УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 квітня 2016 р.Справа № 816/2/16Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Калитки О. М.
Суддів: Кононенко З.О. , Бондара В.О.
за участю секретаря судового засідання Струкової Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "АвтоКрАЗ" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 10.03.2016р. по справі № 816/2/16
за позовом Управління пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області
до Публічного акціонерного товариства "АвтоКрАЗ"
про відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій,
ВСТАНОВИЛА:
Позивач, Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області, звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Публічного акціонерного товариства "АвтоКрАЗ" про відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених за списком № 2 за жовтень-грудень 2015 року в загальному розмірі 772 861,17 грн.
В обґрунтування позову позивач посилався на те, що відповідач у порушення вимог Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" несвоєчасно сплачує витрати на виплату і доставку пільгових пенсій до Пенсійного фонду України призначених за списком № 2 за жовтень - листопад 2015 року, у зв'язку із чим виникла заборгованість у сумі 772 861,17 грн., яка підлягає стягненню у судовому порядку.
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 10.03.2016 року у справі № 816/2/16 частково задоволено адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області до Публічного акціонерного товариства "АвтоКрАЗ" про відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "АвтоКрАЗ" (код ЄДРПОУ 05808735) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області (код ЄДРПОУ 37895789), на р/р 25605301120462 в ОПЕРВ Полтавського облуправління ВАТ "Державний ощадний банк України", МФО 331467 заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених за списком № 2, за листопад - грудень 2015 року у розмірі 519 141,15 грн. (п'ятсот дев'ятнадцять тисяч сто сорок одна гривня п'ятнадцять копійок). В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Відповідач не погодився із рішенням суду та подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, просив суд скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні адміністративного позову.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, був повідомлений належним чином про дату, час та місце судового розгляду справи, причини неявки не повідомив.
Позивач в судове засідання не з'явився, був повідомлений належним чином про дату, час та місце судового розгляду справи, надав письмові заперечення, в яких просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Відповідно до ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач зобов'язаний відшкодовувати органам Пенсійного фонду 100 % суми фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах його працівникам.
Колегія суддів погоджується з таким висновком виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що ПАТ "АвтоКрАЗ" (ідентифікаційний номер 05808735) є юридичною особою згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (т. 1 а.с. 108) та перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області.
За змістом пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 06 грудня 1991 року працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць на зазначених роботах мають право на пенсію на пільгових умовах.
З матеріалів справи вбачається, що на підприємстві відповідача працювало ряд осіб, яким органами Пенсійного фонду України була призначена пенсія на пільгових умовах відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Згідно пункту 2 прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
До набрання чинності Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" діяв Закон України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26 червня 1997 №400/97-ВР.
В розумінні пункту 1 статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" позивач є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Згідно з абзацом 4 пункту 1 статті 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 № 400/97-ВР (в редакції, яка діє з 28.04.2013) для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Відповідно до абзацу 3 пункту 1 статті 4 Закону № 400/97-ВР встановлюються ставки збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 100 % від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом 4 пункту 1 статті 2 цього Закону, - фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій.
Відповідно до пункту 6.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за №64/8663 (далі Інструкція) розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачу направлялися Управлінням Пенсійного фонду України в м. Кременчуці повідомлення разом з розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за жовтень - грудень 2015 року, які вручені уповноваженій особі, про що свідчить підпис в рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (т. 1 а.с. 104-105). Розмір фактичних витрат на виплату і доставку пенсій працівникам відповідача згідно розрахунку (т. 1 а.с. 6) за жовтень 2015 року становить 253 720,02 грн, за листопад 2015 року - 259 921,76 грн, за грудень 2015 року 259 219,39 грн.
Також, як встановлено з матеріалів справи, під час розгляду справи судом першої інстанції представником відповідача в судовому засіданні надано платіжне доручення № 164 від 22.01.2016 про сплату фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій на суму 253 720,02 грн (т. 2 а.с. 228).
Склад витрат та їх фактичне понесення позивачем підтверджується відомостями картки особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №2 за листопад - грудень 2015 року у сумі 519 141,15 грн (т. 2 а.с. 108).
Недійсність розрахунків стосовно визначених відповідачу сум не встановлена, тому відповідач має обов'язок щодо їх сплати.
Відповідно до пункту 6.7. Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем не відшкодовано органу Пенсійного фонду суму фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за листопад - грудень 2015 року у встановлений чинним законодавством строк, що підтверджується відомостями картки особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2 (т. 2 а.с.108).
Як вбачається з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку
В силу ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених за списком № 2 за листопад - грудень 2015 року в розмірі 519 141,15 грн.
Доводи апеляційної скарги з наведених вище підстав висновків суду не спростовують.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову чи ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "АвтоКрАЗ" залишити без задоволення.
Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 10.03.2016р. по справі № 816/2/16 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис)Калитка О.М.Судді(підпис) (підпис) Кононенко З.О. Бондар В.О. Повний текст ухвали виготовлений 29.04.2016 р.
Судове рішення № 57491228, Харківський апеляційний адміністративний суд було прийнято 26.04.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 816/2/16. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: