Ухвала суду № 57492761, 06.04.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 квітня 2016 року м. Київ К/800/35967/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого - судді Зайцева М.П.,

суддів: Веденяпіна О.А., Загороднього А.Ф.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства "СП-Арта" на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 квітня 2015 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2015 року у справі № 822/609/15 за позовом Славутської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області до Приватного підприємства "СП-Арта" про стягнення податкового боргу,

в с т а н о в и в:

Славутська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області (далі - ОДПІ ) звернулась в суд з позовом до Приватного підприємства "СП-Арта" (далі - ПП " СП-Арта") в якому просила стягнути з відповідача податковий борг у розмірі 180610,80 грн.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 квітня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2015 року, задоволено позовні вимоги.

В касаційній скарзі відповідач посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить їх рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідач у відповідності до п. 15.1 ст. 15 Податкового кодексу України є платником податків та згідно п.п. 16.1.3, 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 цього Кодексу, зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

За ПП "СП-Арта" рахується податковий борг в загальній сумі 180 610,80 грн.

Вирішуючи спір по суті та приймаючи рішення про задоволення позову, суди першої та апеляційної інстанції виходили з наступного.

Згідно з п.п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України), під податковим зобов'язанням розуміється сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до п. 49.1 ст. 49 ПК України, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Відповідно до п. 56.11 ст. 56 ПК України, не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Згідно з п. 57.1 ст. 57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 57.3 ст. 57 ПК України передбачено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Враховуючи, що сума податкового зобов'язання не була сплачена своєчасно, вона набула статусу податкового боргу.

Відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції щодо доводів відповідача стосовно коштів сплачених згідно платіжних доручень №477 від 30.10.2014 в сумі 12533 грн., №513 від 28.11.2014 в сумі 17358 грн., №54 від 23.12.2014 - 33523 грн., №28 від 30.01.2015 - 15947 грн., та їх відхилення, оскільки вони були спрямовані в рахунок погашення попереднього податкового боргу по черговості його виникнення.

Відповідно до ст. 87.9 ПК України, у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Таким чином, враховуючи, що доказів погашення податкового боргу за самостійно визначеними та іншими узгодженими податковими зобов'язаннями відповідачем суду не надано, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанції про задоволення позову про стягнення податкового боргу в сумі 180610 грн. 80 коп.

Згідно частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права під час ухвалення судових рішень чи вчинення процесуальних дій.

Колегія суддів дійшла висновку, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана правильно, підстав для їх скасування з мотивів, викладених в касаційній скарзі, немає.

Керуючись статтями 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

у х в а л и в:

Касаційну скаргу Приватного підприємства "СП-Арта" залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 квітня 2015 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2015 року у справі № 822/609/15 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: М.П. Зайцев

О.А. Веденяпін

А.Ф. Загородній