Ухвала суду № 57492195, 09.03.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 березня 2016 року м. Київ К/9991/64329/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Ланченко Л.В., Шипуліної Т.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва Державної податкової служби

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 березня 2012 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02 жовтня 2012 року

у справі № 2а-19362/11/2670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Пелікан»

до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Пелікан» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва Державної податкової служби (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0003362311/0 від 22 серпня 2011 року.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 березня 2012 року позов був задоволений повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Солом'янському районі м. Києва № 0003362311/0 від 22 серпня 2011 року.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02 жовтня 2012 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 березня 2012 року було залишено без змін.

В касаційній скарзі ДПІ у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 березня 2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02 жовтня 2012 року і ухвалити нове рішення, яким у задоволені позову відмовити.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

Згідно з підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, на підставі наказу від 26 липня 2011 року № 2947 та постанови СВ ПМ ДПА у м. Києві від 15 липня 2011 року, ДПІ у Солом'янському районі м. Києва провела документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Торговий дім «Пелікан» з питань правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств при взаємовідносинах з ТОВ «Локсім», ТОВ «Трайніс Консалт», ТОВ «Метроград», ПП «Біарум» за період з 01 липня 2008 року по 30 червня 2011 року, за результатами якої був складений акт № 8889/23-11/34188362 від 08 серпня 2011 року.

За висновками акта перевірки, позивачем були порушені, зокрема, вимоги підпунктів 7.2.3, 7.2.6 пункту 7.2 статті 7, підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 530852,00 грн., в тому числі по періодах: вересень 2010 року - 143882,00 грн., жовтень 2010 року - 256771,00 грн., листопад 2010 року - 130199,00 грн.

Зокрема, в акті перевірки було вказано, що ТОВ «ТД «Пелікан» неправомірно включило до податкового кредиту відповідного податкового періоду суму податку на додану вартість, сплаченого у складі вартості товару, придбаного у ТОВ «Локсім» (згідно договору від 01 серпня 2010 року № 08/10), ТОВ «Трайніс Консалт» (згідно договорів від 01 вересня 2010 року № 09/10-БТ та № 010910 58), ТОВ «Метоград» (згідно договорів від 01 листопада 2010 року № 01/11-10 та № 01/11-10-БТ), ПП «Біарум» (згідно договорів від 01 жовтня 2010 року № 0110-2010 та № 10/2010-Б), оскільки згідно даних досудового слідства у кримінальній справі № 19-00227, порушеній по факт придбання ряду підприємств, а саме: ТОВ «Основа Євро», ТОВ «Бізнес-Ліга», ТОВ «Промисловий союз України», ТОВ «Промислова група України», ТОВ «Торгово-промислова компанія України», ТОВ «ПКВ Трейд», ТОВ «Інтертранс груп ЛТД», ТОВ «ТД Газенерго», ТОВ «Альта груп Лімітед», ТОВ «Еко Трак», ТОВ «Юкрон», ТОВ «Якумб-Круз», ТОВ «Гама корпорейшн», ТОВ «Астра Груп Технолоджи» для прикриття незаконної діяльності у сфері оподаткування за ознаками злочину, передбаченого частиною 2 статті 205, частиною 3 статті 212 Кримінального кодексу України, було встановлено місцезнаходження та допитано директорів наступних підприємств, а саме: ТОВ «Локсім» та ТОВ «Трайніс Консалт», ПП «Біарум», які надали покази, що до фінансово-господарської діяльності зазначених підприємств ніякого відношення не мають, первинні документи та податкову звітність не складали та не підписували, рахунків в банківських установах не відкривали, печатку товариства не отримували, грошові кошти в статутний фонд підприємств не вносили та нікому не доручали виконувати вказані дії, чим займались зазначені підприємства та за якою адресою знаходяться їм не відомо, оскільки зареєстрували підприємства за винагороду; директор ПП «Метоград» ОСОБА_3 повідомив, що у 2008 році ним було зареєстроване вказане підприємство з метою ведення підприємницької діяльності. реєстрація підприємства проводилась згідно виписаної довіреності юридичною компанією. Ним були внесені основні засоби в статутний фонд підприємства, але у зв'язку з економічною кризою підприємство так і не розпочало свою діяльністю. Також, ОСОБА_3 повідомив, що за час перебування ним на посаді директора, підприємство не здійснювало жодної операції, печатка постійно знаходилась у нього, ніякі договори, накладні, податкові накладні, акти виконаних робіт він не складав та не підписував. Крім іншого, за результатами судово-почеркознавчої експертизи встановлено, що підписи в податкових накладних по взаємовідносинах між позивачем та ТОВ «Локсім», ТОВ «Трайніс Консалт», ТОВ «Метоград», ПП «Біарум» від імені громадян ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_1 виконані іншою особою Вказані обставини слугували підставою для висновку податкового органу про безпідставність формування позивачем податкового кредиту по господарських операціях з ТОВ «Локсім», ТОВ «Трайніс Консалт», ТОВ «Метоград», ПП «Біарум».

22 серпня 2011 року ДПІ у Солом'янському районі м. Києва на підставі вказаного акту перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення № 0003362311/0, яким згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу збільшилап ТОВ «ТД «Пелікан» суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість на 663565,00 грн., у тому числі: 530852,00 грн. - за основним платежем, 132713,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що збільшення податковим органом позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) згідно оспорюваного податкового повідомлення-рішення є безпідставним, оскільки реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ «Локсім», ТОВ «Трайніс Консалт», ТОВ «Метоград», ПП «Біарум» підтверджена належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, складеними належним чином зареєстрованими юридичними особами та платниками податку на додану вартість. Також, суд виходив з того, що за результатами перевірок платників податків, призначених в рамках порушеної кримінальної справи, податкове повідомлення-рішення не може бути прийняте органом державної податкової служби до дня набрання законної сили обвинувальним вироком, винесеним судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, або рішенням про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ТД «Пелікан» була постанова старшого слідчого СВ ПМ ДПІ у Солом'янському районі м. Києва від 15 липня 2011 року у кримінальній справі № 19-00227.

Пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється, зокрема, у випадку, коли отримано постанову суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

Пунктом 86.9 статті 86 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Положеннями абзаців 1, 2 пункту 58.4 статті 58 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, у разі коли судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом. Складання та надсилання платнику податків податкового повідомлення-рішення за податковими зобов'язаннями платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, забороняється до набрання законної сили рішенням суду у справі або винесення постанови про закриття такої кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.

Системний аналіз зазначених норм дає підстави для висновку про те, що матеріали позапланової перевірки, проведеної на підставі постанови слідчого, можуть бути підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень лише після винесення судом обвинувального вироку, що набрав законної сили, або винесення рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.

У справі, що розглядається, суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що на дату складання оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, обвинувального вироку, що набрав законної сили, або рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами у кримінальній справі № 19-00227, в рамках якої призначено перевірку позивача, не приймалось.

Доказів на спростування вказаних обставин матеріали справи не містять. Не додано таких доказів і до касаційної скарги.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про неправомірність оспорюваного податкового повідомлення-рішення та наявність підстав для його скасування.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС підлягає залишенню без задоволення, а постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 березня 2012 року та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 02 жовтня 2012 року підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 2201, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 березня 2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02 жовтня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ______ Л.І. Бившева

Судді: ______ Л.В. Ланченко

______ Т.М. Шипуліна