Ухвала суду № 57493398, 26.04.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/709/16-ц № апеляційного провадження: 22-ц/796/6653/2016 Головуючий у суді першої інстанції: Юзькова О.Л. Доповідач у суді апеляційної інстанції: Білич І.М. У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2016 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі :

Головуючого судді: Білич І.М.

Суддів: Болотова Є.В., Поливач Л.Д.

при секретарі: Горбачовій І.В.

за участю представника позивача Парова О.І.

представника відповідача ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Національного банку України на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 4 березня 2016 року

у справі за позовом Національного банку України до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості.

в с т а н о в и л а:

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 4 березня 2016 року заяву Національного банку України про забезпечення позову було залишено без задоволення.

Не погоджуючись з ухвалою суду, позивач подав апеляційну скаргу де ставив питання щодо її скасування та прийняття нової, за якою заяву про забезпечення позову задовольнити. Вказуючи на порушення судом першої інстанції норм процесуального права.

Зазначаючи також при цьому, що відповідач має зобов'язання перед Національним банком у сумі 1 539 358 515, 35 гривень, проте у добровільному порядку їх не виконує. А відтак, є підстави вважати, що невжиття заходів для забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Накладення арешту на частку майна не перешкоджатиме на їх думку у здійсненні товариствами господарської діяльності. А буде обмежувати лише право відповідача на його відчуження.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав подану апеляційну скаргу та просив суд її задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача апеляційну скаргу не визнав, заперечував проти її задоволення.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення осіб що з'явилися у судове засідання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що подана апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову ставив питання про накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно, що належить ОСОБА_5 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1), та/або відносно якого ОСОБА_5 є кінцевим бенефіціарним власником, зокрема, але не обмежуючись, на частку в майні товариства, пропорційно розміру у статутному капіталі частки, що належить відповідачу ТОВ «Ворскла Сталь» (ЄДРПОУ 33285226), Благодійний фонд «Полтавського гірничо - збагачувального комбінату» (ЄДРПОУ 37261167). З підстав того, що відповідач має зобов'язання перед Національним банком України у сумі 1 539 358 515,35 гривень, а також відсутність його дій щодо виконання своїх зобов'язань у добровільному порядку, поведінку відповідача та можливі наслідки такої поведінки, Вказуючи на реальні підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні поданої заяви вказував на положення чинного процесуального законодавства в частині недоведеності заявником обставин в частині того, що застосування заходу забезпечення позову у вигляді накладення арешту на частку в майні товариств не призведе до перешкод у здійсненні господарської діяльності останніх. Зазначаючи про відсутність доказів щодо наявності у відповідача іншого майна на яке може бути накладено арешт.

Проте повністю погодитися з такими висновками суду не можна виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно п. 4 постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 22.12.2006 року з відповідними змінами та доповненнями «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Виходячи з матеріалів справи вбачається, що на момент розгляду заяви між сторонами існує спір. Не вирішення сторонами якого у добровільному порядку вказує на неможливість чи утруднення виконання судового рішення при задоволенні позову.

Одним із видів забезпечення позову відповідно до положень ст. 152 ЦПК України є, зокрема, накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Згідно з інформацією, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ОСОБА_5 є учасником та/або кінцевим бенефіціаром товариства ТОВ « Ворскла сталь », та Благодійного Фонду «Полтавського гірничо - збагачувального комбінату».

Заявник подаючи заяву просив суд накласти арешт на частку в майні товариств, суд першої інстанції вважав що таке забезпечення позову призведе до перешкод у здійсненні господарської діяльності останніх.

Колегія суддів вважає, що висновки суду є помилковими, так як накладення арешту на частку в майні суб'єктів підприємницької та непідприємницької діяльності у яких ОСОБА_5 є учасником та або є кінцевим бенефіціаром не перешкоджатиме у здійсненні їх господарської діяльності, а тільки обмежуватиме його права як власника в частині здійснення права на відчуження цього майна.

При цьому слід взяти також до уваги те, що вказаний заявником вид забезпечення позову може бути застосовано лише відносно ТОВ « Ворскла сталь » в якому відповідач має частку пропорційно розміру у статутному капіталі частки, що становить 9,09 % і не перевищує розміру заявлених вимог виходячи з даних ЄДРПОУ.

Відносно частки відповідача у Благодійному Фонді «Полтавського гірничо - збагачувального комбінату», то такий вид забезпечення застосований бути не може з урахуванням направлення діяльності товариства.

Також заявником ставилося питання щодо накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно, що належить ОСОБА_5.

Однак, відсутність конкретизації такого майна, унеможливлює накладення арешту у судовому порядку, так як при задоволенні вимоги суд повинен перевірити відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Крім того, прийняте судове рішення за своїм змістом та викладенням повинно відповідати положенням визначеним ч.3 ст. 210 ЦПК України.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що ухвала суду, як така що постановлена з порушенням норм процесуального права підлягає скасуванню з постановленням нової за правилами ст. 312 ЦПК України, за якою заява про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню, а саме в частині щодо накладення арешту на частку у статутному капіталі ТОВ « Ворскла сталь » що належить відповідачу.

У задоволенні інших вимог слід відмовити з зазначених вище підстав.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 311, 312, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів.

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Національного банку України задовольнити частково.

Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 4 березня 2016 року скасувати та постановити нову за якою:

Заяву Національного банку України про забезпечення позову задовольнити частково.

Накласти арешт на частку в майні Товариства з обмеженою відповідальністю «Ворскла Сталь» (Полтавська область, м. Комсомольськ, вул. Набережна, 2, ідентифікаційний код юридичної особи - 33285226) пропорційно розміру у статутному капіталі частки, що належить ОСОБА_5 ( ідентифікаційний № НОМЕР_1), а саме - 9,09 %.

У задоволенні іншої частини заяви відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: