Ухвала суду № 57492458, 27.04.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"27" квітня 2016 р. м. Київ К/800/48653/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Рецебуринського Ю.Й.,

Суддів Головчук С.В.,

Швеця В.В.,

секретаря судового засідання Горбатюка В.С.,

за участю:

позивача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_2 до Оперативного командування «Південь», треті особи - квартирно-експлуатаційний відділ м. Одеси, Житлова комісія Одеського гарнізону, Житлова комісія військової частини А2393, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

за касаційною скаргою ОСОБА_3, представника ОСОБА_2, на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 13 липня 2015 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2015 року,

В С Т А Н О В И Л А:

У травні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання протиправними дій відповідача щодо зарахування на квартирний облік в загальну чергу з 3 березня 1995 року та першочергову з 3 березня 1995 року та зобов'язання відповідача зарахувати його на квартирний облік в загальну чергу з 12 березня 1993 року та першочергову з 12 березня 1993 року.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 13 липня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2015 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі представник позивача, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалені ними судові рішення та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог.

З'ясувавши обставини справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права згідно статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення касаційної скарги.

Судами встановлено, що ОСОБА_2 перебуває на службі в Збройних Силах з 1 серпня 1986 року, станом на момент звернення до суду є начальником групи авіації військової частини А2393.

23 березня 2015 року позивачем на ім'я командира військової частини А2393 та Голови житлової комісії подано рапорт про зарахування на облік для поліпшення житлових умов у м. Одеса з сім'єю (1 особа) та включення до списків на першочергове отримання житлового приміщення як льотно-підйомний склад.

25 березня 2015 року на засідання житлової комісії військової частини А2393 за результатами розгляду рапорту ОСОБА_2 прийнято рішення щодо постановки позивача в загальну чергу з 3 вересня 1995 року та першочергову як льотно-підйомний склад та учасник бойових дій з 3 вересня 1995 року складом сім'ї - 1 (одна особа).

Не погоджуючись з датою зарахування позивача на квартирний облік останній звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи справу, суди виходили з того, що даний спір є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів.

Відповідно до абзаців 1 та 7 частини 1 статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року №2011-XII держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у порядку і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР та іншими нормативно-правовими актами.

Порядок забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей жилими приміщеннями, а також розмір і порядок виплати військовослужбовцям грошової компенсації за піднайом (найом) ними жилих приміщень визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 2 Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2006 року № 1081, військовослужбовці та члени їх сімей забезпечуються службовими житловими приміщеннями, що відповідають вимогам житлового законодавства. З цією метою у кожній військовій частині формується фонд службового житла.

Згідно з вимогами п. 22 вказаного Порядку облік військовослужбовців, які потребують поліпшення житлових умов (далі - облік), ведеться у військових частинах та квартирно-експлуатаційних органах.

Відповідно до п. 24 цього ж Порядку військовослужбовці зараховуються на облік згідно з рішенням житлової комісії військової частини, яке затверджується командиром військової частини. У рішенні зазначаються дата зарахування на облік, склад сім'ї, підстави для зарахування на облік, вид черговості (загальна черга, в першу чергу, поза чергою), а також підстави включення до списків осіб, що користуються правом першочергового або позачергового одержання житлових приміщень, а в разі відмови в зарахуванні на облік - підстави відмови з посиланням на відповідні норми законодавства.

Пунктом 26 вказаного Порядку встановлено, що військовослужбовці, які перебувають на обліку, у разі переміщення по військовій службі, пов'язаного з переїздом до іншого гарнізону (в іншу місцевість), зараховуються на облік за новим місцем служби разом з членами їх сімей із збереженням попереднього часу перебування на обліку, а також у списках осіб, що користуються правом першочергового або позачергового одержання житла.

За загальним правилом у порядку цивільного судочинства суди вирішують справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, зокрема, спори, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також із інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства (статті 3 та 15 Цивільного процесуального кодексу України).

Отже, у порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.

Житлові спори - це особливий різновид спорів, що стосується житлових прав та інтересів громадян і організацій.

У порядку цивільного судочинства розглядаються спори щодо права особи на житло (приватизація житла, взяття на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, або зняття з такого обліку, надання житла, користування жилим приміщенням у будинку державного чи приватного жилого фонду, житлово-будівельних кооперативів, у гуртожитках, встановлення автономного опалення у приміщенні державного житлового фонду, зняття з реєстраційного обліку місця проживання за наявності спору, зобов'язання органу влади чи органу місцевого самоврядування здійснити необхідні дії щодо утримання в належному стані житлового будинку, виселення, а також спори щодо забезпечення житлових прав мешканців гуртожитків тощо).

Такі спори є житловими (цивільними) спорами, незалежно від участі у справі суб'єкта владних повноважень, як відповідача.

З аналізу наведених правових норм слідує висновок, що спори про взяття на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки в такому випадку особа звертається до суду за захистом порушеного цивільного права.

Вказаний висновок щодо такого застосування норм права викладений у постанові Судової палати Верховного Суду України у цивільних справах від 2 березня 2016 року (справа № 6-14цс16).

Подібну правову позицію щодо належності спорів у сфері житлових відносин до повноважень цивільних судів висловила колегія суддів Судової палати Верховного Суду України в адміністративних справах у постанові від 23 лютого 2016 року (справа № 21-6551а15).

За правилами пункту 1 частини першої статті 157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Статтею 228 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку і закриває провадження у справі з підстав, встановлених статтею 157 цього Кодексу.

Керуючись статтями 221, 223, 228, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 13 липня 2015 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2015 року.

Провадження у даній справі відкрите в порядку адміністративного судочинства закрити.

Роз'яснити позивачу право на звернення до суду в порядку цивільного судочинства.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута у порядку і з підстав, передбачених статтями 235-237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Ю.Й. Рецебуринський

Судді С.В. Головчук

В.В. Швець