Ухвала суду № 57491690, 26.04.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" квітня 2016 р. м. Київ К/800/6669/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Цуркана М.І. (головуючий), Єрьоміна А.В., Кравцова О.В.,розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5 до Доманівської районної державної адміністрації Миколаївської області про визнання незаконними і скасування розпоряджень, що переглядається за касаційною скаргою ОСОБА_6 на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2014 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2016 року,

у с т а н о в и л а :

У жовтні 2014 року ОСОБА_4 та ОСОБА_5 звернулися до суду з позовом до Доманівської районної державної адміністрації Миколаївської області (далі - Доманівська райдержадміністрація) про визнання незаконними і скасування розпоряджень від 28 вересня 2012 року № 403 «Про припинення права користування земельною ділянкою, яка належала громадянці України ОСОБА_7 на праві постійного користування та передачу її до земель запасу на території Зеленоярської сільської ради» (далі - розпорядження № 403) та від 29 жовтня 2012 року № 438 «Про надання дозволу на розробку Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення в оренду терміном на 10 років громадянці України ОСОБА_6 для городництва із земель державної власності (ненадані у власність або користування) в межах території Зеленоярської сільської ради» (далі - розпорядження № 438).

Зазначали, що оскаржувані розпорядження порушують їх права як членів Селянського (Фермерського) господарства «Орбіта» на гарантоване постійне користування земельною ділянкою, грубо порушують вимоги законодавства щодо правил передачі земельної ділянки, що перебуває у користуванні, іншій особі, а тому є незаконними та підлягають скасуванню.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2014 року позов задоволено.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2016 року рішення суду першої інстанції змінено в частині мотивів задоволення позову.

У касаційній скарзі ОСОБА_6, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувані рішення скасувати, а в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши доповідача, здійснивши перевірку доводів касаційної скарги, матеріалів справи, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню.

Судами встановлено, що рішенням Зеленоярської сільської ради народних депутатів Доманівського району Миколаївської області від 19 лютого 1993 року створено селянські (фермерські) господарства і передано земельні наділи в постійне користування громадянам, зокрема, ОСОБА_7 25 га.

На підставі вказаного рішення, ОСОБА_7 видано державний акт від 24 березня 1993 року Серії НОМЕР_2, зареєстрований в Книзі записів державних актів за № 161, на право постійного користування земельною ділянкою, площею 25 га, розташованої на території Зеленоярської сільської Ради народних депутатів, для ведення селянського (фермерського) господарства.

ОСОБА_7 створено Селянське (фермерське) господарство «Орбіта» (далі - СФГ «Орбіта»), керівником якого вона була.

Згідно з ОСОБА_8 НОМЕР_1, виданого Виконкомом Зеленоярської сільської ради Доманівського району Миколаївської області, ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 померла.

Відповідно до Статуту СФГ «Орбіта» (у новій редакції), зареєстрованого Доманівською райдержадміністрацією 19 жовтня 2010 року, до складу СФГ входять: ОСОБА_5 - керівник, члени господарства - ОСОБА_4, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11

Доманівською райдержадміністрацією, розглянувши повідомлення Зеленоярського сільського голови, пропозицію відділу Держкомзему у Доманівському районі, відповідно до статей 17, 92 та пункту 12 «Перехідних положень» Земельного кодексу України, у зв'язку із смертю громадянки ОСОБА_7 прийнято розпорядження № 403, яким припинено право постійного користування земельної ділянки, площею 25 га ріллі, яка належала ОСОБА_7, та передано її до земель запасу Зеленоярської сільської ради; визнано таким, що втратив чинність державний акт на право постійного користування землею.

Розпорядженням № 438 надано дозвіл на розробку Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення площею 25 га ріллі в оренду терміном на 10 років для городництва громадянці України ОСОБА_6 із земель державної власності (ненадані у власність або користування) в межах території Зеленоярської сільської ради.

Задовольнивши позов, суд першої інстанції виходив з відсутності заперечень відповідача проти позову.

Апеляційний суд, змінивши рішення суду першої інстанції, зазначив, що вилучення земельної ділянки на підставі розпорядження № 403 без згоди СФГ «Орбіта» здійснено з порушенням вимог статті 149 ЗК України, що є підставою для задоволення позову.

Отже, розглянувши цей спір, суди виходили з того, що він є адміністративним.

Колегія суддів вважає такі висновки судів передчасними.

Так, з матеріалів справи вбачається що пунктом 20 рішення Доманівської районної ради Миколаївської області від 26 квітня 2013 року № 11 затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельної ділянки сільськогосподарського призначення, яка надається ОСОБА_6 в оренду терміном на 10 років.

28 листопада 2014 року між ГУ Держземагентства у Миколаївській області (орендодавець) та ОСОБА_6 (орендар) укладено договір оренди землі.

Рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 4 грудня 2014 року № 17705101 зареєстровано право оренди земельної ділянки строком дії до 4 грудня 2024 року.

Конституційний Суд України в пункті 5 мотивувальної частини Рішення від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) зазначив, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До ненормативних належать акти, які передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію фактом їхнього виконання. У зв'язку з прийняттям цих рішень виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, у тому числі отримання державного акта на право власності на земельну ділянку, укладення договору оренди землі.

Прийняті Доманівською райдержадміністрацією рішення є ненормативними актами, які вичерпали свою дію внаслідок їх виконання. Скасування таких рішень не породжує наслідків для власника (орендаря) земельної ділянки, оскільки захист порушеного права у разі набуття права власності на земельну ділянку або укладання договору оренди юридичною чи фізичною особою має вирішуватися за нормами цивільного законодавства.

Ураховуючи наведене, позов, предметом якого є ненормативний акт, що застосовується одноразово і з прийняттям якого виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, не може бути задоволений, оскільки таке рішення вичерпало свою дію шляхом виконання. Його скасування не породжує наслідків для власника (орендаря) земельної ділянки, оскільки у такої особи виникло право власності (оренди) і це право ґрунтується на правовстановлюючих документах.

Таким чином, у разі прийняття суб'єктом владних повноважень ненормативного акта, що застосовується одноразово, який після реалізації вичерпує свою дію фактом його виконання і з прийняттям якого виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, позов, предметом якого є спірне рішення, не повинен розглядатися, оскільки обраний позивачем спосіб захисту порушених прав не забезпечує їх реального захисту.

У разі оформлення ОСОБА_6 права оренди на земельну ділянку, такий спір має вирішуватися у порядку цивільного судочинства, за правилами якого можливий одночасний розгляд вимог про визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, а також вимоги про скасування акта про право, виданого на підставі такого незаконного рішення.

Така правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 11 листопада 2014 року (справа № 21-405а14) і колегія суддів бере її до уваги.

Вказані обставини залишені судами поза увагою, що дає підстави стверджувати про невідповідність рішень судів вимогам законності та обґрунтованості, які встановлені статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України, а отже є підставою для їх скасування та направлення справи на новий розгляд у відповідності до вимог частини другої статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи, що договір оренди землі від 28 листопада 2014 року додано лише до апеляційної скарги, справа підлягає направленню на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

На підставі викладеного, керуючись статтями 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.

Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2016 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді М.І.Цуркан

А.В.Єрьомін

О.В.Кравцов