Ухвала суду № 57493309, 13.04.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

справа №22-ц/796/3881/2016 Головуючий у 1-й інстанції: Ларіонова Н.М.

Доповідач: Барановська Л.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 квітня 2016 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого: Барановської Л.В.

суддів: Панченка М.М., Побірченко Т.І.

при секретарі: Куркіній І.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника Приватного акціонерного товариства «Київський завод світлочутливих матеріалів «Фотон» на рішення Подільського районного суду м. Києва від 28 грудня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Діамантбанк», Приватного акціонерного товариства «Київський завод світлочутливих матеріалів «Фотон» про стягнення суми.

Заслухавши доповідь судді Барановської Л.В., пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія -

В С Т А Н О В И Л А :

У жовтні 2015 року позивачка звернулася до Подільського районного суду м. Києва із вищезазначеним позовом в якому просила стягнути з ПАТ «Діамантбанк» неустойку у розмірі 58 055,75 грн. за прострочення виконання зобов'язання за договором та стягнути з ПрАТ «КЗСМ «Фотон» пеню у розмірі 21 190 351 грн. за прострочення виконання зобов'язання збудувати об'єкт будівництва та ввести його в експлуатацію.

В обґрунтування своїх вимог зазначила, що 22.04.2008 року між ПАТ «Діамантбанк» та ОСОБА_1 було укладено договір про участь у фонді фінансування будівництва № ФОТОН/D25.

У відповідності до п. 1.1. даного договору, банк з метою прийняття в довірчу власність коштів для фінансування будівництва житлового будинку, що є складовою частиною житлово-офісного комплексу з торговими приміщеннями соціальної інфраструктури та підземним паркінгом по АДРЕСА_1, створив Фонд Фінансування Будівництва виду А.

Згідно до п. 1.2, п. 3.1.3 даного договору позивач передала у довірчу власність банку власні кошти у розмірі 1 935 191,99 грн. з метою отримання у майбутньому у власність об'єкт інвестування, визначеного у розділі 2 даного договору, на умовах визначених цим Договором та Правилами Фонду Фінансування будівництва, - одна квартира в цьому житловому будинку, розташована на 2 поверсі житлового будинку, запланована загальна площа квартири (включаючи площу всіх приміщень квартири) - 134,52 кв.м. На підтвердження сплачених коштів банк видав позивачеві свідоцтво від 25.03.2011 року про участь у ФФБ, в якому вказано, що кількість закріплених за довірителем вимірних одиниць об'єкту інвестування - 32,17 кв.м.

Відповідно до договору, укладеному між банком та замовником будівництва, останній зобов'язаний збудувати об'єкт будівництва та ввести його в експлуатацію не пізніше 01.07.2010 року.

Відповідно до Додаткової Угоди № 2 від 19.10.2010 року до Договору про участь у ФФБ № ФОТОН/D, що був укладений 22.04.2008 року, Замовником будівництва (Забудовником) Об'єкту будівництва є ПрАТ «КЗСМ «Фотон», який відповідно до Договору, укладеного між Банком та Замовником Будівництва (Забудовником), останній зобов'язаний збудувати об'єкт будівництва та ввести його в експлуатацію не пізніше 01.01.2012 року.

На заяву позивача від 03.06.2015 року банк надав відповідь від 24.06.2015 року про те, що згідно документів, наданих Забудовником (ПрАТ «КЗСМ «Фотон») вищевказаний житловий будинок був введений в експлуатацію 02.12.2014 року, а стосовно інформації про остаточні розрахунки поточної ціни вимірної одиниці об'єкту інвестування, то буде відома на дату звернення банку для здійснення остаточних розрахунків.

Згідно даної відповіді Забудовник прострочив виконання зобов'язання збудувати об'єкт будівництва та ввести в експлуатацію не пізніше 01.01.2012 року на 1067 днів та відповідно внаслідок неналежного виконання зобов'язань Забудовником, поточна ціна вимірної одиниці об'єкту інвестування станом на день, протягом якого Довіритель передає у довірчу власність банку кошти на підставі Договору, збільшилася більше ніж на 20%.

З огляду на це ПАТ «Діамантбанк» прострочив зобов'язання по наданню фінансової послуги позивачу з 01.01.2012 року по 02.12.2014 року - день прийняття об'єкту інвестування, а вартість такої послуги договорами не визначено, а загальною сумою переданих грошових коштів банку складає 1 935 191,99 грн., то неустойка, яку Банк має сплатити позивачу, становить 58 055,75 грн. Посилаючись на Закон України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операції з нерухомістю» в частині того, у разі підвищення поточної ціни вимірної одиниці об'єкта у Довірителя не виникає зобов'язань щодо внесення до ФФБ додаткових коштів за закріплені за ним вимірні одиниці об'єкта інвестування, та Правила фонду фінансування будівництва виду А про те, Забудовник (відповідач 2) зобов'язаний виконати свої зобов'язання за угодою щодо організації спорудження об'єкту будівництва та своєчасного введення його в експлуатацію незалежно від обсягу фінансування, та норми зобов'язального права ЦК України щодо невиконання відповідачем 2 своїх зобов'язань, нарахував загальну суму,з урахуванням внесених коштів та пені, у розмірі 21 190 351 грн.

Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 28.12.2015 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто з ПАТ «Київський завод світлочутливих матеріалів «Фотон» на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 1 935 191,99 грн.

В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду представник ПАТ «Київський завод світлочутливих матеріалів «Фотон» подав апеляційну скаргу, вказавши, що рішення суду постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права та просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга представника ПАТ «Київський завод світлочутливих матеріалів «Фотон» задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 18.09.2007 року між АБ «Діамантбанк», правонаступником якого є ПАТ «Діамантбанк» та ЗАТ «Київський завод світлочутливих матеріалів «Фотон», правонаступником якого є ПАТ «Київський завод світлочутливих матеріалів «Фотон» укладений договір № ФОТОН/ПР.ПЕР-42 про порядок фінансування будівництва житлового будинку, що є складовою частиною житлово-офісного комплексу з торговими приміщеннями і приміщеннями соціальної інфраструктури та підземним паркінгом по проспекту Перемоги, у Шевченківському районі м. Києва.

Відповідно до п. 2.1 даного договору банк замовляє Забудовнику, яким є ПрАТ «КЗСМ «Фотон», збудувати об'єкт будівництва, ввести його в експлуатацію та передати об'єкти інвестування довірителям на умовах, визначених Законом України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» та Правилами ФФБ.

Згідно п. 4.1.1 даного договору банк залучає кошти для фінансування будівництва об'єкту будівництва від довірителів на підставі укладених з ними договорів про участь у ФФБ.

Правила Фонду фінансування будівництва виду А є додатком 1 до даного Договору.

22.04.2008 року між АБ «Діамантбанк», правонаступником якого є ПАТ «Діамантбанк» та ОСОБА_1, як Довірителем був укладений договір про участь у Фонді фінансування будівництва «ФОТОН/D25, згідно якого довіритель передає у довірчу власність Банку власні кошти з метою отримання у майбутньому у власність об'єкту інвестування - одна квартира в житловому будинку, що є складовою частиною житлово-офісного комплексу з торговими приміщеннями і приміщеннями соціальної інфраструктури та підземним паркінгом по АДРЕСА_1, запланованою загальною площею 134,52 кв.м.

Додатком 1 до договору від 22.04.2008 року є Правила Фонду фінансування будівництва виду А, які були розроблені з метою залучення коштів для фінансування будівництва вищевказаного житлового будинку - об'єкта будівництва, забудовником якого є ЗАТ «Київський завод світлочутливих матеріалів «Фотон», правонаступником якого є ПАТ «Київський завод світлочутливих матеріалів «Фотон».

Пунктом 5.1 договору про участь в ФФБ вбачається, що забудовник у відповідності до укладеного між ним та банком договору, зобов'язаний збудувати об'єкт будівництва та ввести його в експлуатацію не пізніше 01.07.2010 року.

У відповідності до додаткової угоди від 19.10.2010 року об'єкт будівництва та введення його в експлуатацію встановлений не пізніше 01.01.2012 року.

ОСОБА_1 на рахунок відповідача було внесено грошові кошти в сумі 1 935 191,99 грн. в період з 22.04.2008 року по 25.03.2011 року.

Згідно п. 9.2 договору від 22.04.2008 року банк не несе відповідальність за несвоєчасне виконання зобов'язань з будівництва об'єкта будівництва замовником або будь-якими третіми особами.

Згідно п. 2.1 Договору від 18.09.2007 року Банк замовляє Забудовнику, яким є ПрАТ «КЗСМ «Фотон» збудувати Об'єкт будівництва, яким є житловий будинок, ввести його в експлуатацію та передати об'єкти інвестування довірителям на умовах, визначених Законом України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» та Правилами ФФБ. (а.с.115-122)

Відповідно до п 7.2 вищезазначеного договору Забудовник - ПрАТ «КЗСМ «Фотон» зобов'язався збудувати об'єкт будівництва та забезпечити прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта в термін до 01.07.2010 року.

В свою чергу, у відповідності до п. 5.1 договору про участь у ФФБ від 22.04.2008 року встановлено, що у відповідності до договору, укладеного між банком та замовником будівництва (забудовником) останній зобов'язаний збудувати об'єкт будівництва та ввести його в експлуатацію не пізніше «01» січня 2012 року.

Фактично об»єкт був введений в експлуатацію 02.12.2014р. Таким чином відповідачем 2, як забудовником були порушені строки виконання зобов»язання на 23 місяці.

За таких обставин суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та стягнув з ПАТ «Київський завод світлочутливих матеріалів «Фотон» на її користь суму коштів у розмірі 1 935 191,99 грн.

Укладання вищезазначених договорів свідчить про те, що дані правовідносини були спрямовані на виконання замовлення ОСОБА_1, а саме, будівництва житла відповідачу 2 через посередництво відповідача 1 шляхом надання фінансової послуги останнім за для досягнення вказаної мети - отримання у власність квартири в житловому будинку.

Таким чином позивач виступає у статусі споживача послуг і посилання суду першої інстанції на узагальнення судової практики з розгляду цивільних справ про захист прав споживачів Верховного Суду України є правильним.

Таких висновків суд першої інстанції дійшов після повного, всебічного з'ясування обставин справи, перевірки доводів і заперечень сторін, надання належної правової оцінки зібраним у справі доказам та застосування правових норм, які регулюють дані правовідносини, з огляду на що рішення суду відповідає матеріалам справи та вимогам закону, є законним та обгрунтованим і підстав для його скасування не вбачається.

Доводи апеляційної скарги про невірне застосування судом першої інстанції Закону України «Про захист прав споживачів», не заслуговують на увагу, оскільки ці доводи були предметом дослідження суду першої інстанції,з оцінкою якого колегія суддів погоджується.

Не заслуговують на увагу доводи апелянта щодо недоведеності обставин, які мають значення для справи, а саме чи були порушені права позивача, оскільки як вбачається із матеріалів справи строк введення об'єкта в експлуатацію був встановлений до 01.01.2012 року, фактично об'єкт був введений в експлуатацію 02.12.2014 року, а тому забудовником були порушені строки виконання зобов'язання, що свідчить про порушення прав та інтересів ОСОБА_1, що надало право позивачці звернутися до суду за захистом своїх прав.

Виходячи з наявних у матеріалах справи та досліджених судом першої інстанції доказів,колегія суддів погоджується з зазначеними висновками суду та вважає, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим і підстав для його скасування не вбачається.

Доводи апеляційної скарги про порушення судом процесуального та матеріального права не знайшли свого підтвердження, на правильність висновків суду не впливають та їх не спростовують та є такими, що не тягнуть за собою безумовне скасування рішення суду.

Відповідно до ст.308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника Приватного акціонерного товариства «Київський завод світлочутливих матеріалів «Фотон» відхилити, рішення Подільського районного суду м. Києва від 28 грудня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді