Ухвала суду № 57491528, 21.04.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

21 квітня 2016 року

м. Київ К/800/11008/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Швед Е.Ю., перевіривши касаційну скаргу Сумської митниці Державної фіскальної служби

на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 21 січня 2016 року

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2016 року

у справі № 818/3867/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фавор"

до Сумської митниці Державної фіскальної служби

про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом до Сумської митниці Державної фіскальної служби, про визнання протиправним та скасувати рішення від 08 грудня 2015 року № 805130000/2015/000052/2 про коригування митної вартості товарів, картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів від 08 грудня 2015 року № 805130000/2015/00082.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 21 січня 2016 року залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2016 року, позов задоволено, скасовано спірні рішення.

До Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга Сумської митниці Державної фіскальної служби, в якій відповідач, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати, ухвалити нове рішення, яким в задоволені позову відмовити.

Як вбачається з доданих до касаційної скарги судових рішень, з метою митного оформлення товару позивачем подано митну декларацію від 07 грудня 2015 року № 805130000/2015/016305, разом з документами, необхідними для митного оформлення товарів. В вказаних деклараціях митна вартість товару визначена за основним методом – за ціною договору (контракту).

Крім того, на вимогу митниці, витребувано у позивача додаткові документи, що підтверджують митну вартість товару. Листом від 08 грудня 2015 року № 242 позивач повідомив Сумську митницю, що усі документи, які підтверджують митну вартість товару, вже надані до митного оформлення товару.

У зв’язку з цим Сумською митницею прийнято рішення від 08 грудня 2015 року № 805130000/2015/000052/2 про коригування митної вартості товарів, яким вартість товару визначено за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів по ціні 1,0900 доларів США/кг, загальна сума 198275 доларів США. Також видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів від 08 грудня 2015 року № 805130000/2015/00082.

Підставою для визначення митної вартості товару спірним рішенням стало, на думку Сумської митниці, заниження вартості імпортованого товару, ненаданням підтверджуючих документів та у зв’язку з цим неможливістю визначення вартості товару за основним методом.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов’язковою, оскільки з цією обставиною закон пов’язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст. 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Зазначена правова позиція узгоджується з висновком Верховного суду України, викладеного в його рішеннях, зокрема, у постановах Верховного суду України від 31 березня 2015 року у справах № 21-127а15 та № 21-53а15 та від 02 червня 2015 року у справі 21-498а15.

Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов правильного та обгрунтованого висновку про те, що декларантом були надані усі документи, передбачені статтею 53 Митного кодексу України на підтвердження митної вартості ввезеного на митну територію товарів та підтверджено всі складові їх митної вартості.

В той же час митним органом не вказано про розбіжності, неточності чи інші недоліки, документів, які б не дозволили митному органу визначити митну вартість товарів за першим методом їх визначення.

Доводи митного органу, з приводу наявності обгрунтованого сумніву в достовірності поданих декларантом відомостей, що не дозволяло визначити митну вартість товарів за основним методом її визначення, спростовано судами першої інстанції та апеляційної інстанцій.

Відповідно до пункту 5 частини п’ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом вказаної норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи, порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті – пояснення щодо того, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).

Оскільки доводи скаржника не спростовують висновки судів попередніх інстанцій та не викликають необхідності перевірки матеріалів справи у зв’язку з ненаведенням підстав, які б дозволили вважати, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального або процесуального права, ця касаційна скарга є необґрунтованою.

Керуючись статтями 211, 213, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Сумської митниці Державної фіскальної служби на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 21 січня 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2016 року у справі № 818/3867/15 .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Е.Ю. Швед