Ухвала суду № 57491999, 26.04.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 квітня 2016 року м. Київ К/800/5841/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної адміністрації залізничного транспорту України

на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22.01.2015

та постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.06.2014

у справі № 826/6161/14

за позовом Державної адміністрації залізничного транспорту України

до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Державна адміністрація залізничного транспорту України звернулась до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 29.04.2014 № 59826552201.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.06.2014, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.01.2015, відмовлено в задоволенні позовних вимог, з підстав правомірності прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій; прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами проведеної планової виїзної перевірки Державної адміністрації залізничного транспорту України з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 по 31.12.2012, складено акт № 321/26-55-22-01/33599475 від 10.04.2014, в якому зафіксовано порушення, зокрема: п. 137.17 ст. 137, п. 138.4 ст. 138, п. 150.1 ст. 150, п. 152 ст. 152 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток у сумі 514 492 грн., в т.ч. по періодам: ІІ-IV квартали 2011 року - 158 622 грн.; І квартал 2012 року - 86 213 грн.; ІІ квартал 2012 року - 74 226 грн.; ІІІ квартал 2012 року - 35 158 грн.; IV квартал 2012 року - 160 273 грн.

29.04.2014 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 59826552201 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 603 460 грн., в т.ч.: 514 492 грн. основного платежу та 88 968 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Матеріалами справи встановлено, що згідно з відомістю операцій по рахунку 7450 «Доход від безоплатно одержаних активів» за період із 01.07.2010 по 31.12.2012 позивачем відображено у складі інших доходів доходи у вигляді амортизаційних відрахувань, нарахованих на вартість безоплатно отриманих основних засобів, у загальному розмірі 1 449 183,88 грн., у т.ч. за: ІІ півріччя 2010 року - 267 230,46 грн.; І квартал 2011 року - 134 077,80 грн.; ІІ квартал 2011 року - 134 037,30 грн.; ІІІ квартал 2011 року - 134 009,91 грн.; IV квартал 2011 року - 134 303,50 грн.; І квартал 2012 року - 134 755,17 грн.; ІІ квартал 2011 року - 134 740,67 грн.; ІІІ квартал 2011 року - 134 733,42 грн.; IV квартал 2011 року - 134 733,42 грн.

Під час перевірки відповідачем виявлено, що позивачем, згідно з реєстром карток обліку, станом на 31.12.2012 нараховано амортизаційні відрахування на основні засоби, розташовані у місті Києві, а саме адміністративну будівлю у Протасовому Яру, 2, нежитлове приміщення на вулиці Стадіонній, 6-А, будівлю північного складу біля станції Київ-Товарний, інше обладнання.

У 2012 році на перелічені основні засоби позивачем нараховано амортизаційні відрахування у загальному розмірі 538 962,68 грн., які відображено у складі інших доходів операційної діяльності, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2012 рік.

Однак, позивачем не включено до складу інших доходів суму амортизаційних відрахувань, нарахованих на основні засоби, які отримані згідно з наказами Державної адміністрації залізничного транспорту України від 09.12.2011 № 644-ц та від 17.07.2012 № 254-ц, а саме на 6 персональних комп'ютерів, які оприбутковані 30.12.2011 на рахунок 104100 «Обчислювальна техніка» по залишковій балансовій вартості 2 408 947,20 грн. та автомобілі Mersedes Bens S500 і Hyundai Sonata, які оприбутковані 17.07.2012 на рахунок 105000 «Транспортні засоби» по залишковій балансовій вартості 666 437,60 грн.

Відповідно до реєстру карток обліку, станом на 31.12.2012 позивачем нараховано знос на перелічені основні засоби у розмірі 512 642,99 грн.

При цьому, позивачем не включено до складу доходів суму амортизації відповідних активів, нарахованої у порядку, передбаченому положеннями ПК України, у разі безоплатного отримання підприємствами залізничного транспорту загального користування основних засобів транспортної інфраструктури, що перебували на балансі інших підприємств.

Позивачем у складі доходів відображено доходи у розмірі амортизаційних відрахувань, нарахованих на безоплатно отримані основні засоби у 2010 році, та не відображено у 2012 році в декларації з податку на прибуток підприємства доходи у розмірі амортизаційних відрахувань, нарахованих на безоплатно отримані основні засоби у 2011-2012 роках.

Згідно з Методичними рекомендаціями з бухгалтерського обліку основних засобів, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 30.09.2003 № 561, відображення вартості безоплатно отриманих основних засобів здійснюється записом - Д-т 10 «Основні засоби» К-т 424 «Безоплатно одержані необоротні активи».

В сумі, пропорційній нарахованій амортизації, по об'єктах основних засобів, отриманих безоплатно, визнається дохід і здійснюється запис - Д-т 424 «Безоплатно одержані необоротні активи» К-т 745 «Дохід від безоплатно одержаних активів».

Однак, позивачем не здійснено відповідні бухгалтерські проводки по основних засобах, що отримані у 2011-2012 роках, а саме: ДТ 424 КТ 745. Доходи у розмірі амортизаційних відрахувань, нарахованих на основні засоби, отримані протягом 2011-2012 років, не відображені у декларації з податку на прибуток підприємства за 2012 рік.

У відповідності до пп. 135.4.1 п. 135.4 ст. 135 Податкового кодексу України дохід від операційної діяльності визнається в розмірі договірної (контрактної) вартості, але не менше ніж сума компенсації, отримана в будь-якій формі, в тому числі при зменшенні зобов'язань, та включає: дохід від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг, у тому числі винагороди комісіонера (повіреного, агента тощо); особливості визначення доходів від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг для окремих категорій платників податків або доходів від окремих операцій встановлюються положеннями цього розділу.

Згідно з п. 138.1 ст. 138 зазначеного Кодексу витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг (п. 138.4 ст. 138 ПК України).

Відповідно до п. 150.1 ст. 150 Податкового кодексу України якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Платник податку, який проводить діяльність, що підлягає патентуванню відповідно до розділу XII цього Кодексу, зобов'язаний окремо визначати податок від кожного виду такої діяльності та окремо визначати податок від іншої діяльності. З цією метою ведеться окремий облік доходів, отриманих від діяльності, що підлягає патентуванню, та витрат, пов'язаних з веденням діяльності з урахуванням від'ємного значення як результату розрахунку об'єкта оподаткування (п. 152.2 ст. 152 ПК України).

Згідно з п. 152.11 ст. 152 ПК України платники податку, дохід (прибуток) яких повністю та/або частково звільнено від оподаткуванням цим податком, а також ті, що проводять діяльність, яка підлягає патентуванню, ведуть окремий облік доходу (прибутку), який звільняється від оподаткування згідно з нормами цього Кодексу, або доходу, отриманого від діяльності, що підлягає патентуванню. При цьому: до складу витрат таких платників податку, пов'язаних з отриманням доходу (прибутку), що не звільняється від оподаткування, не включаються витрати, пов'язані з отриманням такого звільненого доходу (прибутку); сума амортизаційних відрахувань, нарахованих на основні засоби, що використовуються для отримання такого звільненого доходу (прибутку), не враховується у витратах, пов'язаних з отриманням доходу (прибутку), що не звільняється від оподаткування. У разі якщо основні засоби використовуються для отримання звільненого доходу (прибутку) та інших доходів (прибутків), які підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом на загальних підставах, витрати платника податку підлягають збільшенню на частку загальної суми нарахованих амортизаційних відрахувань, яка так відноситься до загальної суми нарахованих амортизаційних відрахувань звітного періоду, як сума доходів (прибутків), що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом на загальних підставах, відноситься до загальної суми доходів (прибутків) з урахуванням звільнених. Аналогічно відбувається розподіл витрат, що одночасно пов'язані як з діяльністю, дохід (прибуток) від провадження якої звільняється від оподаткування, так і з іншою діяльністю.

Як встановлено в судовому порядку, позивач здійснював діяльність, яка підлягає патентуванню, а саме діяльність у сфері громадського харчування із застосуванням касового апарату, оскільки на території Укрзалізниці знаходиться їдальня для харчування своїх працівників.

Згідно з деклараціями з податку на прибуток підприємства, позивач відображав доходи та витрати від діяльності, яка підлягає патентуванню, у складі інших доходів та інших витрат, а не у рядках 2 декларації «Дохід від операційної діяльності (дохід від реалізації товарів (робіт, послуг)» та 5.1 «Витрати операційної діяльності, у тому числі: собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)».

Судами попередніх інстанцій вірно зазначено, що сам факт звільнення позивача від сплати збору за провадження торговельної діяльності та діяльності з надання платних послуг, відповідно до п. «з» пп. 267.1.2 п. 267.1 ст. 267 ПК України, не є підставою вважати, що діяльність у торговельно-виробничій сфері (їдальні) не підлягає патентуванню.

В даному випадку, позивач був зобов'язаний вести окремий облік доходів, отриманих від діяльності, яка підлягає патентуванню, та витрат, пов'язаних із веденням діяльності з урахуванням від'ємного значення як результату розрахунку об'єкта оподаткування, а також окремо визначати податок від кожного виду такої діяльності та окремо визначати податок від іншої діяльності згідно з п. 150.1 ст. 150 та п. 152.2 ст. 152 ПК України.

Таким чином, за наявності у платника податків порушень в частині визначення об'єкту оподаткування прибутку, податковим органом правомірно збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток за спірним податковим повідомленням-рішенням.

Враховуючи вказані обставини, відсутність порушень норм матеріального та процесуального права, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про відмову в задоволенні позовних вимог є вірним, а касаційна скарга позивача - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної адміністрації залізничного транспорту України відхилити.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22.01.2015 та постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.06.2014 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий В.В. Кошіль Судді І.В. Борисенко О.А. Моторний