Ухвала суду № 57491816, 27.04.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

27 квітня 2016 року м. Київ К/800/11626/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Головчук С.В., вирішуючи питання про прийняття касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Відділу державної реєстрації актів цивільного стану Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в Миколаївській області про зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в :

У січні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про зобов'язання відповідача видати позивачу свідоцтво про народження з відміткою «повторне» в обмін на повторно видане свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 з відміткою «повторно», мотивуючи тим, що Відділ державної реєстрації актів цивільного стану Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в Миколаївській області при видачі вказаного свідоцтва надрукував слово «повторно» у формі прислівника, який не узгоджується зі словом «свідоцтво», що спотворює українську мову в офіційному документі.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2016 року, яку залишено без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2016 року, в позові відмовлено.

У касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального і процесуального права, зокрема, Інструкції про порядок реєстрації актів громадянського стану в Українській РСР від 29 грудня 1984 року № 22/5. Вказує, що суд не дали належної правової оцінки обставинам справи та доводам позивача про те, що відповідач не застосував правила української мови при написанні слова «повторно», яке за своїм змістом не узгоджується зі словом «свідоцтво».

Згідно із пунктом 5 частини 5 статті 214 КАС України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Із змісту оскаржуваних судових рішень видно, що відмовляючи в позові, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що статтею 13 Закону України «Про засади державної мовної політики» передбачено особливість використання мов у сфері суспільного життя, а саме мову документів, що посвідчують особу або відомості про неї, зокрема: «Паспорт громадянина України або документ, що його заміняє, і відомості про його власника, що вносяться до нього, виконуються державною мовою і поруч, за вибором громадянина, однією з регіональних мов або мов меншин України. Дія цього положення поширюється й на інші офіційні документи, що посвідчують особу громадянина України або відомості про неї (записи актів громадянського стану і документи, що видаються органами реєстрації актів громадянського стану, документ про освіту, трудова книжка, військовий квиток та інші офіційні документи), а також документи, що посвідчують особу іноземця або особу без громадянства, у разі наявності письмової заяви особи».

Порядок повторної видачі документів про державну реєстрацію актів цивільного стану регламентовано Законом України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» та розділом IV Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, які затверджені наказом Міністерства юстиції України 18 жовтня 2000 року № 52/5 (в редакції наказу Мін'юсту від 24 грудня 2010 року № 3307/5), а також Інструкцією з ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 24 липня 2008 року № 1269/5.

Частиною 1 статті 1 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» встановлено, що цей Закон регулює відносини, пов'язані з проведенням державної реєстрації актів цивільного стану, внесенням до актових записів цивільного стану змін, їх поновленням і анулюванням, визначає засади діяльності органів державної реєстрації актів цивільного стану.

Відповідно до статті 6 цього Закону, відділи державної реєстрації актів цивільного стану проводять державну реєстрацію народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті, вносять зміни до актових записів цивільного стану, поновлюють та анулюють їх; формують Державний реєстр актів цивільного стану громадян, ведуть його, зберігають архівний фонд; здійснюють відповідно до законодавства інші повноваження.

Повторна видача свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану, оригінал якого було вкрадено, загублено, пошкоджено чи знищено, та повторна видача свідоцтва у разі внесення змін до актового запису чи його поновлення здійснюються відділами державної реєстрації актів цивільного стану, дипломатичними представництвами і консульськими установами України на підставі актового запису цивільного стану за заявою особи, щодо якої складено запис, батьків, усиновлювачів, опікунів, піклувальників, представника закладу охорони здоров'я, навчального або іншого дитячого закладу, де постійно перебуває дитина, органу опіки та піклування (частина 1 статті 19 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану»).

Аналогічні умови зазначені у пунктах 1 та 2 розділу IV Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні. Зокрема, пунктом 2 розділу IV цих Правил передбачено, якщо оригінал свідоцтва про державну реєстрацію акту цивільного стану вкрадено, загублено, пошкоджено чи знищено, повторна видача свідоцтва здійснюється відділами державної реєстрації актів цивільного стану на підставі актового запису цивільного стану, складеного як в електронному вигляді, так і на паперовому носії.

Повторна видача свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану у такому випадку здійснюється відділами державної реєстрації актів цивільного стану незалежно від місця державної реєстрації акту цивільного стану та місця проживання заявника.

Крім того, пунктом 5 розділу IV Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні передбачено, що на свідоцтвах про державну реєстрацію актів цивільного стану, що повторно видаються, робиться відмітка «повторно».

Бланки свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану є документами суворої звітності, зразки та описи яких затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 10 листопада 2010 року №1025 «Про затвердження зразків актових записів цивільного стану, описів та зразків бланків свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану», норми якої діяли на час виникнення спірних правовідносин, а тому були обов'язковими для виконання відповідачем, до компетенції якого не входить розробка опису та зразків бланків свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану.

За таких обставин, суди дійшли висновку, що дії відповідача щодо оформлення свідоцтва про народження позивача на бланку встановленого зразка з відповідною відміткою «повторно» є правомірними, оскільки відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами та підзаконними правовими актами України.

У касаційній скарзі відсутнє належне обґрунтування підстав для скасування чи зміни судових рішень, а викладені в ній доводи перевірені судами і не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не наводить підстав, які б дозволили вважати, що суд неправильно застосував норми процесуального права.

Наведене є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.

Керуючись статтями 211, 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и в :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою ОСОБА_1 на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2016 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя С.В. Головчук