Ухвала суду № 57492698, 26.04.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 810/5329/15 Головуючий у 1-й інстанції: Панова Г.В.

Суддя - доповідач: Оксененко О.М.

У Х В А Л А

Іменем України

26 квітня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Оксененка О.М.,

суддів - Губської Л.В., Федотова І.В.,

при секретарі - Пономаренко О.В.,

за участю представника позивача - Шелкового І.В., представника відповідача - Чернявської О.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Ясенсвіт» на постанову Київського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2016 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Ясенсвіт» до Київської митниці ДФС України про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості, -

В С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ясенсвіт» звернулося до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Київської митниці ДФС України про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості від 14 травня 2015 року № 125130005/2015/610037/1.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2016 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 01 квітня 2013 року між ТОВ «Ясенсвіт» та Brodrene Hartmann A/S, Данія, укладено контракт № 13 на постачання тари для упаковки яєць, згідно якого постачальник зобов'язувався поставити (передати право власності) покупцеві товар, а покупець - оплатити товар: паперові упаковки для яєць. Детальний опис товарів наведений у специфікаціях до договору, які є його невід'ємною частиною.

Відповідно до п. 2.1 контракту постачальник зобов'язувався поставити покупцеві товар на умовах СРТ у відповідності до Інкотермс-2010.

Згідно з додатковими угодами до вказаного контракту від 05 травня 2015 року № 40 умови поставки - FCA Tonder, Denmark (Інкотермс-2010), автомобільним транспортом (Данія). Суб'єктами господарювання також було узгоджено, що вартість тари та упаковки включається до вартості товару.

На підставі вказаного контракту ТОВ «Ясенсвіт» імпортовано: упаковки паперові бугорчаті для яєць: 30-місні, сірого кольору, артикул Т142044 124x80x263 CM/EUP EGGTEC-L, виробник - Brodrene Hartmann A/S, країна виробництва DK (Данія) , торгівельна марка Hartmann.

З метою митного оформлення товару, отриманого за умовами вказаного контракту, позивачем до митниці було подано електронну митну декларацію від 12 травня 2015 року №125130005/2015/543640.001.

На підтвердження заявленої митної вартості товару позивач надав до митного органу наступні документи:

- картка обліку особи, яка здійснює операції з товарами № 125/2012/0001344 від 16.04.2015;

- міжнародна автомобільна накладна (CMR) б/н від 05.05.2015;

- документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 2 від 12.05.2015;

- прейскурант (прайс-лист) виробника товару б/н від 01.04.2015;

- висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією № Ц-189 від 23.04.2015;

- розрахунок ціни (калькуляція) б/н від 01.04.2015;

- рахунок-фактура (інвойс) № 399844/1 від 05.05.2015;

- пакувальний лист № 2973122 від 05.05.2015;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 40 від 05.05.2015;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) № 13 від 01.04.2013;

- договір (контракт) про перевезення ТЕО-1604-2015 від 16.04.2015;

- інформація про позитивні результати здійснення фітосанітарного контролю товару № 2730 від 05.05.2015;

- інформація про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару № 2730 від 05.05.2015;

- декларація про походження товару № 399844/1 від 05.05.2015;

- прибуткова накладна № 1414 від 21.04.2015;

- рахунок № 58 від 12.05.2015;

- копія митної декларації країни відправлення № 5604-2015213887252 від 05.05.2015;

13 травня 2015 року після опрацювання зазначених документів, Київською митницею ДФС було повідомлено позивача в електронному вигляді про необхідність подання додаткових документів, що підтверджують митну вартість товару, згідно зі статтею 53 Митного кодексу України, а саме:

- переклад експортної митної декларації;

- страхові документи, що містять відомості про вартість страхування;

- калькуляцію собівартості товару;

- прайс-лист на відвантажену продукцію.

На виконання зазначених вимог 14 травня 2015 року декларантом було подано до митного органу нову митну декларацію № 125130005/2015/543690 з пакетом документів, які вже подавались ТОВ «Ясенсвіт» (разом з митною декларацією від 12 травня 2015 року № 125130005/2015/543640.001.), а також додаткові документи, а саме: лист № ЯС-14/05/15-569 від 13.05.2015, лист № ЯС-14/05/15-572 від 14.05.2015; переклад експертної декларації країни відправлення від 13.05.2015.

Крім того, у листі від 14 травня 2015 року № ЯС-14/05/15-572 ТОВ «Ясенсвіт» просило митний орган прийняти рішення по ВМД від 12 травня 2015 року № 125130005/2015/543640 без урахування термінів статті 53 Митного кодексу України.

У зв'язку з ненаданням декларантом всіх додаткових документів Київською митницею ДФС 14 травня 2015 року було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № 125130005/2015/610037/1. Відповідно до змісту цього рішення контролюючим органом застосовано резервний метод визначення митної вартості товару з наступних підстав: метод за ціною договору не застосовується тому, що у наданих декларантом до митного оформлення документах для підтвердження митної вартості містяться розбіжності (експертне заключення ТПП видано не на дану партію товарів, декларантом не надано оригіналів документів передбаченого відповідно до пункту 2.4 зовнішньоекономічного договору від 01.04.2013 № 13, а саме: калькуляцію собівартості товару, прайс-лист на відвантажену продукцію, експертний висновок на оцінювану партію товарів) та декларант відмовився від надання додаткових документів. Методи за ціною договору щодо ідентичних товарів та за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів не застосовується у зв'язку з невиконанням вимог статей 59-60 Митного кодексу України; методи згідно зі статтями Митного кодексу України 62 та 63 не застосовуються у зв'язку з відсутньою інформацією щодо ціни складових для визначення за даними методами. Резервний метод використаний з урахуванням інформації, наявної в митному органі, щодо митного оформлення товарів за МД від 21.04.2015 № 125130005/2015/543086.

Разом із вказаним рішенням митним органом складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 125130005/2015/00069 відповідно до якого позивачу повідомлено про неможливість прийняття митного оформлення поданої ним митної декларації.

Для випуску товарів у вільний обіг «під гарантійне зобов'язання» позивач подав до митниці нові митні декларації, в яких задекларував цей же товар за митною вартістю, що визначена з урахуванням рішень митного органу про коригування митної вартості товарів та сплатив всі митні платежі згідно з митною вартістю таких товарів, визначеною відповідачем.

27 липня 2015 року ТОВ «Ясенсвіт» (у межах 80-денного строку з моменту випуску товару у вільний обіг) було направлено до митного органу заяву б/н про визнання заявленої митної вартості згідно митної декларації від 21 травня 2015 року № 125130005/2015/543690.

За результатами розгляду зазначеної заяви Київською митницею ДФС листом від 31 липня 2015 року № 6286/1/10-70-03-47 відмовлено у перегляді рішення про коригування митної вартості товарів.

Не погоджуючись з рішенням відповідача про коригування митної вартості від 14 травня 2015 року № 125130005/2015/610037/1 та вважаючи його протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості прийняте відповідачем правомірно.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ст.49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно ч.1 ст.52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VІІІ цього Кодексу та цією главою.

За приписами ч.2 ст.52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Як встановлено ч.1-3 ст.53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно ч.1 ст.54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.4 ст.54 Митного кодексу України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

У відповідності до ч.5 ст.54 Митного кодексу України орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Згідно ч.6 ст.54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.1 ст.55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до ст.57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 (визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів) і 60 (визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 (визначення митної вартості на основі віднімання вартості) Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 (визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.58 Митного кодексу України основний метод визначення митної вартості не застосовується, якщо використані декларантом відомості не підтверджені документально або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

При цьому, колегія суддів враховує позицію Верховного Суду України у справі № 21-148а14 (постанова від 17 червня 2014 року), згідно з якою митні органи у випадку наявності обґрунтованого сумніву щодо правильності задекларованої митної вартості товару мають право витребувати додаткові документи для перевірки правильності цієї вартості товару. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитися у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі документи. Ненадання витребуваних документів може бути підставою для визначення Митницею митної вартості самостійно, якщо подані документи не спростовують сумніву у правильності задекларованої митної вартості.

Відповідно до Наказу Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 598 «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору», зареєстрованого Міністерством юстиції України 01 червня 2012 року за № 883/21195, митним органом при визначенні митної вартості товарів у Графі 33 зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу); невірно проведений розрахунок митної вартості; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Так, як вбачається із пункту 33 рішення про коригування митної вартості від 14 травня 2015 року № 125130005/2015/610037/1, у них відповідно зазначено, що методи за ціною договору щодо ідентичних товарів та за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів не застосовуються у зв'язку з невиконанням вимог ст.59-60 МК України; методи згідно ст.ст.62, 63 МК України не застосовуються у зв'язку з відсутньою інформацією щодо ціни складових для визначення за даними методами. Резервний метод був використаний з урахуванням інформації, наявної в митному органі, щодо раніше визначеної митної вартості за МД від 21.04.2015 № 125130005/2015/543086 та за МД від 22.04.2015 № 125130005/2015/543110.

Зокрема, під час розгляду поданих ТОВ «Ясенсвіт» документів для митного оформлення товару, Київською митницею ДФС виявлено відсутність документального підтвердження такої складової митної вартості як транспортні витрати.

Так, з матеріалів справи вбачається, що згідно Контракту № 13 постачальник зобов'язувався поставити покупцеві товар на умовах СРТ у відповідності до Інкотермс-2010 (п.2.1).

Разом з тим, фактичними умовами поставки, які визначені Додатковими угодами від 05.05.2015 № 40 до цього контракту, є FCA м. Tonder (Данія).

Умовами поставки FCA згідно Інкотермс-2010 передбачено, що обов'язок щодо укладання договору перевезення та всі витрати на таке перевезення покладаються на Покупця товару, тобто на ТОВ «Ясенсвіт».

Керуючись п.6 4.2 ст. 53 МК України декларант зобов'язаний для підтвердження транспортних витрат надавати транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість транспортування.

При цьому, керуючись Правилами заповнення декларації митної вартості, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 18 червня 2012 р. за № 984/21296), а саме гр..20, до таких документів можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

З метою виконання цих вимог законодавства, позивачем подано до митного оформлення договір про надання транспортно-експедиційних послуг у міжнародному сполученні від 16.04.2015 № ТЕО-1604-2015, довідку видану ТОВ «Укрвіпсервіс» про транспортні витрати від 12.05.2015 № 2 (по доставці вантажу автомобілем НОМЕР_1/ НОМЕР_2 по маршруту Тонде (Данія) - п/п Яготин (Україна), п/п Яготин (Україна) - с. Крушинка (Україна) та послуги експедитора), а також рахунок на оплату транспортно-експедиційних послуг, автоперевезення по маршруту Тонде (Данія) - Яготин (Київ), перевезення п/п Яготин - с. Крушинка, Васильківський район, Київська область від 21.05.2015 № 58 виписаний ТОВ «Укрвіпсервіс».

Відповідно до відомостей транспортних (перевізних) документів, а саме: СМR від 05.05.2015 фактичним перевізником спірної партії товару є Evrotrans ( НОМЕР_1, НОМЕР_2).

За умовами договору про надання транспортно-експедиційних послуг у міжнародному сполученні від 16.04.2015 № ТЕО-1604-2015 ТОВ «Укрвіпсервіс» є лише експедитором, який має право відповідно до п.п. 2.2.9 укладати договори й угоди із транспортними компаніями для виконання зобов'язань за цим договором.

Керуючись ст. 9 Закону України від 01.07.2004 № 1955-IV «Про транспортно-експедиторську діяльність» у плату експедитору не включаються витрати експедитора на оплату послуг (робіт) інших осіб, залучених до виконання договору транспортного експедирування, на оплату зборів (обов'язкових платежів), що сплачуються при виконанні договору транспортного експедирування.

Підтвердженням витрат експедитора є документи (рахунки, накладні тощо), видані суб'єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування або органами влади.

Отже, як вірно зазначено судом першої інстанції, чинним законодавством встановлено, що належним підтвердженням суми оплати за транспортування товару, у разі залучення сторонніх організацій, є рахунки таких фактичних перевізників.

Колегія суддів зазначає, що за наданим позивачем рахунком відсутнє підтвердження нарахування/сплата суми ПДВ, не дає можливості впевнитись, що суми, які зазначені у графах транспортування від м. Ягодин до с. Крушинка та експедиційна винагорода понесені саме на території України.

Також, суд апеляційної інстанції зазначає, що матеріали справи не містять Акту виконаних робіт, наявність якого передбачена пунктом 1.4 вказаного вище договору.

Відсутні в матеріалах справи і письмової заявки, оформлення яких, відповідно до умов договору є обов'язковим та банківські або платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого ТОВ «Укрвіпсервіс» рахунку на оплату транспортно-експедиційних послуг від 21.05.2015 № 58.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про не підтвердження такої складової митної вартості, як транспортні витрати.

При цьому, колегія суддів наголошує, що відсутність хоча б однієї складової митної вартості, що є обов'язковою при її обчисленні (у даному випадку транспортні витрати) унеможливлює застосування основного методу визначення митної вартості - за ціною договору, про що вказано у ч.2 ст. 58 МК України.

Суд апеляційної інстанції також зазначає, що окрім транспортних витрат відповідно до умов поставки FСА згідно Інкотермс- 2010 покупець має нести витрати на страхування товару у разі його здійснення. Тобто сплата страхових внесків ставиться у залежність від бажання покупця.

Зважаючи на той факт, що страхові витрати є обов'язковою складовою митної вартості відповідно до п.7 ч.10 ст. 58 МК України, митниця повинна була впевнитись у відсутності страхування у спірному випадку.

Таким чином, відсутність інформації щодо страхування саме від позивача, як особи, яка такі витрати несе, стало підставою для витребування відповідачем додаткових документів.

З матеріалів справи вбачається, що страхування товару не здійснювалося.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що посилання відповідача на відсутність документального підтвердження витрат на страхування є безпідставними, оскільки страхування вантажу в даному випадку, є правом, а не обов'язком покупця, а витрати понесені декларантом на таке страхування включаються до митної вартості лише в разі здійснення такого страхування.

Обґрунтовуючи правомірність оскаржуваного рішення, відповідач також посилається на те, що позивачем надано неповну інформацію про митну вартість товару, зокрема, щодо його ціни.

Так, відповідно до п. 7 контракту від 01.04.2013 № 13 та п. 3 додаткової угоди від 05.05.2015 № 40 продавцем має бути здійснено пакування товару, вартість якого має включатися до ціни товару.

Крім того, п. А.9 спірних умов поставки FСА вказує на обов'язок Продавця за власний рахунок забезпечити пакування товару, необхідне для перевезення товару. Упаковка повинна містити належне маркування, тобто всі ці витрати мають бути включені до ціни товару.

Однак, досліджуючи відомості калькуляції витрат виробника товару від 01.04.2015 б/н, які надавав декларант разом з ЕМД від 12.05.2015 № 125130005/2015/543640, митний орган дійшов до висновку, що пакування та маркування товару до його ціни не включені, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції.

Так, колегія суддів зазначає, що калькуляція - це обчислення собівартості одиниці продукції, виконаних робіт та послуг, а також заготівельної собівартості матеріальних цінностей та засобів виробництва за елементами витрат. В такому документі мали бути відображені всі складові вартості товару.

Аналогічна правова позиція висловлена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 15.09.2015 по справі № К/800/26249/15.

Проте, як було зазначено вище, у наданій позивачем калькуляції витрат виробника, витрати на пакування та маркування не відображені.

Саме по собі передбачення включення пакування та маркування товару до вартості товару у Контракті, не підтверджує те, що включення цих складових до ціни товару відбулося.

Таким чином, як вірно було встановлено судом першої інстанції, ТОВ «Ясенсвіт» не включено до митної вартості товару витрати на пакування та маркування та не надано жодних доказів, які б свідчили про те, що вказані витрати вже було включено до ціни товару визначеної покупцем.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що в усіх наданих до митного оформлення документах містяться різні умови оплати вартості товару. Так, п.3.1 контракту від 01.04.2013 № 13 передбачає оплату протягом 60 банківських днів з моменту оформлення митної декларації, інвойс від 05.05.2015 № 399844/1 - 60 днів з моменту отримання товару.

Дана обставина, на думку колегії суддів, вказує на розбіжності у документах, наданих до митного оформлення, але різні умови оплати не впливають на вартість товару, оскільки виявлені порушення стосуються строків, а не розміру оплати.

Також, колегія суддів зазначає, що надана прибуткова накладна № 1414 від 21.04.2015 не стосується спірних партій товару, оскільки містить відомості про товар з іншим найменуванням. Крім того, вказана прибуткова накладна складена в той час, коли навіть не існувало додаткової угоди на поставку спірної партії товару.

Наданий декларантом прайс-лист наданий виключно на продукцію (один артикул), митне оформлення якої здійснювалось, тобто має суб'єктивну спрямованість, що суперечить суті прайс-листа як комерційної пропозиції продавця необмеженій кількості потенційних покупців.

Аналогічна правова позиція висловлена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 04.06.2015 № К/800/7143/14.

Щодо наданого до митного оформлення висновку Київської ТПП від 23.04.2015 № Ц-189, колегія суддів зазначає, що з нього неможливо зробити висновку про правильність заявленої позивачем вартості товару, оскільки даний висновок не містить достовірної та об'єктивної інформації про заявлену вартість товару, з огляду на те, що експертом не здійснено аналізу цін на подібні (аналогічні) товари. При цьому, позивач визнає, що вказаний експертний висновок стосується іншої аналогічної партії товару, яка була визначена в інвойсі № 398482/1 від 15.04.2015.

Так, відповідно до Національного стандарту № 1 оцінка майна має здійснюватися дослідженням відповідності ціни товарів ринковій вартості, тобто вартості, за якою здійснено відчуження об'єкта оцінки (товару) на ринку подібного майна на дату оцінки.

Також, колегія суддів зазначає, що експертом не зроблено жодного розрахунку, який би давав змогу впевнитися в достовірності та об'єктивності заявленої позивачем вартості товару.

Крім того, декларація країни відправлення надана без перекладу та не містить необхідних відомостей, наслідок чого, також неможливо встановити достовірність заявленої вартості товару.

При цьому, в якості підстави для прийняття оскаржуваного рішення Київською митницею ДФС було також зазначено, що декларантом не надано оригіналів документів передбачених пунктом 2.4 зовнішньоекономічного договору.

Крім того, відповідачем в ході аналізу бази даних ЄАІС ДМСУ також було встановлено, що рівень митної вартості подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, є більшим ніж рівень митної вартості, який було заявлено декларантом ТОВ «Ясен світ» згідно поданих митних декларацій.

Отже, встановлені обставини справи свідчать про те, що у митного органу були наявні підстави для сумніву в правильності визначення декларантом митної вартості товару, ввезеного на територію України, які стали підставою для проведення митним органом дій щодо посиленого контролю за правильністю визначення митної вартості поставленого товару.

Ненадання декларантом всіх витребуваних митницею документів унеможливило застосування першого методу визначення митної вартості товару. Відтак, митну вартість визначено за резервним методом.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо того, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості митним органом дотримано процедуру визначення митної вартості імпортованого товару та його митного оформлення відповідно до вимог митного законодавства, у зв'язку з чим рішення про визначення митної вартості товарів за резервним методом є правомірним.

Таким чином доводи викладені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята відповідно до норм матеріального та процесуального права, враховано всі обставини справи, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції немає.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Ясенсвіт» - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2016 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:

Судді:

Ухвалу в повному тексті виготовлено 29 квітня 2016 року.

Головуючий суддя Оксененко О.М.

Судді: Губська Л.В.

Федотов І.В.