Ухвала суду № 57492216, 26.04.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2016 р. Справа № 876/1643/16 Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Кузьмича С. М.,

суддів Гулида Р. М., Улицького В. З.

за участю секретаря Кулик Т. Б.

представника позивача ОСОБА_1

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Волинської митниці Державної фіскальної служби України на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 2 лютого 2016 року по справі № 803/3872/15 за позовом Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 до Волинської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач 14 грудня 2015 року звернувся з адміністративним позовом до суду, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № 205000011/2015/000089/2 від 7 жовтня 2015 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 205070000/2015/00078 від 7 жовтня 2015 року.

Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, зазначає, що для митного оформлення було надано усі необхідні документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості за першим методом - за ціною договору (контракту), таким чином відповідачем безпідставно було застосовано резервний метод визначення митної вартості товару.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 2 лютого 2016 року позов задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано рішення Волинської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів за № 205000011/2015/000089/2 від 7 жовтня 2015 року.

Визнано протиправною та скасовано картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Волинської митниці ДФС за № 205070000/2015/00078 від 7 жовтня 2015 року.

Зазначену постанову в апеляційному порядку оскаржив відповідач. У поданій апеляційній скарзі покликається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить вказану постанову скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

В апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції не взято до уваги той факт, що у даному випадку виникнення сумнівів про достовірність даних щодо митної вартості обґрунтовуються розбіжностями у декларації, зокрема розбіжностями щодо умов поставки, країни походження товару та вартості перевезення по території України і Польщі.

Представник позивача в судовому засіданні надав пояснення, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін

Відповідач явку свого представника не забезпечив, хоч і був належним чином повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання, що не перешкоджає розглядати справу в його відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не належить до задоволення з наступних підстав.

Вивчивши матеріали справи, судом апеляційної інстанції встановлено, що між ФОП ОСОБА_2 (замовник) та ФОП ОСОБА_3(перевізник) було укладено договір перевезення вантажів транспортними засобами від 1 січня 2015 року, за яким замовник доручає, а перевізник бере на себе обов'язок здійснювати на підставі письмових заявок замовника перевезення вантажів, заявлених замовником до перевезення, вантажними транспортами засобами по території України та за її межами.

Відповідно до заявки-договору на автоперевезення № 7 від 5 жовтня.2015 року позивач замовив у ФОП ОСОБА_3 послуги з перевезення вантажу (овочі, фрукти на палетах) за маршрутом «(Польща) Люблін - (Україна) Луцьк» автомобілем з д. н.з. НОМЕР_1. Здійснені відповідно до заявки-договору на автоперевезення № 7 від 5 жовтня 2015 року витрати на перевезення підтверджуються наданими ФОП ОСОБА_3 довідкою від 7 жовтня 2015 року та розрахунком транспортних витрат №08-10/2015 від 8 жовтня 2015 року із зазначенням вартості такого перевезення.

ФОП ОСОБА_2 7 жовтня 2015 року на митний пост «Луцьк» для митного контролю та митного оформлення товарів, що імпортуються на митну територію України, подав митну декларацію в електронному вигляді № 205070000/2015/017010 на товар - «апельсини свіжі» - 8400 кг (торговельна марка CROWN), «гранати свіжі» - 704 кг (торговельна марка MAS), «виноград столовий свіжий» - 728 кг (торговельна марка EL RECLOT), «сливи свіжі» - 880 кг (торговельна марка FRUTAS SALUD), «виноград столовий свіжий» - 1456 кг (торговельна марка DIDONNA), «ківі свіжі» - 1 650 кг (торговельна марка IFRUTTI), «мандарини свіжі» - 3815 кг (торговельна марка FLAMENKO), «хурма свіжа» - 1472 кг (торговельна марка SOLETE). Відповідно до контракту №2 від 18 вересня 2015 року, що укладений з компанією «BURY Trade» Sp.z o.o. (Польща) вказаний товар надійшов на адресу ФОП ОСОБА_2

До вантажно-митної декларації додавались для підтвердження заявленої митної вартості: контракт № 2 від 18 вересня 2015 року № 1, рахунок-фактура (інвойс) № FX/00572/2015/MG від 6 жовтня 2015 року, міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) № 059862 від 6 жовтня 2015 року, сертифікати походження товару № PL/MF/AL0004079 від 6 жовтня 2015 року, сертифікат відповідності стандартам ЄС для свіжих овочів і фруктів № КО.8231.3.834.201 від 6 жовтня 2015 року, копія митної декларації країни відправлення № 15PL302010Е0116193, а також інші документи, зазначені в графі 44 митної декларації.

Із запису у графі 43 наведеної електронної митної декларації № 205070000/2015/017010, зрозуміло, що товар «апельсини свіжі», «гранати свіжі», «виноград столовий свіжий» торговельної марки EL RECLOT, «сливи свіжі», «виноград столовий свіжий» торговельної марки DIDONNA, «ківі свіжі», «мандарини свіжі», «хурма свіжа», були задекларовані за першим методом, тобто за ціною контракту.

Із змісту електронної митної декларації № 205070000/2015/017010 зрозуміло, що документи, які подані для підтвердження митної вартості не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом та містять розбіжності та неточності (згідно заявки-договору на автоперевезення № 7 від 5 жовтня 2015 року та довідки від 7 жовтня 2015 року податкове навантаження до кордону становить 38,89 грн/км, а після кордону - 66,67 грн/км; пунктом 4.2 контракту № 2 від 18 вересня 2015 року передбачено, що оплата за товар здійснюється протягом 90 банківських днів від дати митного оформлення та пунктом 4.3 даного контракту передбачено, що можлива передплата за товар, проте у фактурі №FX/00572/2015/MG від 6 жовтня 2015 року зазначено, що термін оплати становить 14 днів; відповідно до товаросупровідних документів та графи 20 митної декларації умовами поставки товару є FCA Люблін, у той же час у графі 3 декларації митної вартості вказано умови поставки - EXW Люблін; відповідно до фактури №FX/00572/2015/MG від 6 жовтня 2015 року та графи 34 митної декларації країною походження товару «апельсини свіжі» є Зімбабве, проте у графі 31 митної декларації зазначено «ZA», що згідно із класифікатором країн означає Південно-Африканська Республіка), тому посадовою особою митниці направлено повідомлення про необхідність надання додаткових документів на підтвердження заявленої вартості, а саме: розрахунок транспортних витрат, прайс-лист від виробника товару, фактуру на закупівлю товару у виробника, виписку з бухгалтерської документації, висновки про якісні та кількісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, розрахунок числового значення витрат на транспортування та числового значення заявленої митної вартості.

Листом № 7 від 7 жовтня 2015 року декларант подав відповідачу додатково висновок про якісні та вартісні характеристики № В від 7 жовтня 2015 року, платіжне доручення в іноземній валюті № 30 від 25 вересня 2015 року, виписку з банку від 25 вересня 2015 року та прайс-лист від 6 жовтня 2015 року, а також повідомив про неможливість надання фактури на закупівлю товару у виробника у зв'язку з комерційною таємницею третьої особи, не пов'язаної з контрактом укладеним з компанією «BURY Trade» Sp.z o.o. (Польща).

У зв'язку з прийняттям рішення про коригування митної вартості товарів № 205000011/2015/000089/2 від 7 жовтня 2015 року, позивачу 7 жовтня 2015 року було відмовлено у прийнятті митної декларації та видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 205070000/2015/00078. У картці відмови відповідач роз'яснив вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: приведення рівня митної вартості в графах 12, 45 ВМД у відповідність до рішення про визначення митної вартості № 205000011/2015/000089/2 від 7 жовтня 2015 року.

У рішенні про коригування митної вартості товарів № 205000011/2015/000089/2 від 7 жовтня 2015 року Волинською митницею ДФС визначено митну вартість партії товару за резервним методом, згідно із статтею 64 Митного кодексу України, на підставі цінової інформації наявної в митного органу. У графі 30 цього рішення зазначено:

- «апельсини свіжі», вагою 8400 кг (торговельна марка CROWN) за ціною 1,02 доларів США за 1 кг (за митними деклараціями № 125110011/2015/13734 від 22 вересня 2015 року, № 125110008/2015/111629 від 26 серпня 2015 року);

- «гранати свіжі», вагою 704 кг (торговельна марка MAS) за ціною 1,75 доларів США за 1 кг (за митними деклараціями № 204050000/2015/16708 від 15 вересня 2015 року, № 125110011/2015/112281 від 31 серпня 2015 року);

- «виноград столовий свіжий», вагою 728 кг (торговельна марка EL RECLOT) за ціною 1, 51 доларів США за 1 кг (за митною декларацією № 125110011/2015/14535 від 2 жовтня 2015 року);

- «виноград столовий свіжий», вагою 1456 кг (торговельна марка - DIDONNA) за ціною 1,51 доларів США за 1 кг (за митною декларацією № 125110011/2015/14535 від 2 жовтня 2015 року);

- «ківі свіжі», вагою 1 650 кг (торговельна марка - IFRUTTI) за ціною 1, 32 доларів США за 1 кг (за митними деклараціями № 205070000/2015/14295 від 21 вересня 2015 року, № 209140000/2015/30763 від 19 вересня 2015 року);

- «мандарини свіжі», вагою 3 815 кг (торговельна марка - FLAMENKO) за ціною 1, 02 доларів США за 1 кг (за митною декларацією № 125110011/2015/14566 від 4 жовтня 2015 року);

- «хурма свіжа», вагою 1 472 кг (торговельна марка - SOLETE) за ціною 1, 75 доларів США за 1 кг (за митними деклараціями № 209140000/2015/32649 від 2 жовтня 2015 року, № 125110011/2015/14187 від 28 вересня 2015 року).

Різниця між митною вартістю задекларованою позивачем за основним методом та митною вартістю визначеною Волинською митницею ДФС товару становить 4681,82 доларів США за всю партію товару.

З метою випуску товарів у вільний обіг, 7 жовтня 2015 року позивачем подано на митний пост «Луцьк» електронну митну декларацію № 205070000/2015/017176 з уточненою митною вартістю. В зазначеній митній декларації було вказано митну вартість товару, яка була визначена позивачем, однак всі митні платежі сплачено з митної вартості товарів, що була визначена в оскаржуваному рішенні Волинської митниці ДФС про коригування митної вартості товару, що зрозуміло з графи «подробиці розрахунків». Внаслідок коригування митної вартості товарів, позивачем було сплачено донараховану суму мита, додаткового збору, податок на додану вартість.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року (зі змінами та доповненнями) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частиною 1 статті 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів відповідно до частини 2 статті 53 Митного кодексу України є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до частини 3 статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з частиною 1 статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до частини 2, 3 статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно з частиною 6 статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до частини 1 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно з частиною 7, 8 статті 55 Митного кодексу України у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів. Протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати органу доходів і зборів додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

Відповідно до частини 9 статті 55 Митного кодексу України У разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів орган доходів і зборів розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом

Визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). (частини 1, 2 статті 57 Митного кодексу України)

Відповідно до частини 2 статті 64 Митного кодексу України митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Згідно з частинами 1 ,2 статті 256 Митного кодексу України відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення органу доходів і зборів про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом. У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз'яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження.

Приймаючи оскаржене рішення суд першої інстанції виходив з того, що при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів повинен перевіряти числове значення митної вартості та встановлювати причинний зв'язок між наявністю розбіжностей, ознак підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари та неможливістю перевірити числове значення митної вартості. При цьому лише за обставин неможливості визначення митної вартості у зв'язку з відсутністю згаданого причинного зв'язку, орган доходів і зборів, може витребувати додаткові документи, передбачені статтею 53 Митного кодексу України.

Позивачем були надані документи, які чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об'єктивні і достовірні дані, що піддавалися обчисленню, вказували ціну товару, яка підлягала сплаті покупцем на користь продавця, тобто підтверджували митну вартість товару за ціною контракту, при цьому, висловлені митним органом окремі зауваження щодо поданих документів не впливають на митну вартість товарів. Відповідачем не наведено обставин, що б підтверджували недостовірність проведеного позивачем розрахунку митної вартості за ціною договору, не довів правомірність прийняття оскаржуваного рішення та картки.

Проаналізувавши наведені законодавчі положення, суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції і вважає, за необхідне зазначити, що відповідно до статті 72 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем не було надано доказів, що б підтверджували обставини, на які він посилається як на обґрунтування правомірності прийняття рішення про коригування митної вартості за № 205000011/2015/000089/2 від 7 жовтня 2015 року та картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за № 205070000/2015/00078 від 7 жовтня 2015 року. Нормами статті 54 Митного кодексу України визначено вичерпний перелік у яких випадках орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю, при цьому необхідна наявність обґрунтованих підстав для сумнівів у достовірності заявленої митної вартості.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду - без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду першої інстанції.

Керуючись статтями 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Волинської митниці Державної фіскальної служби України залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 2 лютого 2016 року по справі № 803/3872/15- без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20-ти днів з дати складення в повному обсязі.

Головуючий Кузьмич С. М.

Судді Гулид Р. М.

Улицький В. З.

Повний текст ухвали складено 29 квітня 2016 року.