Ухвала суду № 57491860, 27.04.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/5876/15 Головуючий у 1-й інстанції: Василенко Г.Ю. Суддя-доповідач: Міщук М.С.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді суддів: при секретарі Міщука М.С. Бєлової Л.В., Гром Л.М. Доценку О.І.розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_5 до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

21 грудня 2015 року ОСОБА_5 звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 30.06.2015 року № 82193-17.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2016 року позовні вимоги задоволено.

В апеляційній скарзі про скасування постанови Ірпінська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Київській області (надалі також Ірпінська ОДПІ або апелянт) зазначає, що статтею 267 Податкового кодексу України передбачено обов'язок власників транспортних засобів, які використовують легковий автомобіль до 5 років і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см., сплатити транспортний податок у розмірі 25 000,00 грн. За таких обставин, на думку апелянта, оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 30.06.2015 року №82193-17 є правомірним та прийнятим відповідно до вимог чинного законодавства України, у зв'язку з чим просить скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2016 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні вимог, заявлених позивачем.

Відповідно до частини 1 статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оскільки, будучи належним чином повідомлені про час та місце судового засідання позивач та відповідач в судове засідання не з'явились, фіксування звукозаписувального засобу при розгляді справи не здійснювалось.

Перевіривши за матеріалами справи наведені у скарзі доводи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_5 на праві власності належить автомобіль марки LEXUS модель RX 350, 2010 року випуску, об'ємом двигуна 3456 куб. см., що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_1 від 11.02.2011 року (а. с. 7-8).

30 січня 2015 року сорок першою сесією шостого скликання Ворзельська селищна рада прийняла рішення "Про встановлення ставки транспортного податку в селищі Ворзель" №763-41-VІ (надалі також Рішення №763-41-VІ).

Ворзельською селищною радою було прийнято Рішення №763-41-VІ з метою наповнення селищного бюджету, яким, також вирішено:

- встановити ставку транспортного податку в селищі Ворзель (Додаток 1);

- встановити, що дане рішення набирає чинності з 01 січня 2015 року;

- контроль за сплатою транспортного податку у місті Ірпінь покласти на Ірпінську ОДПІ;

- рішення оприлюднити в місцевих засобах інформації та на офіційному сайті Ворзельської селищної ради;

- контроль за виконанням даного рішення покладено на Ірпінську ОДПІ в межах їх повноважень та постійну комісію у сфері планування та обліку в галузі бюджету, фінансів і цін та соціально-економічного і культурного розвитку.

Зокрема, у Додатку 1 до Рішення №763-41-VІ встановлюються загальні засади, платники податку, об'єкт оподаткування, база оподаткування, ставки податку, податковий номер, порядок обчислення та сплати податку, порядок сплати податку, строки сплати податку та контроль за виконанням.

Загалом Рішення №763-41-VІ містить норми аналогічні тим, що викладені в Податковому кодексі України.

Також, дане рішення було опубліковане на офіційному сайті Ворзельської селищної ради (http://www.vorzel-rada.gov.ua/).

30 липня 2015 року Ірпінською ОДПІ було винесено податкове повідомлення-рішення форми "Ф" № 82193-17, яким ОСОБА_5 визначено суму податкового зобов'язання за платежем "транспортний податок з фізичних осіб" в сумі 25 000, 00 грн.

23 жовтня 2015 року ОСОБА_5 направлено податкове повідомлення-рішення Ірпінської ОДПІ поштою, яке вона отримала 06 листопада 2015 року, про що свідчить копія повідомлення про вручення поштового відправлення яка надана апелянтом разом з апеляційною скаргою.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що податкове повідомлення-рішення Ірпінської ОДПІ було винесено протиправно та передчасно, оскільки, Закон № 71-VIII був прийнятий після 15 липня 2014 року, а транспортний податок відповідно до Рішення №763-41-VІ установлено в селищі Ворзель 30 січня 2015 року, отже, застосування контролюючим органом положень статті 267 Податкового кодексу України можливо не раніше наступного бюджетного періоду, тобто з 2016 року.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" № 71-VIII від 28.12.2014 року (надалі також Закон № 71-VIII) внесено зміни до Податкового кодексу України, які набрали чинності 01.01.2015 року.

Зокрема статтю 267 Податкового кодексу України (надалі також ПК України) викладено в новій редакції та запроваджено транспортний податок для фізичних осіб.

Підпунктом 267.1.1 пункту 267.1 статті 267 ПК України передбачено, що платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування.

Згідно підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 ПК України об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см.

Відповідно до підпункту 267.3.1 пункту 267.3 статті 267 ПК України базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.

Пунктом 267.4 статті 267 ПК України ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.

Приписи підпункту 267.5.1 пункту 267.5 статті 267 ПК України визначають, що базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів оподаткування фізичних осіб згідно підпункту 267.6.1 пункту 267.6 статті 267 ПК України здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.

У відповідністю з підпунктом 267.6.2 пункту 267.6 статті 267 ПК України податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).

Щодо об'єктів оподаткування, придбаних протягом року, податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об'єкт. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

Нарахування податку та надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень про сплату податку фізичним особам - нерезидентам здійснюють контролюючі органи за місцем реєстрації об'єктів оподаткування, що перебувають у власності таких нерезидентів.

Тобто, із набранням чинності вказаними положеннями ПК України 01.01.2015 року, власники транспортних засобів віком до 5 років та об'ємом більше 3000 куб. см є платниками транспортного податку.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що визначення ОСОБА_5 податкового зобов'язання з транспортного податку з фізичних осіб суперечить принципу визначеності (стабільності) податкового законодавства.

Відповідно до підпункту 4.1.9 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України одним із принципів оподаткування є стабільність, який полягає у тому, що зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року.

Згідно з пунктом 8.3 статті 8 Податкового кодексу України, до місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних і міських рад у межах їх повноважень, і є обов'язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.

Відповідно до підпункту 10.1.1 пункту 10.1 статті 10 та статті 265 ПК України транспортний податок у складі податку на майно віднесений до місцевих податків.

Питання щодо встановлення податку на майно відповідно до вимог ПК України вирішують місцеві ради в межах повноважень, визначених цим Кодексом.

Особливістю місцевих податків та зборів є те, що вони установлюються конкретною сільською, селищною, міською радою, але в межах тих податків та зборів, що передбачені ПК України (п.п. 4.2 , 4.4, 10.4 ПК України).

Відповідно до пункту 12.3 статті 12 ПК України сільські, селищні, міські ради в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів.

Нормами підпунктів 12.3.1 - 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 ПК України передбачено, що встановлення місцевих податків та зборів здійснюється у порядку, визначеному цим Кодексом. При прийнятті рішення про встановлення місцевих податків та зборів обов'язково визначаються об'єкт оподаткування, платник податків і зборів, розмір ставки, податковий період та інші обов'язкові елементи, визначенні статтею 7 цього Кодексу з дотриманням критеріїв, встановлених розділом XII цього Кодексу для відповідного місцевого податку чи збору.

Копія прийнятого рішення про встановлення місцевих податків чи зборів надсилається у десятиденний строк з дня оприлюднення до контролюючого органу, в якому перебувають на обліку платники відповідних місцевих податків та зборів.

Рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Повноваження сільських, селищних, міських рад щодо податків та зборів визначені пунктом 12.4 статті 12 ПК України.

Згідно підпункту 12.4.3 пункту 12.4 статті 12 ПК України до повноважень сільських, селищних, міських рад та рад об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, щодо податків та зборів належать:

- до початку наступного бюджетного періоду прийняття рішення про встановлення місцевих податків та зборів, зміну розміру їх ставок, об'єкта оподаткування, порядку справляння чи надання податкових пільг, яке тягне за собою зміну податкових зобов'язань платників податків та яке набирає чинності з початку бюджетного періоду.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що згідно пункту 12.5 статті 12 ПК України офіційно оприлюднене рішення про встановлення місцевих податків та зборів є нормативно-правовим актом з питань оподаткування місцевими податками та зборами, який набирає чинності з урахуванням строків, передбачених підпунктом 12.3.4 цієї статті.

Відповідно підпункту 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 ПК України рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлених місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Разом з цим, пунктом 5 розділу XIX "Прикінцеві положення" ПК України органи місцевого самоврядування зобов'язані забезпечити у місячний термін з дня набрання чинності цим Кодексом прийняття рішень щодо встановлення місцевих податків і зборів, визначених цим Кодексом.

Так, з наведеного вище вбачається, що безпосереднє встановлення місцевих податків, а отже і транспортного податку, віднесено Податковим кодексом до компетенції відповідних сільських, селищних, міських рад у межах їх повноважень.

Встановлення місцевих податків виключно відповідними рішеннями місцевих рад закріплено також пунктом 24 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та статтею 143 Конституції України.

Частиною 5 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо органом чи посадовою особою не встановлено пізніший строк введення цих актів у дію.

Закон № 71-VIII був прийнятий після 15 липня 2014 року, а транспортний податок відповідно до Рішення №763-41-VІ установлено в селищі Ворзель 30 січня 2015 року, у зв'язку з чим суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що застосування контролюючим органом положень Податкового кодексу України можливо не раніше наступного бюджетного періоду, тобто з 2016 року.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що Рішення №763-41-VІ набрало законної сили пізніше від дня його прийняття та має застосовуватись за правилами частини 5 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", тобто, з початку бюджетного періоду, що настає після його оприлюднення, тобто не раніше 2016 року.

Враховуючи закріплений в Податковому кодексі України принцип стабільності податкового законодавства, а також рішення Ворзельської селищної ради №763-41-VІ, місцевий транспортний податок може бути застосований не раніше 2016 року.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Київського апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2016 року та від 31 березня 2016 року у справах №826/23543/15 та №826/18692/15.

У зв'язку з наведеним, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, що позовні вимоги заявлені ОСОБА_5 є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а податкове повідомлення-рішення Ірпінської ОДПІ від 30.06.2015 року № 82193-17 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, зроблені у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим колегія суддів не знайшла підстав для задоволення апеляційної скарги.

Відповідно до пункту 2 статті 88 КАС України якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо оплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.

Оскільки апелянту було відстрочено сплату судового збору за подання апеляційної скарги, однак до розгляду справи по суті не сплачено, то судовий збір за подання апеляційної скарги підлягає стягненню з апелянта.

Керуючись статтями 41, 88, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2016 року - без змін.

Стягнути з Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 535 (п'ятсот тридцять п'ять) грн. 92 коп.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя

Судді:

Головуючий суддя Міщук М.С.

Судді: Бєлова Л.В.

Гром Л.М.