Ухвала суду № 57492777, 06.04.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 квітня 2016 року м. Київ К/800/51986/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого - судді Зайцева М.П.,

суддів: Веденяпіна О.А., Загороднього А.Ф.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Стрийської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2013 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2014 року у справі № 813/5026/13-а за позовом Державного підприємства "Стрийське лісове господарство" до Стрийської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

Державне підприємство "Стрийське лісове господарство" (далі - ДП "Стрийське лісове господарство") звернулось в суд з позовом до Стрийської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області (далі - ОДПІ) в якому просило стягнути податкове повідомлення-рішення від 26 червня 2013 року № 0000272210.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2013 року, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2014 року позовні вимоги задоволено.

В касаційній скарзі ДПІ посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить їх рішення скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що на податковим органом проведена планова документальна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період 01 січня 2012 року по 31 грудня 2012 року, за результатами якої складено Акт № 10/22-10/00992415 від 21 червня 2013 року.

За висновками акту, відповідачем прийнято податкове повідомлення рішення від 26 червня 2013 року № 0000272210, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності в сумі 384 223,00 грн. (256 149,00 грн. - основного платежу та 128 074, 00 грн. - штрафних санкцій).

Вирішуючи спір по суті та приймаючи рішення про задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з наступного.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У відповідності до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

До складу валових витрат платника податку належать витрати, які підтверджені первинними документами; пов'язані з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року № 996-ХІV визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, відповідно до статті 9 зазначеного Закону, є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач у межах своєї статутної діяльності у 3-4 кварталах 2012 року проводив господарські операції з рядом контрагентів.

На підтвердження належного виконання договірних зобов'язань, позивач надав: копії актів прийому - передачі наданих послуг, а саме: по розробці лісосіки, навантаженню та розвантаженню, підвезенню лісо продукції, по вивозці лісу, по закладці пробних площ на рубках догляду в молодняках, послуг по вирубці хворосту, по вивезенню лісу, по перевезенні лісо продукції за липень-грудень 2012 року. Усі акти оформлені повноважними представниками та скріплені печатками.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що доводи податкового органу спростовуються долученими до матеріалів справи письмовими доказами, а отже - не доводять порушення позивачем податкового законодавства.

Отже, судами першої та апеляційної інстанцій, на підставі наявних в матеріалах справи доказів, оцінка яким дана з дотриманням вимог статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України, зроблений правильний висновок про недоведеність відповідачем, на якого в силу норми частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладається обов'язок доказування, правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення.

Згідно частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права під час ухвалення судових рішень чи вчинення процесуальних дій.

Колегія суддів дійшла висновку, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана правильно, підстав для їх скасування з мотивів, викладених в касаційній скарзі, немає.

Керуючись статтями 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

у х в а л и в:

Касаційну скаргу Стрийської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2013 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2014 року у справі № 813/5026/13-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: М.П. Зайцев

О.А. Веденяпін

А.Ф. Загородній