Постанова № 57491238, 26.04.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2016 р. Справа № 577/646/16-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Філатова Ю.М.

Суддів: Бенедик А.П. , Калиновського В.А.

за участю секретаря судового засідання Тітової А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Кролевецького районного суду Сумської області від 11.03.2016р. по справі № 577/646/16-а

за позовом ОСОБА_1

до Конотопського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області

про визнання дій протиправними та зобов'язання проводити виплату пенсії за віком,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_1, звернулася до суду з адміністративним позовом до відповідача, Конотопського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області, про визнання протиправними дії Управління ПФУ щодо відмови в проведенні виплати призначеної пенсії за віком з 10 серпня 2015 року та зобов'язання Управління ПФУ проводити виплату призначеної пенсії за віком з 10 серпня 2015 року.

Постановою Кролевецького районного суду Сумської області від 11.03.2016р. по справі №577/646/16-а в задоволенні позову було відмовлено.

Не погоджуючись з постановою Кролевецького районного суду Сумської області від 11.03.2016р. по справі №577/646/16-а позивач подала апеляційну скаргу, просить її ск5асувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити, вважає, що судом першої інстанції порушені норми права.

Сторони в судове засідання апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки не повідомили.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Згідно ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши суддю - доповідача колегія суддів встановила, що Управлінням ПФУ в м. Конотопі та Конотопському районі з 10 серпня 2015 року згідно поданої заяви позивачу ОСОБА_1 призначена пенсія за віком відповідно до Закону №1058-ІУ. (а.с. 69, 70)

На час призначення пенсії за віком і на час звернення до суду з адміністративним позовом позивач ОСОБА_1 працює на посаді судді Конотопського міськрайонного суду Сумської області, що не оспорюється сторонами.

Таким чином, позивач ОСОБА_1 перебуває на обліку у відповідача, як пенсійного органу, як одержувач пенсії відповідно до Закону №1058-ІУ за віком.

З 10 серпня 2015 року, пенсія не виплачується. Зазначене пов'язане з тим, що на виконання вимог Закону №213-УІІІ, починаючи з 1 квітня 2015 року припинено виплату пенсій призначених за різними законами, які продовжують працювати на посадах, що дають право на призначення спеціальних пенсій. Позивач ОСОБА_1 на дату призначення пенсії працювала на посаді судді, а отже, щомісячне довічне грошове утримання їй призначається у порядку та на умовах, передбачених Законами України "Про державну службу" і "Про судоустрій і статус суддів".

13 листопада 2015 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до відповідача із заявою про проведення їй виплати призначеної пенсії за віком з 10 серпня 2015 року. (а.с. 71)

Управління ПФУ листом від 24 листопада 2015 року повідомило ОСОБА_1 про те, що пенсія за віком призначена з 10.08.2015 року згідно норм Закону №1058-ІУ. Оскільки вона з часу призначення пенсії і дотепер працює на посаді судді Конотопського міськрайонного суду, то підстави для виплати пенсії відсутні згідно Закону №213-УІІІ у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року. (а.с. 72)

За змістом листа від 24 листопада 2015 року і протоколу №3810 від 15.10.2015 року пенсія позивачеві ОСОБА_1 призначена з 10 серпня 2015 року в порядку та на умовах, передбачених Закону №1058-ІУ. (а.с. 72, 70).

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з наступного.

З 1 квітня 2015 року набрав чинності Закон №213-VIII пункт 12 якого абзац другий частини першої статті 47 Закону №1058-ІУ замінено серед іншого абзацом такого змісту :Тимчасово, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року у період роботи особи (окрім інвалідів І та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених законами України "Про статус народного депутата України", "Про держави)' службу". "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", пенсії, призначені відповідно до цього Закону, не виплачується.

Відповідно до п. 2 розділу "Прикінцеві положення" Закону №213-УІІІ порядок виплати пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) працюючим пенсіонерам, встановлений цим Законом, поширюється на пенсіонерів (отримувачів щомісячного довічного грошового утримання) незалежно від часу призначення пенсії.

З 1 січня 2016 року набрав чинності Закон №911 -VIII, пунктом 22 якого абзац другий частини першої статті 47 Закону №1058-ІУ викладено в такій редакції "Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року: особам (крім інвалідів І та II груп, інвалідів III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюються дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), які працюють на посадах та на умовах передбачених законами України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", призначені пенсії/щомісячне довічне грошове утримання не виплачуються".

Позивачу ОСОБА_1 пенсію призначено за віком в порядку та на умовах, редбачених Законом №1058-ІУ з 10 серпня 2015 року. На дату призначення пенсії (станом на 10 серпня 2015 року) і до часу звернення до суду з адміністративним позовом вона працює на посаді судді Конотопського міськрайонного суду. Зазначена посада дає право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених Законами України "Про державну службу" та "Про судоустрій і статус суддів" (ст. 141 зазначеного Закону). Отже, дія Закону №213-УІІІ та Закону №911 VIII в частині встановлення обмеження щодо отримання пенсії особами у період робот на посаді судді на позивачку поширюється у повному обсязі.

За таких обставин, враховуючи зміни в законодавстві, якими врегульовані відносини в сфері пенсійного забезпечення з 10 серпня 2015 року і по даний час включно виплата пенсії позивачу ОСОБА_1 припинена правомірно.

Згідно змін до ч. 1 ст. 47 Закону №1058-ІУ підставою для тимчасової невиплат! пенсії є період роботи на посадах та на умовах, передбачених серед іншого Закош України "Про судоустрій і статус суддів".

Вказані норми Закону №1058-ІУ є діючими, рішенням Конституційного суд) України чи іншим законом скасовані не були, а отже, підлягають обов'язковом; застосуванню органами Пенсійного фонду України, в тому числі і відповідачем, та всім органами державної виконавчої влади на території України.

За таких обставин Управління ПФУ не могло діяти інакше як в порядку та; спосіб визначений Закону №213-УІІІ з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року ті Законом «911-УІІІ з 1 січня 2016 року до часу звернення позивача ОСОБА_1 до суду і позовом і суд вважає, що вимоги позивача ОСОБА_1 про визнання протиправними діі щодо відмови в проведенні виплати призначеної пенсії за віком з 10 серпня 2015 року тг зобов'язання проводити виплату призначеної пенсії за віком з 10 серпня 2015 рокус безпідставними.

Посилання позивача ОСОБА_1 як на підставу своїх вимог про те, що з 1 червня 2015 року відпали підстави для припинення виплати у зв'язку з прийняттям закону щодо призначення всіх пенсій, необгрунтовано мотивами, які заслуговують на уваги суду.

Крім того п. 5 "Прикінцевих положень" Закону №213-УІІІ, на які посилається позивач ОСОБА_1 в обгрунтування позовних вимог, не містить положень про поновлення виплати пенсії, раніше призначеної.

За змістом п. 12 Закону №213-УІІІ та п. 22 Закону №911-УІІІ не виплата призначених пенсій у період роботи на посаді судді є тимчасовим заходом.

Рішенням Конституційного Суду України від 26.12.2011 року №20-рн/211. визначено, що одним з визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадянина та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень (абзац сьомий підпункту 2.1 пункту 2 Рішення). При цьому Конституційним Судом України взято до уваги статтю 22 Загальної декларації прав людини, за якою розміри соціальних виплат і допомоги встановлюються з урахуванням фінансових можливостей держави.

Конституційний суд України також зазначив, що передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Крім того, такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, що згідно з частиною першою статті 17 Конституції України є найважливішою функцією держави.

Дії Управління ПФУ про невиплату позивачу ОСОБА_1 призначеної з 10 серпня 2015 року (дати призначення пенсії) пенсії окремо не визнано неправомірними, оскільки їх у судовому порядку не оскаржено.

Відповідно до ч. 1 ст. 47 Закону №1058-ІУ після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до цього Закону поновлюється.

Відповідно до ч. 1 ст. 47 Закону №1058-1V з 1 січня 2017 року пенсії виплачуються без урахування одержуваної заробітної плати (доходу) або пенсійних виплат з накопичувальної системи пенсійного страхування чи пенсійних витрат із системи пенсійного забезпечення, крім випадків, передбачених законом.

На підставі викладеного суду першої інстанції дійшов висновку, що підстави для задоволення позову відсутні.

Висновки суду першої інстанції не можуть бути визнані обґрунтованими з наступних підстав.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до частини першої статті 47 цього Закону пенсія виплачується щомісяця організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України або перераховується на визначений цією особою банківський рахунок у порядку, передбаченому законодавством.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року №213-VIII, який набрав чинності з 01 квітня 2015 року, внесено зміни до статті 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до яких установлено, що тимчасово, у період з 01 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року, у період роботи особи на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених законами України «Про статус народного депутата України», «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», пенсії, призначені відповідно до цього Закону, не виплачуються. Після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до цього Закону поновлюється. Виключення з указаного правила становлять лише інваліди I та II груп, інваліди війни III групи та учасники бойових дій, особи, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року №213-VIII порядок виплати пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) працюючим пенсіонерам, встановлений цим Законом, поширюється на пенсіонерів (отримувачів щомісячного довічного грошового утримання) незалежно від часу призначення пенсії.

Аналіз змісту вказаних правових норм дає підстави стверджувати про наступний порядок їх правового застосування: у разі, якщо особа, якій призначено пенсію відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (незалежно від часу призначення), працює на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених спеціальними законами («Про державну службу», «Про судоустрій і статус суддів» та інші), станом на 01 квітня 2015 року, починаючи з цієї дати до кінця 2015 року виплата пенсії їй не проводиться.

Пунктом 5 Прикінцевих положень вищевказаного Закону передбачено, що у разі неприйняття до 01 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», «Про статус народного депутата України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про судову експертизу», «Про Національний банк України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України.

Оскільки до 01 червня 2015 року закон щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах не прийнято, з указаного дня норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до спеціальних Законів («Про державну службу», «Про судоустрій і статус суддів» та інші), є скасованими. Тобто, правові норми, які надавали право особі, яка працює на посаді державного службовця, судді та інших визначених посадах, на призначення пенсії або щомісячного довічного утримання, припинили дію, починаючи з 01 червня 2015 року.

Таким чином, починаючи з указаної дати на позивача не поширюються встановлені частиною першою статті 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції Закону від 02 березня 2015 року №213-VIII) обмеження щодо виплати пенсії, адже з 01 червня 2015 року робота на займаній позивачем посаді не дає права на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених спеціальними Законами.

Тому, з 01 червня 2015 року були відсутні правові підстави для невиплати пенсії (стосовно позивача по даній справі з 10.08.2015 р.- дати призначення пенсії).

Суд першої інстанції не зазначив і не обґрунтував свій висновок стосовно того, чому посилання позивача ОСОБА_1, як на підставу своїх вимог про те, що з 1 червня 2015 року відпали підстави для припинення виплати у зв'язку з прийняттям закону щодо призначення всіх пенсій, необгрунтовано мотивами, які заслуговують на увагу суду.

Колегія суддів вважає, що відповідачем, як органом, на який законом покладено обов'язок з виплати пенсій, внаслідок порушення норм чинного законодавства, допущені по відношенню до позивача протиправні дії, що виявилась у відмові в проведенні виплати призначеної пенсії за віком і нездійсненні останньому відповідних виплат, починаючи з 10 серпня 2015 року.

Слід зазначити, що з 1 січня 2016 року набрав чинності Закон України № 911- VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», відповідно до якого в період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року особам, які працюють на посадах та на умовах, передбачених законами України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», призначені пенсії /щомісячне довічне грошове утримання не виплачуються.

Таким чином вимоги позивача підлягають задоволенню за період з 10 серпня 2015 року до 31 грудня 2015 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку відповідачем не надано належних доказів правомірності своїх дій.

Аналізуючи сукупність усіх наведених обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 щодо виплати призначеної пенсії за віком з 10.08.2015 року є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що постанова Кролевецького районного суду Сумської області від 11.03.2016р. по справі №577/646/16-а прийнята при невідповідності висновків суду обставинам справи і підлягає скасуванню.

Що стосується вирішення питання щодо розподілу судових витрат, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи при подачі позовної заяви до суду першої інстанції позивачем сплачено судовий збір в розмірі - 551,20 грн. (а.с. 1) та 606,32 грн. судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції (а.с. 97).

У відповідності до ч. 1 ст. 94. Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, враховуючи вище наведені положення, вирішуючи питання про судові витрати, колегія суддів приходить до висновку про необхідність стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкту владних повноважень - Конотопського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області відшкодування судових витрат за подання позовної заяви в розмірі 551,20 грн., що сплачено 03.02.2016 року згідно до квітанції № 19-230613 та судових витрат за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції в розмірі 606,32 грн., що сплачено 25.03.2015 року згідно до квитанції, наявної в матеріалах справи (а.с. 1, 97).

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 3 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Кролевецького районного суду Сумської області від 11.03.2016р. по справі № 577/646/16-а скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов ОСОБА_1 до Конотопського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області про визнання дій протиправними та зобов'язання проводити виплату пенсії за віком - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Конотопського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області щодо відмови ОСОБА_1 в проведенні виплати призначеної пенсії за віком з 10 серпня 2015 року.

Зобов'язати Конотопське об'єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області проводити ОСОБА_1 виплату призначеної пенсії за віком з 10 серпня 2015 року по 31 грудня 2015 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкту владних повноважень - Конотопського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області відшкодування судових витрат за подання позовної заяви в розмірі 551,20 грн. (п'ятьсот п'ятдесят одна) та судових витрат за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції в розмірі 606,32 грн. (шістьсот шість).

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Філатов Ю.М.Судді(підпис) (підпис) Бенедик А.П. Калиновський В.А. Повний текст постанови виготовлений 29.04.2016 р.