Ухвала суду № 57493056, 19.04.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" квітня 2016 р. м. Київ К/800/45723/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Швеця В.В.,

Ситникова О.Ф.,

Черпака Ю.К.,

провівши у порядку письмового провадження касаційний розгляд адміністративної справи

за позовною заявою Прокурора міста Орджонікідзе Дніпропетровської області в інтересах ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України у місті Орджонікідзе Дніпропетровської області (далі - Управління ПФУ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

провадження в якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2014 року, -

в с т а н о в и л а:

У лютому 2012 року Прокурор міста Орджонікідзе Дніпропетровської області в інтересах ОСОБА_4 пред'явив у суді позов до Управління ПФУ, в якому, з урахуванням уточнень, просив визнати протиправними дії щодо відмови ОСОБА_4 в зарахуванні до його трудового стажу періоду вимушеного прогулу за період з 14 червня 2007 року по 22 жовтня 2008 року та зобов'язати зарахувати помісячно страховий стаж, як застрахованої особи за період з 14 червня 2007 року по 22 жовтня 2008 року.

Постановою Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 24 квітня 2012 року позов задоволено. Визнано дії Управління ПФУ протиправними та зобов'язано зарахувати помісячно страховий стаж ОСОБА_4, як застрахованій особі за період з 1 серпня 2007 року по 22 жовтня 2008 року.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2014 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове, яким в задоволенні позову відмовлено.

В обґрунтування касаційної скарги ОСОБА_4 посилається на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, у зв'язку з чим ставить питання про скасування ухваленої ним постанови та залишення в силі постанови суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та рішення, що приймалися під час її розгляду, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач втратив страховий стаж не з власної ініціативи, а з вини підприємства у зв'язку з незаконним звільненням з роботи. Поновлення його на роботі у судовому порядку зумовлює необхідність і поновлення його прав в частині пенсійного забезпечення з урахуванням того періоду, який припадає на час його вимушеного прогулу.

Скасовуючи постанову суду першої інстанції та, ухвалюючи нову постанову про відмову в задоволенні позову, апеляційний суд виходив з того, що сума страхових виплат безпосередньо пов'язана із сумою страхових внесків, сплачених на рахунок певної особи, та не передбачає можливість нарахувань та виплат за рахунок інших застрахованих осіб навіть у тому випадку, коли несплата мала місце у зв'язку з незаконним звільненням.

Втім, колегія суддів не погоджується з висновком апеляційного суду.

Судами встановлено, що рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 22 жовтня 2008 року ОСОБА_4 поновлено на роботі у Відкритому акціонерному товаристві «ОГЗК» на посаді начальника виробничого відділу та стягнуто на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 14 червня 2007 року по 22 жовтня 2008 року в сумі 130 806 гривень.

Після поновлення на роботі ОСОБА_4, Відкрите акціонерне товариство «ОГЗК» з суми 130 806 гривень середнього заробітку за час вимушеного прогулу, виплаченого ОСОБА_4, здійснило нарахування 33,2% та утримання 2% внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Управління ПФУ лише за останній місяць в якому їх було стягнуто в примусовому порядку з урахуванням максимальної величини фактичних виплат на оплату праці яка діяла на той період в сумі 10 035 гривень.

Відповідно до рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 22 жовтня 2008 року та згідно із частиною першою статті 24 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) на підтвердження страхового стажу ОСОБА_4, як працюючої особи у спірний період часу, Відкрите акціонерне товариство «ОГЗК» перерахувало за нього страхові внески до Управління ПФУ із заробітної плати за період з 14 червня 2007 року по 22 жовтня 2008 року згідно графіку роботи.

На звернення ОСОБА_4 з приводу зарахування у страховий стаж часу вимушеного прогулу і в заробітну плату для обчислення пенсії - заробітку за час вимушеного прогулу Управління ПФУ повідомило про відсутність для цього підстав.

Частиною першою статті 24 Закону № 1058-IV встановлено, що страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Відповідно до статті 1 вказаного Закону (в редакції, чинній у спірний період роботи позивача) страховими внесками є кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.

Зарахування до страхового стажу позивача періоду з 1 серпня 2007 року по 22 жовтня 2008 року має певні особливості, оскільки цей період є часом вимушеного прогулу ОСОБА_4, який був незаконно звільнений і поновлений на роботі за рішенням суду.

Пунктом 2.10 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58, передбачено, що в разі незаконного звільнення працівника і поновлення його на попередній роботі запис про звільнення визнається недійсним.

Отже, стаж роботи працівника, який був незаконно звільнений, а потім поновлений на роботі, вважається безперервним.

При цьому, як правильно зазначив суд першої інстанції, стягнутий на користь ОСОБА_4 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 130 806 грн. обчислений з його середньої заробітної плати за період з 1 серпня 2007 року по 22 жовтня 2008 року, а тому виплата цієї суми в окремі місяці, що обумовлено виконанням рішення суду про поновлення на роботі, не свідчить про отримання разового доходу за певний місяць, а є заробітною платою за кожен місяць з 1 серпня 2007 року по 22 жовтня 2008 року.

З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для зарахування всього часу вимушеного прогулу і заробітку за час вимушеного прогулу у страховий стаж та заробіток для обчислення ОСОБА_4 пенсії.

Не включення періоду вимушеного прогулу та самостійного періоду страхового стажу через виплату заробітку за цей період однією сумою та неможливість провести їх помісячну розбивку, як правильно вказав суд першої інстанції, не можуть прийматись до уваги, оскільки такі обставини не змінюють правову природу виплачених коштів, які включаються до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії, а отже не впливають на правильність прийнятого судом рішення.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, дав належну оцінку доказам, зібраним по справі, правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального права, то його законне і обґрунтоване рішення було скасовано апеляційним судом безпідставно.

Відповідно до статті 226 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Керуючись статтями 222, 226, 231 КАС України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2014 року скасувати.

Постанову Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 24 квітня 2012 року залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам та оскарженню не підлягає.

Судді В.В. Швець

О.Ф. Ситников

Ю.К. Черпак