Ухвала суду № 57491826, 27.04.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 825/236/16 Головуючий у 1-й інстанції: Непочатих В. О. Суддя-доповідач: Кузьменко В. В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 квітня 2016 року м. Київ

Колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Кузьменко В. В.,

суддів Василенка Я.М., Степанюка А. Г.,

за участю секретаря Видмеденко О. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом Приватного підприємства «Семенівська мануфактура» до Чернігівської митниці ДФС про скасування рішення та картки відмови, за апеляційною скаргою Чернігівської митниці ДФС на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 01.03.2016 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

Приватне підприємство «Семенівська мануфактура» звернулось до суду з адміністративним позовом до Чернігівської митниці ДФС про скасування рішення Чернігівської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № 102000010/2015/000224/2 від 14.12.2015 та картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №102110000/2015/00359.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що Митниця безпідставно визначила іншу митну вартість імпортованих товарів і відмовила Товариству у їх митному оформленні. Товариство надало Митниці всі документи, які підтверджують складову декларованої ним митної вартості та не містять жодних неточностей чи розбіжностей.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 01.03.2016 року позов задоволено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Особи, які беруть участь в справі, в судове засідання не з'явилися, про дату та час слухання справи були повідомлені належним чином, тому у відповідності до ч. 6 ст. 12, ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи скарги та подані письмові заперечення колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції прийшов до висновку про задоволення позову виходячи з того, що оскільки митна вартість була підтверджена достовірними документами, які містять відомості про складові вартості, визначені на підставі об'єктивних даних, що піддаються обчисленню, то неправомірними є висновки відповідача за наслідками вивчення поданих документів для митного оформлення товарів про відсутність підстав для застосування першого методу для визначення митної вартості товару.

Відтак, визначення відповідачем митної вартості товару та коригування її за резервним методом здійснено з порушенням вимог митного законодавства України, що є підставою для скасування оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови.

Колегія суддів погоджується з даним висновком, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 21.08.2013 між приватним підприємством «Семенівська мануфактура» (Покупець) та SUZHOU ALLBEST TEXTILE CO., LTD (Постачальник) було укладено контракт №BT21/08/2013, відповідно до умов якого постачальник зобов'язався поставити приватному підприємству «Семенівська мануфактура» товари в асортименті, а приватне підприємство «Семенівська мануфактура» - оплатити товар згідно з умовами контракту.

Відповідно до умов вказаного контракту поставка товару здійснюється у повній відповідності з «ІНКОТЕРМС-2010», а умови поставки для кожної партії товару визначаються і узгоджуються сторонами у рахунку-фактурі. Загальна кількість і асортимент товару, що підлягає поставці, складається з товарних партій, кількість яких визначається у рахунку-фактурі на кожну партію товару. Умовами контракту передбачено також, що постачальник повинен завантажити товар на борт судна в порту завантаження у визначену дату або в межах узгодженого строку. Оплата за товар здійснюється банківським перерахунком на рахунок постачальника, вказаний у цьому контракті. Вартість тари і/або пакування включена у вартість товару (статті 2-8 Контракту) .

Згідно інвойсу № WAB-15WKL-3025 від 27.10.2015 позивачу було поставлено дорожні пледи на загальну суму 10249,80 доларів США.

Приватне підприємство «Національні традиції» відповідно до умов договору від 20.10.2014 № 20/10-14/02 про надання послуг по декларуванню товарів взяло на себе зобов'язання надати приватному підприємству «Семенівська мануфактура» послуги по декларуванню товарів, майна, транспортних засобів та інших предметів, та звернулося до Чернігівської митниці ДФС з митною декларацією № 102110000/2015/027116 для митного оформлення (випуску) товарів, які було поставлено, згідно якої позивачем заявлено митну вартість товару за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, у розмірі 10249,80 доларів США.

Також підприємством додано до декларації документи: контракт № BT21/08/2013 від 21.08.2013; інвойс № WAB-15WKL-3025 від 27.10.2015; пакувальний лист до інвойсу; видаткову накладну № WAB/23.10/12 від 23.10.2015; відвантажувальну специфікацію № WAB-15WKL-3025/28-12 від 28.10.2015; міжнародну товарно-транспортну накладну № 3464 від 11.12.2015; коносамент № WMS15100798 від 09.11.2015; калькуляцію № WAB-15WKL-3025/19-2 від 19.11.2015; звіт про оцінку майна № 04-04/12/182 від 14.12.2015; листи від 24.11.2015 № 9.002/24.11, № 10.002/24.11, № 11.002/24.11, № WAB-15WKL-3025/24; листи від 14.12.2015 № 651, № 15.001/14.12, № WAB/14.12/12; лист від 30.10.2015 № WAB/30.10/12; лист від 20.11.2015 № WAB-15WKL-3025/20; лист від 23.11.2015 № WAB-15WKL-3025/23; лист від 19.11.2015 № WAB-15WKL-3025/19; прайс-лист від 22.10.2015 № WAB/22.10/12.

Під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару з використанням інформації ЄАІС посадовою особою Чернігівської митниці ДФС встановлено, що по товару наявна цінова інформація на подібні товари згідно митної декларації від 28.10.2015 № 100250001/2015/13929.

14.12.2015 Чернігівською митницею ДФС було винесено рішення про коригування митної вартості товару № 102000010/2015/000224/2 за шостим (резервним методом).

Підставами для прийняття вказаного рішення було встановлення недоліків, які перешкоджають визначення митної вартості товарів.

14.12.2015 відповідачем було винесено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 102110000/2015/00359, якою позивачу відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів та роз'яснено вимоги, виконання яких забезпечить можливість прийняття відповідачем митної декларації.

Не погодившись з вищевказаним рішенням митного органу, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи колегія суддів виходить з наступного.

Статтею 259 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно з частинами 1-3 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у ч. 5 і 6 ст. 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у ч. 2 цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості і з цією метою мають повноваження витребовувати додаткові документи для перевірки правильності зазначеної митної вартості товару в разі наявності підстав для сумніву в правильності митної оцінки товару, що переміщується через митний кордон України. Вказана позиція підтверджується постановою ВСУ від 10.04.2012 у справі № 21-52а12.

Отже, приписи вказаних статей зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у достовірності.

При проведенні аналізу поданих до митного оформлення документів, митним органом встановлено, що подані документи не містять усіх складових митної вартості, а саме:

- звіт про оцінку майна № 04-04/12/182 від 14.12.2015 не містить інформацію ціноутворення ідентичних, подібних (аналогічних) товарів, що імпортуються на митну територію України.

- надана калькуляція собівартості на пледи № WAB-15WLK-3025/19-2 від 19.11.2015 дійсна на період з 10.08.2015 по 10.10.2015, у той час як відвантаження товару здійснено 27.10.2015 згідно інвойсу № WAB-15WLK-3025 від 27.10.2015,

- прайс-лист № 212115 від 21.10.2015 не містить інформації щодо періоду дії цін та країн, на які поширюється дана цінова пропозиція.

- є розбіжності щодо кількості та вартості товарів в інвойсі від 27.10.2015 №WKL-3025 та видатковій накладній від 23.10.2015 № WAB/23.10/12.

У відповідності до ч. 6 ст. 54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. 2- 4 ст. 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених ч. 6 ст. 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів (ч. 1 ст. 55 МК України).

Відповідно до ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Частинами 2 та 3 ст.58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

Спірні рішення обґрунтовані тим, що документи, надані позивачем до митного оформлення, містять розбіжності, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що не є достатніми підставами для невизнання задекларованої позивачем вартості товару та обставина, що надана калькуляція собівартості на пледи № WAB-15WLK-3025/19-2 від 19.11.2015 дійсна на період з 10.08.2015 по 10.10.2015, у той час як відвантаження товару здійснено 27.10.2015 згідно інвойсу № WAB-15WLK-3025 від 27.10.2015, а прайс-лист № 212115 від 21.10.2015 не містить інформації щодо періоду дії цін та країн, на які поширюється дана цінова пропозиція.

Слід зазначити, що відповідно до пп. б та в п.1 ч.10 ст.58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема: витрати, понесені покупцем - вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням.

З урахуванням поставки товару на умовах CFR, згідно яких продавець несе обов'язки оплатити фрахт, тобто оплатити перевезення вантажу, завантаження, розвантаження, складування та страхування товару, витрати на вказані складові включені у ціну товарів і не потребують додаткового підтвердження та коригування.

Тобто, вартість фрахту, тари та вартість оформлення необхідних документів включена до ціни Товару, кількісні відомості таких витрат не є самостійними складовими митної вартості, не додаються до неї, отже не підлягають обчисленню та перевірці митним органом.

Колегія суддів погоджується із висновком щодо безпідставності посилання відповідача на відсутність у наданому звіті про оцінку майна від 18 березня 2015 року №04-04/03/28 інформації про ціноутворення, а також необґрунтованості інших зауважень, на які посилається митний орган у оскаржуваному рішенні, оскільки вказані обставини не впливають на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за основним методом, яка підтверджується наданими до митного оформлення документами.

Також колегія суддів зазначає, що встановивши вказані обставини, які, на думку митного органу, викликали сумніви щодо правильності визначення митної вартості, відповідач на виконання вимог ч. 3 ст. 53 МК мав витребувати у позивача необхідні додаткові документи.

При цьому, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Витребовуючи додаткові документи, митний орган повинен письмово повідомити декларанта про необхідність надання таких документів.

Однак, що в матеріалах справи відсутні відомості про направлення позивачу такого повідомлення ні в письмовому вигляді відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України, ні в електронній формі відповідно до п. 2.3 Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 30.05.2012 № 631.

Разом з тим, встановлення вказаних обставин впливає на правильність вирішення спору, оскільки дозволяє з'ясувати питання чи міг декларант надати додаткові документи на вимогу митного органу у строк, встановлений ч. 3 ст. 53 МК та чи проведено митним органом консультації з декларантом відповідно до вимог ч. 4 ст. 57 МК, застосовуючи другорядний метод визначення вартості товару, що в свою чергу впливає на законність оскаржуваних рішень відповідача.

Крім того, відповідно до ч. 4 ст 57 МК застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

З урахуванням описаного, суд апеляційної інстанції прийшов висновку, що відповідачем також не дотримано процедури визначення митної вартості товару, не проведено консультацій, у ході яких митний орган міг би дійти висновків щодо застосування того чи іншого методу визначення митної вартості, не витребувано у позивача документів, які б дали змогу підтвердити заявлену митну вартість, а відтак про наявність підстав для задоволення позову.

Колегія суддів вважає обґрунтованим висновок, що позивачем подано відповідачу повний та достатній пакет документів на підтвердження кількісних і вартісних показників імпортованого товару, повноти і достовірності митної вартості товару, заявленої позивачем за основним методом, заявлена позивачем митна вартість товарів за ціною договору відповідає вимогам ст.58 Митного кодексу України; відповідачем не підтверджено належними доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар; правильність визначення митної вартості позивачем за основним методом відповідачем не спростована, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.

Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 8 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо задоволення позовних вимог, через що постанову суду першої інстанції слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 8, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, п. 2, 3, 4, 5, 6, 9 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20.05.2013 року № 7 колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Чернігівської митниці ДФС на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 01.03.2016 року по справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Семенівська мануфактура» до Чернігівської митниці ДФС про скасування рішення та картки відмови - залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 01.03.2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: В. В. Кузьменко

Судді: Я. М. Василенко

А. Г. Степанюк

Повний текст ухвали виготовлено 29.04.2016 року.

Головуючий суддя Кузьменко В. В.

Судді: Степанюк А.Г.

Василенко Я.М.