Ухвала суду № 57492994, 21.04.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" квітня 2016 р. м. Київ К/800/8430/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Карася О.В.

Олендера І.Я.

розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2014 року

у справі № 2а/0470/7440/12

за позовом Приватного підприємства «Електроексім»

до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

про визнання дій протиправними та відсутність повноважень, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Електроексім» (далі - ПП «Електроексім»; позивач) звернулось до суду з позовом до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - Лівобережна ОДПІ м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області; відповідач), в якому просило: визнати протиправними дії відповідача зі складання акту № 2130/22-4/31958772 від 30 травня 2012 року про результати документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питань взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю «Флорена-Плюс» за вересень - жовтень 2011 року, а також із внесення змін на його підставі до автоматичних баз обліку в частині самостійно визначених податкових зобов'язань підприємства з податку на додану вартість за вересень - жовтень 2011 року, даних про продавців і покупців товарів (послуг), які містились у поданих до податкової служби деклараціях і додатках № 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» до них; визнати відсутність повноважень у Лівобережної ОДПІ м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області із самостійного тлумачення змісту правочинів і визнання їх недійсними; зобов'язати відповідача утриматись від будь-яких дій, які на підставі акту № 2130/22-4/31958772 від 30 травня 2012 року могли встановлювати, змінювати чи будь-яким іншим чином впливати на права та обов'язки ПП «Електроексім».

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2012 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач оскаржив його в апеляційному порядку.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2014 року апеляційну скаргу ПП «Електроексім» задоволено частково. Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2012 року скасовано. Позов задоволено частково. Визнано протиправними дії відповідача з внесення на підставі акту № 2130/22-4/31958772 від 30 травня 2012 року змін до автоматичних баз обліку в частині самостійно визначених податкових зобов'язань підприємства з податку на додану вартість за вересень - жовтень 2011 року, даних про продавців і покупців товарів (послуг), які містились у поданих до податкової служби деклараціях і додатках № 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» до них. Визнано відсутність компетенції Лівобережної ОДПІ м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області із самостійного тлумачення змісту правочинів і визнання їх недійсними. Зобов'язано відповідача утриматись від дій, які на підставі акту № 2130/22-4/31958772 від 30 травня 2012 року встановлюють, змінюють чи будь-яким іншим чином впливають на права та обов'язки ПП «Електроексім». В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням у справі, відповідач оскаржив його в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі, з посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, ставиться питання про скасування постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2014 року та залишення без змін постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2012 року.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи в межах доводів касаційної скарги відповідно до статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.

Відповідно до пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - ПК України) податковим контролем є система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності органів державної податкової служби (підпункт 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 ПК України).

Згідно із статтею 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності державної податкової служби - це комплекс заходів із збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання органами державної податкової служби покладених на них функцій та завдань.

За правилами підпункту 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 ПК України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності державної податкової служби використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.

Відповідно до пункту 74.1 статті 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби.

Судовими інстанціями з'ясовано, що відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПП «Електроексім» з питань взаємовідносин з ТОВ «Флорена-Плюс» за вересень - жовтень 2011 року, за результатами якої складено акт № 2130/22-4/31958772 від 30 травня 2012 року.

За наслідками здійсненої ревізії податкові повідомлення-рішення Лівобережною ОДПІ м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області не прийнято, проте внесено зміни до інформаційних баз шляхом коригування задекларованих підприємством податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість.

Вирішуючи питання про правомірність здійсненого податковим органом коригування, слід враховувати правову позицію Верховного Суду України, висловлену, зокрема, в постановах: від 15 грудня 2015 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «УКРФРІТ» до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії; від 02 грудня 2015 року у справі за позовом Приватного підприємства «Сільськогосподарська компанія «Зорецвіт» до Каховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії; від 04 листопада 2015 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Профтехноконструкція» до Нововодолазької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, відповідно до якої інформація, що надійшла за результатами податкового контролю, не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.

Тобто, висновки, викладені в акті перевірки, є відображенням дій працівників податкових органів і самі собою не породжують правових наслідків для платника податків та, відповідно, такий акт не порушує прав останнього. Включення суб'єктом владних повноважень до бази даних інформації про таку перевірку не створює жодних перешкод для діяльності платника.

За таких обставин дії контролюючого органу щодо внесення до баз даних інформації, отриманої внаслідок проведення податкової перевірки, у тому числі й складеного за її результатами акту, є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов'язків зі збирання доказової інформації щодо наявності чи відсутності документального підтвердження відповідних операцій, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку. Зазначені дії самі собою не створюють для платника податків жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжують для нього обов'язкових юридичних наслідків.

Враховуючи те, що дії відповідача з проведення розглядуваної перевірки не визнані протиправними в установленому порядку, підстави для виключення з інформаційних баз інформації, внесеної на підставі акту, складеного за наслідками такої перевірки, відсутні.

Також, колегія суддів не може визнати обґрунтованим висновок суду апеляційної інстанції в частині задоволення позову про зобов'язання контролюючого органу утриматись від дій, які на підставі акту № 2130/22-4/31958772 від 30 травня 2012 року встановлюють, змінюють чи будь-яким іншим чином впливають на права та обов'язки ПП «Електроексім», позаяк за змістом статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинені ним при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.

З огляду на викладене, можна дійти висновку про те, що позивач на власний розсуд визначає чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Водночас належний захист прав та інтересів особи можливий лише в разі існування спірних правовідносин, тобто в разі встановлення, що рішення, дія або бездіяльність протиправно породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.

Таким чином, предметом оскарження в адміністративному суді можуть бути лише фактично вчинені дії суб'єкта владних повноважень або невчинені дії за наявності обов'язку їх вчинення, що безпосередньо вплинуло на права та обов'язки позивача у справі.

Наведене виключає можливість задоволення позовної вимоги про зобов'язання суб'єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій на майбутнє.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що суд апеляційної інстанції помилково скасував постанову суду першої інстанції безвідносно до мотивів, на яких вона ґрунтується.

Відповідно до статті 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області задовольнити.

Скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2014 року, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2012 року залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Рибченко А.О.

Судді Карась О.В.

Олендер І.Я.