученого до позовної заяви, така (пеня) нарахована на суму боргу з врахуванням інфляційних втрат.

Окрім того, згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, що становить 16083грн. 88коп., а також 3% річних від простроченої суми, що становить 2986грн. 56коп.

Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 5 043грн.64коп. інфляційних втрат та 143грн. 29коп. 3% річних задоволенню не підлягають, оскільки, як слідує з розрахунків інфляційних втрат та 3% річних, доданих до позовної заяви, позивачем при здійсненні розрахунку індексу інфляції, застосовано невірний індекс інфляції, а також при здійснені розрахунку 3% річних, здійснював нарахування річних на суму боргу з врахуванням інфляційних втрат.

Відповідно до статті 546 ЦК України виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

22 лютого 2010 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Тернопільська компанія "Пріор" (Поручитель/ відповідач 2 по справі) та товариством з обмеженою відповідальністю "Ілла" (Кредитор) позивач у справі), укладено договір поруки, у відповідності до якого Поручитель поручається перед Кредитором за виконання обовязку Товариство з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" (надалі Боржник) щодо часткової відповідальності за Договором, передбаченим п. 2 цього договору (надалі іменується "основний договір"). У випадку порушення Боржником обовязку за основним договором, Боржник і Поручитель відповідають перед Кредитором як боржники солідарно (п.п.1.1., п.п. 2.1. договору поруки).

Пунктом 2 договору поруки встановлено, що під основним договором в цьому договорі розуміють Договір №384-ПС10/10 від 22 лютого 2010 року, укладений між Кредитором та Боржником .

Згідно п.п. 3.1. договору поруки, Поручитель зобовязаний у разі порушення Боржником обовязку за основним договором, самостійно виконати зазначений обовязок Боржника перед Кредитором на підставі письмової вимоги Кредитора в строк 10 банківських днів шляхом сплати Кредитору грошових коштів в сумі 1000 (тисяча),00грн.

Підпунктом п. п. 4.4 договору поруки, порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобовязання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності.

У відповідності до ст. 553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ч.1. ст.. 559 ЦК України, порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобовязання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності.

Як слідує з матеріалів справи та про що стверджує позивач у позовній заяві, відповідач-1 виконував свої зобов"язання за договором поставки щодо оплати отриманого товару несвоєчасно та не в повній мірі, в зв"язку з чим виник борг перед позивачем і відповідно останній звернувся до відповідача 2, як Поручителя за договором поруки, за виконання Боржником зобовязань за договором поставки по сплаті заборгованості за поставлену продукцію, з вимогою №124 від 28.01.2016р., в якій просив сплатити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ілла" в рахунок погашення боргу відповідача 1 кошти в сумі 1000,00грн. Проте, як стверджує позивач, поручитель (відповідач-2 у справі) свої зобовязання за договором поруки не виконав та не сплатив на користь позивача кошти в сумі 1000,00грн., а тому останній, звертаючись з позовом до суду, просить стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільська компанія Пріор" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" солідарно 1000,00грн. в рахунок погашення боргу перед позивачем.

Однак, як встановлено судом вище, відповідач -1, після звернення позивача з даним позовом до суду, повністю сплатив заборгованість за товар поставлений по Договору поставки №384-ПС10/10 від 22 лютого 2010 року в сумі 168062,81грн., а відтак в силу вимог ч.1.ст. 559 ЦК України та п. п. 4.4 договору поруки, порука припинилася, тому провадження у справі в цій частині позову ( в частині стягнення з відповідача 1 та відповідача 2 солідарно 1000,00грн. боргу) підлягає припиненню на підставі ст.80 п.1-1 ГПК України.

З огляду на викладене, позов в частині стягнення 2986грн.56коп - 3% річних, 16083грн.88коп інфляційних втрат, 49970грн. 26коп. пені, підлягає задоволенню як обґрунтовано заявлений, підтверджений матеріалами справи та не заперечений відповідачами.

Судовий збір, згідно ст. 49 ГПК України, покладається на відповідача 1 у справі пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОЗЗІ-ФУД" вул.Промислова,5, м. Вишневе, Києво-Святошинський район, Київська область, код ЄДРПОУ 32294926 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІЛЛА" вул. Гайова, 54, м. Тернопіль, код ЄДРПОУ 24625638 - 2986грн.56коп - 3% річних., 16083грн.88коп інфляційних втрат, 49970грн. 26коп. пені, та 3556грн.56коп. в повернення витрат по сплаті судового збору.

3. В позові в частині стягнення 2687грн.33коп. пені, 143грн.29коп. 3% річних та 5043грн.64коп. інфляційних втрат - відмовити

4. В решті позову - провадження у справі припинити.

5. Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

Повний текст рішення складено "28" квітня 2016 року.

СуддяГ.З. Андрушків