Ухвала суду № 57492675, 13.04.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 квітня 2016 року м. Київ К/800/25013/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого - судді Зайцева М.П.,

суддів: Веденяпіна О.А., Загороднього А.Ф.,

за участю секретаря - Бруя О.Д.,

представника третьої особи - Кривенди М.В.,

розглянувши у судовому засіданні в приміщенні суду касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал" на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2015 року у справі № П/811/3148/14 за позовом Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області до Підприємства з іноземними інвестиціями в формі товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоград Нафта", за участі третьої особи - Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал", про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі,

в с т а н о в и в:

Кіровоградська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області (далі - ОДПІ) звернулась в суд з позовом до Підприємства з іноземними інвестиціями в формі товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоград Нафта" (далі - ПІІ ТОВ "Кіровоград Нафта"), в якому просила надати дозвіл на погашення податкового боргу у сумі 325 724,00 грн. за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2015 року, адміністративний позов задоволено повністю.

В касаційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал" (далі - ТОВ "ІК "ІФГ Капітал"), посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить змінити судове рішення суду першої інстанції, скасувавши судове рішення суду апеляційної інстанції та викласти його в наступній редакції: адміністративний позов ОДПІ до ПІІ ТОВ "Кіровоград Нафта" - задовольнити частково.

Надати дозвіл ОДПІ на погашення суми податкового боргу за рахунок майна ПІІ ТОВ "Кіровоград Нафта", що перебуває у податковій заставі, за виключенням майна, що перебуває в іпотеці та заставі у ТОВ "Український промисловий банк", правонаступником якого є ТОВ "ІК "ІФГ Капітал", а саме:

1. Транспортні засоби у кількості 46 одиниць, детальний перелік наведений у додатку до договору застави транспортних засобів №35/Zл-08-1 від 27 березня 2008 року;

2. АЗС №10, що розташована за адресою: Кіровоградська обл., с. Велика Виска, вул. Леніна 119;

3. Квартира №9 за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Леніна 29;

4. Квартира 112 за адресою м. Кривий Ріг, вул. Лісового 10;

5. Нежиле приміщення за адресою: м. Черкаси, вул. Хоменка 18;

6. Нежиле приміщення за адресою: м. Черкаси вул. Лазарева 4;

7. Квартира 44 за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Корольова Академіка 25/6;

8. Квартира 43 за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Генерала Жадова 23, корп. 2;

9. Банкомати марки diebold 1064 іх (в кількості 1 штука);

10. Банкомати марки diebold 1071 іх (в кількості 9 штук);

11. Нежитлове приміщення, загальною площею 375 кв.м., що розташоване за адресою: м. Олександрія, вул. Червоного Козацтва 47;

12.Будівля АЗС №5, загальною площею 13,2 кв.м., що розташована за адресою: Кіровоградська обл., Новомиргородський район, селище Капітанівка, вул. Смолянська 1;

13. Автозаправна станція №5 загальною площею 16,7 кв. м., що розташована за адресою: Кіровоградська обл., Маловисківський район, смт. Смоліне, вул. Транспортна 10;

14.Нежилі приміщення, що знаходяться за адресою: м. Кіровоград, вул. Полтавська, б. 58.

Заслухавши суддю - доповідача, присутніх у судовому засіданні, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що за відповідачем рахується заборгованість зі сплати податкового боргу перед бюджетом в сумі 325 724,00 грн., який складається з заборгованості по сплаті податку на додану вартість за звітний період з січня 2014 року по серпень 2014 року, який платником самостійно узгоджено у поданих ним деклараціях за січень-серпень 2014 рік.

07 серпня 2014 року контролюючим органом сформовано податкову вимогу форми "Ю" до ПІІ ТОВ "Кіровоград Нафта" №651 на суму 100 240,83 грн., яку відповідач отримав того ж дня згідно підпису уповноваженої особи.

02 квітня 2013 року податковим керуючим на підставі рішення начальника ОДПІ №1053 від 06 серпня 2012 року, складено акт опису майна №31 на суму 327 752,67 грн.

Водночас, судами встановлено, що згідно витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 03 квітня 2013 року № 40302868, активи відповідача перебувають в податковій заставі.

При цьому, кошти, за рахунок яких можливо погасити податковий борг ПІІ ТОВ "Кіровоград Нафта" перед бюджетом відсутні, що підтверджується несплатою відповідачем у встановлені строки податкового боргу та поверненням інкасових доручень про стягнення боргу з відміткою про відсутність коштів на розрахункових рахунках боржника.

Зазначені інкасові доручення податковим органом виставлялись на підставі рішення суду у справі №811/3323/13-а про стягнення суми податкового боргу ПІІ ТОВ "Кіровоград Нафта" з розрахункових рахунків боржника.

Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України) платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з пунктом 14.1.175. пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до підпункту 87.1 статті 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

При цьому, згідно пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Положеннями пункту 95.1 статті 95 ПК України визначено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Таким чином, позивачем вжито всіх необхідних заходів для погашення податкового боргу відповідача, проте зазначені заходи не призвели до повного погашення боргу.

В силу пункту 87.2 статті 87 ПК України, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

У відповідності до пункту 88.1 статті 88 ПК України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Згідно з пунктом 89.3 статті 89 ПК України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Відповідно до пункту 95.3 статті 95 ПК України, орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Разом з тим, стосовно посилань ТОВ "ІК "ІФГ Капітал" на те, що окреме майно, яке було включено до акту опису, не може бути використано як джерело погашення податкового боргу ПІІ ТОВ "Кіровоград Нафта", оскільки останнє було надане ним у заставу ТОВ "Укрпромбанк", колегія суддів зазначає наступне.

За приписами підпункту 87.3.1 пункту 87.3 статті 87 ПК України, не можуть бути використані як джерела погашення податкового боргу платника податків майно платника податків, надане ним у заставу іншим особам (на час дії такої застави), якщо така застава зареєстрована згідно із законом у відповідних державних реєстрах до моменту виникнення права податкової застави;

Згідно пункту 89.5 статті 89 ПК України джерелом погашення податкового боргу платника може бути і майно, на яке платник податків набуде право власності у майбутньому, однак вартістю у межах суми існуючого податкового боргу.

При цьому, судом апеляційної інстанції доцільно зауважено, що дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, надається не на конкретно визначене майно, а на суму податкового боргу. Перелік майна, яке підлягає реалізації з метою погашення податкового боргу платника, виявляється у процесі виконання органом державної податкової служби судового рішення про надання такого дозволу. Майно платника, що підлягає продажу, не обмежується виключно майном, зазначеним в акті опису майна, а платник, в свою чергу, чи особа, яка вважає, що його інтереси порушені, не позбавлені права оскаржити включення податковим органом до опису майна активів.

З огляду на викладене, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що судами попередніх інстанцій правомірно надано дозвіл на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, в розмірі 325 724,00 грн.

Згідно частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права під час ухвалення судових рішень чи вчинення процесуальних дій.

Колегія суддів дійшла висновку, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана правильно, підстав для їх скасування з мотивів, викладених в касаційній скарзі, немає.

Керуючись статтями 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

у х в а л и в:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал" залишити без задоволення, а постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2015 року у справі № П/811/3148/14 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: М.П. Зайцев

О.А. Веденяпін

А.Ф. Загородній