ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"26" квітня 2016 р. м. Київ К/800/67563/14
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Моторного О.А.
Суддів Борисенко І.В.,
Кошіля В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві
на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.11.2014
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22.12.2014
у справі № 826/15835/14
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лонстар"
до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві
про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,-
ВСТАНОВИВ:
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.11.2014, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.12.2014, позов задоволено. Визнано протиправними дії ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві щодо складання акту від 09.09.2014 №2748/26-55-22-13/39135980 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Лонстар» про підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.07.2014 по 31.08.2014; зобов'язано ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві вилучити з бази даних «Податковий блок» - «Аналітична система», «Перегляд результатів співставлення», «Дані результатів перевірок» дані, які внесено на підставі акту від 09.09.2014 №2748/26-55-22-13/39135980 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Лонстар» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.07.2014 по 31.08.2014.
В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, юридичної оцінки обставин справи, суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, враховуючи наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 09.09.2014 відповідачем було здійснено заходи з метою проведення зустрічної звірки ТОВ «Лонстар» щодо підтвердження господарських відносини з платниками податків за період з 01.07.2014 по 31.08.2014.
За результатами зазначеної перевірки складено акт від 09.09.2014 №2748/26-55-22-13/39135980 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Лонстар» щодо підтвердження господарських відносини з платниками податків за період з 01.07.2014 по 31.08.2014, в якому зафіксовані наступні порушення:
- ст.22, ст.138, п.184.5 ст.184, п.185.1 ст.185, п.198.6 ст.198, п.201.4, п.201.6, п.201.7 та п.201.8 ст.201 Податкового Кодексу України;
- відсутність реального здійснення операцій ТОВ «Лонстар» з придбання у контрагентів-постачальників та подальшої реалізації придбаного товару на користь покупців на підставі зареєстрованих податкових накладних;
- відсутні об'єкти оподаткування (відсутня передача товару (послуги) з ПДВ по операціях з продажу товарів (надання послуг)) до контрагентів-постачальників за період з 01.07.2014 по 31.08.2014.
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що висновки акту від 09.09.2014 №2748/26-55-22-13/39135980 не можуть бути підставою для внесення змін до податкової звітності з ПДВ, а тому дії відповідача щодо здійснення коригувань показників податкової звітності ТОВ «Лонстар» в інформаційно-аналітичних системах АІС «Податковий блок» за період з 01.07.2014 по 30.08.2014 є протиправними.
Однак, колегія суддів вважає, що рішення судів попередніх інстанцій не можна вважати такими, що відповідають вимогам, передбачених ст. ст. 69, 159 КАС України. При цьому, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Кодексу адміністративного суду України, кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Крім того, відповідно до положень ст. 2, ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.
Отже, враховуючи наведені норми законодавства, позивач на власний розсуд визначає чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень.
Проте, ці рішення, дія або бездіяльність у будь-якому випадку повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.
Відповідно до п. 61.1 ст. 61 Податкового кодексу України, податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (пп. 62.1.2 п. 62.1 ст. 62 ПК України).
Згідно зі ст. 71 Податкового кодексу України, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.
Відповідно до пп. 72.1.1 п. 72.1 ст. 72 ПК України, для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла: від платників податків та податкових агентів, зокрема інформація: що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків; про застосування реєстраторів розрахункових операцій.
Податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів (п. 74.1 ст. 74 ПК України).
В даному випадку, судами не враховано, що питання про можливість задоволення конкретних позовних вимог платника податків, спрямованих на відновлення його прав, має вирішуватися, виходячи із суті заявлених вимог та наявності спірних правовідносин, які виникли безпосередньо між позивачем та контролюючим органом, протиправні дії якого, на суб'єктивну думку позивача, порушили його право. При цьому, факт порушення права позивача та, як наслідок, наявність спірних правовідносин потребують доведення та встановлення в ході судового розгляду справи.
Отже, судам попередніх інстанцій при розгляді даної справи необхідно дослідити відповідні обставини та встановити, чи впливають безпосередньо на права та обов'язки позивача оскаржувані дії податкового органу, чи порушені права позивача (за захистом яких він звернувся до суду) та чи порушені вони саме внесенням податковим органом до бази даних інформації на підставі акту від 09.09.2014 №2748/26-55-22-13/39135980 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Лонстар» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.07.2014 по 31.08.2014.
Враховуючи, що передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, оскаржувані судові рішення у справі підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції відповідно до ч. 2 ст. 227 КАС України.
При новому розгляді, слід взяти до уваги вищезазначене та прийняти законне і обґрунтоване рішення відповідно до норм матеріального, процесуального права, надати належну правову оцінку обставинам у справі.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 222, 223, 227, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві задовольнити частково.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.11.2014 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22.12.2014 скасувати.
Справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: (підпис)О.А. МоторнийСудді(підпис)І.В. Борисенко (підпис)В.В. Кошіль
Судове рішення № 57492469, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 26.04.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 826/15835/14. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: