Ухвала суду № 57492521, 26.04.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

26 квітня 2016 року м. Київ К/800/7682/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Нечитайло О.М.,

перевіривши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському районі міста Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області

на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2015 року

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2016 року

у справі №814/2675/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Никос-Центр»

до Державної податкової інспекції у Заводському районі міста Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Заводському районі міста Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області звернулась до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2015 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2016 року у справі №814/2675/15.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 22 березня 2016 року касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському районі міста Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області залишено без руху та надано скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги у спосіб, визначений у даній ухвалі.

На виконання вимог ухвали суду скаржник надіслав клопотання про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги у частині сплати судового збору, яке мотивував відсутністю належного фінансування. При цьому, строк, необхідний скаржнику для усунення недоліків, останнім не зазначено.

Згідно положень частини 1 та 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», з урахуванням змін, внесених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо сплати судового збору» від 22 травня 2015 року (редакція якого діє з 01 вересня 2015 року), судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання касаційної скарги на рішення суду судовий збір сплачується у розмірі 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

За змістом частини 1 статті 88 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Разом з тим, пунктом 2 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо сплати судового збору» від 22 травня 2015 року, Кабінет Міністрів України зобов'язано забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Суддя-доповідач, розглянувши заявлене клопотання, дійшов висновку, що наведені обставини не можна визнати обґрунтованими підставами для продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги, оскільки відсутність бюджетного фінансування не є підставою для звільнення скаржника від законодавчо встановленого обов'язку зі сплати судового збору, а доказів вчинення будь-яких дій з метою виконання ухвали Вищого адміністративного суду України від 22 березня 2016 року заявником суду не надано.

Таким чином, станом на день винесення даної ухвали, недоліки вищевказаної касаційної скарги не усунуті.

Відповідно до пунктом 1 частини 3 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

Виходячи з викладеного та в зв'язку із невиконанням вимог ухвали від 22 березня 2016 року суддя-доповідач приходить до висновку про наявність підстав для повернення касаційної скарги.

Керуючись статтями 108, 210 - 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ :

1. Відмовити у задоволенні клопотання Державної податкової інспекції у Заводському районі міста Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги.

2. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському районі міста Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2015 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2016 року у справі №814/2675/15 повернути скаржнику.

3. Копію ухвали про повернення касаційної скарги разом із доданими до касаційної скарги матеріалами направити Державній податковій інспекції у Заводському районі міста Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області.

4. Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Вищого

адміністративного О.М. Нечитайло

суду України