Ухвала суду № 57491857, 26.04.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" квітня 2016 р. м. Київ К/800/45004/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Моторного О.А.

Суддів Борисенко І.В.,

Кошіля В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.06.2014

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28.07.2014

у справі № 826/7404/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Астек"

до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.06.2014, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28.07.2014, позов задоволено. Визнані протиправними дії ДПІ по проведенню зустрічної звірки ТОВ "Будівельна компанія "Астек", за результатами якої складено акт від 12.05.2014 № 1324/26-55-22-08/38003254. Визнані протиправними дії ДПІ щодо внесення змін в аналітично-інформаційній системі "Податковий блок" показників податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, які задекларовані ТОВ "Будівельна компанія "Астек" за березень 2014 року, на підставі акта від 12.05.2014 № 1324/26-55-22-08/38003254. Зобов'язано ДПІ відновити в аналітично-інформаційній системі "Податковий блок" показники податкових зобов'язань та податкового кредиту, задекларованих ТОВ "Будівельна компанія "Астек" за березень 2014 року, та які були змінені ДПІ на підставі акта від 12.05.2014 № 1324/26-55-22-08/38003254.

В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, юридичної оцінки обставин справи, суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, враховуючи наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем, на підставі п. 73.5 ст. 73 Податкового кодексу України, були здійснені відповідні заходи з метою проведення зустрічної звірки ТОВ «Будівельна компанія «Астек» за період діяльності з 01.03.2014 по 31.03.2014, за результатами яких складено акт «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Будівельна компанія «Астек» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період діяльності з 01.03.2014 по 31.03.2014» від 12.05.2014 №1324/26-55-22-08/38003254.

З зазначеного акта перевірки вбачається, що орган державної податкової служби дійшов висновку про порушення позивачем п. 187.1 ст. 187, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України, що призвело до завищення податкових зобов'язань з податку на додану вартість за період з 01.03.2014 по 31.03.2014 на загальну суму 3680621,00 грн. та завищення податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.03.2014 по 31.03.2014 на загальну суму 3636454,00 грн. У зв'язку із чим, в висновках акту зазначено, що задекларовані податкові зобов'язання та податковий кредит за період з 01.03.2014 року по 31.03.2014 року за результатами перевірки зменшені до 0; так само і підлягає зменшенню до 0 податковий кредит контрагентів - покупців.

Вказані порушення стали підставою для коригування в базі даних АІС «Податковий блок» показників податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, які задекларовані ТОВ "Будівельна компанія "Астек" за березень 2014 року, на підставі акта від 12.05.2014 № 1324/26-55-22-08/38003254.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідачем фактичної зустрічної звірки позивача не здійснювалось, відповідної довідки не складено, натомість фактично проведено позапланову невиїзну перевірку. Також, з урахуванням того, що висновки вказаного акта не можуть бути підставою для внесення змін до податкової звітності з податку на додану вартість, та враховуючи помилковість висновків вказаного акта, суди дійшли висновку, що дії відповідача щодо внесення вказаного акта до автоматизованих систем є протиправними та, як наслідок, відповідачу слід поновити показники податкової звітності позивача з податку на додану вартість за березень 2014 року.

Однак, колегія суддів вважає, що рішення судів попередніх інстанцій не можна вважати такими, що відповідають вимогам, передбачених ст. ст. 69, 159 КАС України. При цьому, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Кодексу адміністративного суду України, кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Крім того, відповідно до положень ст. 2, ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.

Отже, враховуючи наведені норми законодавства, позивач на власний розсуд визначає чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень.

Проте, ці рішення, дія або бездіяльність у будь-якому випадку повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.

Відповідно до п. 61.1 ст. 61 Податкового кодексу України, податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (пп. 62.1.2 п. 62.1 ст. 62 ПК України).

Згідно зі ст. 71 Податкового кодексу України, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Відповідно до пп. 72.1.1 п. 72.1 ст. 72 ПК України, для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла: від платників податків та податкових агентів, зокрема інформація: що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків; про застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів (п. 74.1 ст. 74 ПК України).

В даному випадку, судами не враховано, що питання про можливість задоволення конкретних позовних вимог платника податків, спрямованих на відновлення його прав, має вирішуватися, виходячи із суті заявлених вимог та наявності спірних правовідносин, які виникли безпосередньо між позивачем та контролюючим органом, протиправні дії якого, на суб'єктивну думку позивача, порушили його право. При цьому, факт порушення права позивача та, як наслідок, наявність спірних правовідносин потребують доведення та встановлення в ході судового розгляду справи.

Отже, судам попередніх інстанцій при розгляді даної справи необхідно дослідити відповідні обставини та встановити, чи впливають безпосередньо на права та обов'язки позивача оскаржувані дії податкового органу, чи порушені права позивача (за захистом яких він звернувся до суду) та чи порушені вони саме внесенням податковим органом до бази даних інформації на підставі акта від 12.05.2014 №1324/26-55-22-08/38003254 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Будівельна компанія «Астек» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період діяльності з 01.03.2014 по 31.03.2014».

Враховуючи, що передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, оскаржувані судові рішення у справі підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції відповідно до ч. 2 ст. 227 КАС України.

При новому розгляді, слід взяти до уваги вищезазначене та прийняти законне і обґрунтоване рішення відповідно до норм матеріального, процесуального права, надати належну правову оцінку обставинам у справі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 222, 223, 227, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.06.2014 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28.07.2014 скасувати.

Справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: (підпис)О.А. МоторнийСудді(підпис)І.В. Борисенко (підпис)В.В. Кошіль