Ухвала суду № 57492083, 26.04.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 379/190/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Бабоїд О.М. Суддя-доповідач: Шостак О.О.

У Х В А Л А

Іменем України

26 квітня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Шостака О.О.,

суддів Желтобрюх І.Л., Мамчура Я.С.,

при секретарі Лебедєвій Ю.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Таращанському районі Київської області на постанову Таращанського районного суду Київської області від 29 лютого 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у Таращанському районі Київської області про визнання незаконними рішень, дій чи бездіяльності органу державної влади та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_2 звернувся до Таращанського районного суду Київської області з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України у Таращанському районі Київської області про:

- визнання неправомірними дій щодо відмови у прийнятті довідки, виданої Таращанським РВ ГУ МВС України в Київській області за №200/109/1011/3/01-2016 від 04.02.2016, згідно постанови Таращанського районного суду справа №379/1305/15-а провадження №2-а/379/117/15 від 29.09.2015, про заробітну плату в зоні відчуження з 04.05 по 08.05.1986 року для нарахування пенсії.

- зобов'язання прийняти довідку про заробітну плату за роботу у зоні відчуження, яка видана Таращанським РВ ГУ МВС України в Київській області за №200/109/1011/3/01-2016 від 04.02.2016, згідно постанови Таращанського районного суду справа №379/1305/15-а провадження №2-а/379/117/15 від 29.09.2015, провести перерахунок та виплачувати пенсії з 29.09.2015 - з дати винесення вказаної постанови та в подальшому здійснювати відповідні виплати безстроково - довічно.

Постановою Таращанського районного суду Київської області від 29 лютого 2016 року позов задоволено частково. Визнано дії управління Пенсійного фонду України в Таращанському районі Київської області щодо відмови ОСОБА_2 в призначенні та виплаті пенсії відповідно до довідки №200/109/1011/3/01-2016 від 04.02.2016, виданої Таращанським РВ ГУ МВС України в Київській області про заробітну плату (грошове забезпечення), одержану особою за роботу в зоні відчуження з 04 по 08 травня 1986 року, протиправними. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Таращанському районі Київської області призначити та виплачувати пенсію ОСОБА_2 відповідно до довідки №200/109/1011/3/01-2016 від 04.02.2016, виданої Таращанським РВ ГУ МВС України в Київській області про заробітну плату (грошове забезпечення), одержану за роботу в зоні відчуження 04 по 08 травня 1986 року, починаючи з 08.02.2016. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Перевіряючи правомірність оскаржуваного судового рішення колегія суддів виходить з положень ч. 1 ст. 195 КАС України, згідно з яким суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Оскільки постанова Таращанського районного суду Київської області від 29 лютого 2016 року позивачем в частині відмови в задоволенні позову не оскаржується, колегія суддів суду апеляційної інстанції не знаходить підстав для перегляду зазначеного судового рішення в частині, яка не оскаржується апелянтом.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач є ліквідатором аварії на ЧАЕС 1-ї категорії, має 2 групу інвалідності, перебуває на обліку в управлінні Пенсійного Фонду України в Таращанському районі Київської області та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

29 вересня 2015 року Таращанським районним судом було прийнято рішення по справі за позовом ОСОБА_2 до Таращанського РВ ГУ МВС України в Київській області, третя особа управління Пенсійного фонду України в Таращанському районі Київської області, відповідно до якого зобов'язано Таращанський РВ ГУ МВС України в Київській області провести перерахунок заробітної плати ОСОБА_2 за період роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильскій АЕС з 04.05.1986 по 08.05.1986 та видати відповідну довідку з урахуванням постанови Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 05.06.1986 року №665-195 щодо роботи у вихідний день, тобто з урахуванням доплати за роботу у вихідний день (04.05.1986 року) - в подвійному розмірі: наказу МВС СРСР № 0130 від 11.05.1986 та № 0189 від 30.06.1986 щодо виплати подвійного окладу, виходячи із розрахунку посадового окладу в подвійному розмірі та кратності 4 (чотири) відповідно до зони небезпеки (2 зона небезпеки) та абзацу другого пункту 1 постанови ЦК КПРС, Президії Верховної ВР СРСР, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 7 травня 1986 року № 524-156 (у0524400-86): розпорядження Ради Міністрів СРСР від 3 вересня 1986 року № 1767 /розпорядження Ради Міністрів УРСР від 10 вересня 1986 року № 530-рс (530-86-р) щодо збільшення окладу на 15%.

08 лютого 2016 року позивач, звернувся з письмовою заявою до відповідача, з проханням прийняти довідку про заробітну плату за роботу в зоні відчуження в період з 04.05 по 08.05.1986 року, видану Таращанським РВ ГУ МВС України в Київській області від 04.02.2016 №200/109/1011/3/01-2016 та провести перерахунок пенсії відповідно до вказаної довідки.

Відповідачем листом від 16.02.2016 надано відповідь, в якій викладено роз'яснення щодо призначення пенсії позивачу. Відмовляючи в перерахунку пенсії управління Пенсійного фонду України в Таращанському районі Київської області послалося на те, що м. Чорнобиль у період з травня по червень 1986 року було віднесено до 2-ї зони небезпеки, тому позивачеві не могла проводитися оплата праці за підвищеними до 100% тарифними ставками.

Вважаючи вказану відмову відповідача протиправною, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем неправомірно відмовлено позивачеві у перерахунку пенсії відповідно до наданої ним довідки від 04.02.2016 № 200/109/1011/3/01-2016.

Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язати діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до листа Міністерства праці України від 24.04.1997 № 06-1695 «Про оплату праці громадян, які виконували роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в зоні відчуження в 1986-1990 роках» на військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, зайнятих на роботах по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, порядок і розміри підвищеної оплати праці, передбачені розпорядженням Ради Міністрів СРСР від 17.05.1986 № 964 (оплата в 5-ти, 4-х, 3-х і 2-хкратному розмірах), було поширено розпорядженням Ради Міністрів СРСР від 23.05.1986 № 1031. При цьому, грошове утримання в підвищених розмірах виплачувалось, виходячи з посадових окладів, а особам офіцерського і начальницького складу, прапорщикам і мічманам також з окладів за військове чи спеціальне звання. Всі інші надбавки, підвищення і компенсації, що виплачувались за основним місцем роботи, нараховувались тільки на одинарний посадовий оклад.

На решті території зони відчуження, що не була віднесена до зон небезпеки оплата праці проводилась з дня аварії, виходячи з підвищених до 100% тарифних ставок (посадових окладів) відповідно до постанови ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 07.05.1986 № 524-156 (постанова Ради Міністрів УРСР від 08.05.1986 № 168).

Відповідності до ст. 54 Закону України «Про соціальний статус і соціальних захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, за бажанням осіб можуть призначатися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу у зоні відчуження в 1986-1990 року, у розмірі відшкодування фактичних збитків.

01 січня 2012 року набрала чинності Постанова Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», якою затверджено порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Згідно п.п. 4 п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210, уразі коли особа пропрацювала у зоні відчуження менше календарного місяця у 1986-1990 роках, за її бажанням, пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу у зоні відчуження, за весь фактично відпрацьований час, в одному із неповних календарних місяців роботи протягом цих років, без додавання суми заробітної плати за період роботи за межами зони відчуження. У такому разі заробітна плата за весь фактично відпрацьований час ділиться на число відпрацьованих днів, а одержана сума множиться на 25,4. Якщо дні роботи припали на вихідні і святкові дні, розрахунок заробітної плати проводиться у такому ж порядку, як і за роботу у робочі дні, а доплата за вихідні і святкові дні, нарахована за фактично відпрацьований час, з урахуванням установленої кратності додається до суми обчисленої заробітної плати.

Згідно з п. 7 Порядку обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до ст. 54 і 57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210, пенсії призваних на військові збори військовозобов'язаних, які брали участь в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та працювали у зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, призначаються виходячи із заробітної плати, яку вони одержували за основним місцем роботи, з урахуванням фактично відпрацьованого часу у зоні відчуження, характеру виконуваної роботи, місця і тривалості робочого дня (незалежно від періоду проведення розрахунку оплати праці за умови, якщо такий розрахунок проведено на підставі первинних документів про місце роботи і тривалість робочого дня згідно із сумарною кратністю оплати праці, встановленою у відповідні періоди за зонами небезпеки: у III зоні - 5, II - 4, I - 3). При цьому в усіх випадках заробітна плата для розрахунку пенсії не повинна бути нижчою від фактично одержаної суми у зазначений період.

Таким чином, зі змісту пункту 7 вказаного Порядку слідує, що підставою для призначення пенсії, крім довідки про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 9 березня 1988 року № 122, можуть бути інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою проводились роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Форма довідки про заробітну плату, яка видається особам, що виконували роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в зоні відчуження затверджена листом Міністерства соціального захисту населення України від 27.02.1996 за № 01/3/241 -013-2. Згідно цієї форми стверджуючі документи про роботу в зоні відчуження додаються в копії.

Згідно п. 8 листа Міністерства соціального захисту населення України від 27.02.1996, роз'яснено, що Довідку Форми № 122 подавати для призначення пенсій у відповідності зі статтею 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не обов'язково, оскільки період роботи в зоні відчуження вказано в довідці про заробіток.

З аналізу викладених норм, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апелянта стосовно ненадання позивачем достатніх первинних документів для перерахунку пенсії є протиправними, оскільки позивачем була надана довідка від 04.02.2016 № 200/109/1011/3/01-2016, яка видана Таращанським РВ ГУ МВС України в Київській області на підставі рішення суду.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно, оцінивши фактичні обставини справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, дійшов вірного висновку про задоволення позову в частині .

Таким чином, підстав для задоволення апеляційної скарги немає, а її доводи спростовуються вище наведеним.

Згідно зі ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, апеляційну скаргу УПФ України у Таращанському районі Київської області слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Таращанському районі Київської області залишити без задоволення, а постанову Таращанського районного суду Київської області від 29 лютого 2016 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Шостак О.О.

Судді: Мамчур Я.С

Желтобрюх І.Л.