Ухвала суду № 57492982, 21.04.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 квітня 2016 року м. Київ К/800/22319/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Карася О.В.

Олендера І.Я.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича фірма «Севен»

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2014 року

у справі № 825/4672/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича фірма «Севен»

до Чернігівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області

про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 січня 2014 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича фірма «Севен» (далі - ТОВ «ВФ «Севен»; позивач) до Чернігівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області (далі - Чернігівська ОДПІ ГУ Міндоходів у Чернігівській області; відповідач) задоволено. Визнано неправомірними дії відповідача щодо зменшення ТОВ «ВФ «Севен» податкових зобов'язань з податку на додану вартість за липень 2013 року в загальному розмірі 284 120,00 грн., за серпень 2013 року в загальному розмірі 539 430,00 грн. та податкового кредиту з податку на додану вартість за липень 2013 року в загальному розмірі 284 120,00 грн., за серпень 2013 року в загальному розмірі 515 320,00 грн. Зобов'язано Чернігівську ОДПІ ГУ Міндоходів у Чернігівській області поновити позивачу податкові зобов'язання з податку на додану вартість за липень 2013 року в загальному розмірі 284 120,00 грн., за серпень 2013 року в загальному розмірі 539 430,00 грн. та податковий кредит з податку на додану вартість за липень 2013 року в загальному розмірі 284 120,00 грн., за серпень 2013 року в загальному розмірі 515 320,00 грн. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ «ВФ «Севен» судові витрати в розмірі 68,32 грн.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2014 року апеляційну скаргу Чернігівської ОДПІ ГУ Міндоходів у Чернігівській області задоволено. Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 січня 2014 року скасовано та прийнято нову - про відмову в задоволенні адміністративного позову.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням у справі, позивач оскаржив його в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі, з посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, ставиться питання про скасування постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2014 року та залишення в силі постанови Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 січня 2014 року.

В запереченні на касаційну скаргу відповідач просить відмовити в її задоволенні.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, дійшла висновку, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з таких підстав.

Відповідно до пункту 61.1 статті 61 ПК України податковим контролем є система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункт 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 ПК України).

Згідно із статтею 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

За правилами підпункту 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 ПК України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.

Відповідно до пункту 74.1 статті 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Судовими інстанціями з'ясовано, що відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «ВФ «Севен» з питань дотримання вимог податкового законодавства при визначенні податку на додану вартість у період з 01 липня 2013 року по 31 серпня 2013 року, за результатами якої складено акт № 130/22/21397198 від 28 жовтня 2013 року.

За наслідками здійсненої ревізії податкові повідомлення-рішення Чернігівською ОДПІ ГУ Міндоходів у Чернігівській області не прийнято, проте внесено зміни до інформаційних баз, зокрема Автоматизованої системи «Аудит», шляхом коригування задекларованих товариством податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість.

Вирішуючи питання про правомірність здійсненого податковим органом коригування, слід враховувати правову позицію Верховного Суду України, висловлену, зокрема, в постановах: від 15 грудня 2015 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «УКРФРІТ» до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії; від 02 грудня 2015 року у справі за позовом Приватного підприємства «Сільськогосподарська компанія «Зорецвіт» до Каховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії; від 04 листопада 2015 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Профтехноконструкція» до Нововодолазької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, відповідно до якої інформація, що надійшла за результатами податкового контролю, не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.

Тобто, висновки, викладені в акті перевірки, є відображенням дій працівників податкових органів і самі собою не породжують правових наслідків для платника податків та, відповідно, такий акт не порушує прав останнього. Включення суб'єктом владних повноважень до бази даних інформації про таку перевірку не створює жодних перешкод для діяльності платника.

За таких обставин дії контролюючого органу щодо внесення до баз даних інформації, отриманої внаслідок проведення податкової перевірки, у тому числі й складеного за її результатами акту, є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов'язків зі збирання доказової інформації щодо наявності чи відсутності документального підтвердження відповідних операцій, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку. Зазначені дії самі собою не створюють для платника податків жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжують для нього обов'язкових юридичних наслідків.

Враховуючи те, що дії відповідача з проведення розглядуваної перевірки не визнані протиправними в установленому порядку (не оскаржувались товариством), підстави для виключення з інформаційних систем інформації, внесеної на підставі акту, складеного за наслідками такої перевірки, відсутні.

За наведених обставин, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які могли б призвести до зміни чи скасування постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2014 року безвідносно до мотивів, на яких ґрунтується висновок суду.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича фірма «Севен» відхилити, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Рибченко А.О.

Судді Карась О.В.

Олендер І.Я.